Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/503/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2023. Зареєстровано: 10.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: п/360/509/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		09 січня 2023 року Справа № 360/503/20
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Попаснянського ліцею № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до Попаснянського ліцею № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач) в якій просить суд:
		- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області зареєстрованої за адресою: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Кошового, буд. 31 у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 27 грудня 2019 року № 40.
		В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 26 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року здійснено позапланову перевірку Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області зареєстрованої за адресою: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Кошового, 31 з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктом господарювання.
		За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 40 від 27 грудня 2019 року.
		Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає наступне.
		Відповідно до розділу 7 п. 7.2, 7.7 Статуту Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області, Головним розпорядником коштів гімназії є відділ освіти Попаснянської РДА. Згідно з приписами, актами перевірки керівництво гімназії неодноразово зверталося до відділу освіти Попаснянської РДА з проханням виділити кошти для усунення недоліків. Ці звернення, а також усні пояснення, зауваження та заперечення позивач спростовує. 
		Пункти 2, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 17, 18, 19, 21, 24, 25, 26, 27 виконані протягом тижня, так як не потребували значних затрат та часу.
		Пункти припису 3,4,15,16,20,25 за десятирічні перевірки з`явилися вперше. На даний час ведеться робота по розрахунку вартості робіт. 
		Пункти припису 1,2,4,11,13,14 є дуже коштовні, кожного року на їх виконання керівництво гімназії зверталося за допомогою до головного розпорядника, відділу освіти Попаснянської РДА, але жодного разу письмової відповіді не отримували.
		Пункти 15,16 стосуються одного порушення. В будівлі за проектом не передбачено другий евакуаційний вихід. 
		Пункт 20. Двері на сходові клітини та пристрої для самозачинення проектом 1936 року не передбачено та не може бути виконаним, так як відсутня площа приміщення і виконання цього пункту буде мати врази гірші наслідки, чим його невиконання. 
		Виходячи з вище викладеного Попаснянська багатопрофільна гімназія №25 не визнає позовні вимоги, викладені в заяві та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. 
		До Луганського окружного адміністративного суду позивачем надано відповідь на відзив в якій підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. 
		Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
		Ухвалою суду від 01 квітня 2020 року у задоволенні клопотання Попаснянської багатопрофільної гімназії№ 25 Попаснянської районної ради Луганської області про залучення третьої особи у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовлено.
		Ухвалою суду від 02 червня 2020 року зупинено провадження у справі.
		Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року поновлено провадження у справі.
		Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року зупинено провадження у справі з наданням часу для можливого примирення сторін.
		Ухвалами суду від 02 вересня 2020 року, від 02 жовтня 2020 року, від 08 грудня 2020 року, від 02 лютого 2021 року, від 17 травня 2021 року, від 19 липня 2021 року та від 20 вересня 2021 року за клопотаннями представників сторін продовжено строк зупинення провадження у справі.
		Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року замінено назву Попаснянської багатопрофільної гімназії № 25 Попаснянської районної ради Луганської області на Попаснянський ліцей № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області; продовжено строк зупинення провадження у справі № 360/503/20 до 18 січня 2022 року.
		Ухвалою суду від 18 січня 2022 року продовжено строк зупинення провадження.
		Ухвалою. суду від 15 грудня 2022 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 09 січня 2023 року.
		Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у клопотанні про поновлення провадження також просив про розгляд справи без його участі.
		Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
		Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Попаснянський ліцей № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області ідентифікаційний код 33224980, зареєстрований в якості юридичної особи 15 лютого 2005 року, місцезнаходження: вул. Кошового, буд. 31, м. Попасна, Луганська область, 08 вересня 2021 року змінило назву з Центр дитячої творчості Новоайдарської районної ради Луганської області.
		Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", відповідача включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 406).
		На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 26 грудня 2019 року № 46, виданого на проведення позапланової перевірки будівель відповідача, розташованого за адресою: вул. Кошового, буд. 31, м. Попасна, Луганська обла, відповідно до вимогКодексу цивільного захисту України,Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" та з урахуванням наказу № 409-НО від 17 грудня 2019 року у період з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту.
		За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача складено акт № 40 від 27 грудня 2019 року виявлено 30 порушень вказані в акті. Акт підписано завідуючою господарством ОСОБА_1 без зауважень.
		У подальшому відповідачем вчинялись дії, спрямовані на усунення виявлених порушень, про що повідомлялось позивачу.
		З метою перевірки тверджень відповідача про усунення всіх раніше виявлених порушень позивачем протягом 01 жовтня 2020 року проведено позапланову перевірку відповідача на факт усунення виявлених порушень зафіксованих в акті № 40 від 27 грудня 2019 року, за результатами перевірки складно акт № 46 від 01 жовтня 2020 року.
		Актом позапланової перевірки № 46 від 01 жовтня 2020 року виявлено 9 порушень.
		1. Пункту 1.2 розділу V ППБУ - будинки та приміщення гімназії не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2-556:2014.
		2. Підпункту 1.21 пункту 1 розділу IV ППБУ - не надано підтверджуючі матеріали щодо улаштування блискавкозахисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також щодо їх перевірки відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
		3. Абзацу 3 пункту 2 розділу ІІІ ПТБ, пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - не забезпечено суб`єктом господарювання своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства.
		4. Пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ  сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися з настанням сутінків.
		5. Пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ  не здійснено навчання керівного складу працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правил техногенної безпеки.
		6. Пункту 2.26 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; пункту 10.1.12 ДБН В.2.2-9:2018 «громадські будинки та споруди. Основні положення»; пункту 7.2.1, 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежа безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» - з третього поверху, на якому можливе розміщення (перебування) більше 50 осіб (знаходяться навчальні класи та приміщення бухгалтерії) не має другого евакуаційного виходу, який повинен відповідати нормам.
		7. Пункту 1.6 розділу VІ ППБУ  діти молодшого віку розміщуються на третьому поверсі (який забезпечено одним евакуаційним виходом).
		8. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ  відсутні в повному обсязі двері на сходові клітки та пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурі.
		9. Пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ  допущено влаштування незаповнених отворів в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитову (відсутні протипожежні двері у протипожежних перешкодах).
		Акт підписано з зауваженнями.
		Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Актах, проводилися не в повному обсязі, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.
		Приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Приписами статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
		Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-Vпідставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
		Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).
		Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).
		Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
		Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:
		1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
		2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
		3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
		4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
		5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
		6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
		7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
		8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
		9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
		10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
		11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
		Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
		Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
		Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
		Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.
		Вказані порушення норм Нормативно правового акту з пожежної безпеки передбачені Правилами пожежної безпеки України (далі - ППБУ в редакції, які діяли на момент проведення перевірки).
		Відповідно до пункту 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
		Підпунктом 1.21 пункту 1 розділу IV ППБУ встановлено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
		Відповідно до абзацом 3 пункту 2 розділу ІІІ Правил техногенної безпеки пункту та пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.
		Пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
		Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
		Пунктом 2.26 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.
		Пунктом 1.6 розділу VІ ППБУ передбачено, що у багатоповерхових будинках шкіл, шкіл-інтернатів класи для дітей молодшого віку слід розміщувати на нижніх поверхах.
		Згідно з пунктом 2.37 розділу ІІІ ППБУ не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.
		Відповідно до пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
		Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
		Відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень суду не надано.
		Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.
		З матеріалів справи не вбачається факту 100 % усунення виявлених порушень, при цьому позивачем проведено перевірку повторно та встановлено про усунення 70 % виявлених порушень.
		Крім того, ті порушення, існування яких не заперечується відповідачем станом на дату розгляду справи може створювати загрозу життю та здоров`ю учнів і персоналу навчального закладу, що є підставою для застосування заходів реагування.
		Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 160/998/19.
		На думку суду, наведені обґрунтування у відзиві на позов та заперечення у акті позапланової перевірки не спростовують факту наявності порушень.
		З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті № 46 від 01 жовтня 2020 року, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.
		Суд акценту, що відповідач фактично не забезпечує належної безпеки дітей, що є пріоритетним завданням кожного закладу освіти.
		Суд звертає увагу відповідача на положення пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, згідно із якиминебезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
		Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
		Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
		Суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
		Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
		При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
		Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.
		Суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 814/1272/18.
		Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
		Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
		З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки № 40 від 27 грудня 2019 року з урахуванням акта перевірки № 46 від 01 жовтня 2020 року до Попаснянського ліцею № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованого за адресою: вул. Кошового, буд. 31, м. Попасна, Луганська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки № 40 від 27 грудня 2019 року з урахуванням акта перевірки № 46 від 01 жовтня 2020 року.
		Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.
		Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: вул. Новікова, буд. 1б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 38617137) до Попаснянського ліцею № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 33224980, місцезнаходження: вул. Кошового, буд. 31, м. Попасна, Луганська область) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.
		Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Попаснянського ліцею № 25 Попаснянської міської ради територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: вул. Кошового, буд. 31, м. Попасна, Луганська область до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки № 40 від 27 грудня 2019 року з урахуванням акта перевірки № 46 від 01 жовтня 2020 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		Суддя Т.В. Смішлива

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...