Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/7522/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2022.
Дата набрання законної сили: 14.12.2022
Номер судового провадження: К/990/9496/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 140/7522/21
		адміністративне провадження № К/990/9496/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 140/7522/21
		за позовом  ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, 
		за касаційною скаргою Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури на рішення Волинського окружного адміністративного суду вiд 22 вересня 2021 року, прийняте в складі головуючого судді Ксензюка А.Я., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З., Запотічного І.І.
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		-          визнати протиправним та скасувати рішення Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури від 28.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-11 від 12.09.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;
		-          визнати протиправним та скасувати рішення Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури від 28.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-2 від 19.09.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
		-          визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 , без його згоди, шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 ; 
		-          зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області утриматися від поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що оскаржувані рішення суперечать вимогам чинного законодавства України, прецедентній практиці Європейського суду з прав людини та гарантіям, закріпленим в Конституції України. Крім цього, позивач вказує, що оскаржувані рішення прийняті за результатами розгляду скарг особи, яка взагалі не мала права їх подавати, із процесуальними порушеннями при їх винесенні. Позивач посилався на те, що Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області здійснила поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи, яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 всупереч вимог Закону України «Про захист персональних даних». Позивач також вказував, що обґрунтованість та законність рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-11 від 12.09.2019 про його допуск до складання кваліфікаційного іспиту, № 78-2 від 19.09.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту вже перевірена та встановлена рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 в справі №140/15977/20, яке не взято до уваги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури при винесенні оскаржуваних рішень. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		3.          Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-015/2021 від 28 травня 2021 року про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-11 від 12 вересня 2019 року про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту; визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-016/2021 від 28 травня 2021 року про скасування рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-2 від 19 вересня 2019 року про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; визнано протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить в собі персональні дані ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		4.          Задовольняючи частково адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-11 від 12.09.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту, № 78-2 від 19.09.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є актами індивідуальної дії, натомість скарги на вказані рішення були подані заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем О.І., тобто особою, якої вказані рішення не стосуються. За таких умов, суди дійшли висновку про те, що  вказаний скаржник не може бути суб`єктом оскарження спірних рішень, а відтак у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не виникало повноважень на розгляд скарг та прийняття будь-яких рішень за наслідками їх розгляду. 
		5.          Також суди вказували на те, що дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо витребування матеріалів кваліфікаційної справи ОСОБА_1 виходять за межі повноважень, що визначені законодавством України, а Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, надаючи витребовувані матеріали кваліфікаційної справи позивача, на виконання імперативних вимог статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», зобов`язана була отримати від ОСОБА_1 згоду на обробку його персональних даних, без отримання якої не мала права передавати персональні дані позивача.
		6.          Рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області  утриматися від поширення персональних даних позивача мотивоване судами тим, що ця вимога заявлена позивачем на майбутнє.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.          Не погоджуючись із рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя aдвокатури подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
		8.          Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Також заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої, пункт 4 частини третьої статті 353 КАС України.
		9.          В обґрунтування касаційної скарги, Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя aдвокатури вказує на неправильне застосування судами приписів частини четвертої статті 52 Закону України "Про адвокатуру" та статті 2 Положення про Вищу квалiфiкацiйно-дисциплiнарну комiсiю aдвокатури в розрізі обсягу повноважень Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури по перегляду рішень регіональних Квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiй aдвокатури та суб`єктного складу осіб, що мають право на оскарження таких рішень. Відповідач посилається  на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.
		10.          Також касатор посилається на необхідності залучення до участі у справі в якості третіх осіб Національну асоціацію адвокатів України та Кухаря О.І. , скаргу якого розглядала Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя aдвокатури. 
		ІV. Позиція інших учасників справи
		11.          Інші учасника справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу. 
		V.          Рух справи у суді касаційної інстанції
		12.          Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., від 05 травня 2022 року     відкрито касаційне провадження за скаргою Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури на рішення Волинського окружного адміністративного суду вiд 22 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року.
		13.          Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пунктів 1, 3 частини другої, пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України.
		14.          Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року справу призначено до розгляду  у попередньому судовому засіданні на 14 грудня 2022 року.
		VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		15.          Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, 11.09.2019 ОСОБА_1 подав до Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, за результатами розгляду якої 12.09.2019 Кваліфікаційна палата Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області прийняла рішення № 77-11 про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
		16.          19.09.2019 Кваліфікаційною палатою Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області за результатами успішного складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту прийнято рішення № 78-2 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. 
		17.          Позивачем, на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області, складено присягу адвоката України та отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
		18.          Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. № 85 від 27.05.2020 створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах ряду адвокатів, щодо недотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю позивачу та ще 15 іншим колишнім військовослужбовцям органів військової прокуратури України з метою проведення відповідної перевірки на наявність порушень.
		19.          Пунктом 3 вказаного розпорядження № 85 від 27.05.2020 вирішено звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури щодо надання оцінки питанням, порушеним у скаргах окремих адвокатів, стосовно дотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту позивача та 15 інших колишніх військовослужбовців органів військової прокуратури.
		20.          11.06.2020 за вх. №13675 до ВКДКА надійшли скарги голови робочої групи, заступника голови ради адвокатів України Кухаря О.І. на рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та за вх.№13676 на рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, до яких додано копію розпорядження голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 27.05.2020 № 85.
		21.          12.06.2020 голова Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Вилков С.В., керуючись пунктом 3.39 Регламенту Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури, скерував на адресу Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області лист за вих. №2692 з вимогою надати матеріали кваліфікаційної справи ОСОБА_1 .
		22.          У відповідь на вказаний вище лист, голова Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області у листі від 25.06.2020 № 54/20 звернув увагу на наявність правових колізій між Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 та Регламентом Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури.
		23.          В свою чергу, розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України № 103 від 03.07.2020 до розпорядження № 85 від 27.05.2020 внесено зміни - слова « Кухар Олексій Іванович (заступник Голови Ради адвокатів України) - голова Робочої групи» викладено у такій редакції: «Кухар Олексій Іванович (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №304 від 26.02.1998, видане Вінницькою обласною КДКА) - голова Робочої групи» (том 1, а. с. 104).
		24.          На виконання листа голови Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Вилкова С.В. від 12.06.2021 за вих. №2692, Квалiфiкацiйно-дисциплiнарною комiсiєю aдвокатури Волинської області листом від 05.11.2020 №94/20 на адресу Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури направлено запитувані матеріали кваліфікаційної справи ОСОБА_1 .
		25.          16.11.2020 головою Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Вилковим С.В. доручено члену Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Тарасовій А.М. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скаргах на рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту, про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. 
		26.          23.12.2020 представником позивача подано до Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури заяву про ознайомлення з усіма наявними матеріалами за скаргами заступника голови Кухаря О.І. на рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту, про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, з якими від був ознайомлений в той же день.
		27.          Як слідує із протоколу № 126 засідання Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури від 28.05.2021, за результатами розгляду скарг заступника голови Кухаря О.І. , Вища квалiфiкацiйно-дисциплiнарна комiсiя aдвокатури прийняла рішення № V-015/2021 від 28.05.2021, яким скасувала рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області № 77-11 від 12.09.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та рішення № V-016/2021 від 28.05.2021 про скасування рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури Волинської області № 78-2 від 19.09.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
		28.          Позивач, не погодившись з рішеннями Вищої валiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури, звернувся до суду із позовом.
		VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ 
		29.          Конституція України.
		Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		30.          Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
		Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		31.          У частині першій статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (частина третя статті 2 Закону № 5076-VI).
		Статтею 8 Закону № 5076-VI передбачено наступне: особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (частина перша); за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту (частина третя); рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання (частина четверта).
		32.          Положення статті 8 Закону №5076-VI у частині форми і змісту рішення КДКА за результатами розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту деталізовані в пункті 6 розділу 3 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджених рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270 (далі - Порядок №270), згідно з яким рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити наступні відомості: дату прийняття рішення; прізвище, ім`я, по батькові особи, щодо якої приймається рішення; інформацію про відповідність або невідповідність особи, яка звернулася з заявою, вимогам статті 6 Закону №5076-VI; відповідність наданих особою документів цьому Порядку; а також дані про прийняте рішення. У випадку прийняття рішення про відмову у допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту, мотивувальна частина рішення повинна містити чітко викладені причини відмови, а резолютивна частина - дані про строк та порядок оскарження рішення відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 5076-VI.
		Згідно з частинами першою і другою статті 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.    
		Частиною третьою цієї статті передбачено, що особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
		Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів (частина п`ята статті 9 Закону № 5076-VI).
		Аналогічна норма щодо можливості оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту особою, якої воно стосується, закріплена в пункті 3 розділу 5 Порядку № 270.
		Відповідно до частин першої і третьої статті 45 Закону № 5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
		У силу частини першої статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.
		Частиною другою цієї статті передбачено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
		Згідно з частиною першою статті 54, частиною першою статті 55 і частиною першою статті 57 Закону № 5076-VI вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України. У період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
		Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону (частина перша статті 50 Закону № 5076-VI).
		За приписами частини п`ятої статті 50 Закону № 5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;     3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
		Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
		За приписами частини п`ятої цієї статті Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		Частиною восьмою статті 50 і частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI обумовлено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (частина перша статті 52 Закону № 5076-VI).
		33.          У частині першій статті 2 Положення про Вищу квалiфiкацiйно-дисциплiнарну комiсiю aдвокатури закріплено, що метою діяльності Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону № 5076-VI в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності КДКА регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів. 
		Згідно з пунктами 1, 4, 6, 9 частини другої статті 2 Положення про ВКДКА для досягнення мети ВКДКА: сприяє процесу формування правової держави в Україні; сприяє підвищенню ролі інституту адвокатури в українському суспільстві, підвищенню статусу професії адвоката в Україні; сприяє розвитку надання правової допомоги в Україні; сприяє реалізації завдань адвокатського самоврядування.
		VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		34.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		35.          З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.
		36.          Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться, зокрема, до питання чи підлягають  оскарженню до Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури (далі - ВКДКА) рішення Квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури (далі - КДКА) регіону про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
		37.            З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вказує на те, що відповідно до приписів статей 8 і 9 Закону № 5076-VI у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості до ВКДКА або до суду можуть бути оскаржені рішення КДКА про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, тоді як оскарження рішень КДКА про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту цими нормами Закону не передбачено.
		38.          Як правильно зазначали суди попередніх інстанцій, таке правове регулювання зумовлене віднесенням рішень КДКА з питань допуску до складення кваліфікаційного іспиту та видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до індивідуальних актів, які стосуються прав та інтересів визначеної в цих рішеннях особи та дія яких вичерпується їх виконанням (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України). 
		39.          При цьому суди мотивовано звернули увагу на те, що обсяг прав на оскарження рішень КДКА до ВКДКА та до суду має бути однаковим, оскільки ВКДКА при розгляді скарг на рішення КДКА наділена ознаками квазісудового органу, що користується всією повнотою судової юрисдикції при вирішення цього правового питання, застосовуючи принцип верховенства права та враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини (частина п`ята статті 52 Закону №5076-VI, пункт 3.16 Регламенту ВКДКА).
		40.          З урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо оскарження актів індивідуальної дії, висловленої, зокрема, в постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18, від 18 грудня 2018 року у справі №9901/657/18, від 14 грудня 2020 року у справі №640/12695/19, від 31 березня 2021 року у справі №640/17408/19, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали на те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.
		41.          У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (пункт 4.1 мотивувальної частини вказаного рішення).
		42.          У зв`язку з цим колегія суддів Верховного Суду зазначає, що лише особа, якій відмовлено в допуску до складення кваліфікаційного іспиту або у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, вправі оскаржити відповідні рішення КДКА, що створюють для неї негативні наслідки.
		43.          Натомість рішення КДКА про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не порушують будь-чиїх прав або інтересів у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість їх оскарження і перегляду.
		44.          Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від  29 листопада 2022 року у справі № 140/7518/21, і колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від неї.
		45.          У контексті спірних правовідносин додатковим підтвердженням цього висновку є скасування ВКДКА рішень КДКА Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту без визначення інших способів захисту порушеного права, передбачених у частині п`ятій статті 52 Закону №5076-VI (ухвалення нового рішення або направлення справи для нового розгляду до відповідної КДКА та зобов`язання КДКА вчинити певні дії), що свідчить про те, що оскаржувані рішення ВКДКА не спрямовані на захист прав чи інтересів скаржника.
		46.          Такі рішення ВКДКА ставлять позивача у стан правової невизначеності, оскільки порушене ним питання про допуск його до професії адвоката після скасування відповідних рішень КДКА Волинської області залишилося по суті не вирішеним.
		47.          Таким чином, системне тлумачення наведених норм права та судової практики національних судів дає колегії суддів Верховного Суду підстави для висновку, що приписи частини восьмої статті 50 Закону № 5076-VI не надають право кожному оскаржити будь-яке рішення КДКА до ВКДКА або до суду, а визначають загальний порядок і строк оскарження рішень КДКА у випадках, прямо передбачених відповідними статтями цього Закону, що регулюють порядок вирішення питань, віднесених до повноважень КДКА.
		48.          Не передбачає можливості оскарження рішень КДКА про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту й частина третя статті 36 Закону № 5076-VI, на яку посилається ВКДКА в обґрунтування своєї позиції оскільки, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, ця норма закону стосується ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (оскарження поведінки адвоката), а не порядку оскарження рішень КДКА у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості, що є різними за своїм змістом і правовою природою правовідносинами.
		49.          Мета і завдання ВКДКА, що визначені у статті 2 Положення про ВКДКА, так само не доводять позицію ВКДКА щодо наявності в неї повноважень з перегляду будь-якого рішення КДКА регіонів, оскільки для досягнення поставленої мети і реалізації визначених завдань цей орган адвокатського самоврядування має діяти виключно в правовому полі.
		50.          59. З іншого боку, перевіряючи наявність у Кухаря О.І. права на подання до ВКДКА скарг на рішення КДКА Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та про видачу йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що вказані скарги були виготовлені на офіційному бланку Національної асоціації адвокатів України та підписані Кухарем О.І. як головою робочої групи, заступником голови Ради адвокатів України.
		51.          У силу пункту 1 розділу IV Положення про Раду адвокатів України, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення про Раду адвокатів України), Рада адвокатів України взаємодіє із іншими органами адвокатського самоврядування у межах, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Статутом НААУ, цим Положенням.
		52.          Згідно з пунктом 7 розділу I Положення про Раду адвокатів України голова, заступник голови, член Ради адвокатів України зобов`язані брати участь в засіданнях Ради адвокатів України та виконувати доручення Ради адвокатів України, Голови Ради адвокатів України, видані в межах повноважень, наданих законом та актами НААУ.
		53.          У пункті 1.17 розділу III Положення про Раду адвокатів України передбачено, що Голова Ради адвокатів України видає накази, розпорядження, роз`яснення, листи, рекомендації з будь-яких інших питань адвокатури, що не віднесені до виключної компетенції Ради адвокатів України, і є обов`язковими до виконання усіма адвокатами України та адвокатами іноземної держави, які мають намір здійснювати або здійснюють адвокатську діяльність в Україні.
		54.          Повноваження Ради адвокатів України визначені у частині четвертій статті 55 Закону №5076-VI та розділі II Положення про Раду адвокатів України, якими Раду адвокатів України не наділено правом здійснювати в будь-якій формі контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, в тому числі оскаржувати прийняті ними рішення до ВКДКА.
		55.          Також колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що зі змісту розпорядження Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України не вбачається надання доручення заступнику голови Ради адвокатів України Кухарю О.І. або створеній робочій групі на звернення до ВКДКА зі скаргою на відповідні рішення КДКА Волинської області.
		56.          За наведених обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у голови робочої групи, заступника голови Ради адвокатів України Кухаря О.І. повноважень на подання від імені Ради адвокатів України до ВКДКА скарг на рішення КДКА Волинської області щодо ОСОБА_1 .
		57.          При вирішенні цього спору суди правильно акцентували увагу на тому, що в Україні на конституційному рівні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), а суддя, здійснюючи правосуддя, керується цим принципом та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (стаття 129 Конституції України, стаття 6 КАС України). 
		58.          Професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) вказано, що: приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07.08.1996 у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Поняття "приватне життя", яке охороняє  стаття 8 Конвенції в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16.12.1992 у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А N 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (<…>), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, п. п. 22-25, від 28.05.2009).
		59.          Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду ЄСПЛ.
		60.          Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.05.2009 у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначив, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (пункт 33 рішення).
		61.          У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обґрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру.
		62.          У зв`язку з цим у пункті 35 вказаного рішення ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		63.          Проаналізувавши зазначену прецедентну практику ЄСПЛ у контексті спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що оскаржувані у цій справі рішення ВКДКА мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
		64.          Оскільки ОСОБА_1 відповідно до вимог і процедур, визначених Законом № 5076-VI, набув право на заняття адвокатською діяльністю, то він мав гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
		65.          Суди доречно зазначили, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення ОСОБА_3 іспиту КДКА Волинської області була уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На час отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним були відсутні.
		66.          Отже, скасування ВКДКА рішень КДКА Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту більше ніж через вісім місяців після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є непропорційним втручанням у право позивача на приватне життя, що захищено статтею 8 ЄКПЛ. 
		67.          Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ВКДКА при прийнятті оскаржуваних рішень допустила реалізацію не передбаченого законодавством права на оскарження рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту суб`єктом, який не наділений правом на їх оскарження, тобто третьою особою, якої такі рішення не стосуються, чим порушила право позивача на повагу до приватного життя в аспекті доступу до професії.
		68.           За таких обставин суди дійшли мотивованого висновку, що прийняття ВКДКА оскаржуваних рішень не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, є достатньою підставою для скасування цих рішень та не потребує проведення їх перевірки по суті.
		69.           Судові рішення в частині позовних вимог до КДКА Волинської області сторони в касаційному порядку не оскаржили, тому колегія суддів Верховного Суду не наводить мотивів і висновків щодо решти позовних вимог.
		70.          Посилаючись на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції заявлених ВКДКА клопотань про залучення до участі у справі як третіх осіб Ради адвокатів України та заступника Голови Ради адвокатів України Кухаря О.І., про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач не зазначив конкретних норм процесуального закону, які були порушені судом при вирішенні цих клопотань, та не аргументував, яким чином результат їх вирішення вплинув на кінцеве рішення суду у справі.
		71.          Водночас колегією судів Верховного Суду установлено, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року за результатами розгляду зазначеного клопотання відповідача за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим статтею 248 КАС України, зокрема, в частині зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. 
		72.          У свою чергу суд апеляційної інстанції дав оцінку запереченням відповідача на ці ухвали, дійшовши висновку про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при їх ухваленні.
		73.          Отже, указані доводи відповідача про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
		74.          Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
		75.          Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		ІХ. Судові витрати
		76.          Розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Вищої квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї aдвокатури залишити без задоволення.
		2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду вiд 22 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 140/7522/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                      О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                 В.Е. Мацедонська
		С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...