Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14757/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2022. Зареєстровано: 28.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2022.
Дата набрання законної сили: 27.12.2022
Номер судового провадження: К/990/20752/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 грудня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа №640/14757/21
		адміністративне провадження № К/990/20752/22  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
		суддів: Мороз Л.Л.,  Рибачука А.І., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/14757/21
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України 
		про зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 (головуючий суддя: Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 (колегія у складі: головуючого судді Грибан І.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.),-
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому позивач просив стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 111 956,19 грн, що складається                  з 20 462,59 грн - 3% річних за несвоєчасну виплату, 41 493,60 грн - інфляційні втрати, 50 000,00 грн - моральна шкода.
		2. В обґрунтування позову позивач вказує, що 09.02.2021 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 по справі №640/6449/20 на банківську картку позивача надійшли кошти у сумі 576 300, 00 грн, при цьому, рішення про відмову в призначенні та виплаті грошової допомоги було прийнято та оформлено протоколом №174 від 05.12.2019 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Таким чином, на думку позивача, прострочення виконання зобов`язання по призначенню одноразової грошової допомоги за період з 05.12.2019 по 09.02.2021 склало 432 дні. Так, позивач зазначає, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, він звернувся до Міністерства оборони України з проханням виплатити йому суму неодержаних доходів, на що листом від 05.04.2021 №248/Ш-343/335 отримав відмову, що і зумовило його звернення до суду з даним позовом.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 3% річних за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 20 462,59 грн та інфляційні втрати в розмірі 41 493,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до спірних правовідносин можуть застосовуватися норми статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання. 
		При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), якими передбачено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений                       на 100 відсотків. Щодо обрахунку 3% річних, суд зауважив, що на відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3% / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення. Відповідачами належними та допустимими доказами не доведено, що обов`язок здійснити відшкодування відсутній, також відповідачем не заперечується наведений позивачем в позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що в загальному розмірі становлять 61 956, 19 грн. 
		Щодо відшкодування позивачеві моральної шкоди, суди зазначили, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн., а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. 08.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що Законом №1282-ХІІ не передбачена виплата індексації та трьох процентів річних при виплаті одноразової грошової допомоги. Крім вказаного звертає увагу, що пунктами 13-14 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975), врегульована процедура виплати одноразової грошової допомоги, з якої вбачається, що з моменту надходження документів (повного комплекту) керівнику відповідного органу останній має визначений час для їх перевірки, опрацювання та передачі розпоряднику бюджетних коштів, який приймає рішення про призначення протягом місяця з моменту надходження всіх зазначених документів. Отже, передбачений цим пунктом місячний строк не можна вважати таким, що порушує права позивача, оскільки це є визначений законодавством період, протягом якого відповідач має право прийняти управлінське рішення. Крім того, для власне перерахування коштів теж потрібен певний час. Жодні дії відповідача по обробці документів, поданих позивачем для виплати одноразової грошової допомоги, незаконними у встановленому порядку не визнавалися. Відсутність незаконних дій відповідача свідчить про відсутність підстав для застосування до нього спеціальної відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. 08.08.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Стеценко С.Г., судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
		10. В межах строку на усунення недоліків касаційної скарги, скаржник надіслав до суду документ про сплату судового збору.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 640/14757/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2022 клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №640/14757/21 задоволено. Зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №640/14757/21 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.12.2022.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 по справі №640/6449/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду другої групи; зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (20.05.2019).
		15. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 - без змін.
		16. 09.02.2021 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 відповідачем нараховано та виплачено позивачеві на банківську картку кошти в сумі 576 300, 00 грн.
		17. Позивач, вважаючи, що йому несвоєчасно було нараховано кошти у вигляді одноразової грошової допомоги, звернувся до відповідача із заявою від 17.03.2021, в якій просив виплатити йому 61 956, 19 грн, що складається з 3% річних за несвоєчасну сплату - 20 462, 59 грн. та інфляційних втрат - 41 493, 60 грн.
		18. Листом від 05.04.2021 №248/Ш-343/335 Міністерство оборони України повідомило позивача, що підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат - немає та відмовило в задоволенні заяви позивача про виплату коштів в загальному                 розмірі 61 956, 19 грн.
		19. Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у виплаті 3% річних та інфляційних втрат, та вважаючи, що йому заподіяно моральну шкоду, звернувся до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією   та законами України.
		22. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 7.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, спори про відшкодування передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
		23. З матеріалів справи убачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 у справі № 640/6449/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020, визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду другої групи та зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (20.05.2019).
		24. Як зазначає позивач, 09.02.2021 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 640/6449/20 на його банківську картку надійшли кошти у сумі 576 300,00 грн.
		25. Позивач, вважаючи, що внаслідок прострочення виплати одноразової грошової допомоги на його користь, відповідно до норм чинного законодавства України підлягають стягненню інфляційні нарахування та 3 % річних, які нараховані на суму заборгованості, а також моральна шкода.
		26. З огляду на те, що справа №640/6449/20 розглядались за правилами адміністративного судочинства, справа № 640/14757/21 також підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		27. Так, відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		28. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 1-1 Закону № 2011-XII).
		29. Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		30. Положеннями частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;             7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов`язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
		31. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина шоста статті 16-3 Закону № 2011-XII).
		32. Згідно із частиною дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		33. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок №975.
		34. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
		35. З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.01.2021 вбачається, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 Міністерством оборони України призначено одноразову грошову допомогу старшому солдату в запасі ОСОБА_1 , якого 27.01.2016 звільнено з військової служби та 16.02.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ №0582200 від 16.02.2016), а 20.05.2019 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія АВ №0935633 від 20.05.2019), в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019, як це передбачено рішенням суду в сумі 576 300, 00 грн.
		36. Тобто, враховуючи дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності (довідка МСЕК серія АВ №0935633 від 20.05.2019), з 20.05.2019 позивач отримав право на виплату одноразової грошової допомоги. Вказане також підтверджується судовими рішеннями у справі №640/6449/20.
		37. При цьому, за правилами пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку № 975, подані заявником.
		Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
		38. У свою чергу, відповідно до пункту 14 Порядку № 975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
		39. Разом з цим, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів (пункту 20 Порядку № 975).
		40. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення одноразової грошової допомоги. При цьому, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості.
		41. Таким чином, законодавець не пов`язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.
		42. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №802/1349/17-а.
		43. Тому в даному випадку ні рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги від 05.12.2019, ні рішення про призначення одноразової грошової допомоги від 21.01.2021 (прийняте на виконання судового рішення у справі №640/6449/20) не впливає на встановлення строку виплати одноразової грошової допомоги, оскільки законодавець не пов`язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.
		44. З урахуванням того, що у справі, яка розглядається, Міноборони виконало перед позивачем покладену на нього державою функцію щодо соціального захисту військовослужбовців шляхом виплати йому гарантованої законодавством одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності (09.02.2021 відповідачем нараховано та виплачено позивачеві на банківську картку кошти в сумі 576 300, 00 грн., що не заперечується сторонами), то колегія суддів вважає, що в даному випадку безпідставно стверджувати про несвоєчасність виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975.
		45. Що стосується застосування до даних правовідносин статті 625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
		46. Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		47. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		48. У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
		49. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
		50. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		51. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
		52. Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		53. Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав, зокрема, з факту виплати одноразової грошової допомоги.
		54. Разом з тим, у справі, яка розглядається, колегією суддів не встановлено факту прострочення виплати одноразової грошової допомоги. Відтак, відсутні підстави для стягнення з Міноборони на користь позивача 111 956,19 грн, що складається                 з 20 462,59 грн - 3% річних за несвоєчасну виплату, 41 493,60 грн - інфляційні втрати.
		55. Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що навіть за наявності встановлення факту прострочення виплати одноразової грошової допомоги застосування до спірних правовідносин норми Закону №1282-ХІІ не є можливим, з огляду на наступне.
		56. Так, відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		57. Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. 
		58. В цій же статті встановлено перелік грошових доходів, які підлягають індексації,  а саме: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
		59. Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат (частина третя статті                     Закону № 1282-ХІІ).
		60. Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що в переліку виплат, що підлягають індексації, одноразова грошова допомога, яка підлягає виплаті відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII, не передбачена.
		61. Разом з тим, частиною другою статті 2 Закону № 1282-ХІІ  передбачено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
		62. Так, з метою реалізації положень Закону №1282-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1078.
		63. Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.
		64. Тобто, Кабінет Міністрів України також не включив суми одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Законом №1282-ХІІ, до переліку виплат, які підлягають індексації.
		65. Абзацом 4 пункту 2 Порядку 1078 Кабінет Міністрів України включив до складу грошових доходів населення, що підлягають індексації, грошове забезпечення військовослужбовців, але не одноразову грошову допомогу.
		66. При цьому в пункті 3 Порядку 1078 наведений перелік виплат, які не підлягають індексації. В цьому переліку зазначається про соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.
		67. Наведений в пункту 3 Порядку 1078 перелік виплат, які не підлягають індексації, не є вичерпним, про що свідчить використання законодавцем слова «зокрема».
		68. Отже, основним критерієм для висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 16 Закону № 1282-ХІІ  є те, що вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом № 1282-ХІІ, ані Порядком №1078 до виплат, які підлягають індексації.
		69. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних правовідносин норми Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078, що призвело до безпідставного стягнення з відповідача спірних сум.
		70. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про їх задоволення.
		71. Також колегія суддів зазначає, що оскільки Судом не встановлено несвоєчасність виплати позивачу одноразової грошової допомоги, то відсутні підстави, передбачені статтею 625 ЦК України, для стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги.
		72. Колегія суддів вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на судову практику Верховного Суду, викладену у постановах від 08.11.2019 у справі № 826/22865/15 та від 12.02.2020 у справі № 826/17656/16, оскільки у вказаних справах та розглядуваній справі відрізняються фактичні обставини справи, а саме у справі №826/22865/15 одноразова грошова допомога позивачу виплачена, на підставі частини шостої статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України», а у справі №826/17656/16 шкода, завдана незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
		73. Водночас, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Міноборони моральної шкоди, оскільки на її підтвердження позивачем не надано жодного доказу про заподіяння моральної шкоди, яке було б пов`язане з протиправними діями відповідачів.
		74. Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		75. Викладені в касаційній скарзі доводи відповідача щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову підтвердилися під час розгляду даної справи в порядку касаційного провадження.
		76. Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		77. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		78. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		79. Враховуючи, що рішення суду ухвалюється на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно                                        до статті 139 КАС України відсутні.
		80. За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		81. Враховуючи, що рішення суду, виконання якого було зупинено ухвалою Верховного Суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку, підлягає скасуванню, то підстави для поновлення його виконання відсутні.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 3% річних за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 20 462,59 грн та інфляційні втрати                                            в розмірі 41 493,60 грн - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.Г. Стеценко
		Л.Л. Мороз 
		 А.І. Рибачук ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...