Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-168/10 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.08.2010. Оприлюднено: 21.08.2010.
Дата набрання законної сили: 20.08.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Справа № 2-168/10 р. 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  
		 10 серпня 2010 року 
		Срібнянський  районний суд Чернігівської області в складі: 
		головуючого судді Цигури Н.А.  
		при секретарі  Близнюк  О.І.,  
		розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в залі  суду  смт. Срібне справу за  позовом    ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про  визнання  недійсним  свідоцтва  про право на спадщину  за  заповітом 
		В С Т А Н О В И В : 
		 В порядку  ст.ст. 209 ч.3 , 218  ч.1  ЦПК України , суд вважає  за необхідне  проголосити  вступну  та резолютивну  частину  рішення , відклавши складання  повного рішення до 15 серпня  2010  року . 
		      Керуючись ст. ст. 214, 215  ЦПК України , ст.ст. 534, 535,560,561 ЦК України  ( 1963 року), суд 
		В И Р І Ш И В : 
		      Відмовити  ОСОБА_1  у  задоволенні  позову    про визнання  недійсним свідоцтва  про  право на  спадщину  за  заповітом  ААН № 912894 , виданого    28 січня  1999 року ОСОБА_2   після  смерті   її матері   ОСОБА_3 , що  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його  проголошення .Особи , які  брали  участь у справі , але  не  були присутні у  судовому  засіданні  під час проголошення  судового рішення , можуть подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти днів  з дня  отримання  копії  цього  рішення . 
		Суддя : 
		              Справа № 2-168/10 р. 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  
		 10 серпня 2010 року 
		Срібнянський  районний суд Чернігівської області в складі: 
		головуючого судді Цигури Н.А.  
		при секретарі  Близнюк  О.І.,  
		розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в залі  суду  смт. Срібне справу за  позовом    ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про  визнання  недійсним  свідоцтва  про право на спадщину  за  заповітом 
		В С Т А Н О В И В : 
		 Позивач  ОСОБА_1  звернувся  до суду  з позовом до  ОСОБА_2  про   визнання недійсним  свідоцтва про право на спадщину  за  заповітом. Третьою особою на  стороні  відповідача зазначає -  Срібнянська    державну  нотаріальну  контору . 
		У  позовній  заяві  зазначає , що   його  батьки  ОСОБА_4   та  ОСОБА_3   уклали  шлюб 2 лютого 1942 року , актовий запис № 1. В  період з 1978 по  1986 роки батьками   було побудоване  домоволодіння  за  адресою   АДРЕСА_1. Відповідно до  ст.22 КпШС України  майно , нажите  подружжям за  час  шлюбу , є спільною сумісною  власністю. 
		За  життя , ОСОБА_3  був  складений  заповіт , у відповідності  з яким  ОСОБА_2   мала  успадкувати все належне  їй  майно. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1  мати померла .Після  її смерті  відкрилась спадщина , до складу  якої ввійшов  житловий  будинок   по АДРЕСА_1 . Будучи спадкоємцем за  заповітом , ОСОБА_2  проийняла  спадщину . Згідно ст. 560 ЦК України , Срібнянської  державною  нотаріальною  конторою   їй  було видане свідоцтво   про право на  спадщину  за  заповітом . 
		Вважає , що дане свідоцтво  було видане  з порушенням  діючого законодавства з наступних  підстав. Оскільки  вданому випадку  мала  місце  спільна сумісна  власність подружжя, яка передбачає двох власників ,  його мати   мала   право  розпоряджатися  лише ?  її частиною.  Інша ? частина   домоволодіння  належала  його  батькові-ОСОБА_4. Коли  на  момент смерті  матері   його  батько-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2  був непрацездатним , тому  відповідно   до  ст. 535 ЦК України  мав право на  обов»язкову  частку у спадщині, яка   відкрилась після  смерті  дружини  ОСОБА_3. Дані  обставини не  були прийняті  до  уваги при оформленні  спадщини  та  видачі  свідоцтва про право на спадщину, що  є підставою для  визнання  його недійсним . 
		ІНФОРМАЦІЯ_3  його  батько  помер . Він являється   єдиним спадкоємцем  всього належного  йому  майна по заповіту. 
		Оскільки ?  частина домоволодіння  , розміщеного  в  АДРЕСА_1 , яка  належала  його  батькові  ОСОБА_4 та  його обов»язкова частка у спадщині   після смерті матері, повинні  ввійти у  спадкову    масу , яку він  успадковує після  смерті  батька , але не  ввійшли з причин  наявності  незаконно  виданого ОСОБА_2   свідоцтва про право на спадщину , вбачається  порушення  його прав  та інтересів. 
		Просить  визнати недійсним свідоцтво   про право на спадщину  за  заповітом ААН № 912894, видане  ОСОБА_2   після  смерті  її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		У судовому  засіданні  позивач  ОСОБА_1 позовні  вимоги підтримав , просив  визнати недійсним свідоцтво   про право на спадщину  за  заповітом ААН № 912894, видане  ОСОБА_2   після  смерті  її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, так як   батько-ОСОБА_4  мав право на  обов»язкову  частку у спадщині  після  смерті  ОСОБА_3, оскільки  на  час її смерті   був  непрацездатним. Вказані обставини  не  були прийняті  до  уваги при оформленні  спадщини  та  видачі  свідоцтва про право на спадщину, що  є підставою для  визнання  його недійсним . 
		Відповідач  ОСОБА_2  у суді  позовних вимог не  визнала , пояснивши , що  свідоцтво про  право на спадщину       за  заповітом ААН № 912894 після  смерті  її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1., видане  їй  вірно . Підстав  для  визнання  вказаного  свідоцтва недійсним  немає. 
		Представник  третьої особи  - Срібнянської  державної  нотаріальної  контори у  суді   пояснила  , що  вимоги позивача  ОСОБА_4  є  безпідставними , в їх  задоволення  просила  відмовити.  
		Свідок  ОСОБА_5  у  судовому засіданні  пояснила , що  на час видачі  свідоцтва  про право на спадщину  за  заповітом ААН № 912894, після  смерті  ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала  державним  нотаріусом    та    здійснювала  видачу  вказаного свідоцтва. Вважає , що  свідоцтво  видано з  дотриманням  вимог закону  і  підстави для  визнання  його недійсним  відсутні. 
		Суд, заслухавши  сторони ,  дослідивши   матеріали справи , всебічно   і  повно з»ясувавши всі фактичні обставини , на  яких ґрунтується  позов, об»єктивно  оцінивши докази ,  які мають юридичне значення для  розгляду   справи і  вирішення спору   по суті ,  вважає , що  позовні  вимоги  задоволенню  не  підлягають з наступних підстав. 
		             
		Відповідно до статті 534 ЦК України кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.  
		     Статтею  535 ЦК України   передбачено , що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). При визначенні розміру обов'язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.  
		У  судовому  засіданні  встановлено , що  ОСОБА_3  12  липня 1991  року  склала   заповіт ,  який  посвідчений   державним нотаріусом  28  січня 1999 року . Із  змісту  заповіту  вбачається, що ОСОБА_3   на  випадок  своєї  смерті  зробила  розпорядження : все її майно, де б воно не було  і з чого б  воно не складалось, і взагалі все те , що  буде  належати  на  день  смерті  і на  що  за  законом  вона матиме право , заповідає дочці ОСОБА_2. 
		28 січня 1999  року державним  нотаріусом  Срібнянської  державної  нотаріальної  контори , посвідчено , що на підставі  заповіту , посвідченого Срібнянською  державною  нотаріальною  конторою  12 липня 1991 року  і  зареєстрованого  в  реєстрі за № 621, спадкоємицею зазначеного в  заповіті  майна ОСОБА_3 є  дочка  ОСОБА_2 .  Із  змісту  свідоцтва  про право на спадщину за  заповітом  вбачається , що спадкове  майно , на яке  видано свідоцтво , складається  із  житлового будинку  з надвірними будівлями  по  АДРЕСА_1 . 
		Із  копії  спадкової  справи № 11   померлої  ОСОБА_3 вбачається , що інші  спадкоємці  ОСОБА_3  із  заявами про прийняття  спадщини  та  видачу  свідоцтва  про право на  спадщину   до  нотаріальної  контори не  зверталися . Також і  ОСОБА_4   , який  мав  право на  обов»язкову  частку у  спадщині  після  померлої ОСОБА_3 , із  заявою  про  виділення  йому  ?  частини  будинку  в  порядку    шлюбно- сімейного законодавства та   видачу  свідоцтва про право на спадщину    не звертався.   
		Відповідно до вимог ч.1  ст.15 ЦК України  , ст.  3 ЦПК України    кожна особа  має   право    на захист  свого    цивільного права   лише в  разі  його порушення . 
		Виходячи з  наведеного , суд  вважає ,  що , оскільки  ОСОБА_4   до  суду  за  захистом  свого порушеного права не звертався,   свідоцтво  про право на спадщину  за  заповітом ААН № 912894, видане  ОСОБА_2   після  смерті  її матері ОСОБА_3 ,  не  порушує   прав на  спадкування             позивача  ОСОБА_1 , який  є  спадкоємцем за  заповітом  після  померлого   ОСОБА_4.  
		В порядку  ст.ст. 560, 561   ЦК України    відповідач  ОСОБА_2  отримала  свідоцтво про право на  спадщину  за  заповітом  після  смерті  ОСОБА_3 
		Отже  , в задоволенні  позову  ОСОБА_4 до  ОСОБА_2 , третя  особа  -Срібнянська районна  державна  нотаріальна  контора , про  визнання  недійсним свідоцтва  про право на спадщину  за   заповітом  ААН № 912894 , виданого    28 січня  1999 року ОСОБА_2   після  смерті   її матері   ОСОБА_3 , що  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 суд  відмовляє. 
		 Керуючись ст. ст. 214, 215  ЦПК України , ст.ст. 534, 535,560,561 ЦК України  ( 1963 року), суд 
		В И Р І Ш И В : 
		      Відмовити  ОСОБА_1  у  задоволенні  позову    про визнання  недійсним свідоцтва  про  право на  спадщину  за  заповітом  ААН № 912894 , виданого    28 січня  1999 року ОСОБА_2   після  смерті   її матері   ОСОБА_3 , що  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1. 
		  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його  проголошення .Особи , які  брали  участь у справі , але  не  були присутні у  судовому  засіданні  під час проголошення  судового рішення , можуть подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти днів  з дня  отримання  копії  цього  рішення . 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...