Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1495/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2022.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Номер судового провадження: А/857/14008/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1495/22 пров. № А/857/14008/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Большакової О.О., Качмара В.Я.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 140/1495/22 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Плахтій Н.Б. в м. Луцьку Волинської області 22.08.2022 року), -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася (далі  позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі  відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 № 0072200705. 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.
		Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суб`єктом господарювання проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів не встановленої форми. При цьому розрахункові документи не містять обов`язкових реквізитів. Посилається також на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і вона визнала вину у вчиненні правопорушення, яке полягає саме в проведенні розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми.
		Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі наказу від 26.10.2021 № 3077 про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку від 26.10.2021 №№ 3245, 3246 ГУ ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
		За результатами перевірки складено акт від 29.10.2021 № 9218/03-20-07-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення: пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі  Закон № 265/95-ВР) - проведення розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 01.08.2020 по 28.10.2021 на загальну суму 51651,80 грн.
		Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач подала до ГУ ДПС у Волинській області свої заперечення.
		За результатами розгляду заперечень податковим органом надіслано позивачу лист «Про розгляд заперечення» від 25.11.2021 № 4586/12/03-20-07-05-12, відповідно до якого заперечення прийняте до уваги, але не спростовує висновки перевірки щодо порушення суб`єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
		На підставі акта перевірки від 29.10.2021 № 9218/03-20-07-05/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 № 0072200705, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 5165,18 грн.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контрольну розрахункову операцію на повну суму покупки 26.10.2021 проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з видачею розрахункового документа на повну суму проведеної операції, суд дійшов висновку, а відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Згідно статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		Статтею 2 Закону № 265/95-ВР передбачено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
		Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
		Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та змість розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13 (далі Положення - № 13).
		Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
		Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 установлено такі обов`язкові реквізити, які повинен містити фіскальний чек: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для суб`єкта господарювання (далі СГ), що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.
		Відповідно з пунктом 4 розділу І Положення № 13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 13 обумовлено, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
		Наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2020 року № 306 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 року за № 624/34907; чинний з 01 серпня 2020 року) розділ ІІ Положення № 13 викладено у новій редакції. У цій редакції пункт 2 цього розділу передбачає, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
		Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 10-17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
		Згідно пунктом 3 наказу Міністерства фінансів України від 18 червня 2020 року № 306 також установлено, що вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
		До 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
		До 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
		Згідно з роз`ясненням ДПС України, наданому в індивідуальній податковій консультації від 03.08.2021 № 2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, контролюючий орган зазначив, що якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності Наказу № 306, такі РРО можливо застосовувати та вони не потребують обов`язкового доопрацювання, а також не потребують доопрацювання і на виконання вимог Наказу № 329. Якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищезазначені РРО, підприємство має право їх доопрацювати з урахуванням вимог Наказів № 306 та № 329.
		Таким чином, наявні у суб`єктів господарювання та зареєстровані у встановленому законодавством порядку до набрання чинності Наказами № 306 та № 329 РРО можуть використовуватись без їх доопрацювання, що підтверджується позицією самого контролюючого органу.
		З матеріалів справи вбачається, що за ФОП ОСОБА_1 14.07.2015 зареєстрований РРО фіскальний № 300141121, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 10798, тобто вказаний РРО перебував на обліку в органах ДПС до набрання чинності Наказами № 306 та № 309.
		Під час перевірки позивача контролюючим органом проведено контрольну розрахункову операцію на суму 24,00 грн та видано розрахунковий документ (фіскальний чек від 26.10.2021), який не містив реквізитів, наведених у пунктах 11-18 Положення № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329).
		Разом з тим, розрахунок здійснювався за допомогою платіжної картки, а тому поряд із фіскальним чеком, також була роздрукована та надана квитанція платіжного терміналу за операцією з використанням електронних платіжних засобів, як це передбачено пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
		Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
		Штрафну санкцію до позивача застосовано у зв`язку із тим, що під час проведення контрольної розрахункової операції розрахунковий документ було видано, однак такий не містить усіх обов`язкових реквізитів.
		Санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Поряд з тим суд наголошує, що під час проведення контрольної розрахункової операції 26.10.2021 року розрахунковий документ було видано, що не заперечується відповідачем, а за інші періоди відсутні докази невидачі покупцям розрахункового документа (за період з 01.08.2020 по 28.10.2021). В акті перевірки також відсутні будь-які інші відомості, добуті контролюючим органом самостійно в результаті перевірки.
		Відповідач не спростовував і не заперечив наявність у позивача сформованих у паперовій чи електронній формі розрахункових документів за період з 01.08.2020 по 28.10.2021, які за аргументами відповідача, не враховувалися з формальних міркувань відсутності у них всіх реквізитів розрахункового документа.
		Формальна відсутність рядків 10-18 у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. З наявної в матеріалах копії фіскального чека можливо ідентифікувати продавця товару, вартість покупки, вид товару тощо. До того ж рядки 10-18 фіскального чека є по суті інформацією, що конкретизує операцію з купівлі-продажу товарів з використанням безготівкових засобів розрахунків.
		Апеляційний суд звертає увагу, що оскільки контрольну розрахункову операцію на повну суму покупки 26.10.2021 проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з видачею розрахункового документа на повну суму проведеної операції, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР (за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 № 0072200705.
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за проведення позивачем розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) без видачі відповідних розрахункових документів встановленої і в суді ОСОБА_1 свою вину визнала повністю.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин четвертої, шостої та сьомої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
		Таким чином, навіть враховуючи схожі чи навіть ідентичні фактичні обставини у справі, що розглядається, і у справі про адміністративне правопорушення, в межах якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, адміністративний суд зобов`язаний самостійно надати відповідну правову оцінку встановленим фактам.
		Як зазначено вище, виходячи із аналізу норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, підстави для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 № 0072200705 відсутні, а відтак, воно є неправомірним та підлягає скасуванню.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
		Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
		Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
		Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 140/1495/22 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова   В. Я. Качмар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...