Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9488/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2022. Зареєстровано: 08.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2022.
Дата набрання законної сили: 31.10.2022
Номер судового провадження: 33/4806/698/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/9488/22
		 
		Закарпатський апеляційний суд
		 
		   
		 П О С Т А Н О В А 
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		 
		31.10.2022         м. Ужгород
		 
		 
		 
		 
		 
		Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 , адвоката Олійника Р. Б., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав в. о. заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби України Тарнавський Ю.,
		 
		                            в с т а н о в и в :
		 
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2022 року, провадження у справі про порушення митних правил за ст. 476 МК України відносно
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Закарпатська обл., м. Мукачево, місце роботи керівник ТОВ «Закарпатська продовольча компанія», місце проживання  АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 15.05.1996 Мукачівським MB УМВС України в Закарпатській області, ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , 
		 
		закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. 
		 
		Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 06299/305000/22 від 04.07.2022, - повернуто представнику ТОВ «Закарпатська продовольча компанія».
		 
		Згідно зі змістом постанови та відповідно до протоколу про порушення митних правил, № 0629/30500/22 від 04.07.2022, 23.05.2022, о 13 год 39 хв, митним декларантом ФОП ОСОБА_2 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Мукачево" Закарпатської митниці подано до митного оформлення МД типу ІМ 40 ДЕ № UA305160/2022/023166 на товар «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, в жерстяних банках місткістю 0,5 л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки)». Також, до митного оформлення подано наступні документи: рахунок  фактура від 18.05.2022 № 2022/060, CMR від 19.05.2022 № 22010, копія митної декларації країни відправлення від 19.05.2022 № 22CZ610000258080H0, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) від 19.05.2022 № Ty 0519224. Одержувачем вантажу є ТОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ", Закарпатська обл. Мукачівський р-н, м. Мукачеве, вул. Пряшівська-Бічна буд. 6, Україна (код ЄДРПОУ 36908634), відправником товару виступає компанія «Komfort Group s.r.o.», 252 42 Jesenice K Osnici 1251, Czech Republik, зовнішньоекономічна операція здійснюється на підставі договору № 06-04/2022 ZPK від 06.04.2022. Під час здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками за вказаною МД виявлено, що відомості про частину товару № 1, які задекларовані у МД у графах № 31 та № 33, а саме: торговельна марка GAMBRINUS та код згідно з УКТ ЗЕД «2203000900» - наявні у Митному реєстрі об`єктів прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі - Митний реєстр ОПІВ). При цьому, задекларовані у МД відомості про імпортера товару (українського суб`єкта господарювання ТзОВ "ЗАКАРПАТСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ") та відправника «Komfort Group s.r.o.» у Митному реєстрі ОПІВ були відсутні. Так, згідно з наявною інформацією у митному реєстрі ОПІВ від 22.03.2021 за № 169, зареєстровано об`єкт права інтелектуальної власності - торгівельну марку, яка має міжнародну реєстрацію знака «GAMBRINUS» та міжнародна реєстрація якої діє на території України у повному обсязі з 30.05.2012 за № 1124404. Під час митного огляду встановлено, що частина товару № 1, а саме: «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, у жерстяних банках місткістю 0,5 л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки) має ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності «Торговельна марка "Gambrinus", яка має міжнародну реєстрацію № 1124404», який внесений до митного реєстру ОПІВ за №169. Закарпатською митницею 23.05.2022 було прийнято рішення про призупинення митних формальностей від 23.05.2022 № 003/2022 щодо товарів, заявлених за МД типу «ІМ40ДЕ» від 23.05.2022 №UA305160/2022/023166. Строк призупинення на 10 робочих днів становив до 06.06.2022 та був продовжений ще на 10 робочих днів до 21.06.2022 на підставі ч. 8 ст. 399 МК України. Враховуючи звернення патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 16.06.2022 №120 ДМС, особою, уповноваженою з питань, пов`язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності правовласника 11.06.2022 здійснено відбір проб (зразків) товару у присутності декларанта ОСОБА_3 , посадової особи Закарпатської митниці Суховєрхова В.В., про що було складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 06.06.2022 року. За результатами проведених досліджень, 16.06.2022, Закарпатською митницею отримано лист патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 15.06.2022 № 120 ДМС на 7.7-17/12-276 від 23.05.2022 «Щодо порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку Gambrinus», з додатками, з проханням у тому числі реалізувати повноваження, передбачені ч. 14 ст. 399 МК України. Висновком судового експерта від 10.06.2022 № 155- 06/22 за результатами проведеної експертизи встановлено, що: 1) позначення на зразку пива Gambrinus є схожим настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1124404, права на яку належать компанії Plzensky Prazdroj a.s.; 2) на зразку пива Gambrinus, імпортером якого є ТОВ «Закарпатська продовольча група» (МД №UA305160/2022/023166), використано торговельну марку за міжнародною реєстрацією №1124404. Органом митного контролю з`ясовано, що міжнародна реєстрація №1124404 від 30.05.2012 діє на території України у повному обсязі з 22.03.2021, номер у реєстрі 169, очікувана дата закінчення строку дії реєстрації/продовження 22.03.2023; Ім`я та адреса власника реєстрації «Plzensky Prazdroj a.s.» u Prazdroje 64/7 Vychodni Predmesti CZ-301 00 Pizen (CZ): опис об`єкта ПІВ - торговельна марка Gambrinus. Відтак митним органом встановлено, що компанія Plzensky Prazdroj a.s. є власником об`єкта права інтелектуальної власності торговельної марки Gambrinus (міжнародна реєстрація №1124404), котра включена до митного реєстру за №169. На підставі статті 511 Митного кодексу України за протоколом № 0629/30500/22 від 04.07.2022 вилучено товар «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, в жерстяних банках місткістю 0,5 л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки), всього 4 928 шт., вартістю 641 587,76 грн. За таких обставин дії громадянина ОСОБА_1 контролюючим органом кваліфіковано за ст. 476 МК України.
		 
		В апеляційній скарзі в. о. заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби України Тарнавський Ю. вказує на те, що постанова є незаконною, такою, що підлягає скасуванню через необ`єктивність та необґрунтованість. Стверджує, що місцевим судом не з`ясовано фактичні обставини справи, відтак допущено порушення принципу законності при ухваленні судового рішення. Апелянт зазначає, що місцевий суд закрив провадження у справі, врахувавши лише пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що переміщуваний товар є оригінальним та був придбаний у Чеській Республіці, наступний його перепродаж не потребує дозволу власника торговельної марки. Однак, вищевказані твердження, враховуючи норми чинного законодавства України, не можуть бути підставами для закриття провадження, оскільки законодавством передбачено, що можливість перепродавати товар, що містить інтелектуальну власність настає тільки після оформлення митної декларації у митному режимі «імпорт» Також звертає увагу на те, що у місцевому суді був допитаний у якості свідка представник компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» ОСОБА_4 , який пояснив, що під час перевезення товару було порушено температурний режим, що у свою чергу призвело до псування товару, що з метою захисту прав споживачів унеможливлює його подальший продаж. На підтвердження доводів ОСОБА_4 надав суду письмові докази. На думку апелянта, місцевим судом при ухваленні постанови не досягнуто передбаченої ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення. Просить постанову скасувати, ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 476 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товару.
		 
		Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Олійника Р. Б., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, пояснення представника митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. 
		 
		Відповідно до статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		 
		Згідно з ч. 1ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з точний дотриманням вимог закону.
		 
		При цьому, за положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАПпри розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Вищевказаних вимог закону при розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у його діях складу передбаченогост. 476 МК України порушення митних правил, беручи до уваги такі нормативні акти. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК Українипорушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. 
		 
		Диспозиція ст. 476 МК України передбачає, що відповідальність настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності. Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за цією нормою закону є охоронюване законом право на об`єкт інтелектуальної власності, а об`єктивною стороною порушення законодавства про інтелектуальну власність, вчинене під час переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу. При цьому, у особи мають бути намір та мета отримання прибутку з операцій (наприклад цивільних угод), що в подальшому можуть бути здійснені з такими товарами як на митній території України, так і поза нею.
		 
		Статтею 397 МК України встановлено, що у разі підозри у порушенні прав інтелектуальної власності щодо товарів, митні формальності щодо яких здійснюються без подання митної декларації, митним органами призупиняється виконання митних формальностей щодо таких товарів згідно з положеннями статей 399 або 400, або 401-1 цього Кодексу. Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митих органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
		 
		Відповідно до ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є :
		1) право на використання торговельної марки;
		2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;
		3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
		4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		 
		Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
		 
		Відповідно до вимог ч. 14 ст. 399 МК України, у разі якщо порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому Митним кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
		 
		Відповідно до ст. 459 МК України, при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.
		 
		З матеріалів справи убачається, що керівником ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України товар - «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, у жерстяних банках місткістю 0,5 л; Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки), всього 44 928 шт, вартістю 641 587,76 гривень із порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності. Дії громадянина ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ст. 476 МК України.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що компанія Plzensky Prazdroj a.s. є власником об`єкта права інтелектуальної власності торговельної марки Gambrinus (міжнародна реєстрація №1124404), яка включена до митного реєстру за №169.
		 
		Відповідно до наявних у матеріалах справи процесуальних документів, відправником товару є компанії компанія «Komfort Group s.r.o.», 252 42 Jesenice K Osnici 1251, Czech Republik, одержувачем ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна).
		 
		Статтею 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що іноземні особи мають рівні з особами України права, передбачені цими законами, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Беручи до уваги приписи частини 5 статті 16 Закону № 3689-XII виключне право дозволяти чи забороняти використовувати відповідну торговельну марку має компанія «Plzensky Prazdroj a.s.».
		 
		З матеріалівсправи убачається,що намомент складенняпротоколу пропорушення митнихправил,а такожпід чассудового розгляду,відсутні відомостіщодо наданнякомпанією «PlzenskyPrazdroja.s.»права навикористання своїхоб`єктів праваінтелектуальної власностіторговельної марки№1124404,компанії «KomfortGroups.r.o.» та ТОВ «Закарпатська продовольча компанія».
		 
		Дослідивши сукупність наявних у матеріалах справи доказів на предмет належності, достатності та достовірності, апеляційний суд вважає, що жодних порушень митних правил за ст. 476 МК України ОСОБА_1 вчинено не було.
		 
		Наявні у матеріалах справи відомості підтверджують те, що товар  «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, у жерстяних банках місткістю 0,5 л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки), всього 4 928 шт, вартістю 641 587,76 гривень ввозився на митну територію України на підставі МД типу ІМ 40 ДЕ №UA305160/2022/023166.
		 
		Одержувачем вантажу є ТОВ «Закарпатська продовольча компанія», відправником товару виступає компанія «Komfort Group s.r.o.» (Чеська Республіка), зовнішньоекономічна операція здійснюється на підставі договору від 06.04.2022 №06-04/2022 ZPK. До митного оформлення подано документи: рахунок-фактура від 18.05.2022 № 2022/060, CMR від 19.05.2022 №22010, копія митної декларації країни відправлення від 19.05.2022 №22CZ610000258080H0, Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 19.05.2022 №Ту 0519224.
		 
		Відповідно до наявного у матеріалах справи Сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 19.05.2022 №Ту 0519224, відправником товару є компанія «Komfort Group s.r.o.», 252 42 Jesenice K Osnici 1251, Czech Republik, одержувачем ТОВ «Закарпатська продовольча компанія». При цьому, згідно з рахунком-фактурою від 18.05.2022 № 2022/060, товар- «Пиво із солоду в посудинах місткістю менше 10 л, у жерстяних банках місткістю 0,5 л: Пиво світле фільтроване пастеризоване Gambrinus 4.3% (в упаковках по 24 банки), всього 4 928 шт., вартістю 641 587,76 гривень, виданий компанією «Komfort Group s.r.o.» (Чеська Республіка), придбаний компанією ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» у Чеській Республіці у законний спосіб, що передбачено у тому числі контрактом №06-04/2022 ZPK, укладеним між компанією «Komfort Group s.r.o.» (Чеська Республіка) та компанією ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна). Достовірність вищевказаних документів митним органом та представником компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» не оспорювалась.
		 
		Апеляційний суд не вважає слушними доводи апелянта про те, що місцевий суд безпідставно закрив провадження у справі, не з`ясував фактичні обставини, врахував лише пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що переміщуваний товар є оригінальним та був придбаний у Чеській Республіці, наступний його перепродаж не потребує дозволу власника торговельної марки.
		 
		Визнаючи твердженняу ційчастині безпідставними,суд апеляційноїінстанції погоджуєтьсяз висновкоммісцевого судупро слушністьдоводів сторонизахисту проте,що уцьому випадкумає місцевичерпання правна об`єктінтелектуальної власностіторгівельну марку(знакдля товаріві послуг)«Gambrinus»,у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Чеській Республіці.
		 
		Отже, торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.
		 
		Частиною 6 статті 16 Закону №3689-XII визначено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на, серед іншого, використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.
		 
		Положення абзацу 2 пункту 6 статті 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» іменуються принципом вичерпання прав, або, як його ще називають «принцип першого продажу».
		 
		Разом з тим, вичерпання виключного права може бути обмежене територією однієї або кількох країн.
		 
		У цьому випадку мова може йти про національний, регіональний та міжнародний режими вичерпання прав.
		 
		Перший передбачає, що власник прав після введення товару із цією маркою у цивільний обіг не має в подальшому можливості перешкоджати його наступному перепродажу на території лише певної держави (виключаючи, зокрема, випадки експорту/імпорту) та тільки в разі, якщо первинне введення такого товару на ринок здійснено на території цієї держави.
		 
		Законодавство деяких країн передбачає, в тому числі, вичерпання виключних прав на торгову марку на території певного кола країн, пов`язаних регіональною угодою. При цьому введенням у цивільний обіг уважатиметься продаж товару на території будь-якої із цих країн. Це так зване регіональне вичерпання прав.
		 
		При міжнародному вичерпанні прав власник торгової марки після введення товару в цивільний обіг у будь-якій країні не має можливості перешкоджати наступному продажу цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються.
		 
		Тобто, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.
		 
		У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.
		 
		Матеріалами справи, зокрема Сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 19.05.2022 №Ту 0519224, підтверджується, що ТОВ «Закарпатська продовольча компанія», придбало вказаний товар у Чеській Республіці, відправником товару, відповідно до наявних у матеріалах справи митних декларацій та рахунків  фактури є компанія «Komfort Group s.r.o.», 252 42 Jesenice K Osnici 1251, Czech Republik. У достовірності вищевказаних документів ані у митного органу, ані у представника компанії «Plzensky Prazdroj a.s.», сумнівів не виникало. Тому, враховуючи вищевикладені приписи нормативних актів та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд визнає, що у цьому випадку має місце вичерпання прав на об`єкт інтелектуальної власності торговельну марку (знак для товарів і послуг) «Gambrinus», у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Чеській Республіці.
		 
		Також під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що ні митним органом, ні особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні представником правовласника торговельної марки не заперечується той факт, що вказані у протоколі товари є оригінальними.
		 
		Так, у матеріалах справи міститься Висновок експерта №155-06/22 від 10.06.2022, складений за результатами проведеної експертизи об`єктів інтелектуальної власності у якому вказано: 1) позначення на зразку пива GAMBRINUS є схожим настільки, що його можна сплутати із торговою маркою GAMBRINUS за міжнародною реєстрацією №1124404; 2) на зразку пива GAMBRINUS, імпортером якого є ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна) використано торговельну марку GAMBRINUS за міжнародною реєстрацією №1124404.
		 
		Апеляційний суд, дослідивши вищевказаний висновок експерта, вважає, що такий не містить відомостей про не оригінальність продукції імпортером якого є ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна) - пива GAMBRINUS для позначення якого використано торговельну марку GAMBRINUS за міжнародною реєстрацією №1124404. Питання оригінальності об`єктів з нанесенням позначення торговельної марки GAMBRINUS судовим експертом взагалі не досліджувалось. Отже, можна дійти висновку, що ця експертиза фактично не підтверджує факт порушення прав інтелектуальної власності, у тому числі у зв`язку з тим, що товар є оригінальним.
		 
		Окрім цього, товари, які переміщувались через митний кордон України ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна) не є контрафактними та не містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, а тому підстав вважати, що мало місце порушення ОСОБА_1 прав інтелектуальної власності - немає.
		 
		Згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, контрафактні товари, це товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою.
		 
		Водночас, під час судового розгляду митним органом не спростовано твердження сторони захисту стосовно того, що на імпортованому товарі нанесено не тотожне позначення, а оригінальне, оскільки товар є оригінальним і на нього правовласник наніс власну торгову марку.
		 
		У цьому випадку має місце вичерпання прав на об`єкт інтелектуальної власності торгівельну марку (знак для товарів і послуг) GAMBRINUS, у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Чеській Республіці.
		 
		Наступний перепродаж товару не потребує дозволу власника торговельної марки (знака для товарів і послуг) та не може бути ним обмежений або заборонений власником відповідної торговельної марки (знака для товарів і послуг).
		 
		Підтвердженням вказаної позиції є також і те, що Законом України № 202-ІХ від 17.10.2019 було внесено зміни до розділу МК України, який регулює захист прав інтелектуальної власності. Так, відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 397 Митного кодексу України, заходи сприяння не застосовуються до оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником.
		 
		Аналогічне положення є у Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України від 09.06.2020 № 281.
		 
		Таким чином, відсутня законодавчо закріплена заборона закупівлі товару в іноземних постачальників оригінальних товарів.
		 
		Отже, на думку апеляційного суду, наведені вище приписи нормативно-правових актів вказують на те, що ТОВ «Закарпатська продовольча компанія» (Україна) в особі ОСОБА_1 не порушило право інтелектуальної власності щодо правовласників торгівельної марки GAMBRINUS.
		 
		Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності. Водночас, уповноваженими особами митного органу не досліджено та не перевірено належним чином всіх реально можливих версій щодо характеру події, винуватості особи та інших важливих для встановлення об`єктивної істини обставин справи.
		 
		Крім того, при оцінці доводів апелянта щодо того, що в місцевому суді був допитаний у якості свідка представник компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» ОСОБА_4 , який пояснив, що під час перевезення товару було порушено температурний режим, що у свою чергу призвело до псування товару, що з метою захисту прав споживачів унеможливлює його подальший продаж, апеляційний суд визнає ці твердження такими, що жодним чином не впливають висновки місцевого суду, які є правильними та обґрунтованими. Так, апеляційний суд з`ясував, що умови перевезення вилученого товару, зміни його якості чи інші обставини стосовно наявності чи відсутності у власника торговельної марки вагомих підстав забороняти її використання, митним органом взагалі не досліджувалося, водночас, зміст показань, наданих у суді першої інстанції представником компанії ОСОБА_4 , обґрунтовує наявність порушень прав інтелектуальної власності з інших підстав, аніж ті, що були вказані митним органом під час складення протоколу. При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що питання пов`язані з реалізацією зіпсованого товару віднесено до компетенції відповідних посадових осіб Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні.
		 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги і оцінивши надані сторонами у справі докази, апеляційний суд вважає, що викладені у протоколі про порушення митних правил №06299/305000/22 обставини не знайшли свого підтвердження та спростовуються перевіреними місцевим та апеляційним судом доказами, які у своїй сукупності свідчать про безпідставність, необґрунтованість та необ`єктивність висновків митного органу.
		 
		Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищенаведене спростовує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		 
		Апеляційний суд, враховуючи наведене вище, те, що обов`язок доказування обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил покладається саме на митний орган, те, що докази, долучені митним органом на підтвердження вини ОСОБА_1 не доводять факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, а також принцип презумпції невинуватості, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України.
		 
		При цьому апеляційний суд бере до уваги і приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України.
		 
		Тому, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.
		 
		Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд            
		 
		               П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу, яку подав в. о. заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби України Тарнавський Ю., залишити без задоволення.
		Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2022 року, щодо ОСОБА_1 , - залишити без зміни.
		 
		Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                          Іван СТАН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...