Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/27385/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано судом: 08.11.2022. Зареєстровано: 09.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2022.
Дата набрання законної сили: 08.11.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		08 листопада 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  760/27385/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги  ОСОБА_1 (далі -скаржник)
		на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022
		у справі №760/27385/17
		 
		за первісним позовом 
		1. Фізичної особи-підприємця Колеснікова Євгена Володимировича;
		2. ОСОБА_2 
		до 
		1. ОСОБА_1 ;
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостінг Україна";
		3. Фізичної особи-підприємця Костецької Юлії Василівни
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 
		про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії,
		та за зустрічним позовом ОСОБА_1 
		до 
		1. Фізичної особи-підприємця Колеснікова Євгена Володимировича;
		2. ОСОБА_2 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 
		про визнання права попереднього користувача,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 27.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 в частині часткового задоволення первісного позову та в частині повної відмови в задоволенні зустрічного позову, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №760/27385/17 скасувати повністю, ухвалити нове рішення суду, яким повністю відмовити в задоволенні первісного позову та повністю задовольнити зустрічні позовні вимоги.  Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №760/27385/17 залишено без руху; надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: 
		- надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022  у справі №760/27385/17 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів;
		- надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі;
		- надання документа на підтвердження доплати судового збору в розмірі 19  650,90 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
		 
		Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293  ГПК України.
		 
		Верховним Судом надіслано копію вказаної вище ухвали Суду від 30.09.2022 на адресу для листування з ОСОБА_1 , яка міститься в касаційній скарзі: 02034, м. Київ, а/с 64 та на адресу проживання: АДРЕСА_1 .
		 
		Копію ухвали Суду від 30.09.2022 отримано ОСОБА_1 , зокрема, за адресою для листування - 03.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги припадає на 13.10.2022.
		 
		На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.09.2022 у справі №760/27385/17 13.10.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) надіслано до Суду касаційну скаргу (уточнену) з додатковими документами, яка містить підпис, зокрема, ОСОБА_1 , та яка зареєстрована Судом 07.11.2022.
		 
		З огляду на викладене скаржник подав усунення недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 30.09.2022 у справі №760/27385/17.
		 
		Крім того, 13.10.2022 на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надіслано заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу (уточнену), які підписані кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами 13.10.2022 фізичної особи Панченка Олексія Євгенійовича та зареєстровані Судом 07.11.2022.
		 
		Верховний Суд, розглянувши зазначені заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу (уточнену), дійшов висновку про повернення вказаних вище додаткових документів без розгляду з огляду на таке.
		 
		Статтею 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
		 
		Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
		 
		При цьому підписання та подання заяв та клопотань з процесуальних питань є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		 
		Згідно з частиною дев`ятою статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
		 
		Із огляду на заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу (уточнену) від 13.10.2022 їх підписано з використанням ЕЦП фізичної особи Панченка Олексія Євгенійовича , як він сам зазначає адвоката ОСОБА_1, при цьому жодних документів, які посвідчують повноваження Панченка Олексія Євгенійовича, як представника - адвоката ОСОБА_1, до матеріалів заяви про усунення недоліків та касаційної скарги (уточненої) не додано.
		 
		Касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, а тому наразі матеріали справи №760/27385/17 у Суду відсутні, що виключає можливість перевірки наявності належних повноважень Панченка Олексія Євгенійовича, як представника - адвоката ОСОБА_1.
		 
		Отже, адвокатом Панченком Олексієм Євгенійовичем, як представником ОСОБА_1 , до матеріалів заяви про усунення недоліків та касаційної скарги (уточненої) від 13.10.2022 не додано доказів підтвердження повноваження представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді у відповідності до статей 56, 60, 61 ГПК України. 
		 
		Таким чином, відсутні підстави вважати, що заява про усунення недоліків та касаційна скарга (уточнена) від 13.10.2022 підписані особою, яка має право їх підписувати.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
		 
		З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про повернення без розгляду заяви про усунення недоліків та касаційної скарги (уточненої) від 13.10.2022, які підписані ЕЦП фізичної особи Панченка Олексія Євгенійовича , оскільки вони подані без додержання вимог частини 2 статті 170 ГПК України.
		 
		Касаційну скаргу (уточнену), яка підписана, зокрема, ОСОБА_1 обґрунтовано, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, а саме: частини першої пункту шостого статті 20, частини другої статті 278 ГПК України; порушив норми матеріального права, а саме: неправильно застосував положення пункту 2.3, абзацу 4 Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", норми статті 16 Закону України "Про захист прав на знаки для товарів і послуг"; безпідставно судом не застосовано норми статті 500 ЦК України та неправильно застосовано норми статті 418 ЦК України; окремо скаржник посилається на відмову суду про задоволення клопотання про проведення повторної експертизи та посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №367/4695/20, та постанову Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/22001/17.
		 
		Перевіривши касаційну скаргу (уточнену) ОСОБА_1 на відповідність вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, Верховний Суд виходить з такого.
		 
		Предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022  у справі №760/27385/17.
		 
		Отже, оскаржуються судові рішення, право на оскарження яких передбачено пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України 
		 
		Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		 
		Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
		 
		Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		 
		З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначеного законом належного обґрунтування по підставам касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		 
		Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		Верховний Суд звертає увагу, що скаржник у поданій касаційній скарзі (уточненій) не зазначає підстави (підставу) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
		 
		Крім того, з цих самих підстав касаційна скарга вже залишалася Судом без руху ухвалою від 30.09.2022, зокрема, для надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі.
		 
		Отже, перевіркою щодо змісту касаційної скарги (уточненої) на відповідність вимог Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не повній мірі усунуто недоліки касаційної скарги щодо визначення підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної у конкретному пункті частини другої статті 287 ГПК України, на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
		 
		Водночас, Верховний Суд зазначає, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в частині надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів отримання оскаржуваного судового рішення та в частині надання доказів щодо доплати судового збору в розмірі 19  650,90 грн. 
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		 
		Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки касаційної скарги в частині, зокрема, щодо надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, визначену (визначені) у конкретному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень у даній справі, відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 30.09.2022 не у повній мірі усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, у контексті обставин, встановлених Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року №259/2022, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року №341/2022, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12 серпня 2022 року №573/2022, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що в цьому випадку доцільно повернути касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.
		 
		При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
		 
		Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 , що у разі повернення касаційної скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 60, 170, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу (уточнену) від 13.10.2022, які підписані ЕЦП фізичної особи Панченка Олексія Євгенійовича , у справі №760/27385/17 повернути заявнику без розгляду
		 
		2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №760/27385/17 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                  Т. Малашенкова 
		 
		Суддя                                                                                          І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                  І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...