Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1164/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 28.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2022.
Дата набрання законної сили: 27.01.2023
Номер судового провадження: п/360/1190/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		27 грудня 2022 року Справа № 360/1164/20
		Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду 18 березня 2020 року надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі  позивач, ГУ ДСНС України у Луганській області) до Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» (далі  відповідач, навчальний заклад) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, зареєстрованих за адресою: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління від 13 грудня 2019 року № 405-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», на підставі посвідчення на проведення перевірки від 27 грудня 2019 року № 104, здійснено позапланову перевірку відповідача, зареєстрованого за адресою: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
		Згідно з актом перевірки від 09 січня 2020 року № 100 за результатами перевірки виявлено порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
		Подальша експлуатація будівель та приміщень відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю і здоров`ю людей, їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень відповідача, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захист від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації; на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Учні, співробітники та відвідувачі відповідача постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.
		На думку позивача, відповідач усвідомлює наслідки можливих аварій, пожеж чи інших надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути в будівлі, яку він експлуатує та здійснює там діяльність. При такому стані цілковитого недотримання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки в будівлі, спорудах та приміщеннях відповідача питання виникнення аварії, пожежі чи надзвичайної ситуації постає досить гостро, а у випадку їх настання - людські втрати, шкода здоров`ю людей та чисельні травми будуть просто неминучі.
		З урахуванням викладеного, позивач вважає, що до відповідача слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
		Ухвалою від 23 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
		Від відповідача 09 квітня 2020 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
		Так, відповідач вважає, що захід державного нагляду (контролю) здійснено з порушенням процедури проведення такого заходу: посвідчення на проведення заходу державного контролю від 27 грудня 2019 року № 104 оформлено з порушенням статей 2-5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки підписано не керівником органу державного нагляду або його заступником, яким є ГУ ДСНС України у Луганській області, а начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області. Посвідчення, оформлене з порушенням вимог Закону, є недійсним. Крім того, відповідно до пункту 4 статті 7 Закону посвідчення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Строк здійснення заходу, зазначений в посвідченні, з 08 по 09 січня 2020 року, але посвідчення підписано 27 грудня 2019 року, тобто в період з 28 грудня 2019 року до 08 січня 2020 року це посвідчення втратило силу як документ, тому акт перевірки від 09 січня 2020 року № 100, складений за результатами незаконної перевірки, не має юридичної сили і не може бути підставою для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
		Як на підставу для зупинення роботи відповідача, позивач посилається на положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України, яка містить 11 пунктів, тобто підстав для зупинення роботи об`єктів. Проте позивач у позовній заяві не вказує конкретну підставу для зупинення роботи відповідача.
		Єдиним доказом допущених відповідачем порушень є акт перевірки від 09 січня 2020 року № 100, однак, на думку відповідача, акт не може бути підставою для зупинення роботи відповідача, оскільки поняття «загрози життю і здоров`ю» є оціночним, а акт не містить визначення, яким чином зазначені у ньому порушення створюють таку загрозу. Інших доказів існування загрози життю і здоров`ю позивачем не надано. В свою чергу, чинне законодавство пов`язує підстави звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування не з будь-якими порушеннями, а винятково з тими, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Вищим адміністративним судом України в постанові від 15 травня 2014 року в справі № 800/3116/14 вказано, що у позові контролюючий орган - позивач повинен привести обставини, що підтверджують, яким чином конкретне порушення, виявлене їм у ході перевірок, створює загрози життю і здоров`ю людей. Верховний суд у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 826/14758/18 зазначив, що відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, приведеного позивачем, не дає підстави для застосування такого заходу реагування як закриття об`єкта. Тобто, позивачем неналежним чином доведені факти порушення, які створюють погрозу для безпеки здоров`ю й життя людей.
		Також відповідач зазначає, що усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки можливо шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету  Лисичанської міської ради. Самостійних джерел фінансування у відповідача немає, тому відсутня можливість здійснювати витрати на реалізацію тих або інших платних заходів. 
		Але, незважаючи, на фінансові труднощі і відсутність стабільного фінансування відповідачеві вдається усунути недоліки, викладені в акті перевірки, в певний термін крім тих, які позивач установив і зафіксував в акті перевірки необґрунтовано і незаконно.
		Так, відповідач висловлює свою незгоду з порушеннями, зазначеними у пунктах 3, 4, 7, 12, 16, 19, 22, 24, 33 акта перевірки.
		При цьому, порушення, вказані в пунктах 1, 2, 5, 6, 8-11, 13-15, 17, 18, 20, 21, 23, 25-32, 34 та 35 акта перевірки вже усунуті, що підтверджено фото усунутих недоліків.
		Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
		По справі судом вчинено такі процесуальні дії:
		за клопотанням сторін ухвалами від 15 квітня 2020 року, 03 серпня 2020 року, від 01 жовтня 2020 року, від 08 грудня 2020 року, від 08 лютого 2021 року, від 12 квітня 2021 року, від 10 червня 2021 року, від 11 серпня 2021 року, від 11 жовтня 2021 року, від 17 січня 2022 року надано сторонам строк для примирення та зупинено провадження у справі;
		за клопотанням позивача ухвалою від 07 листопада 2022 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 30 листопада 2022 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду;
		ухвалою від 30 листопада 2022 року відкладено розгляд справи та призначено судове засідання у справі на 27 грудня 2022 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		Ухвалу від 07 листопада 2022 року про поновлення провадження у справі направлено на електронну пошту позивача та відповідача, вказані ними у заявах по суті справи (позові та відзиві), та доставлено до їх електронних скриньок 07 листопада 2022 року, що підтверджено довідками про доставку процесуального документа в електронній формі.
		Ухвалу від 30 листопада 2022 року про відкладення розгляду справи направлено на електронну пошту позивача та відповідача, вказані ними у заявах по суті справи (позові та відзиві), та доставлено до їх електронних скриньок 01 грудня 2022 року, що підтверджено довідками про доставку процесуального документа в електронній формі.
		Також, оскільки адресою місцезнаходження Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» є тимчасово окупована територія України, повідомлення відповідача про поновлення провадження у справі, призначення судового засідання у справі та про відкладення розгляду справи відповідно до підпункту 20 пункту 1 «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) здійснено з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Оголошення з повідомленням відповідача про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 30 листопада 2022 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду опубліковане офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 07 листопада 2022 року, що підтверджено повідомленням уповноваженої особи суду.
		Оголошення з повідомленням відповідача про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на 27 грудня 2022 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду опубліковане офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 02 грудня 2022 року, що підтверджено повідомленням уповноваженої особи суду.
		Представник позивача у судові засідання, призначені на 30 листопада 2022 року та на 27 грудня 2022 року, не прибув, у клопотанні про поновлення провадження у справі також заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
		Представник відповідача явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 30 листопада 2022 року та на 27 грудня 2022 року, не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
		У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
		Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).
		Керуючись положеннями статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
		Згідно із статутом Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області», затвердженим наказом відділу освіти Лисичанської міської ради від 08 грудня 2016 року № 794, відповідач є неприбутковим закладом, що підпорядковується відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області, є юридичною особою, юридична адреса: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40.
		ГУ ДСНС у Луганській області (код за ЄДРПОУ 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська області, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б) є органом державної влади та у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, які визначені у додатку до цього наказу, щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, до переліку, серед інших, за порядковим номером 434 включено Комунальний заклад «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області», період проведення заходу з 08 по 09 січня 2020 року, проведення заходу доручено начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковнику служби цивільного захисту Тимченку С.В.
		На проведення позапланової перевірки Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» у період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року начальнику відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковнику служби цивільного захисту Тимченку Сергію Вадимовичу видано посвідчення від 27 грудня 2019 року № 104.
		За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» складено акт від 09 січня 2020 року № 100.
		Згідно з актом від 09 січня 2020 року № 100 за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме:
		1. Пункту 6 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05 березня 2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ) - не відкориговані плани евакуації у разі виникнення пожежі в приміщеннях об`єкту;
		2. Пункту 3.11 розділу V ППБУ  пожежний щит (стенд) не укомплектований протипожежним інвентарем згідно норм належності;
		3. Пункту 1.21 розділу ІV ППБУ  не проведено перевірку захисту будівлі та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
		4. Пункту 6 розділу І ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не складено та не визначено у цивільно-правовому договорі у разі передачі в оренду приміщень буфету в приміщенні столової, спортивного залу та кімнати ЦРМШ в приміщеннях майстерні закладу, права та обов`язки орендаря і орендодавця щодо забезпечення протипожежного режиму та особи, які є відповідальними за порушення вимог пожежної безпеки в орендованих приміщеннях;
		5. Пункту 14 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  у приміщеннях першого поверху встановлені грати на вікнах приміщень, які не розкриваються, не розсуваються або знімаються, під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчиненими;
		6. Пункту 1.6 глави І розділу ІV ППБУ  не забезпечено здійснення за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електропроводки;
		7. Пункту 21 розділу ІІ ППБУ, пункту 14 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  без урахування будівельних норм здійснено перепланування та реконструкція приміщень, а саме під сходовими маршами праве крило закладу збудовано кладову на першому поверсі, без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
		8. Пункту 14 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  у будівлі закладу між сходовими маршами та першим, другим, третім поверхами допущена експлуатація знятих дверних полотен дверей;
		9. Пункту 1 розділу ІV ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  системи вентиляції та установки кондиціювання повітря не відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання», знаходяться в неробочому стані;
		10. Пункту 2.2 розділу ІІІ ППБУ  відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту та забезпечено їх технічне обслуговування (вогнегасник ВП-2, № 11136302);
		11. Пункту 7 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення закладу, написи про такі відомості повинні розміщуватися на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення;
		12. Пункту 2 розділу ІІІ ПТБ  працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту (протигазами);
		13. Пункту 8 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не розміщена у кожному приміщенні закладу табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, а також інструкція з пожежної безпеки;
		14. Пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не встановлені протипожежні двері в приміщеннях комор, електрощітових та двері на дах будівлі;
		15. Пункту 2 розділу V ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не забезпечено своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів відповідно до вимог документів, зазначених у пункті 1 розділу V цих Правил, та своєчасно не усунув виявлені недоліки, а саме: в приміщенні архіву та майстерні 1-й поверх замінити електророзетки, електро вимикачі та електропроводку освітлення згідно ПУЄ; провести заміну електро вимикачів освітлення згідно ПУЄ; виконати заземлення на електрощітках коридорів та в кабінетах № 212, № 214 інформатики;
		16. Пункту 2.1 розділу V ППБУ, пункту 1 розділу VІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не забезпечено заклад зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» та ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво»), пожежний гідрант знаходиться в не робочому стані;
		17. Пункту 8 розділу ІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не встановлено на дверях евакуаційних виходів з кожного поверху під час перебування дітей в будівлі закладу запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються лише зсередини;
		18. Пункту 2.30 розділу ІІІ ППБУ  допущено встановлення на сходових клітках приладів опалення, у тому числі на висоті 2,2 м від поверхні сходової площадки, що зменшує нормативну ширину проходу сходової площадки;
		19. Пункту 1 розділу V ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за № 93/2533, в приміщеннях та будівлях закладу;
		20. Пункту 4 розділу VІІІ ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України  не передбачено в актовому залі для проведення культурно-масових заходів за місткості залу не більше 200 місць, розміщення крісел стільців і лав чи їх ланок без кріплення до підлоги, за умови з`єднання їх у рядах між собою;
		21. Пункту 1.18 розділу ІV ППБУ  допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
		22. Пункту 22 розділу ІІ ППБУ  зниження рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме: стіни на шляхах евакуації будівлі першого, другого, третього поверху опоряджено горючим матеріалом; підлога на шляхах евакуації коридори закладу опоряджено горючим матеріалом (лінолеумом);
		23. Пункту 1.2 розділу V ППБУ  не обладнано системою протипожежного захисту заклад відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
		24. Пункту 1.10 розділу ІІІ ППБУ  не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання пожежного гідранту;
		25. Пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ  не вказано на дверях горищ, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів місце зберігання ключів;
		26. Пункту 2.15 розділу ІІІ ППБУ  не пофарбовані зовнішні стаціонарні пожежні сходи на даху та перепадах висот;
		27. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ  захаращені шляхи евакуації меблями, партами, обладнанням, різними матеріалами;
		28. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ  допущено улаштування на шляхах евакуації в їдальні труби на підлозі та меблями (буфет), а у коридорі першого поверху порогу, які перешкоджають вільній евакуації людей;
		29. Пункту 1.18 розділу ІV ППБУ  використовується в пожежонебезпечних зонах в архіві світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
		30. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ  допущено заміну скла, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях на шляхах евакуації закладу;
		31. Пункту 1.16 розділу ІV ППБУ  не оснащені електрощити, групові електрощітки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
		32. Пункту 1.15 розділу ІV ППБУ  не передбачено встановлення апаратів відключення освітлення мереж складських приміщень (вимикачі поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах;
		33. Статті 57 КЦЗУ  використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, приміщень буфету в приміщенні столової, спортивного залу та кімнати ЦРМШ в приміщеннях майстерні закладу розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
		34. Пункту 2.27 розділу ІІІ ППБУ  двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівлі;
		35. Пункту 2.31 розділу ІІІ ППБУ  не встановлено на шляхах евакуації світлові показники «Вихід».
		Згодом за заявою Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» про усунення порушень та проведення позапланової перевірки навчального закладу від 01 квітня 2020 року № 110, провідним фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у місті Лисичанськ центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Луганській області капітаном служби цивільного захисту Лагун Наталією Сергіївною проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області», за наслідками якого складено акт від 10 червня 2020 року № 145.
		Згідно з актом від 10 червня 2020 року № 145 за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме:
		1. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ  приміщення школи не обладнано системою протипожежного захисту;
		2. Вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» - системи опалення, вентиляції та установка кондиціювання повітря не відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013;
		3. Пункту 22 розділу ІІ ППБУ  знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкту, а саме: стіни на шляхах евакуації будівлі першого, другого, третього поверху опоряджено горючим матеріалом; підлога на шляхах евакуації коридори закладу опоряджено горючим матеріалом (лінолеумом).
		Акт від 10 червня 2020 року № 145 підписано уповноваженою особою відповідача без пояснень, зауважень або заперечень.
		З вищевикладеного слідує, що 3 порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вказані в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 100, залишилися не усунутими.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі  Закон № 877-V).
		Статтею 1 Закону № 877-V (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Частиною першою статті 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
		Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Частиною третьою статті 6 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (абзац перший частини четвертої статті 6 Закону № 877-V).
		Згідно з частинами першою  п`ятою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
		Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.
		Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.
		Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Частиною третьою статті 55 КЦЗУ передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
		Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
		Згідно зі статтею 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		Частиною другою статті 68 КЦЗУ встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:
		1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
		2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
		3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
		4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
		5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
		6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
		7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
		8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
		9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
		10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
		11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
		Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 КЦЗУ).
		Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
		Застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Тобто, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
		Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
		За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
		Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
		Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
		Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
		Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
		Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 липня 2019 року в справі № 2040/6351/18.
		Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
		Вказаний висновок кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20 листопада 2018 року в справі № 826/1024/18 та від 05 грудня 2018 року в справі № 826/13896/16.
		У цій справі предметом позовних вимог є застосування до відповідача заходів реагування у зв`язку з порушенням ним вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.
		Здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, цивільного захисту є основним завданням діяльності позивача, який і звернувся до суду з відповідним позовом.
		Підставою для звернення до суду із цим позовом є виявлення позивачем під час проведення в період з 08 по 09 січня 2020 року позапланової перевірки відповідача порушень, зафіксованих в акті від 09 січня 2020 року № 100, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області».
		Як слідує з акта від 10 червня 2020 року № 145, 3 з 35 порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вказані в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 100, залишилися не усунутими.
		На час розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем виявлених позивачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надано.
		Щодо тверджень відповідача про недотримання позивачем процедури здійснення державного заходу нагляду (контролю) суд зазначає таке.
		Дослідженням посвідчення на проведення заходу державного контролю від 27 грудня 2019 року № 104 дійсно встановлено, що в порушення вимог частини другої статті 7 Закону № 877-V його підписано не керівником або заступником органу державного нагляду, а безпосередньо особою, які доручено проведення такого заходу.
		Однак суд зауважує, що правовим наслідком неправильного оформлення посвідчення відповідно до абзацу третього частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V є право суб`єкта господарювання не допускати посадову особу ГУ ДСНС України у Луганській області до здійснення заходу.
		В свою чергу, уповноважена особа навчального закладу, що була присутня при здійсненні заходу державного нагляду (контролю), своїм правом не скористалася та допустила начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області полковника служби цивільного захисту Тимченка С.В. до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області».
		Крім того, суд вважає, що негативні наслідки порушення, допущеного при оформленні посвідчення на проведення заходу державного контролю від 27 грудня 2019 року № 104, на час розгляду даної справи нівельовані, оскільки, як вже вище вказано, за заявою позивача від 01 квітня 2020 року № 110 проведено інший позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області», результати якого оформлені актом від 10 червня 2020 року № 145. В ході цього заходу також встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної, пожежної безпеки, які, на думку позивача, свідчать про існування реальної загрози життю та здоров`ю людей, тому є підставою для вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, зареєстрованих за адресою: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40. Відповідачем не наведено жодних зауважень чи заперечень щодо проведення цього заходу.
		Тому суд вважає, що допущене в оформленні посвідчення від 27 грудня 2019 року № 104 порушення, не може бути самостійною підставою для відмови в застосуванні до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
		Твердження відповідача про втрату посвідченням сили внаслідок його оформлення 27 грудня 2019 року, тобто не у строк здійснення заходу, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки Законом № 877-V не вимагається оформлення посвідчення саме в періоді здійснення заходу державного нагляду (контролю). В частині четвертій статті 7 Закону № 877-V, про порушення якої стверджує відповідач, визначено, що посвідчення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу, тобто надає право відповідальній особі на здійснення заходу нагляду (контролю) суб`єкта господарювання виключно у визначений в посвідченні строк.
		Надаючи оцінку вказаним в акті від 10 червня 2020 року № 145 порушенням та можливим наслідкам їх не усунення позивачем, суд зазначає таке.
		Абзацом першим пункту 1 розділу І ППБУ визначено, що ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
		Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2 розділу І ППБУ).
		Відповідно до пункту 3 розділу І ППБУ центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги.
		Згідно з пунктом 22 розділу ІІ ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.
		Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
		Пунктом 1 розділу ІV ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України визначено, що системи опалення, вентиляції та установки кондиціонування повітря повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».
		Щодо порушень, які залишилися неусуненими за актом від 10 червня 2020 року № 145, відповідачем у відзиві висловлено незгоду тільки з порушенням пункту 22 розділу ІІ ППБУ у зв`язку з тим, що розділ ІІ ППБУ доповнено пунктом 22 тільки за наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.07.2017 № 657, а стіни першого, другого, третього поверху опоряджено до вказаних змін. Проте відповідачем суду не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин. Тому такі твердження відхиляються судом як безпідставні.
		Інших заперечень щодо виявлених та зафіксованих в акті від 10 червня 2020 року № 145 порушень від відповідача не надходило.
		Як зазначає позивач, встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 09 січня 2020 року № 100 та залишені не усунутими згідно з актом від 10 червня 2020 року № 145, можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей у випадку її виникнення.
		Позивач стверджує, що порушення, допущені відповідачем та зафіксовані в акті перевірки, створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки збільшують ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, впливають на своєчасність виявлення цих подій, їх ліквідацію, призводять до унеможливлення гасіння пожежі, у тому числі на початковій стадії, збільшують час на її локалізацію та ліквідацію, допускають розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, призводять до їх руйнації, ускладнюють евакуацію людей та їх захист від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації тощо. Тому твердження відповідача, що вказані в акті порушення не можуть бути підставою для вжиття такого суворого заходу реагування, є незмістовними.
		В свою чергу суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та визначати, чи створюють виявлені позивачем в ході державного нагляду (контролю) порушення загрозу життю та здоров`ю людей.
		Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
		Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
		Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року в справі № 810/2400/18.
		При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Тривалість заходу реагування залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
		Враховуючи приписи частини 5 статті 4 Закону № 877-V, відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі№ 812/1296/18.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи обставини, нормативне регулювання спірних правовідносин, правові висновки Верховного Суду, а також ненадання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки від 10 червня 2020 року № 145, суд дійшов висновку про застосування до Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, зареєстрованих за адресою: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 10 червня 2020 року № 145.
		Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, код за ЄДРПОУ 38617137) до Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» (місцезнаходження: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40, код за ЄДРПОУ 33751966) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.
		Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального закладу «Лисичанська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Лисичанської міської ради Луганської області» у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, зареєстрованих за адресою: 93118, Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, будинок 40, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 10 червня 2020 року № 145.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя К.О. Пляшкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...