Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/8373/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2023. Зареєстровано: 20.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 17.01.2023
Номер судового провадження: A/855/19499/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8373/22                                                                   Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  17 січня 2023 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                                 Оксененка О.М.,
		суддів:                                                       Лічевецького І.О.,
		                                                            Мельничука В.П.,
		 
		При секретарі:                               Борисовській Л.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» до Державної служби експортного контролю України про скасування постанови, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Державне підприємство «Завод 410 Цивільної авіації» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби експортного контролю України, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експертного контролю України від 20.05.2022 №13/22.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем допущено порушення наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 №1490, про затвердження Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Крім того, позивач стверджує про відсутність порушень Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, адже послуги які були надані останнім стосуються товару, який не підлягає міжнародному експертному контролю.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року позовні вимоги - задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби експертного контролю України про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю від 20.05.2022 №13/22.
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що послуги, які були надані позивачем стосуються товару, який підлягає міжнародному експертному контролю, що, у свою чергу, зумовило порушення ДП «Завод 410 ЦА» вимог абзацу 2 статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV.
		На думку апелянта, при проведення ідентифікації товару в межах попередньої експертизи доцільно керуватись інформацією, наданою лише одним джерелом, оскільки процес проведення експертизи є комплексним та багатостороннім в межах якого здійснюється опрацювання великої кількості необхідної інформації та яка походить від різних джерел.
		Так, оскільки літак АН-74Т-200А заводський номер №365.470.122.1082 ідентифікувався як товар військового призначення, тому ремонт такого товару є також товаром військового призначення, що не було враховано судом першої інстанції під час розгляду вказаної справи.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні повністю відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам.
		Як зазначає позивач, оскільки відповідач не довів достатніми та належними доказами факт використання літака АН-74Т-200А заводський номер №365.470.122.1082 у військовій сфері, зазначене свідчить про неправомірність постанови від 20.05.2022 №13/22.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, Державною службою експертного контролю України винесено постанову про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю від 20.05.2022 №13/22, якою за порушення Державним підприємством «Завод 410 ЦА» положень абзацу 2 статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, керуючись полоденнями абзацу 4 частини першої статті 25, статті 26 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV накладено на останнього штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг, які були надані та складає 7 928 252, 88 грн.
		Вказане рішення обгрунтовано тим, що на виконання умов контракту від 13.07.2021 №ЕХТ-1-2- 29-21/116, укладеного між Республіканською державною установою «Авіаційне управління Авіаційної служби Комітету Національної безпеки Республіки Казахстан» та позивачем, останнім надано послуги з технічного обслуговування літака АН-74Т-200А, заводський №365.470.122.1082.
		Зазначений літак було ввезено на митну територію України в митному режимі 31 (Тимчасове ввезення), про що свідчить митна декларація №UА100020/2021/523961 (відмітка митного органу 28.07.2021).
		Відповідно до акту надання послуг від 08.10.2021 Державним підприємством «Завод 410 ЦА» здійснено технічне обслуговування літака АН-74Т-200А, заводський №365.470.122.1082 в повному обсязі на загальну суму 301 095 доларів США.
		За результатами основних експертиз, проведених Держекспортконтролем, зазначений літак був ідентифікований як такий, що відповідає опису товарів за позицією МL10.а «Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є Додатком до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003  у редакції  постанови Кабінету Міністрів України № 327 від 25.04.2018.
		Крім того, згідно з висновком відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки департаменту державної експертизи Держекспортконтролю (службова записка № 311/19/13-22 від 12.04.2022), зробленим на підставі висновків Центрального науково - дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України (№ 189/3/539 від 18.02.2022), Державного науково-дослідного інституту авіації Міністерства оборони України (№ 521/6/373 від 17.02.2022), а також відділу експортного контролю Міністерства оборони України (№ 419/132 від 20.12.2021), літак АН-74Т-200А, заводський № 365.470.122.1082, відповідає опису товарів за позицією ML10.а зазначеного Списку, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю.
		З огляду на вказане, контролюючий орган дійшов до висновку, що надання позивачем послуг з технічного обслуговування літака АН-74Т-200А, заводський №365.470.122.1082, Республіканській державній установі «Авіаційне управління Авіаційної служби Комітету Національної безпеки Республіки Казахстан», яка є іноземним суб`єктом господарської діяльності, є міжнародною передачею послуг військового призначення, які в установленому порядку допущені для цивільного використання і підлягають державному експортному контролю.
		Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріали справи не дають можливості чітко ідентифікувати літак (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) як такий, що підлягає міжнародному експертному контролю, а відомості, які слугували підставою для винесення спірної постанови також не дають чіткого та однозначного висновку про наведене, тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що підлягає скасуванню.
		Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Діяльність, пов`язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов`язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях регулює Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV (далі - Закон № 549-IV).
		Відповідно до статті 1 Закону № 549-IV товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов`язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
		Цією ж статтею Закону № 549-IV визначено, що державний експортний контроль здійснюється з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов`язань України.
		Державна політика в галузі державного експортного контролю формується відповідно до таких основних принципів, зокрема, як пріоритетність національних інтересів України - політичних, економічних та військових, захист яких є необхідним для забезпечення національної безпеки.
		Отже, міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання є предметом підвищеного державного контролю, оскільки ця сфера має надважливе міжнародне та суспільне значення. Україна, виступаючи суб`єктом міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконному поширенню зброї та інших товарів військового та подвійного призначення, прийняла на себе, крім іншого, зобов`язання щодо створення ефективної системи контролю за поставками такої продукції. Отже, здійснюючи діяльність у сфері експорту товарів військового призначення та подвійного використання, суб`єкт господарської діяльності несе підвищену відповідальність за дотримання вимог законодавства, що регулює таку діяльність.
		Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі № 826/27818/15.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 159 (далі - Положення № 159), Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
		Згідно зі статтею 5 Закону № 549-IV методами здійснення державного експортного контролю є: ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об`єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю; надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства; застосування санкцій до суб`єктів господарювання, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим  Законом  та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.
		Тобто, Держекспортконтроль є суб`єктом, який здійснює заходи державного експортного контролю шляхом проведення перевірки щодо відповідності законодавству документів, на підставі яких здійснено міжнародну передачу товарів, доставку товарів до кінцевих споживачів, а також кінцевого використання товарів у заявлених цілях; проводить у передбачених законом випадках розслідування, пов`язані з порушенням суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства у сфері державного експортного контролю, та за їх результатами притягує таких суб`єктів до відповідальності у межах, визначених законом.
		Стаття 8 Закону № 549-IV передбачає, що порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.
		Відповідно до статті 9 цього ж Закону найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).
		Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об`єднань. Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 549-IV при отриманні центральними органами виконавчої влади, що здійснюють державний експортний контроль, та розвідувальними органами України, які беруть участь у заходах експортного контролю, інформації про наміри або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки зазначені органи зобов`язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який має право у зв`язку з цим застосовувати до таких товарів процедури державного експортного контролю.
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 549-IV суб`єкти господарювання України, державні замовники у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов`язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб`єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб`єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо та видає зазначеним суб`єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз`ясненнями про особливості здійснення таких передач.
		Частинами першою та другою статті 11 Закону № 549-IV передбачено, що експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб`єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб`єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, має право отримувати від центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, установ та організацій інформацію з питань, віднесених до їхньої компетенції, та залучати такі органи, установи та організації до проведення експертизи. У визначених законодавством випадках при проведенні експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може залучати розвідувальні органи України.
		Згідно зі статтею 23 Закону № 549-IV з метою запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов`язані з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів.
		У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону, зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
		За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, інформує про це відповідні органи досудового розслідування.
		Частиною другою статті 24 Закону № 549-IV визначено, що порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є, зокрема, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості
		Згідно зі частиеною другою статті 25 Закону № 549-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи за порушення, передбачені абзацами другим та третім  статті 24 цього Закону: у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов`язання України, - у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі.
		З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що одним із методів здійснення державного експортного контролю за міжнародною передачею товарів подвійного або військового призначення є, зокрема, ідентифікація товарів, які є об`єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Здійснення міжнародної передачі товару, віднесеного до таких списків, без отримання в установленому порядку дозволу, є порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, за вчинення якого Держекспортконтроль накладає штраф у встановленому розмірі.
		Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 640/22708/21.
		Як свідчать матеріали справи, для надання правильної оцінки спірній постанові слід з`ясувати класифікацію літака АН-74Т-200А, заводський номер 365.470.122.1082 як товару спеціального призначення для військового використання.
		У свою чергу, позивач наголошує на тому, що літак АН-74Т-200А, заводський номер 365.470.122.1082 є літаком призначеним для вантажних перевезень.
		Втім, відповідач вважає, що такий літак ідентифікований як товар військового призначення, що відповідає позиції ML10.а Списку.
		Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №767 затверджено Положення про проведення експертизи в галузі державного експортного контролю (далі - Положення №767), яке визначає порядок проведення експертизи щодо товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, суб`єктів господарювання, які мають намір здійснювати міжнародні передачі таких товарів (далі - суб`єкти), та державних замовників у сфері оборони, які мають намір здійснювати імпорт товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю (далі - державні замовники).
		Згідно із пунктом 2 Положення №767 товари, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, - товари, внесені до списків, складених і затверджених відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», а також товари, щодо яких можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю відповідно до статті 10 зазначеного Закону; об`єкти експертизи - товари, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, а також суб`єкти, які мають намір здійснювати міжнародні передачі таких товарів.
		Відповідно до пункту 3 Положення №767 експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться Держекспортконтролем відповідно до статті 11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
		За правилами пункту 8 Положення №767 державна і недержавна експертиза в галузі державного експортного контролю може бути попередньою, основною, повторною та додатковою.
		Попередня експертиза проводиться з метою: визначення відповідності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, найменуванню та опису товарів, внесених до відповідних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю; визначення можливостей проведення реєстрації суб`єктів, у тому числі юридичних чи фізичних осіб, що мають намір провадити посередницьку (брокерську) діяльність, пов`язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, а також державних замовників; оцінки стану додержання суб`єктами законодавства з питань експортного контролю та наявності у цих суб`єктів відповідних організаційних документів, які регламентують таку роботу; оцінки можливості здійснення міжнародних передач товарів, визначених суб`єктами до конкретних держав.
		Основна експертиза передбачає здійснення заходів, передбачених пунктом 3 цього Положення, з метою підготовки обгрунтованого висновку для прийняття рішення про можливість та умови здійснення міжнародних передач конкретних товарів (груп товарів), міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
		Повторна експертиза може проводитися у разі порушення встановлених вимог і правил під час попередньої чи основної експертизи або на вимогу замовника експертизи за наявності обгрунтованих претензій до висновків попередньої та основної експертизи.
		Додаткова експертиза проводиться, якщо виявлено обставини, які впливають або можуть вплинути на результат попередньої та основної експертизи.
		Таким чином, державному експертному контролю підлягають товари, які внесені до списків, складених і затверджених відповідно до статті 9 Закону № 549-IV за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, а також товари, щодо яких можуть застосовуватися процедури державного експортного контролю відповідно до статті 10 Закону № 549-IV.
		У свою чергу, експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться Держекспортконтролем відповідно до статті 11 Закону № 549-IV, замовником якої можуть бути центральні органи виконавчої влади, інші державні органи та суб`єкти, заінтересовані у проведенні такої експертизи, та безпосередньо під час попередньої експертизи уповноваженим на те органом встановлюється відповідність найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, найменуванню та опису товарів, внесених до відповідних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
		З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Завод 410 ЦА» звернулось до відповідача із зверненням щодо проведення попередньої експертизи літаків та реєстрації в Держекспортконтролі як суб`єкта здійснення їх міжнародних передач (р/с №769.25), за наслідком розгляду якої останній листом від 06.07.2021 №4266/13-21 повідомив, що відповідно до інформації підприємства, літаки, які наведені у заяві на проведення попередньої експертизи товарів від 22.06.2021 №205 не визначені у жодному із списків.
		Тобто, позивачем вчинено дії з метою проведення попередньої експерти, серед іншого літака АН-74Т-200А, заводський номер 365.470.122.1082 та отримано інформацію від суб`єкта державного експертного контролю про відсутність останнього у відповідних списках товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
		Посилання апелянта про те, що лист від 06.07.2021 №4266/13-21 є виключно роз`ясненням, а не результатом попередньої експертизи колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
		Так, Положенням №767 не регламентовано, яким чином оформлюються результати проведення попередньої експертизи, проте, враховуючи пункт 8 Положення №767 метою її проведення є безпосереднє визначення відповідності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, найменуванню та опису товарів, внесених до відповідних списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, та у випадку визначення відповідних товарів такими, що підлягають державному експертному контролю, що в подальшому має своїм наслідком проведення основної експертизи, тобто здійснення Державною службою експертного контролю України заходів, з метою підготовки обґрунтованого висновку для прийняття рішення про можливість та умови здійснення міжнародних передач конкретних товарів (груп товарів), міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
		З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем фактично було проведено попередню експертизу літака АН-74Т-200А, заводський номер 365.470.122.1082 та не встановлено, що вказаний товар, підлягає державному експертному контролю.
		У свою чергу, позивачем, за наслідком проведення попередньої ідентифікації товару ідентифіковано останній як товар, який не є товаром військового використання, не є товаром військового використання, але товар допущений (може бути допущений) до цивільного використання, не є товаром подвійного використання (довідка щодо попередньої ідентифікації товару (ів)).
		Таким чином, станом на час звернення до відповідача із заявою щодо проведення попередньої експертизи товару позивач не володів інформацією, що відповідний товар може бути ідентифікований, як такий, що підлягає державному експертному контролю, а тому твердження Держекспертконтролю про незастосування ДП «Завод 410 ЦА» положень  статті 10 Закону № 549-IV, як однозначний висновок про те, що товар підлягав державному експертному контролю вважати обґрунтованим не вбачається за можливе.
		Як свідчать матеріали справи, між позивачем та Республіканською державною установою «Авіаційне управління Авіаційної служби Комітету Національної безпеки Республіки Казахстан» укладено контракт №ЕХТ-1-29-21/116 від 13.07.2021, у відповідності до якого виконавець зобов`язується надати послуги в обсязі Додатку №1 до Контракту (надалі - послуги) на літаку АН-74Т-200А реєстраційний №74082 заводський №365.470.122.1082 (далі - літак), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги відповідно до умов контракту.
		Згідно листа від 14.07.2021 №43/2/31138 Республіканської державної установи «Авіаційне управління Авіаційної служби Комітету Національної безпеки Республіки Казахстан» літак АН-74Т-200А (заводський номер 365.470.122.1082, бортовий номер 74082) не є спеціально призначеним для воєнного використання, не є модифікованим для воєнного призначення, не облаштований для воєнного використання, не є бойовим літаком чи іншим літаком призначеним для воєнного використання, не оснащений обладнанням чи приборами спеціально розробленими, призначеними і (чи) модифікованими (переробленими) для воєнного використання, не призначений для використання у воєнній розвідці, нападу чи нанесення удару. Воєнної підготовки, транспортування чи висадки повітряного десанту чи воєнного оснащення, матеріально-технічного забезпечення, бойового (ударного) використання тощо.
		У вказаному листі зазначено про те, що вказаний літак виготовлений ДП «АНТК Антонов» виключно для цивільних вантажно-пасажирських перевезень і немає воєнного оснащення чи інших компонентів.
		Поряд з цим, згідно наявного Переліку даних сертифікату типу ТЛ 0009 від 04.09.2012 відповідний літак призначений для вантажних перевезень.
		Також, відповідно до листа ДП «Антонов» від 18.11.2021 №460/13431-21 e діючій конструкторській та експлуатаційній документації на літак АН-74Т-200А реєстраційний №74082 заводський №365.470.122.1082 не передбачено, що він спеціально призначений для військового використання і він не модифікувався для військового використання.
		Поряд з цим, у листі від 26.07.2021 №706/8758-21 ДП «Антонов» вказало, що літак Ан-74Т-200А реєстраційний №74082 заводський №365.470.122.1082 є цивільним літаком та виготовлений на підставі індивідуальних умов замовника.
		У листі від 18.11.25021 №460/13431-21 ДП «Антонов» зазначило, що літак Ан-74Т-200А заводський номер 365.470.122.1082 серійний номер 22-04, призначений для перевезення народно-господарчих вантажів та може використовуватись для перевезення людей в транспортній кабіні або хворих і поранених в санітарному варіанті, виготовлено згідно Технічних умов №72.0000.000.000ТУ для цивільного сертифікованого літака Ан-74Т-200А та додаткових технічних умов (оформлених на підставі окремих вимог замовника) №72.07.0000.000.053ТУ, які передбачають наступні зміни до типової конструкції літака Ан-74Т-200А: мінімальний склад екіпажу складає три чоловіка: два пілота та бортмеханік; в кабіні екіпажу встановлено крісло для перевіряючого або спеціаліста з завантаження; виконано заміну на сучасне сертифіковане обладнання комплектуючих виробів бортового радіо-електронного комплексу, систем літака та побутового обладнання; з метою розширення транспортних можливостей вантажного літака АН-74Т-200А і вимогам замовника, встановлені сидіння для перевезення 67 людей (особового складу) її або ноші для перевезення 40 хворих і поранених.
		У зв`язку з тим, що встановлені сидіння і ноші не відповідають вимогам діючих норм льотної придатності для цивільних літаків, тому в додаткових технічних умовах №72.07.0000.000.053ТУ (розділ 3, п.3.4) зроблено запис, що дія Сертифікату типу на цей літак не розповсюджується.
		В діючий конструкторській та експлуатаційній документації на цей літак не передбачено, що він спеціально призначений для військового використання і він не модифікувався для військового використання.
		Поряд з цим, у вказаному листі ДП «Антонов» зазначило про те, що експлуатанти літаків відмовились від технічного обслуговування цих літаків на ХДАВП та ДП «Антонов».
		Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист ДП «Антонов» від 22.12.2021 №460/15235-21, яким підтверджено раніше надану інформацію відповідачу, зокрема, відносно літака АН-74ТК-200, заводський номер №365.470.122.1082 та вказано про те, що останній не призначений і не модифікований для військового використання, в діючій конструкторській та експлуатаційній документації відповідна інформація відсутня, також вказаний літак не має військового обладнання та не призначений для десантування військ і вантажів.
		Поряд з цим, згідно із наданих відповідачем матеріалів судом також встановлено наявність листа ДП «Антонов» від 20.09.2021 №460/10904-21, у відповідності до якого літак АН-74ТК-200, заводський номер №365.470.122.1082 останній вважає, що вказаний літак відноситься до державного повітряного судна, який експлуатується в авіації Прикордонних військ КНБ Республіки Казахстан.
		Однак, з аналізу спірного рішення вбачається, що останнє базується на висновках відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки департаменту державної експертизи Держекспортконтролю (службова записка №311/19/13-22 від 12.04.2022), зробленим на підставі висновків Центрального науково - дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України (№ 189/3/539 від 18.02.2022), Державного науково-дослідного інституту авіації Міністерства оборони України (№ 521/6/373 від 17.02.2022), а також відділу експортного контролю Міністерства оборони України (№ 419/132 від 20.12.2021).
		Так, відповідно до службової записки Департаменту державної експертизи адресованої Першому Заступнику Голови Держекспортконтролю від 06.12.2021 зважаючи на потребу в подальшому опрацюванні виявленої під час розслідування можливої невідповідності інформації про відповідні літаки, що викладена у висновках розробника, виробника та державного посередника, з метою остаточного з`ясування питання їх віднесення до «літальних апаратів», які «спеціально призначені» або «модифіковані для військового використання», а також з огляду на те, вищезазначені окремі технічні умови замовника погоджувались представництвом замовника (Міністерством оборони України) запропоновано надіслати відповідні запити (разом з копіями технічних умов №72.07.0000.000.022ТУ-2, №72.07.0000.000.053 ТУ) на адреси Міністерства оборони України та Державного підприємства «АНТОНОВ» із такими запитаннями, зокрема, є (або ні) літак АН-074Т-200А (заводський №365.470.122.1082, серійний номер 22-04), який виготовлений згідно з додатковими технічними умовами №72.07.0000.000.053 ТУ, оформленими на підставі окремих вимог замовника «спеціально призначеними» або модифікованими для військового «використання».
		У свою чергу, 10.12.2021 відповідачем скеровано відповідний запит ДП «Антонов», на який останній, як вже зазначалось, листом від 22.12.2021 №460/15235-21 надано відповідь про те, що літак АН-74ТК-200, заводський номер №365.470.122.1082 не призначений і не модифікований для військового використання, в діючій конструкторській та експлуатаційній документації відповідна інформація відсутня, також вказаний літак не має військового обладнання та не призначений для десантування військ і вантажів.
		При цьому, згідно листа експертного відділу Міністерства оборони України від 20.12.2021 №419/132, що літак АН-74Т-200А (зав. 365.470.122.1082) використовується у військовій сфері і відповідає опису товарів за позицією МL 10.а Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
		Відповідно до службової записки від Департаменту державної експертизи від 20.01.2022 вбачається, що з урахуванням того, що службова записка від 02.11.2021 №1302/19/34-21 та додатки до неї (справа 34/1дск, том 85 тощо) не пов`язані із вирішенням питання про можливість видачі документів, зазначених у  статті 11 Закону, а також те, що ці матеріали не містять відомостей та документів, передбачених Положенням, провести ідентифікацію конкретних екземплярів літаків у передбаченому Законом порядку не вбачається за можливе.
		На вказані службовій записці наявна резолюція від 02.02.2022, якою вказано про відсутність відповідних висновків департаменту та зазначено про прохання підготувати чіткі і однозначні висновки щодо ідентифікації товарів.
		Так, 03.02.2022 відповідач звернувся до Міністерства оборони України із листом №616/13-22, у якому проінформував, що згідно вимог статті 7 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, Державною службою експортного контролю, в рамках здійснення повноважень у галузі державного експортного контролю, була визначена потреба в залученні Міністерства оборони України з метою отримання інформації стосовно літаків АН-74ТК-200 (заводський № 365.470.122.1089, серійний № 22-08), АН-74Т-200А (заводський № 365.470.122.1082, серійний № 22-04), які були виготовлені на замовлення Внутрішніх Військ Міністерства внутрішніх справ Республіки Казахстан та експлуатуються Національною гвардією та Прикордонними військами Комітету національної безпеки Республіки Казахстан (листи Держекспортконтролю від 10.12.2021 № 8362/13-21, від 28.12.2021 № 8777/13-21). За результатами такого залучення, Держекспортконтролем отримано листи начальника відділу експортного контролю Міністерства оборони України від 20.12.2021 №419/132 та від 12.01.2022 № 419/20, які, на жаль, не містять відповідей по суті порушених Держекспортконтролем питань стосовно згаданих літаків, та не можуть вважатися інформативними в частині з`ясування обставин, що є предметом розслідування Держекспортконтролю стосовно можливого порушення законодавства в галузі державного експортного контролю.
		Враховуючи зазначене, а також вищевикладені розбіжності та суперечності, відповідач у вказаному листі просив ретельно опрацювати дане питання та сприяти Держекспортконтролю у встановлені об`єктивних обставин у питанні віднесення (або не віднесення) згаданих літаків до товарів військового призначення.
		У свою чергу, відповідно до відомостей Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, які наведені у листі від 18.02.2022 №189/3/539 на даний час інформація щодо використання літака Ан-74ТК-200 (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) у військовій сфері відсутня.
		Поряд з цим, у листі Державного науково-дослідного інституту авіації від 17.02.2022 №521/6/373 зафіксовано, серед іншого, що літак типу Ан-74Т-200А (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) є багатоцільовою транспортною модифікацією літака типу АН-74, що призначена для транспортування вантажів, особового складу і поранених та виконання пошуково-рятувальних робіт при проведенні тактичних, миротворчих і гуманітарних місій. При переобладнанні літака № 22-04 за технічними умовами № 72.07.0000.000.053 ТУ на ньому замінено застаріле радіонавігаційне обладнання на сучасне обладнання цивільного призначення міжнародного класу, а також зі складу літака виключено спеціальне бортове радіоелектронне обладнання військового призначення, що унеможливлює його використання, як військового літака. Разом з цим, з конструкції літака не виключено обладнання для його спеціального застосування (жорсткі сидіння, обладнані прив`язною системою і аварійним кисневим живленням та вузли для установки стійок з носилками), призначене для транспортування особового складу, хворих і поранених.
		Відповідно, Державний науково-дослідний інститут авіації у вказаному листі зазначив, що з метою якісної ідентифікації указаних літаків та прийняття обґрунтованого рішення щодо сфери застосування товару запропоновув Замовнику (ДСЕК України) звернутись за уточнюючою інформацією до експлуатантів вказаних літаків (МВС та КНБ Казахстану), розробника літаків (ДП «Антонов») і виробника літаків (ДП «ХГАПП»), а також до Державної авіаційної служби України.».
		З огляду на зазначене, відповідач згідно зі службовою запискою від 08.04.2022 сформував висновок про те, що літак АН-74Т-200А (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) відповідає опису товарів за позицією МL10.а Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають держаному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
		Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач посилаючись у спірній постанові на лист відділу експортного контролю Міністерства оборони України (№ 419/132 від 20.12.2021) фактично суперечить власній позиції, яка викладена у листі від 03.02.2022 №616/13-22, де зазначено, що листи начальника відділу експортного контролю Міністерства оборони України від 20.12.2021 № 419/132 та від 12.01.2022 № 419/20, які, на жаль, не містять відповідей по суті порушених Держекспортконтролем питань стосовно згаданих літаків, та не можуть вважатися інформативними в частині з`ясування обставин, що є предметом розслідування Держекспортконтролю стосовно можливого порушення законодавства в галузі державного експортного контролю.
		Також в оскаржуваній постанові міститься посилання на висновки Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України (№189/3/539 від 18.02.2022), Державного науково-дослідного інституту авіації Міністерства оборони України (№ 521/6/373 від 17.02.2022), проте такі висновки не містять в собі чіткої ідентифікації літака (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04), як такого, що підлягає державному експортному контролю. Наведене безпосередньо відображено і в змісті вказаних висновків.
		З огляду на вищевикладене вбачається, що фактично щодо літака (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) наявна досить суперечлива інформація в частині його ідентифікації як товару військового призначення, а надані відповідачем документи не дають підстави однозначно дійти до висновку, що такий товар підлягає міжнародному експертному контролю.
		До того ж, матеріали справи не містять доказів, які б чітко могли б дати можливість ідентифікувати літак (заводський №365.470.122.1082, серійний №22-04) як такий, що підлягає міжнародному експертному контролю, а відомості, які слугували підставою для винесення спірної постанови, також не дають чіткого та однозначного висновку про наведене.
		Таким чином, у разі відсутності певного товару у Списку товарів, що підлягають державному експортному контролю, а також у разі коли щодо відповідного товару наявні різні (відмінні) між собою висновки різних суб`єктів, уповноважених надавати оцінку щодо ідентифікації відповідного товару, підстави для порушення позивачем абзацу 2 частини першої статті 24 Закону № 549-IV   - відсутні.
		При цьому, судом першої інстанції вірно відмічено про порушення контролюючим органом порядку прийняття оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.
		Так, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.12.2013 №1490 затверджено Порядок розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (далі - Порядок №1490), який установлює процедури розгляду Державною службою експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль) справ про порушення суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів - юридичними особами (далі - юридичні особи) вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.
		За правилами пунктів 2.1-2.3 розділу II Порядку №1490 у разі виявлення ознак можливих порушень посадова особа профільного підрозділу Держекспортконтролю готує повідомлення, у якому наводиться інформація щодо підстав для його складання з посиланням на ідентифікацію товарів, про які йдеться в цьому повідомленні, та особливості здійснення їх міжнародних передач (якщо така ідентифікація проводилася Держекспортконтролем) і зазначенням відповідного абзацу статті 24    Закону.
		Повідомлення передається до відповідального підрозділу Держекспортконтролю для здійснення заходів, передбачених статтями 23-28 Закону.
		Після встановлення факту порушень, передбачених абзацами другим, четвертим - шостим та десятим статті 24 Закону, уповноважена особа зобов`язана надіслати на адреси Міністерства доходів і зборів України та юридичної особи повідомлення про зупинення на підставі статті 16 Закону дії дозвільного документа, за яким установлено факт порушення.
		Уповноважена особа Держекспортконтролю складає протокол про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю    (далі - протокол) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та готує матеріали, необхідні для вирішення справи.
		З аналізу вищевикладеного вбачається, що у разі виявлення ознак порушень законодавства уповноваженою особою складається протокол щодо юридичної особи та відповідна кількість протоколів про адміністративне правопорушення, якщо за таке порушення передбачено адміністративну відповідальність.
		Як свідчать матеріали справи, відповідачем 09.05.2022 складено протокол №13/22 про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.
		Листом від 28.04.2022 №1517/34-22 Державною службою експертного контролю України запрошено представника Державного підприємства «Завод 410 ЦА» прибути 09.05.2022 з метою складання протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимого законодавства в галузі державного експертного контролю. Матеріалами справи підтверджено, що вказане запрошення отримано позивачем 13.05.2022 вх. №1009.
		Тобто, запрошення уповноваженої особи Державного підприємства «Завод 410 ЦА» прибути 09.05.2022 з метою складання протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю отримано після дати, яку визначено для складання останнього. 
		При цьому, посилання відповідача на скерування відповідного запрошення ДП «Завод 410 ЦА» на електронну пошту не може свідчити про те, що останній належним чином повідомлений про дату, час та місце складання протоколу. 
		Крім того, у протоколі від 09.05.2022 №13/22 відсутній запис про те, що керівник (уповноважений представник) юридичної особи, яка притягається до відповідальності, для підписання протоколу не з`явився.
		У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 розділу IV Порядку №1490 керівник під час підготовки справи до розгляду вирішує такі питання: дотримання вимог законодавства під час складання протоколу; наявність необхідних додаткових матеріалів; чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справи.
		Після вирішення питань, зазначених у пункті 4.1 цього розділу, керівник визначає дату розгляду справи. За дорученням керівника начальник відповідального підрозділу чи його заступник письмово повідомляє юридичну особу та заінтересованих осіб про дату розгляду справи.
		Згідно пунктів 5.1-5.3 розділу V Порядку №1490 справа розглядається в присутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, яка притягається до відповідальності. Запрошення на розгляд справи надсилається за місцезнаходженням юридичної особи реєстрованим поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення не пізніше ніж за десять днів до дати розгляду справи. У запрошенні зазначаються дата, час і місце розгляду справи.
		Повноваження уповноваженого представника юридичної особи, яка притягається до відповідальності, засвідчуються довіреністю.
		За відсутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення цієї юридичної особи про дату, час і місце розгляду справи, а також в разі ненадходження від юридичної особи клопотання про відкладення розгляду справи.
		У разі надходження повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням розгляд справи відкладається на один місяць, про що складається постанова про відкладення розгляду справи. При цьому перебіг строку притягнення юридичної особи до відповідальності, який установлений пунктом 1.9 розділу I цього Порядку, зупиняється. Уповноваженою особою протягом трьох робочих днів з моменту одержання такого повідомлення надсилається письмовий запит державному реєстратору щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		У разі одержання інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи запрошення на розгляд справи надсилається на цю адресу.
		Якщо відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зміни щодо місцезнаходження юридичної особи не вносилися та протягом місяця до Держекспортконтролю не надійшло повідомлення від юридичної особи про зміну місцезнаходження, справу може бути розглянуто за відсутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи.
		Якщо керівник дійде висновку про необхідність присутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи під час розгляду справи та/або в разі надходження клопотання про відкладення розгляду справи, керівник виносить постанову про відкладення розгляду справи.
		Рішення про відкладення розгляду справи може бути прийнято за умови дотримання встановленого пунктом 1.9 розділу I цього Порядку строку притягнення юридичної особи до відповідальності.
		Таким чином, справа розглядається в присутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи, яка притягається до відповідальності. Запрошення на розгляд справи надсилається за місцезнаходженням юридичної особи поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про його вручення не пізніше ніж за десять днів до дати розгляду справи. У запрошенні зазначаються дата, час і місце розгляду справи. За відсутності керівника (уповноваженого представника) юридичної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення цієї юридичної особи про дату, час і місце розгляду справи, а також в разі ненадходження від юридичної особи клопотання про відкладення розгляду справи.
		З огляду на вказане, вбачаються наявні порушення Державної служби експертного контролю України щодо процедури складання протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
		Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
		За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Оксененко 
		 
		Судді                                                                          І.О. Лічевецький
		 
		                                                                                            В.П. Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...