Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/6066/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2023. Зареєстровано: 17.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 16.02.2023
Номер судового провадження: п/360/6166/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		16 січня 2023 року Справа № 360/6066/21
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Свергун І.О.,
		за участі секретаря судового засідання Попової Н.І.,
		представника відповідача  Матусевича Р.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.10.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі  позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі  відповідач), в якому позивач просить: 
		1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 15.07.2021 № 1954 Про покарання окремих працівників Щастинського РВП ГУНП в Луганській області в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
		2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06.09.2021 № 333 о/с По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
		3) поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 18.09.2021;
		4) стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.09.2021 до дня ухвалення рішення суду.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що він перебував на службі на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		З 17.09.2021 відповідно до наказів відповідача від 15.07.2021 № 1954 Про покарання окремих працівників Щастинського РВП ГУНП в Луганській області та від 06.09.2021 № 333 о/с По особовому складу, позивач був звільнений зі служби з Національної поліції в Луганській області згідно ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України Про Національну поліцію у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Позивач вважає звільнення незаконним, а накази відповідача від 15.07.2021 № 1954 Про покарання окремих працівників Щастинського РВП ГУНП в Луганській області та від 06.09.2021 № 333 о/с По особовому складу протиправними та такими, що належать до скасування.
		Позивач посилається, що службове розслідування щодо нього проведено без належного дослідження всіх обставин, які є необхідними для встановлення наявності або відсутності факту вчинення ним дисциплінарного проступку, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів його перебування у стані алкогольного сп`яніння під час ДТП, відсутність заподіяної ним шкоди та будь-яких претензій з боку третіх осіб.
		Звертає увагу суду, що до момента винесення оспорюваного наказу він до дисциплінарної відповідальності не притягався.
		Таким чином, на думку позивача, відповідачем не дотримано принципу пропорційності при визначенні дисциплінарного стягнення, тобто притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення відбулося з порушенням процедури.
		Дорожньо-транспортна пригода, за результатами якої відповідач проводив службове розслідування, не була пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків, при цьому відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було зібрано достатніх доказів на підтвердження керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого його звільнено зі служби, насамперед, постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
		Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, може бути підтвердженим лише відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.
		Однак постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутня, більш того, протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно нього також не складався. При цьому дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами, не може вважатись результатом ефективного розслідування.
		Також позивач зазначає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням визначеного законодавством строку, оскільки наказ відповідача від 15.07.2021 № 1954 «Про покарання окремих працівників Щастинського РВП ГУНП в Луганській області» було прийнято за результатами проведеного службового розслідування, що свідчить про те, що службове розслідування вже завершилось та почав спливати місячний строк з дня виявлення дисциплінарного проступку. Проте реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відносно позивача застосовано 17.09.2021 відповідно до наказу відповідача від 06.09.2021 № 333 о\с «По особовому складу», тобто з пропуском місячного строку.
		Під час огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я позивач наполягав на проведенні лабораторного дослідження, оскільки піддавав сумніву акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.05.2021, однак, його вимоги було проігноровано, забір крові для дослідження вмісту алкоголю не проводився.
		Окрім того, позивачеві не було вручено примірника висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції.
		Сам же акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.05.2021 був складений за формою, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666, який втратив чинність на підставі Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, тобто є недійсним та недопустимим доказом у справі.
		Викладене, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для застосування відносно нього пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, оскільки дисциплінарне стягнення було застосовано за відсутності належних та достовірних доказів, тому накази відповідача від 15.07.2021 № 1954 «Про покарання окремих працівників Щастинського РВП ГУНП в Луганській області» та від 06.09.2021 № 333 о\с «По особовому складу» є протиправними.
		Ухвалою суду від 26.10.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
		Ухвалою суду від 22.11.2022 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, витребувано від відповідача докази.
		09.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено таке.
		Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ було затверджено «Дисциплінарний статут Національної поліції України» (надалі Статут).
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 14 Статуту).
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Статуту).
		Частиною 1 ст. 15 Статуту передбачено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		На виконання ч. 7 ст. 15 Статуту наказом МВСУ від 07.11.2018 року № 893, який зареєстровано у МЮУ 28.11.2018 за № 1356/32808 було затверджено «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України» (надалі - Положення).
		В свою чергу п. 2 розділу II Положення передбачено, що службове розслідування призначається у разі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 12 Статуту під дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 № 1469 було призначено проведення службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, внесення відомостей про вказану подію до ЄРДР, а також можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Луганській області.
		Підставою призначення службового розслідування та видання наказу ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 № 1469 послугував рапорт від 22.05.2021 начальника УКЗ полковника поліції Чабана В.О. про те, що 22.05.2021 о 02.59 до чергової частини Старобільського РУП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення фельдшера ШМД про те, що у с. Половинкине Старобільського району Луганської області сталася ДТП з травмованими.
		Встановлено, що поліцейський СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капрал поліції ОСОБА_1 перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, рухаючись на приватному автомобілі «ЗАЗ-1102», н.з. НОМЕР_1 , по трасі НОМЕР_2 в напрямку з м. Старобільська до с. Половинкине, разом з пасажирами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не обрав безпечної швидкості та не впоравшись з керуванням, здійснив з`їзд з вказаної траси, після чого сталося перекидання автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поліцейський ОСОБА_1 , а також громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
		22.05.2021 Територіальним управлінням ДБР, розташованим в м. Краматорськ, відомості про вказану дорожньо-транспортну пригоду внесено до ЄРДР за № 62021050020000096 за ч. 1 ст. 286 КК України.
		З наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 року № 1469 «Про призначення проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» позивач 01.06.2021 був ознайомлений під особистий підпис.
		Відповідно до частини 1 ст. 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
		Згідно з частиною 2 ст. 16 Статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
		В свою чергу наказом ГУНП в Луганській області від 17.06.2021 № 1717 за вмотивованим рапортом від 17.06.2021 голови дисциплінарної комісії - заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_7 було продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 року № 1469 до 20.07.2021.
		13.07.2021 начальником ГУНП Олегом Григоровим був затверджений висновок «Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю поліцейського Щастинського РВП ГУНП в Луганській області Калюжного Д.А.».
		Таким чином, службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю поліцейського ОСОБА_1 у строки, визначені нормативно-правовими актами.
		У матеріалах службового розслідування містяться пояснення позивача, які написані власноруч та датовані 15.06.2021.
		Таким чином, позивачу надавалася можливість під час проведення службового розслідування скористуватися усіма правами, визначеними ст. 18 Статуту.
		Згідно з мотивувальної частини висновку від 13.07.2021 дисциплінарною комісією були встановленні обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність позивача, а саме: обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є попередня бездоганна поведінка, обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння та настання тяжких наслідків.Щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначає таке.
		Частиною першою статті 21 Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 15.07.2021 № 1954 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		З наказом від 31.08.2021 № 1954 позивач був ознайомлений під особистий підпис 31.08.2021.
		Частиною 1 ст. 22 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
		Згідно довідки Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 07.12.2021 № 2461/111/41-2021 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 22.05.2021 по 01.06.2021, 02.06.2021 по 11.07.2021, 12.07.2021 по 19.08.2021, з 20.08.2021 по 30.08.2021.
		Частиною третьою статті 22 Статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
		На виконання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до ст. 22 Статуту, наказом ГУНП в Луганській області від 06.09.2021 № 333 о/с ОСОБА_1 за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) було звільнено зі служби в поліції, з 17.09.2021.
		Згідно розписки від 17.09.2021 позивач отримав у відповідача витяг з наказу про звільнення та трудову книжку.
		Таким чином, під час призначення, проведення службового розслідування, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відповідач діяв виключно на підставі діючого законодавства та у спосіб, встановлений нормативно-правовими актами, а тому права позивача порушені не були, що в свою чергу спростовує твердження позивача в частині порушення відповідачем строків реалізації дисциплінарного стягнення.
		Щодо твердження позивача про відсутність у його діях дисциплінарного проступку зазначає таке.
		В цій частині позивач у позовній заяві свої вимоги обґрунтовує тим, що, по-перше, відсутня судове рішення щодо притягнення до відповідальності позивача за ст. 286 КК України або ст. 130 КУпАП, по-друге, відсутністю, на думку позивача, належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та, по-третє, тим, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася з позивачем, не пов`язана з виконанням службових обов`язків.
		В свою чергу під час проведення службового розслідування належними письмовими доказами зібраними дисціплінарною комісією було встановлено.
		22.05.2021 о 02.59 до чергової частини Старобільського РУП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення фельдшера ШМД про те, що у с. Половинкине Старобільського району Луганської області сталася ДТП з травмованими.
		При цьому поліцейський СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капрал поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, рухаючись на приватному автомобілі «ЗАЗ-1102», н.з. НОМЕР_1 , по трасі НОМЕР_2 в напрямку з м. Старобільська до с. Половинкине, разом з пасажирами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не обрав безпечної швидкості та не впоравшись з керуванням, здійснив з`їзд з вказаної траси, після чого сталося перекидання автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поліцейський ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
		Враховуючи зібрані матеріали службового розслідування, встановлено порушення поліцейським СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а також ігнорування вимог МВС, НПУ та ГУНП в Луганській області в частині дотримання службової дисципліни, що виразилось у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої постраждали поліцейський та інші особи.
		Зазначені обставини знайшли своє підтвердження: по-перше, факт керування позивачем транспортним засобом знайшов своє підтвердження у поясненнях як самого ОСОБА_1 , так і громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . 
		По-друге, факт отримання тілесних ушкоджень громадянами та самим позивачем знайшли своє підтвердження як у поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , так і в листах КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня», в яких зазначено діагноз потерпілих.
		По-третє, факт перебування позивача під час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння знайшов своє підтвердження у Висновку щодо медичного огляду від 22.05.2021 ОСОБА_1 , складеного КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня» на стан сп`яніння, та у листі КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня» від 31.05.2021 № 01-06/2030, яким визначено діагноз та стан позивача на час звернення останнього до лікарні 22.05.2021.
		При цьому позивачем як під час проведення службового розслідування, так і на час звернення з позовом до суду не надано будь-яких доказів, якими б спростовувалися Висновки щодо медичного огляду від 22.05.2021 ОСОБА_1 , складеного КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня».
		По-четверте, згідно пункту 3 розділу IV Наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		В свою чергу позивач протягом служби постійно ознайомлювався з вимогами керівництва, викладеними у службових телеграмах щодо додержання поліцейськими службової дисципліни як у робочий, так і неробочий час, про що свідчать підписи позивача у відповідних відомостях, що підтверджує невиконання ОСОБА_1 вимог керівництва в частині зміцнення дисципліни.
		З урахуванням викладеного вважає твердження позивача про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку необґрунтованим.
		Щодо пропорційності дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції фактичним обставинам скоєного проступку зазначимо, що імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності нормативно-правовими приписами не встановлено, визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, який вільний у виборі останнього.
		20.12.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що службове розслідування проведено без належного дослідження всіх обставин, які є необхідними для встановлення наявності або відсутності факту вчинення ним дисциплінарного проступку, з огляду відсутність належних та допустимих доказів перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння під час дорожньо-транспортної пригоди. Відповідачем при оцінці матеріалів та обставин у вказаній частині не було взято до уваги пояснення позивача, де він зазначав, що не вживав алкогольних напоїв, а також пояснення свідків, які також заперечили факт вживання позивачем алкогольних напоїв. Оцінка відповідним обставинам взагалі не надавалася. Також позивач зазначає, що направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за затвердженою формою йому не видавалося, поліцейський його на огляд не доставляв. Таким чином, було порушено порядок направлення та доставляння його на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, встановлений законодавством з метою забезпечення достовірності результатів огляду. Також не проводилося лабораторне дослідження. Акт медичного огляду складений за формою, що втратила чинність, тому, на думку позивача, є недійсним та недопустимим доказом у справі. Позивач вважає, що матеріалами службового розслідування не підтверджується вчинення ним правопорушення, в тому числі дисциплінарного, в частині порушення Закону України «Про дорожній рух України».
		Ухвалою суду від 17.01.2022 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 27.01.2022.
		У судовому засіданні 27.01.2022 розгляд справи було відкладено на 09.02.2022 та у подальшому  на 28.02.2022.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25 квітня 2022 року.
		На засіданні Верховної Ради України 21 квітня 2022 року ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року на 30 діб.
		Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Наказом голови Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 8/С-од, з метою збереження життя та здоров`я працівників Луганського окружного адміністративного суду, зупинено роботу Луганського окружного адміністративного суду з 24 лютого 2022 року до минування реальної загрози життя та здоров`я працівників суду.
		Судове засідання у справі, призначене на 28.02.2022, не відбулось у зв`язку зі введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Сєвєродонецька та веденням активних бойових дій на території Луганської області, а також зупиненням роботи Луганського окружного адміністративного суду.
		З 02 травня 2022 року Луганський окружний адміністративний суд на період воєнного стану здійснює свою роботу в дистанційному режимі.
		Ухвалою суду від 12.09.2022 запропоновано сторонам надати заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Ухвалою суду від 31.10.2022 призначено справу до судового розгляду на 24.11.2022.
		У подальшому розгляд справи переносився, повідомлення про виклик позивача розміщено на сайті суду 25.11.2022 та 23.12.2022.
		Позивач в судове засідання не прибув, в матеріалах справи міститься заява позивача від 08.02.2022 про розгляд справи без його участі.
		У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. 
		Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив таке.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 2020 року проходив службу в органах Національної поліції України, з 01.02.2021  на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		22.05.2021 начальником УКЗ полковником поліції Чабаном В.О. складено рапорт на ім`я начальника ГУНП в Луганській області про те, що 22.05.2021 о 02.59 до чергової частини Старобільського РУП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення фельдшера ШМД про те, що у с. Половинкине Старобільського району Луганської області сталася ДТП з травмованими. Встановлено, що поліцейський СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, рухаючись на приватному автомобілі «ЗАЗ-1102», н.з. НОМЕР_1 , по трасі НОМЕР_2 в напрямку з м. Старобільська до с. Половинкине, разом з пасажирами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не обрав безпечної швидкості та, не впоравшись з керуванням, здійснив з`їзд з вказаної траси, після чого сталося перекидання автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поліцейський ОСОБА_1 , а також громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
		22.05.2021 Територіальним управлінням ДБР, розташованим в м. Краматорськ, відомості про вказану дорожньо-транспортну пригоду внесено до ЄРДР за № 62021050020000096 за ч. 1 ст. 286 КК України.
		На підставі вказаного рапорту наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 № 1469 було призначено проведення службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, внесення відомостей про вказану подію до ЄРДР, а також можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Луганській області.
		З наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 № 1469 «Про призначення проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» позивач 01.06.2021 був ознайомлений під особистий підпис.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 17.06.2021 № 1717 за вмотивованим рапортом від 17.06.2021 голови дисциплінарної комісії - заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_7 було продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 24.05.2021 № 1469 до 20.07.2021.
		13.07.2021 начальником ГУНП Олегом Григоровим був затверджений висновок «Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю поліцейського Щастинського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 ».
		Під час проведення службового розслідування дисціплінарною комісією було встановлено таке.
		22.05.2021 о 02.59 до чергової частини Старобільського РУП ГУНП в Луганській області надійшло повідомлення фельдшера ШМД про те, що у с. Половинкине Старобільського району Луганської області сталася ДТП з травмованими.
		При цьому поліцейський СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капрал поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, рухаючись на приватному автомобілі «ЗАЗ-1102», н.з. НОМЕР_1 , по трасі НОМЕР_2 в напрямку з м. Старобільська до с. Половинкине, разом з пасажирами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не обрав безпечної швидкості та не впоравшись з керуванням, здійснив з`їзд з вказаної траси, після чого сталося перекидання автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поліцейський ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
		Враховуючи зібрані матеріали службового розслідування, встановлено порушення поліцейським СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а також ігнорування вимог МВС, НПУ та ГУНП в Луганській області в частині дотримання службової дисципліни, що виразилось у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої постраждали поліцейський та інші особи.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 15.07.2021 № 1954 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		З наказом від 31.08.2021 № 1954 позивач був ознайомлений під особистий підпис 31.08.2021.
		Згідно з довідкою Щастинського РВП ГУНП в Луганській області від 07.12.2021 № 2461/111/41-2021 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 22.05.2021 по 01.06.2021, 02.06.2021 по 11.07.2021, 12.07.2021 по 19.08.2021, з 20.08.2021 по 30.08.2021.
		На виконання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП в Луганській області від 06.09.2021 № 333 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, з 17.09.2021 за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).
		Згідно розписки від 17.09.2021 позивач отримав у відповідача витяг з наказу про звільнення та трудову книжку.
		Зазначені вище накази від 15.07.2021 № 1954 та від 06.09.2021 № 333 о/с є предметом цього адміністративного спору.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (надалі - Правила етичної поведінки поліцейських) та іншими нормативно-правовими актами.
		Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		У відповідності до вимог частини другої цієї статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII встановлено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції. Зокрема, згідно з пунктом 6 частини першої цієї статті поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Позивача звільнено із займаної посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут), у преамбулі якого вказано, що цей статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Cлужбова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
		Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського:
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
		9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
		10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		Розділ II Правил етичної поведінки поліцейських (затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179) встановлює основні вимоги до поведінки поліцейського. Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
		Відповідно до частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частин першої-другої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
		У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
		Як установлено судом, підставою призначення службового розслідування послугував рапорт начальника УКЗ про ДТП з травмованими за участю позивача.
		З наказом про призначення проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії позивач був ознайомлений під підпис.
		Дослідженням матеріалів справи установлено, що службове розслідування було проведено в строки, визначені нормативно-правовими актами.
		Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі  Порядок), проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Пунктом 4 розділу V Порядку передбачено, що службове розслідування має встановити:
		наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		вид і розмір заподіяної шкоди;
		причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		В ході службового розслідування були опитані, зокрема, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
		Службовим розслідуванням встановлено порушення поліцейським СРПП Щастинського РВП ГУНП в Луганській області капралом поліції Калюжним Д.А. вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а також ігнорування вимог МВС, НПУ та ГУНП в Луганській області в частині дотримання службової дисципліни, що виразилось у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої постраждали поліцейський та інші особи.
		Згідно з мотивувальною частиною висновку від 13.07.2021 дисциплінарною комісією було встановлено обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність позивача, а саме: обставинами, що пом`якшують відповідальність, є попередня бездоганна поведінка поліцейського, обставинами, що обтяжують відповідальність, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння та настання тяжких наслідків. 
		Щодо твердження позивача про відсутність у його діях дисциплінарного проступку суд зазначає таке.
		Факт керування позивачем транспортним засобом знайшов своє підтвердження у поясненнях як самого ОСОБА_1 , так і громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . 
		Отримання тілесних ушкоджень громадянами та самим позивачем знайшли своє підтвердження як у поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , так і в листах КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня», в яких зазначено діагноз потерпілих.
		Факт перебування позивача під час дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння знайшов своє підтвердження у Висновку щодо медичного огляду від 22.05.2021 ОСОБА_1 , складеного КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня» на стан сп`яніння, та у листі КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня» від 31.05.2021 № 01-06/2029, яким визначено діагноз та стан позивача на час звернення останнього до лікарні 22.05.2021.
		Щодо посилання позивача на ту обставину, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 22.05.2021 складено за формою, затвердженою наказом МВС та МОЗ від 09.09.2009 № 400/666, яка втратила чинність, а відтак, вказаний висновок не може слугувати належним та допустимим доказом, суд зазначає таке.
		Так, дійсно, 13.11.2015 на підставі наказу МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 втратила чинність Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666, додатком 3 до якої було затверджено форму Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено нову Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Додатком 4 до вказаної Інструкції затверджено форму Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		При цьому за змістом форма Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, є ідентичною формі такого Висновку, затвердженого наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666.
		Тобто складення висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за формою, що втратила чинність, не нівелює результатів такого медичного огляду, оскільки за змістом зазначені форми фактично є ідентичними. Крім того, факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння також підтверджується листом КНП «Старобільська багатопрофільна лікарня» від 31.05.2021 № 01-06/2029.
		Щодо посилання позивача на те, що дорожньо-транспортна пригода, за результатами якої відповідач проводив службове розслідування, не була пов`язана з виконанням позивачем службових обов`язків, при цьому відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було зібрано достатніх доказів на підтвердження керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого його звільнено зі служби, насамперед, постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, суд зазначає таке.
		Згідно з пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		У п. 58 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.09.2018 по справі № 824/227/17 (провадження № К/9901/27834/18) вказано, що Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
		Пунктом 59 зазначеної постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визначено, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		На думку суду, встановлені під час службового розслідування обставини можуть розглядатись як такі, що об`єктивно завдають шкоди авторитету правоохоронного органу, працівники якого повинні бути прикладом виключно високого рівня правової свідомості та культури, як у робочий, так і у неробочий час.
		Щодо посилання позивача на відсутність постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП суд зазначає, що діяння, які мають ознаки правопорушення за ст. 130 КУпАП, не є тотожними діянням, які мають ознаки дисциплінарних проступків і є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в межах справ про адміністративні правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
		Крім того, суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
		Аналогічна правова позиція у спорі з подібними правовідносинами висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2018 у справі № 800/531/17, а також Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі № 815/2705/16.
		Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищевказаних вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
		Отже, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, необхідно встановити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника поліції, зашкодила репутації працівника поліції та авторитету Національної поліції.
		Вирішуючи питання про те, який дисциплінарний проступок може вважатись таким, що підриває авторитет органу поліції, суд враховує правову позицію Верховного Суду, відображену у постанові від 14.02.2019 по справі № 824/1022/16-а. Суд зазначає, що обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності.
		У іншому своєму рішенні (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 640/11784/19) Суд зазначає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції також з гідністю і честю поводитись в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
		Крім того, позивач, як працівник правоохоронного органу був обізнаний із вимогами до поліцейських, які стосувались їх поведінки у позаробочий та неробочий час, що не заперечував сам позивач.
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В той же час частина перша статті 77 вказаного Кодексу покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
		Проте, позивачем не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про відсутність у його діях позивача порушення вимог службової дисципліни та Правил етичної поведінки поліцейського за вищевказаних обставин, а відповідно, зазначені дії позивача підпадають під визначення дисциплінарного проступку, вчинення якого є несумісним з перебуванням його на посаді поліцейського.
		В той же час відповідачем надано у повній мірі належні та допустимі докази, які свідчать про обґрунтованість прийняття оспорюваних наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з займаної посади зі служби у поліції.
		Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача з приводу правомірності та законності прийняття спірних наказів, суд доходить висновку, що оспорювані накази прийнято відповідачем у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Виходячи з того, що оспорювані накази є законними та правомірними, позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними вимогами, не належать до задоволення, відтак, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати, а відповідачем судових витрат не понесено.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП  НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: вул. Вілєсова,1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406, код за ЄДРПОУ 40108845) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 16 січня 2023 року. 
		 
		Суддя І.О. Свергун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...