Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/5599/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2022.
Дата набрання законної сили: 09.11.2022
Номер судового провадження: А/857/13734/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5599/22 пров. № А/857/13734/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові судом у складі головуючої судді Сидор Н.Т., дата складення повного тексту рішення суду не зазначена) у справі № 380/5599/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, суд  
		ВСТАНОВИВ:
		І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
		ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
		визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 01.01.2016;
		зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.01.2013 по 01.01.2016 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум  індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
		визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування, а отже і невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
		зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум  індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
		визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2019;
		зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення позивачці за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 із застосуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації з врахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 з урахуванням виплачених сум  індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
		зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2013 по день її фактичної виплати  відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 01.01.2016.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, з урахуванням правової оцінки суду, та виплату з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
		Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
		Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2019. 
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, та виплатити з врахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по день її фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
		На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів населення є виключно Державний бюджет України. Вказує, що роз`ясненнями директора Департаменту фінансів від 26 березня 2018 року №248/1485 підтверджено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016-лютому 2018 у Міноборони не було. Наголошує, що нарахування суми індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень фінансово-економічного органу військової частини НОМЕР_1 . Вважає, що безпідставною є вимога про нарахування та виплати компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати з підстав порушення норм чинного законодавства, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснена.
		Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
		Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		 
		ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, оскільки за вказаний період індексацію позивачу виплачено у неповному розмірі. При цьому, суд вказав на помилковість твердження позивачки, що січень 2008 року є «базовим» місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2013 по грудень 2015 року, оскільки під час проходження військової служби у вказаний період кілька разів змінювався (збільшувався) розмір грошового забезпечення позивачки, у зв`язку з чим змінювався так званий «базовий» місяць для нарахування.
		Щодо періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018, то суд з урахуванням позиції Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, дійшов висновку про доцільність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року.
		Щодо періоду з 01.03.2018 по 29.05.2019, то суд зазначив, що у межах спірних правовідносин відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року (місяць підвищення посадового окладу позивача згідно Постанови № 704) по 29.05.2019 року врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Однак, відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачці індексації її грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивачки суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.
		Як наслідок, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачці індексації її грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивачки суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивачки на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідної частини позовних вимог у спосіб: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.05.2019; зобов`язати відповідача перерахувати індексацію грошового забезпечення позивачці за період з 01.03.2018 по 29.05.2019 з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, та виплатити з врахуванням виплачених сум. 
		Водночас, суд вказав на відсутність підстав для зобов`язання відповідача застосувати березень 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації, оскільки саме цей місяць відповідач і застосував при нарахуванні позивачу індексації.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, то суд вказав, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства. Відтак, задовольнив позовну вимогу у цій частині.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2019 №108, старшого солдата ОСОБА_1 , звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2019 №24-РС у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок» на підпунктом «б» (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу, з 29.05.2019 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно з архівною довідкою, копія якої мітиться в матеріалах справи, грошова індексація позивача в період з січня 2013 року по грудень 2015 року нараховувалась в наступних розмірах: січень 2013 року  621.67 грн; лютий 2013 року  621,67 грн; березень 2013 року  621,67 грн; квітень 2013 року  204,65 грн; травень 2013 року  170,73 грн; червень 2013 року  187,69 грн; липень 2013 року  187,69 грн; серпень 2013 року  187,69 грн; вересень 2013 року  0 грн; жовтень 2013 року  0 грн; листопад 2013 року  0 грн; грудень 2013 року  0 грн; січень 2014 року  0 грн; лютий 2014 року  0 грн; березень 2014 року  0 грн; квітень 2014 року  0 грн; травень 2014 року  34,10 грн; червень 2014 року  75,52 грн; липень 2014 року 124,24 грн; серпень 2014 року -124,24 грн; вересень 2014 року  143,72 грн; жовтень 2014 року  143,72 грн; листопад 2014 року  193,66 грн; грудень 2014 грн  227,77 грн; січень 2015 року 254,56 грн; лютий  299,63 грн; березень 2015 року  345,91 грн; квітень 2015 року  428,74 грн; травень 2015 року  606,56 грн; червень 2015 року  862,34 грн; липень 2015 року  886,04 грн; серпень 2015 року  886,04 грн; вересень 2015 року  886,04 грн; жовтень 2015 року 886,04 грн; листопад 2015 року  906,72 грн; грудень 2015 року  906,71 грн.
		Згідно з довідкою про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, за період з січня 2016 року до листопада 2018 не виплачувалась. У грудні 2018 року позивачці виплачено 71,08 грн, у січні 2019 року  71,08 грн; у лютому 2019 року  71,08 грн; у березні 2019 року  134,47 грн; у квітні 2019 року  134,47 грн; у травні 2019 року  125,79 грн.
		Вважаючи протиправними дії щодо не нарахування та невиплати індексації у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та нарахування і виплати індексації в неналежному розмірі у періоди з 01.01.2013 по 01.01.2016, 01.03.2018 по 29.05.2019, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
		 
		ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі  Закон № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII).
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі  Закон № 1282-XII).
		Статтею 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016  101%) (частина 1 статті 4 Закону № 1282-XII).
		Згідно статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі  Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 (до 01 січня 2016 року - 101) відсотка. 
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року  місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Отож, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:
		- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);
		- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		У період з 01.01.2008 року до 30.11.2015 року порядок проведення індексації визначався Порядком № 1078, абзац 1 пункту 5 якого передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
		При цьому п. 14 Порядком № 1078 встановлено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
		Листом Мінсоцполітики від 12.12.2014 р. N 288/10/136-14 роз`яснено надбавки, які не мають разового характеру і передбачені чинним законодавством, є об`єктами індексації і збільшення їх розміру впливає на визначення базового місяця. У випадку встановлення працівнику надбавки за вислугу років, базовий місяць при проведенні індексації змінюється, якщо таку надбавку встановлено вперше, або відбувається підвищення відсотка надбавки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Схеми посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності з 01.01.2008.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції до 01.12.2015, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
		Отож, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, «базовим» місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:
		(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або
		(2) зростання грошових доходів (за рахунок постійних складових) населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
		При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
		З матеріалів справи вбачається, що під час проходження військової служби в період з січня 2013 року і по грудень 2015 року кілька разів змінювався (збільшувався) розмір грошового забезпечення позивача, у зв`язку з чим змінювався так званий «базовий» місяць для нарахування. При цьому підвищення грошового забезпечення позивача (в тому числі за рахунок зростання будь-якої його складової) було підставою вважати місяць, у якому відбулося підвищення, базовим та, як наслідок, наново розпочинати процедуру обчислення з наступного місяця.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вважав помилковими твердження позивача про те, що січень 2008 року є «базовим» місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2013 по грудень 2015 року.
		При цьому, як вбачається із матеріалів справи, згідно з архівною довідкою, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року.
		Відтак, оскільки позивачу здійснено виплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2013 року по грудень 2015 року у неповному розмірі, суд дійшов правильного висновку про зобов`язаня відповідача здійснити перерахунок позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, з урахуванням виплачених сум.
		Що стосується періоду виплати індексації грошового забезпечення позивачу з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, то колегія суддів вказує на наступне.
		09.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1013 від Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015.
		Вказаною Постановою №1013 внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (надалі вказаний Порядок в редакції, яка діяла з 01.12.2015 року іменовано по тексту постанови Порядок №1078 в редакції постанови №1013), а зокрема замість «базового місяця» введено поняття місяць, у якому відбулося підвищення - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснювалося з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.
		Відповідно до пункту 14 Порядок №1078 (в редакції постанови №1013) роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
		Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
		У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року № 28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
		З огляду на вказані положення Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) та роз`яснення Мінсоцполітики, за загальним правилом підставою для встановлення так званого «базового місяця» індексації починаючи з 01.12.2015 року є підвищення, зокрема посадових окладів особи, тоді як зміна підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, не випливає на встановлення (зміну) базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
		Отож, у зв`язку з прийняттям Постанови №1013 від 09.12.2015, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, позаяк з 01.12.2015 року для проведення індексації має значення лише підвищення тарифної ставки (окладу), оскільки так званим «базовим» місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
		Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
		 З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадові оклади, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 були незмінними.
		Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
		 Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
		Аналогічний правовий висновок, щодо порядку застосування положень Порядку №1078 (в редакції постанови №1013), викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, провадження № К/9901/38526/21.
		Щодо позовних вимог за період з 01 березня 2018 року по 29 травня 2019 року в частині, яка стосується проведення виплат пов`язаних з попереднім нарахування індексації грошового забезпечення у попередніх періодах, то колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку 1078 (в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку 1078, в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018).
		У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку 1078, в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018).
		Отож, приведених положень законодавства слідує, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації у місяці підвищення доходу необхідно:
		урахувати розмір підвищеного грошового доходу; 
		суму індексації, що склалася (припала) на місяць підвищення цього грошового доходу;
		встановити чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадового окладу. 
		Якщо різниця у збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадового окладу (згідно Постанови КМ України №704 від 30 серпня 2017 року в березні 2018 року) більша ніж сума індексації, яка була б нарахована за відсутності такого підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація не нараховується. 
		У випадку, якщо ж різниця у збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадового окладу (згідно Постанови КМ України №704 від 30 серпня 2017 року в березні 2018 року) менша ніж сума індексації, яка була б нарахована за відсутності такого підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація нараховується в порядку визначеному пункту 5 Порядку 1078, в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018 року.
		Натомість, відповідач при виплаті та нарахуванні індексації позивачу на вказані положення законодавства не зважив та не навів належних розрахунків, з яких вбачалось відсутність обставин для застосування наслідків, передбачених абзацом четвертим пункту 5 вказаного Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018).
		Вирішуючи по суті вказану вимогу позивача, щодо наявності підстав для виплати позивачу індексації у місяці підвищення доходу (який відбувся згідно Постанови КМ України №704 від 30 серпня 2017 року в березні 2018 року) відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку 1078, колегією суддів ураховано, що станом на день вирішення даного спору відповідачем не забезпечено нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по 28.02.2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).
		Відтак, на час розгляду даної справи, розмір індексації, що припав на місяць підвищення грошового доходу позивача (березень 2018 року), відповідачем обраховано невірно, у зв`язку з чим суд першої інстанції вірно зобов`язав відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати на користь позивача з урахуванням січня 2008 року (як базового) за період з січня 2016 по 28.02.2018 року.
		За обставин відсутності достовірних відомостей щодо вірного показника суми індексації, яка припадала на березень 2018 року, як місяць підвищення грошового доходу позивача, колегія суддів позбавлена можливості провести порівняльний аналіз збільшеного грошового забезпечення, (внаслідок підвищення посадового окладу, згідно Постанови КМ України №704 від 30 серпня 2017 року в березні 2018 року) з сумою індексації, яка була б нарахована за відсутності такого підвищення посадових окладів.
		Вказане в свою чергу є перешкодою для встановлення судом обставин щодо наявності підстав для застосування до позивача наслідків, передбачених абзацом четвертим пункту 5 Порядку 1078.
		Зважаючи на обставини з приводу незабезпечення відповідачем вірного нарахування сум індексації за період з січня 2016 року по 28.02.2018 року та не застосування відповідачем до спірних правовідносин наслідків, передбачених абзацом третім- шостим пункту 5 Порядку 1078, в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача у цій частині (за період з 01.03.2018 по 29.05.2019) у спосіб визначений судом.
		Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, колегія суддів зазначає наступне.
		31 травня 2017 року Кабінет Міністрів України посилив соціальний захист військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, які звільняються зі служби, а також членів їх сімей та вніс зміни до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 № 44 (далі  Порядок № 44).
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 375 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових нагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового та начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум ПДФО з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування та виплату індексації грошового забезпечення слід проводити позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб з врахуванням п. 2 Порядку № 44.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2013 року по день фактичної виплати індексації, суд апеляційної інстанції вказує наступне.
		Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі  Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі  компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		Під доходами у Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
		Згідно із статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
		За змістом статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
		Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
		Використане у статті 3 Законі № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації  невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
		Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
		Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20. 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по день її фактичної виплати, відповідно до № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
		Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. 
		Підстави для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
		Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі №380/5599/22 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей   С. П. Нос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...