Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/4664/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.

Результат оскарження 04.04.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: п/360/4742/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 грудня 2022 року Справа № 360/4664/21
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач 1), Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 2), в якому просить суд: 
		-визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмові в призначенні пенсії відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та визнати дії щодо винесення рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року № 121130003360 протиправними з 29 липня 2021 року;
		-визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не призначення та невиплати пенсії відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за списк ом № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 протиправною з 29 липня 2021 року;
		-визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року № 121130003360;
		-зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 29 липня 2021 року та виплатити недоотримані суми пенсії з 29 липня 2021 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08 лютого 2021 року позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 4 Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії, у зв`язку із зменшенням пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, оскільки позивач має стаж підземних робіт за списком № 1 - 10 років 07 місяців, (загальний стаж роботи 23 роки 05 місяців 17 днів).
		Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (від 05 серпня 2021 року № 121130003360 відмовлено у призначені пенсії.
		З відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач не згодна, а рішення про відмову у призначенні пенсії вважає незаконним.
		Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
		Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (№ Пз/9901/32/20).
		Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року поновлено провадження у справі та вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/4664/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі, сторонам запропоновано ознайомитися з матеріалами електронної справи, надано строк для подання клопотань, у разі необхідності призначення справи до розгляду в судовому засіданні.
		Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану та відсутність клопотань сторін про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників аппарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в електронній формі.
		27.09.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав. 
		29 липня 2021 року позивачка звернулась до відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		У відповідності до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 надані позивачкою документи Головним управлінням прийняті, розглянуті, заява зареєстрована за № 3636.
		З урахуванням зазначеного нормативу Порядку №22-1 органом, що приймав рішення за заявою позивачки про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
		29 липня 2021 року Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетрівській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці. Оскільки позивачка станом на 29.07.2021мала вік 45 років 13 днів, вона не досягла віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 - 50 років, отже не мала права на пенсію за віком на пільгових умовах. 
		На думку відповідача 1, пункт б статті 13 Закону № 1788, в редакції Закону № 213, на який посилається позивачка як на підставу призначення їй пенсії, не застосовується для призначення пенсії на пільгових умовах, починаючи з 01.01.2018, оскільки відповідно до статей 4, 5 Закону № 1058, що найпізніше з 01.01.2018, пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, призначаються виключно за нормами Закону № 1058.
		На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		01.10.2021 від Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ОСОБА_1 зверталася 29.07.2021 до Управління ПФУ в м. Лисичанську Луганської області через відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян з заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V.
		Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке уповноважене розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
		Розглянувши заяву та надані документи, відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до страхового стажу зарахував всі періоди трудової діяльності, який склав 23 роки 05 місяців 17 днів, з яких пільговий стаж за списком № 1 - 10 років 07 місяців.
		Оскільки позивач на дату звернення (29.07.2021) не досягла необхідного пенсійного віку (повних 50 років), відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 про що 05.08.2021 склав рішення за № 121130003360, яке у подальшому було надіслано відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян за місцем звернення.
		На підставі вищевикладеного просили відмовити у задоволені позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив такі обставини справи.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого ІІІ МВМ Лисичанського МВУМВС України в Луганській області та картки фізичної особи-платника податків.
		29 липня 2021 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком.
		Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2021 № 121130003360 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В ньому зазначено, що пенсійний вік, визначений п. 1 ч. 2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - 50 років. Вік заявника - 45 років, її страховий стаж - 23 роки 05 місяців 17 днів, пільговий стаж на підземних роботах 10 років 07 місяців. В рішенні також зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, тому дата з якої Вороніна матиме право на пенсійну виплату - 17.07.2026. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України вона не перебуває та пенсію не отримує.
		Сторонами у справі не заперечується той факт, що на день призначення пенсії вік позивача становив 45 років, страховий стаж роботи - 23 роки 05 місяців 17 днів, в тому числі на пільгових умовах за списком №1 стаж підземних робіт - 10 років 07 місяців, що прямо зазначено в позові та в оскарженому рішенні.
		Крім того ці обставини повністю підтверджені наявними в справі доказами, а саме: паспортом громадянина України, відомостями трудової книжки позивача (стаж підземних робіт з 2005 року), відомостями з реєстру застрахованих осіб форми ОК-5, довідками підприємства, на якому працювала позивач.
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
		Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 доповнено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
		Згідно з ч.1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, пункт «а» статті 13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо-шкідливими і особливо-важкими умовами праці, - за списком № 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		За приписами статті 12 Закону № 1788-XIIправо на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
		Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XIIв редакції, чинній після 01.04.2015 передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць-після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження.
		Тобто, Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
		Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Коснтитуційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
		Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону№ 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,- за списком № 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах
		Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
		У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
		Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
		Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
		Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливими для особи, а не Закону № 1058-ІV. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах їй виповнилося 45 років, страховий стаж становив 23 років 05 місяць 17 дні, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 10 років 07 місяців, що відповідає вимогам п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та є достатнім для висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на час її звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком від 29.07.2021.
		Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
		Тому відмова управління Пенсійного фонду України в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 23 років 05 місяць 17 дні, у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 10 років 07 місяців, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
		Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд дійшов такого висновку.
		Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
		- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
		- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
		- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);
		- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправного рішення від 05.08.2021 № 121130003360 про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому в даному випадку правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до її заяви від 29 липня 2021 року, на підставі вимог пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
		Тому позовні вимоги є такими, що мають бути задоволені судом.
		Щодо позиції відповідача 1 стосовно того, що фактично рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу виносилося відповідачем 2  Головним Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і такі дії є правомірними, суд дійшов таких висновків. 
		Згідно з вимогами частини першої статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
		Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
		Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
		Таким чином, нормами ст. 10 Закону України Про пенсійне забезпечення та ст. 44 Закону № 1058 прямо визначено, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду.
		Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (далі також  Положення № 280), передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, серед іншого, щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі  страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.
		Згідно з вимогами пункту 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485 (далі також  Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі  головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі  Фонд).
		Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі  управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
		Згідно з вимогами пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення).
		Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.
		Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України у Луганській області Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
		Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 внаслідок реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладені функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
		Відповідно до відомостей офіційного сайту, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має такі структурні підрозділи:
		1)Сектор обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян
		(сервісний центр), місце розташування  місто Сєвєродонецьк;
		2)Відділ обслуговування громадян № 1 (сервісний центр), місце розташування  смт Біловодськ, смт Мілове;
		3)Відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), місце розташування  смт Білокуракине, смт Новопсков;
		4)Відділ обслуговування громадян № 3 (сервісний центр), місце розташування  м Кремінна;
		5)Відділ обслуговування громадян № 4 (сервісний центр), місце розташування  м Лисичанськ;
		6)Відділ обслуговування громадян № 5 (сервісний центр), місце розташування  смт Марківка;
		7)Відділ обслуговування громадян № 6 (сервісний центр), місце розташування  смт Новоайдар, м Щастя;
		8)Відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), місце розташування  м. Попасна;
		9)Відділ обслуговування громадян № 8 (сервісний центр), місце розташування  м. Рубіжне;
		10) Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр), місце розташування  м. Сєвєродонецьк;
		11) Відділ обслуговування громадян № 10 (сервісний центр), місце розташування  м Сватово, смт Троїцьке;
		12) Відділ обслуговування громадян № 11 (сервісний центр), місце розташування  смт Станиця Луганська;
		13)Відділ обслуговування громадян № 12 (сервісний центр), місце розташування  м. Старобільськ.
		Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, що призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
		При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області.
		Пунктом 1.1. розділу I Порядку 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі  орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі  сервісний центр).
		Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
		Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
		Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
		Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
		Пунктом 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів саме органом, що призначає пенсію.
		Виключно орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
		Як зазначає сам відповідач 1, заява позивача прийнята головним спеціалістом відділу обслуговування громадян та зареєстрована за № 3636. 
		Тобто, ГУПФУ в Луганській області як орган, що призначає пенсію, правильно виконав положення пункту 4.1. розділу ІV Порядку 22-1.
		Відповідач 1 пояснив, що з урахуванням Порядку 22-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача на призначення пенсії від 29.07.2021 рішенням від 05.08.2021 № 121130003360 винесло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. 
		Зазначені дії як відповідача 1, так і відповідача 2 не відповідають положенням пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1, оскільки згідно вказаної норми засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ саме органу, що призначає пенсію. 
		Тобто, після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів відповідач 1 зобов`язаний засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначити структурний підрозділ саме органу, що призначає пенсію, яким і є відповідач 1 - ГУПФУ в Луганській області. 
		ГУПФУ в Луганській області має 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області. 
		Саме серед 13 структурних підрозділів, які територіально розташовані у 16 населених пунктах Луганської області, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності повинен був визначений один структурний підрозділ, який повинен був сформувати атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу позивача. 
		Натомість, таким структурним підрозділом був визначений відповідач 2  ГУПФУ в Дніпропетровській області. 
		Зазначені дії не регламентовані жодною правовою нормою, які регулюють відносини в сфері пенсійного забезпечення. 
		ГУПФУ в Дніпропетровській області не є структурним підрозділом ГУПФУ в Луганській області, оскільки є територіальним органом Пенсійного фонду України і має свої окремі структурні підрозділи. 
		Пенсійний фонд України в силу приписів норм законодавства та Положення про Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями призначати пенсії, відповідно серед його територіальних органів (якими є як ГУПФУ в Луганській області, так і ГУПФУ в Дніпропетровській області) не може визначатися структурний підрозділ, який в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу. 
		Таким чином, відповідач 2 не мав правових підстав для розгляду заяви та прийняття рішення стосовно позивача, який звернувся із заявою про призначення пенсії до відповідача 1. Отже саме відповідач 1 і має поновити порушені права позивача та призначити пільгову пенсію за її заявою.
		У зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача 2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. 
		Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 908 грн, що підтверджується копією квитанції №10 від 31.08.2021, копія якої надана разом з позовом.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій органів Пенсійного фонду України і позовні вимоги підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 454,00 грн з кожного.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9), Головного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 116а) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2021 № 121130003360 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до її заяви від 29 липня 2021 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.). 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.). 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		 
		Суддя В.С. Шембелян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...