Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 12-31-15-22/381-07-8905 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"11" червня 2010 р.Справа № 12-31-15-22/381-07-8905  
			 
		
		Позивач: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
		Відповідачі: 1) Експериментальне виробниче інноваційне об’єднання
		2) товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса”
		про визнання договору купівлі - продажу недійсним.
		та 
		за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса”
		до відповідача: Одеської міської ради
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Експериментального виробничого інноваційного об’єднання
		про витребування майна, вселення та виселення.
		 Суддя Цісельський О.В. 
		 За участю представників:
		від прокуратури: Вигнанок Т.Л. –посвідчення № 9 від 15.01.2007р.
		від позивача: Горголюк-Місюра О.С. –довіреність від 25.01.2010р.
		від відповідача 1: не з’явився;
		від відповідача 2: Максимець О.Б. –довіреність від 16.03.2010р.
		 Суть спору: Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Експериментального виробничого інноваційного об’єднання (надалі –ЕВІО) та до товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса” (надалі –ТОВ „Авіакомпанія „Одеса”) в який просить визнати договір купівлі-продажу від 08.10.1991р., укладений ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” з ЕВІО недійсним.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. по справі № 22-/381-07-8905 позовні вимоги прокурора м. Одеси були задоволені –договір купівлі-продажу від 08.10.1991р., укладений Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням з ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” визнано недійсним.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. по справі № 22-/381-07-8905 залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2008р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. по справі № 22-/381-07-8905 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 09.09.2008р. постанову Вищого господарського суду України від 25.06.2008р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. по справі № 22-/381-07-8905 скасовано, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2008р. справа № 22-/381-07-8905 прийнята до провадження у новому складі суддів, їй присвоєно № 15- 22-/381-07-8905.
		03.11.2008р. відповідач 2 - ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” надав до суду заяву про відвід судді.
		Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 04.11.2008р. заяву ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” про відвід судді було відхилено, а справу передано на розгляд іншому судді.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2008р. справа № 15-22-/381-07-8905 прийнята до провадження у новому складі суддів, їй присвоєно № 31-15- 22-/381-07-8905.
		Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 16.12.2008р. термін розгляду справи № 31-15- 22-/381-07-8905 було продовжено на один місяць.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2008р. по справі № 31-15-22-/381-07-8905 позовні вимоги прокурора м. Одеси були задоволені –договір купівлі-продажу від 08.10.1991р., між Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням з ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” предметом якого є будівлі та споруди аеродрому „Застава” - визнано недійсним.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2008р. по справі № 31-15-22-/381-07-8905 скасовано, позовні вимоги прокурора м. Одеси –залишені без задоволення.
		16.04.2009р. позивачем по справі –Одеською міською радою до Одеського апеляційного господарського суду була подана заява про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. за нововиявленими обставинами.
		26.05.2009р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у задоволенні заяви Одеської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. у справі № 31-15-22-/381-07-8905 відмовлено, а зазначене судове рішення залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009р. ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у справі № 31-15-22-/381-07-8905 залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2009р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2009р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2009р. по справі № 31-15-22-/381-07-8905 скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2009р. у порушені провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2009р. по справі № 31-15-22-/381-07-8905 відмовлено.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2010р. справа № 15-22-/381-07-8905 прийнята до провадження у новому складі суддів, їй присвоєно №12- 31-15- 22-/381-07-8905.
		15.03.2010р. перший заступник прокурора м. Одеси надав суду уточнення позовних вимог (вх. № 6477) відповідно до яких просить суд витребувати на користь Одеської міської ради від ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” майно, передане за оскаржуваним договором відповідно до акту прийому-передачі основних засобів аеродрому „Застава” та визнати договір купівлі-продажу від 08.10.1991р., укладений між ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” та ЕВІО недійсним.
		Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 02.04.2010р. термін розгляду справи № 12-31-15- 22-/381-07-8905 було продовжено на один місяць.
		За спільною заявою представників сторін, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2010р. термін розгляду справи № 12-31-15- 22-/381-07-8905 було продовжено на один місяць, до 11.06.2010р.
		25.05.2010р. від ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 4006) відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд витребувати у Одеської міської ради на користь ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” будівлі та споруди розташовані на аеродромі «Застава», а саме: аеровокзал, будівлю ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівлю бухгалтерії, туалет, штабну будівлю, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівлю складу ОМТС, будівлю автобази, будівлю техбригади, об’єкт X-Ю(бомбосховище), КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторну підстанцію (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, льотне поле, перонний майданчик, під'їзну зовнішню дорогу, якірні стоянки, майданчик АТБ, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу - за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-Г; виселити Одеську міську раду з будівель та споруд розташованих на аеродромі „Застава”, а саме: аеровокзал, будівлю ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівлю бухгалтерії, туалет, штабну будівлю, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівлю складу ОМТС, будівлю автобази, будівлю техбригади, об'єкт Х-Ю(бомбосховище), КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторну підстанцію (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, льотне поле, перонний майданчик, під’їзну зовнішню дорогу, якірні стоянки, майданчик АТБ, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу - за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-Г; вселити ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” до будівель та споруд розташованих на аеродромі „Застава”, а саме: аеровокзал, будівлю ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівлю бухгалтерії, туалет, штабну будівлю, будинок дерев'яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівлю складу ОМТС, будівлю автобази, будівлю техбригади, об'єкт Х-ІО(бомбосховище), КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторну підстанцію (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, льотне поле, перонний майданчик, під'їзну зовнішню дорогу, якірні стоянки, майданчик АТБ, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу - за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22-Г.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2010р. зустрічну позовну заяву ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 12- 31-15- 22-/381-07-8905.
		04.06.2010р. від позивача –ОМР надійшло клопотання про прийняття часткової відмови від уточненого позову (вх. № 14402) відповідно до якого він просить суд прийняти відмову від п.1. уточнень до позовної заяви від 15.03.2010р. № 17-к, які подані заступником прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ЕВІО, ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” про визнання недійсним договору купівлі-продажу по справі № 12- 31-15- 22-/381-07-8905.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2010р. за згодою представника прокуратури м. Одеси з відмовою від частини позовних вимог, провадження в частині позовних вимог до ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” про витребування від ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” на користь ОМР майна, переданого за оскаржуваним договором відповідно до акту прийому-передачі основних засобів аеродрому „Застава” припинено.
		Представник прокуратури м. Одеса позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити.
		Представник ОМР позовні вимоги, заявлені прокурором м. Одеси, підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у відзиві (вх. № 8207), проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. № 14364).
		Представник ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” проти позовних вимог прокурора заперечує, з підстав, викладених у запереченнях, що є у матеріалах справи, на задоволені зустрічного позову наполягає.
		Представник відповідача ЕВІО в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими квітанціями, що є у матеріалах справи, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.
		Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. 
		В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були надані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.
		Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
		Рішенням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих за № 1096 від 05.10.1953 р. Одеському Аеропорту надано згоду на оформлення земельного масиву площею 331,78 га в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, осваємого аеропортом з довоєнних часів.
		20.02.1991 року Одеський об’єднаний авіазагін (продавець) та Експериментальне виробниче інноваційне об’єднання (покупець) підписали договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає покупцю будівлі та споруди аеродрому „Застава” за 815000 руб. 
		08.10.1991р. між Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням (ЕВІО) і Авіакомпанією „Одеса” був укладений договір, згідно з яким, ЕВІО продає за договірною ціною, яка становить 815 000 крб. Авіакомпанії „Одеса” будівлі і споруди, які знаходяться на аеродромі „Застава”. 
		За умовами цього договору, ЕВІО взяті на себе наступні зобов’язання: звільнити будівлі і споруди у строки, зазначені у додатку, яке є невід’ємною частиною цього договору; своєчасно надати всю необхідну документацію по експлуатації і використанню будівель і споруд, але не пізніше 01.11.1991р. Авіакомпанією „Одеса” згідно з умовами цього договору також взяті на себе такі зобов’язання як перерахувати на рахунок ЕВІО суму 815 000 крб. до 01.11.1991р.; зайняти придбані будівлі і споруди по мірі їх звільнення, із врахуванням вимог нормативних документів і безпеки польотів. 
		У додатку до цього договору сторонами уточнені умови і строки звільнення будівель і споруд, а згідно з актом прийому-передачі основних засобів аеродрому „Застава” (будівлі, споруди), який 09.10.1991р. затверджений генеральним директором ЕВІО та президентом Авіакомпанії „Одеса”, в період з 08.10.91р. по 09.10.91р. комісією здійснений огляд будівель і споруд, які підлягають продажу і знаходяться на аеродромі „Застава”, зокрема, аеровокзал, будівля техслужби та медпункт, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабна будівля, будинок дерев’яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівля складу ОМТС, будівля автобази, будівля техбригади, об’єкт Х-ІО, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторна підстанція (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під’їзна зовнішня дорога, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідна мережа і встановлено, що на момент продажу будівлі та споруди знаходяться у діючому стані, потребують ремонту. 
		Згідно нової редакції Статуту ТОВ Авіакомпанія „Одеса” вбачається, що Авіакомпанія „Одеса” зареєстрована рішенням Жовтневого РВК м. Одеси №1501 від 19.09.91р., рішенням Одеського міськвиконкому №109 від 11.02.1993р. та перереєстрована у товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія „Одеса” рішенням виконкому Одеської міської ради від 18.06.1997р. №888. 
		07.09.1992р. рішенням арбітражного суду Одеської області по справі № 5/67Д позов прокуратури в інтересах Одеського ОАО до ЕПІО та Авіакомпанії „Одеса” про визнання недійсними договору купівлі-продажу будівель та споруд аеродрому „Застава”, укладеного 25.02.1991р між Одеським ОАО та ЕПІО та договору від 08.11.1991р., укладеного між ЕПІО та Авіакомпанією „Одеса” відхилений.
		Підставою для звернення прокурора до арбітражного суду Одеської області було те, що оспорюванні договори укладалися у період дії мораторію на зміну форми власності та власників державного майна, визначеного Постановою Верховної Ради УРСР від 29.11.90р. „О защите суверенных прав собственности Украинской ССР” (т.с.1, а.с.80).
		Рішенням арбітражного суду Одеської області від 17.02.1997р. по справі № 2/291 за позовом ПП „Експериментальна виробнича інноваційна організація” до Авіакомпанії „Одеса” визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 08.10.1991р. укладений між ЕПІО та Авіакомпанією „Одеса”.
		Підставою позовних вимог позивача по зазначеній справі було те, що відповідач –Авіакомпанія „Одеса” ніби-то не виконав свої зобов’язання за оспорюваним договором в частині оплати за придбані об’єкти (т.с.1, а.с. 81).
		22.04.1997р. постановою голови арбітражного суду Одеської області про перевірку рішення в порядку нагляду у справі № 2/291 рішення арбітражного суду Одеської області від 17.02.1997р. по справі № 2/291 відмінено, у позові відмовлено з тих підстав, що у рішенні арбітражного суду Одеської області зроблений висновок, що позивач по справі, ПП „Експериментальна виробнича інноваційна організація” є правонаступником Експериментального виробничого інноваційного об’єднання, хоча, як зазначається у постанові від 22.04.1997р., у матеріалах справи відсутні будь-які докази цього правонаступництва. Крім того позивачем заявлений позов про визнання договору недійсним, разом з тим, як зазначено у постанові, договір може бути визнаний недійсним судом при присутності підстав, передбачених ст.ст. 45,47-58 ЦК УРСР. Відмова покупця сплатити за куплену річ тягне в силу ст.232 ЦК УРСР право продавця вимагати сплати за річ або розірвання договору та відшкодування збитків. Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а не про його розірвання. (т.с.1, а.с.81).
		З тих самих підстав постановою Судової колегії по перегляду рішень, ухвал постанов Вищого арбітражного суду України від 11.09.1997р. за № 04-1/Од2/291-8/43 постанова від 22.04.1997р. голови арбітражного суду Одеської області про перевірку рішення в порядку нагляду у справі № 2/291 залишена без змін.
		Рішенням Одеської міської Ради від 02.06.2000 р., земельна ділянка площею 208,6745 га, яка розташована у м. Одеса на території колишнього аеропорту “Застава” надана у постійне користування УЖКГ Одеського міськвиконкому, для проектування, будівництва та експлуатації міського кладовища “Західне”. 
		Розпорядженням міського голови м. Одеса від 26.06.2000 р., спецпідприємству комунально –побутового обслуговування надана вказівка почати поховання на міському кладовищі “Західне” з 01.07.2000 р. 
		Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2007р. по справі № 30/212-07-6116 за позовом Одеської міської ради до Одеського об’єднаного авіаотряду за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР визнано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава”, в тому числі: аеровокзал, будівля техслужби та медпункт, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабна будівля, будинок дерев’яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівля складу ОМТС, будівля автобази, будівля техбригади, об’єкт Х-Ю, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторна підстанція (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під’їзна зовнішня дорога, якірні стоянки, майданчик АТБ, льотне поле, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу.
		Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2007р. по справі № 30/212-07-6116 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 03.06.2008р. постанову Вищого господарського суду України від 04.03.08 у справі № 30/212-07-6116 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Вищого господарського суду України до розгляду.
		Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2007р. по справі № 30/212-07-6116 скасувати та справу передати на розгляд господарському суду Одеської області в іншому складі суддів.
		          Ухвалою Верховного Суду України від 05.02.2009р. Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (третя особа) відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку скарги на постанову Вищого господарського суду України від 20.11.08 р. у справі 30/212-07-6116.
		          На час розгляду справи в суді провадження у справі № 33-30/212-07-6116 зупинено.
		          Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач –ОМР, дізнався про те, що його право на будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава” як власника не визнається та оспорюється з моменту подання відповідачем –ТОВ „Авіакомпанією „Одеса” касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області, а саме з жовтня 2007р.
		          Рішенням господарського суду Одеської області від 21.09.2007р. по справі № 6/284-07-7382 за позовом Одеської міської ради до Одеського об’єднаного авіаотряду про зобов’язання до вчинення певних дій, витребування майна, виселення та вселення, позовні вимоги ОМР задоволені, зобов’язано Одеський об'єднаний авіаотряд усунути перешкоди у користуванні територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради будівлями та спорудами, розташованими за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22г, аеродром “Застава”, витребувано з незаконного володіння Одеського об'єднаного авіаотряду будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22г, аеродром “Застава”, виселено Одеський об'єднаний авіаотряд та інших осіб з будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22г, аеродром “Застава”, вселено Одеську міську раду до будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22г, аеродром “Застава”.
		          Відповідно до актів від 29.10.2007р. (т.с. 4, а.с.144, 145) державною виконавчою службою рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2007р. по справі № 6/284-07-7382 було виконане.
		Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2007р. по справі № 6/284-07-7382 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 03.06.2008р. постанову Вищого господарського суду України від 04.03.08 у справі № 6/284-07-7382 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Вищого господарського суду України до розгляду.
		Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2007р. по справі № 6/284-07-7382 скасовано та справу передано на розгляд господарському суду Одеської області в іншому складі суддів.
		          На час розгляду справи в суді провадження у справі № 16-15-6/284-07-7382 зупинено.
		          Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. по справі № 22/380-07-8895 за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеського об’єднаного авіаотряду та Експериментального виробничого інноваційного об’єднання про визнання недійсним договору визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.02.1991р., укладений Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням з Одеським об’єднаним авіаотрядом.
		          Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. по справі № 22/380-07-8895 залишено без змін.
		          Ухвалою Верховного Суду України від 08.05.2008р. ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2008р. по справі № 22/380-07-8895.
		          Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2009р. по справі № 2-а-9197/09/1570 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009р. задоволено адміністративний позов ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” до КП „ОМБТІ та РОН” та третіх осіб Одеської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ОМР про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії. Зобов’язано КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати право власності на будівлі та споруди, а саме на аеровокзал, будівля ЛО, туалет теплий, комерційний склад, будівля бухгалтерії, туалет, штабну будівля, будинок дерев’яний збірний, лінійні майстерні, цех ремонту, будівлю складу ОМТС, будівлю автобази, будівля техбригади, об’єкт Х-Ю, КПП, док-склад, док спецапаратури, док склад, трансформаторну підстанцію (2 будівлі), вертикальний бокс, північний привід, південний привід, механізований док, бензосклад, ВПП, перонний майданчик, під’їзну зовнішню дорогу, якірні стоянки, майданчик АТБ, дегазаційний майданчик, водопровідну мережу, які знаходяться на аеродромі „Застава”, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22г за ТОВ „Авіакомпанія „Одеса”.
		          Посилаючись на невідповідність укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 08.10.1991р. вимогам закону та порушення оспорюваним договором інтересів Одеської міської ради прокурор звернувся з відповідним позовом до господарського суду.
		          В свою чергу, ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” вважая, що Одеська міська рада безпідставно продовжує утримувати, належні ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” будівлі та споруди, придбані за оспорюваним договором, також звернулося до господарського суду із зустрічним позовом.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
		Оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу від 08.10.2001р. був укладений між відповідачами до набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2004р, то до нього застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р. 
		Стосовно строків позовної давності суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР - загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
		Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
		Як встановлено матеріалами справи, позивач –ОМР, дізнався про те, що його право на будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава” як власника не визнається та оспорюється з моменту подання відповідачем –ТОВ „Авіакомпанією „Одеса” касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області, а саме з жовтня 2007р. 
		Враховуючи те, що позов прокурором м. Одеси подано до господарського суду Одеської області у грудні 2007р. суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.
		Відповідач 2 –ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” не надав належних та допустимих доказів того, що позивач, починаючи з 08.10.1991 року (дата укладення спірного договору) та до 05.12.2007 року (дата подання позову до суду) дізнався, повинен був дізнатися, або міг дізнатися про порушення свого права, або про особу яка його порушила.
		Відповідно до листа КП „ОМБТІ та РОН” за № 7851-12/761 від 17.08.2007р. будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава” у відповідності до чинного законодавства зареєстровані не були.
		Посилання відповідача 2 –ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” на рішення арбітражних судів судом до уваги не приймаються, тому що Одеська міська рада не була учасником вищезгаданих арбітражних процесів.
		В частині позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 08.10.1991р. недійсним, суд прийшов до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) - цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом…
		Відповідно до ст. 44 ЦК УРСР повинні укладатись у письмовій формі: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою…
		Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. 
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач 1 –ЕВІО виступав у оспорюваному договорі як продавець на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.1991р., укладеному між відповідачем 1 –ЕВІО та Одеським об’єднаним авіаотрядом.
		Відповідно до рішення господарського суду від 21.12.2007р. яке на час розгляду справи є чинним, договір купівлі-продажу, укладений між Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням з Одеським об’єднаним авіаотрядом 20.02.1991р. визнано недійсним. 
		Відповідно до ст. 59 ЦК УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
		Відповідно до ст. 225 ЦК УРСР - право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
		Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу від 08.10.1991р. між ЕВІО та ТОВ „Авіакомпанія „Одеса”, ЕВІО (продавець) не був власником відчуждаємого майна, а тим самим порушив приписи чинного на той час законодавства. 
		Виходячи з зазначеного, суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу від 08.10.1991р. укладений між ЕВІО та ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” не відповідає вимогам закону, і як слід підлягає визнанню недійсною з підстав, визначених ст. 48 ЦК УРСР.
		З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради законними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.
		В частині зустрічних позовних вимог, суд прийшов наступних висновків.
		Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. 
		Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
		Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. 
		Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. 
		Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. 
		Як зазначається у рішенні господарського суду Одеської області від 21.12.1991р. по справі № 22/380-07-8895 „..відповідно до ст. 35 Закону УРСР „Про власність”, який діяв на час укладення оспорюваного договору об’єктами комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. Будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава” відносяться до об’єктів транспорту та мають велике значення для забезпечення економічного та соціального розвитку територіальної громади м. Одеси.
		Таким чином, будівлі та споруди, розташовані на аеродромі „Застава”, придбані ЕВІО за договором купівлі-продажу від 20.02.1991р. є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси та не могли бути предметом вказаного договору купівлі-продажу...”
		Крім того, відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Пунктами 1,2,5,8 ст. 60 зазначеного Закону визначає, зокрема, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. 
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
		Рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. № 226-ХХІ „ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області”, у комунальну власність територіальної громади м. Одеси був переданий весь житловий та нежилий фонд місцевих рад, будівлі та споруди, розташовані у рамках територіальних меж міста.
		Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним
		Стаття 389 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном
		Оскільки підставою набуття ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” права власності на будівлі та споруди, розташовані на території аеродрому „Одеса” був договір купівлі-продажу, укладений 08.10.1991р., який судом визнано недійсним, то суд прийшов до висновку, що у ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” не виникло право власності на вищезгадані будівлі та споруди, тобто ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” не є власником будівель та споруд, що розташовані на території аеродрому „Одеса”.
		А тому, підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що законних підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” не має, виходячи з чого у зустрічному позові слід відмовити в повному обсязі.
		В процесі розгляду справи зацікавленими сторонами не заявлено клопотання про застосування наслідків визнання угоди недійсною, проте, це не позбавляє, сторони права звернутися до суду із заявою про застосування наслідків визнання угоди недійсною в подальшому.
		Судові витрати у справі по держмиту та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідачів по справі порівну.
		Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
		 ВИРІШИВ:
		 1. Позов прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради –задовольнити.
		2. Визнати договір купівлі-продажу від 08.10.1991р., укладений ТОВ „Авіакомпанія „Одеса” з Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням –недійсним.
		3. В зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса” –відмовити.
		4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса” (65052, м. Одеса, Тираспольське шосе, 22, код ЄДРПОУ 13896819) на користь державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн.50 коп.
		5. Стягнути з Експериментального виробничого інноваційного об’єднання (65076, м. Одеса, пл.. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 00242588) на користь державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн.50 коп.
		6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Одеса” (65052, м. Одеса, Тираспольське шосе, 22, код ЄДРПОУ 13896819) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 
		7. Стягнути з Експериментального виробничого інноваційного об’єднання (65076, м. Одеса, пл.. Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 00242588) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк - ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 
		 Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
		Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
		 
			 Суддя

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...