Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/12150/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2022. Зареєстровано: 14.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2023
Номер судового провадження: 2/638/2439/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/12150/21
		        Провадження № 2/638/2439/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.12.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		 
		головуючого судді за участю секретаря судового засідання представника позивача позивача представника відповідача свідка свідка свідка- Орос (Поволяєвої) О.В. , - Шевцової А.Р. , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 , - ОСОБА_8 ,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
		Позов мотивовано тим, що 21 червня 2021 року було здійснено затоплення належної позивачу на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира АДРЕСА_2 ). Причиною затоплення є витік води із системи холодного водопостачання на врізці власника квартири АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить відповідачу. Внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 80721,00 грн. та моральну шкоду, розмір якої становить 10000,00 грн.
		Представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначив, що вина відповідача у затопленні відсутня, оскільки затоплення відбулося з причини дефекту трубопроводу холодного водопостачання в квартирі відповідача, а не у зв`язку з діями останньої.
		Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність вини відповідача у затопленні та поданні позову до неналежного відповідача по справі.
		Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 в судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких 21 червня 2021 року було здійснено затоплення квартири АДРЕСА_2 , з причини витіку води із системи холодного водопостачання по стояку, в частині, яка знаходилась в квартирі відповідача. В результаті затоплення було викликано фахівців, які перекрили холодну воду по одному стояку та через декілька днів, після надання відповідачем доступу до квартири, здійснили ремонтні роботи. Затопленням пошкоджено ремонт в кімнатах, коридорі, кухні квартири АДРЕСА_2 та меблі. 
		Надані в судовому засіданні пояснення свідків є послідовними та такими, що не суперечать та не виключають один одного.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
		ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності, на підставі договору міни від 18 вересня 1993 року, посвідченого держаним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Ветровою Л.А., квартира АДРЕСА_1 .
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_9 .
		Квартира відповідача знаходиться на чотири поверхи вище від квартири, яка належить позивачу.
		Актом обстеження від 22 червня 2021 року встановлено, що 21 червня 2021 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 з квартири АДРЕСА_4 . Причиною залиття став витік води із системи холодного водопостачання на врізці власника квартири АДРЕСА_3 .
		В судовому засіданні встановлено, що акт обстеження було складено комісією за фактом залиття без доступу до квартири відповідача, оскільки остання була відсутня за місце проживання продовж декількох днів. 
		Відповідно до звіту від 08 липня 2021 року, складеного ТОВ «Промексперт», розмір майнового збитку в результаті залиття складає 80721,00 грн. 
		З відповіді КП «Жилкомсервіс» від 21 грудня 2021 року вбачається, що у під`їзді АДРЕСА_5 за останні 3 роки була одна аварійна ситуація з причин дефекту трубопроводу холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 .
		Відповідно до листа КП «Харківводоканал» № 01-01-23/394-22 від 25 січня 2022 року після виїзду фахівцями УТО ВБС Шевченківського району встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_6 сталося із квартири АДРЕСА_3 . 24 червня 2021 року при наданні доступу до квартири АДРЕСА_3 виконано зварювальні роботи на стояку водопостачання d-32 мм.
		За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Сторонами не заперечується факт залиття квартири АДРЕСА_2 .
		Позивачка вважає, що винною особою у залиття її квартири є відповідач, як власник квартири АДРЕСА_3 , яка не виконала належним чином своїх обов`язків щодо належного утримання внутрішньобудинкової системи водопостачання в належному їй житловому приміщенні.
		Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( далі - Закон).
		Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
		Згідно зі ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс».
		Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності - укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
		Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
		Рішенням № 1186 КП «Харківводоканал», яке згідно рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 року № 132/11 КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» реорганізовано шляхом приєднання до КП «Харківкомуночиствод» та згідно рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 року № 577/11 КП «Харківкомуночиствод» (КП «Харківводоканал») покладено обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. КП «Харківводоканал» надає послуги в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
		Отже вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківкомуночиствод» (КП «Харківводоканал») - як виконавця послуг з їх утримання.
		Відповідно до п. п. 2, 7 ст. 21 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
		Згідно ст. 29 Закону договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
		Пункт 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 розкриває сутність поняття централізованого водовідведення, як послуги спрямованої на задоволення потреб споживача у водовідведенні, яка надається виконавцем - КП «Харківводоканал» з використання внутрішньобудинкової системи водовідведення.
		На підставі Рішення № 1186 між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводоканал» було укладено договір № 16/2 від 29.12.2011 року щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем.
		Згідно з п. п. 2.3.1. Договору КП «Харківводоканал» зобов`язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем згідно із законодавством та Договором.
		Рішенням від 20.12.2011 року № 902 Виконавчого комітету Харківської міської ради (надалі - Рішення № 902) встановлено перелік, порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків та споруд, тобто послуг, що надає КП «Харківводоканал» (як виконавець послуг з утримання будинків та споруд, згідно Рішення № 1186), зокрема послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем (а.с.104 т.1).
		Таким чином, згідно Рішень №№ 1186, 902 Виконавчого комітету Харківської міської ради та договору № 16/2 відповідальність за належний технічний стан та проведення якісних ремонтних робіт на системі водопостачання покладено саме на КП «Харківводоканал».
		Відповідно до п. 1 ст. 21 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 КП «Харківводоканал» несе відповідальність у разі неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та або приміщенню споживача, шкоди його здоров`ю - шляхом відшкодування збитків.
		КП «Жилкомсервіс» не є власником житлового фонду, який переданий йому в господарське відання, тобто, КП «Жилкомсервіс» не є власником будинку, де сталося залиття квартири позивачів. Цей фонд належить територіальній громаді м. Харкова в особі міської ради.
		Послуги з централізованого водовідведення, як послуги спрямованої на задоволення потреб споживача у водовідведенні, з використання внутрішньобудинкової системи водовідведення, надається виконавцем - КП «Харківводоканал», зокрема, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем.
		Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Матеріали справи не містять доказів того, що залиття квартири, яка належить позивачу, сталося саме з вини відповідача. З матеріалів справи вбачається, що аварійна ситуація відбулася з причини дефекту трубопроводу холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , який був усунутий шляхом виконання зварювальних робіт саме на стояку водопостачання, а не на розводці труб, здійснених відповідачем. Матеріали справи не містять даних, з яких вбачається, що дефект трубопроводу виник у зв`язку з діями відповідача при самовільному проведенні неякісних ремонтних робіт, порушенні правил експлуатації трубопроводу тощо.
		Сторонами та їх представниками не заявлялось клопотання щодо проведення експертизи з метою встановлення причини затоплення та винних дій відповідача. 
		Договором від 29.12.2011 року, укладеним між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківводоканал» (Виконавець), відповідальність за належний технічний стан та проведення якісних ремонтних робіт на системі водопостачання покладено саме на КП «Харківводоканал».
		Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_9 є недоведеними та у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити, з огляду на таке.
		Статтею 179 ЖК України встановлено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно п.7, 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, власник, наймач (орендар) квартири зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
		Власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
		Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 ЦК України.
		Так відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.
		Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		В матеріалах справи наявні докази того, що залиття сталося саме внаслідок прориву стояку водопостачання, після чого фахівцями КП «Харківводоканал» було виконано зварювальні роботи.
		Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що залиття квартири, що належить позивачці, сталося саме внаслідок вини ОСОБА_9 , яка будь-якими діями спричинила прорив стояка водопостачання.
		Зважаючи на зазначене вище, судом встановлено, що причиною залиття квартири, що належить позивачці, став дефект трубопроводу холодного водопостачання, внаслідок чого стався витік води із системи холодного водопостачання на стояку водопостачання.
		Зважаючи на те, що акт про залиття складено комісією без огляду місця прориву, оскільки доступ до квартири АДРЕСА_3 не було надано з причини відсутності відповідача як власника, суд дійшов висновку, що зазначені в ньому причини залиття були встановлені на підставі припущень та не містять будь-яких беззаперечних даних щодо виникнення витіку з системи холодного водопостачання у зв`язку з недбалим ставленням власника квартири до майна або неправильною експлуатацією системи водопостачання. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_9 як до неналежного відповідача.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року та 26 червня 2019 у справах № 639/101/17 та № 641/9921/15-ц та у постанові Харківського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 638/18523/16-ц.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позову  ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 13 грудня 2022 року.
		 
		Суддя                                                          О.В. Орос (Поволяєва)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...