Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/6944/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них.
Надіслано судом: 19.01.2023. Зареєстровано: 20.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 10.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 600/6944/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В. 
		Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 
		10 січня 2023 року м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Полотнянка Ю.П. 
		суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., 
		представника позивача: Перунова В.В., 
		представника відповідача: Ісаєвої І.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну.
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов задоволено. Визнано протиправною на скасовано постанову Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 року, №14/3-7798, якою громадянину Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено в`їзд на територію України терміном на 3 (три) роки.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Служба безпеки України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права права, невірно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини та неповно зясував усі обставини справи, що в сукупності зумовило незаконність та необгрунтованість ухваленого рішення. Скаржник, окрім іншого, зазначає, що СБУ як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення. Посилається на те, що повноваження СБУ щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в Україниу є виключними та дискреційними. На переконання відповідача, суд першої інстанції неправомірно надав викладеній у довідці інформації, передбавши на себе виключну компетенцію СБУ всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27.05.2021 у справі №826/9102/18 та від 29.07.2021 у справі №320/8499/20.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. 
		Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необгрунтованості та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Чернівцях та був документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.04.1996 року, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон (а.с.21-30). 
		Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке уведено в дію Указом Президента України від 03.04.2021 року, №140/2021, застосовані обмежувальні заходи (санкції) в тому числі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.39-44).
		Указом Президента України від 14.04.2021 року, №161/2021 «Про припинення громадянства України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 », постановлено вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 , 1971 року народження, уродженця та жителя міста Чернівців (а.с.45).
		Постановою про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 року, №14/3-7798, відповідачем прийнято рішення заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статі, терміном на 3 (три) роки.
		Згідно мотивувальної частини постанови, підставою для її прийняття стало наступне: « ОСОБА_5 , причетний до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. На виконання вказівок представників спецслужб Румунії, після прибуття до України планує здійснювати збір інформації про розташування прикордонних загонів на суміжному з Румунією державному кордоні, графіку патрулювань, наявного спеціального спорядження та техніки, які використовуються при охороні державного кордону України, а також отримання інформації щодо особового складу ДПС України, який несе службу на суміжному державному кордоні (в т.ч. в пунктах пропуску) з метою подальшої передачі вказаних відомостей відповідним співробітникам румунських спецслужб з використанням заздалегідь визначених захищених каналів зв`язку.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , спільно з іншими невстановленими особами планує фінансувати та проводити інформаційні акції на території Чернівецької області, з метою підбурювання населення області до проведення референдуму щодо відділення окремих територій України та їх приєднання до Румунії (ст.ст.110,110-2,114 КК України)» (а.с.49).
		Підставою для прийняття такої постанови стала довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 року (реєстр №14/3-7797), яка досліджувалась судом за участі представників сторін при вчиненні окремої процесуальної дії (документована протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 26.09.2022 року а.с.187-188).
		Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями Служби безпеки України ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова приймалась на підставі документу (довідки), яка складена з фундаментальними порушеннями Інструкції №31, заснована на необґрунтованих припущеннях. В подальшому непослідовні та нелогічні дії державної адміністрації призвели до нівелювання самої заборони в`їзду в Україну та породили сумніви щодо справедливості та чесності прийнятого рішення. 
		Суд зазначив, що у цій справі підставою для прийняття оскаржуваної постанови, стала довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 року (реєстр №14/3-7797) (див. протокол про вчинення окремої процесуальної дії від 26.09.2022 року), яка, всупереч положень пункту 3 Інструкції №31, не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 родинних зв`язків в Україні (дружини, дітей, батьків).
		Отже, суб`єктом прийняття рішення така інформація не аналізувалась та відповідно не враховувалась при його прийнятті.
		Суд першої інстанції також зазначив, що оскаржувана постанова прийнята не «згідно закону», оскільки в її основу покладена довідка, яка не відповідає положенням пункту 3 Інструкції №31 (наведена Інструкція в розумінні ЄСПЛ є актом вторинного законодавства), а отже вона є протиправною та порушує конвенційні права ОСОБА_1 гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року, №3773-VI (далі  Закон №3773) в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в тому числі в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
		Згідно частини 3 статті 13 Закону №3773 рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.
		Законом України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 року, №2229-ХІІ (далі  Закон №2229) визначені повноваження СБУ.
		Так, відповідно до частин 1,2 статті 2 Закону №2229 на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
		Згідно пункту 13 частини 1 статті 24 Закону Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
		Крім цього, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України, а згідно частини 1 статті 2 цього ж Закону метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
		Також, частиною 1 статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 року, №2469-VIII передбачено, що Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.
		За змістом статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»:
		- державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру (пункт 4);
		- національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9);
		- загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України (пункт 6);
		- національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян; (пункт 10).
		За роз`ясненнями Пленуму Вищого адміністративного суду України, що містяться в пункті 18 Постанови від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка погребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в`їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». При цьому, необхідність заборони в`їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов`язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в`їзд. Судам під час розгляду спорів про заборону в`їзду в Україну необхідно мати па увазі, що процедура заборони в`їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
		З огляду на викладене, суд зауважує, що необхідність заборони в`їзду, яка має превентивний характер, не має доводитися вчиненням особою протиправних діянь, проте, має обґрунтовуватися, тобто посилання на можливість протиправної поведінки.
		Отже, підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що саме на Службу безпеки України, як на орган, що наділений унікальною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенціальних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, покладено обов`язок, в тому числі вживати заходи превентивного характеру з метою протидії розвідувальній, розвідувально-підривній діяльності проти України.
		Так, на виконання положень Закону №2229, статті 13 Закону №3773, пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280, Службою безпеки України, наказом від 29.01.2021 року, №31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2021 року за №399/36021) затверджено Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства.
		Відповідно до пункту 2 Інструкції №31 рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
		У порядку, передбаченому цією Інструкцією, рішення про заборону в`їзду приймається також: за інформацією, отриманою від органу безпеки іноземної держави, з урахуванням відповідних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; за поданням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, в яких передбачено застосування персональних санкцій.
		Не приймається рішення про заборону в`їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту. 
		Згідно пункту 3 Інструкції №31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ, регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка. 
		У довідці зазначаються:
		дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону;
		відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема: обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду; результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол; наявність родинних зв`язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням); наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні; строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки).
		Відповідно до пунктів 5-6 Інструкції №31, на підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (додаток 1).
		У постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.
		Постанова про заборону в`їзду в Україну складається у двох примірниках, які підписуються оперативним співробітником уповноваженого підрозділу СБУ та погоджуються:
		у ЦУ СБУ - начальником функціонального підрозділу або його заступником;
		у регіональному органі СБУ - начальником цього органу або його заступником.
		Примірники постанови про заборону в`їзду в Україну затверджуються Головою СБУ, його першим заступником чи заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків.
		Строк заборони в`їзду в Україну іноземцю обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в`їзду в Україну.
		Системний аналіз наведених норм вказує на те, що передумовою і підставою для прийняття постанови про заборону вїзду в Україну іноземцю є довідка про необхідність заборони в`їзду іноземцю, а не безпосередньо матеріали контррозвідувальної справи, адже у довідці, згідно з вимогами Інструкції №31, викладаються обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону вїзду в Україну іноземцю, та на підставі відомостей, викладених у довідці готується постанова про заборону в`їзду в Україну.
		Оскаржуваної постановою про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 року, №14/3-7798, відповідачем прийнято рішення заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статі, терміном на 3 (три) роки.
		Підставою для прийняття такої постанови стала довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 року (реєстр №14/3-7797), яка досліджувалась судом першої інстанції за участі представників сторін при вчиненні окремої процесуальної дії (документована протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 26.09.2022 року а.с.187-188).
		Дослідженням змісту цієї довідки судом першої інстанції було встановлено, що за своїм змістовим навантаженням вона є подібною до постанови про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 року, №14/3-7798. Зокрема, суть діянь ОСОБА_1 , які зазначені у довідці, повністю відповідають мотивувальній частині постанови про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 року, №14/3-7798. 
		Отже, на думку апеляційного суду, дана довідка містить визначений Інструкцією №31 виклад обставин, наявність яких є необхідною для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну, а також обґрунтування того, в чому саме полягають інтереси забезпечення безпеки України і пропозиції щодо строку заборони в`їзду в Україну особі.
		Щодо висновків суду першої інстанції про те, що довідка про необхідність заборони вїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 родинних звязків в Україні, то колегія суддів зазначає, що вказане не свідчить про її незаконність та протиправність. 
		Водночас, щодо відсутності у довідці та неврахування відповідачем відомостей про наявність у ОСОБА_1 родинних зв`язків в України, необхідно зазначити, що метою контррозвідувальної діяльності є, перш за все, попередження вчинення злочину, тоді як завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння (вже вчинені чи вчинення яких триває), відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. 
		Згідно мотивувальної частини постанови, підставою для її прийняття стало наступне: « ОСОБА_5 , причетний до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. На виконання вказівок представників спецслужб Румунії, після прибуття до України планує здійснювати збір інформації про розташування прикордонних загонів на суміжному з Румунією державному кордоні, графіку патрулювань, наявного спеціального спорядження та техніки, які використовуються при охороні державного кордону України, а також отримання інформації щодо особового складу ДПС України, який несе службу на суміжному державному кордоні (в т.ч. в пунктах пропуску) з метою подальшої передачі вказаних відомостей відповідним співробітникам румунських спецслужб з використанням заздалегідь визначених захищених каналів зв`язку.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , спільно з іншими невстановленими особами планує фінансувати та проводити інформаційні акції на території Чернівецької області, з метою підбурювання населення області до проведення референдуму щодо відділення окремих територій України та їх приєднання до Румунії (ст.ст.110,110-2,114 КК України)» (а.с.49).
		Отже, оскаржувана постанова по заборону вїзду в Україну, у відповідності до вимог ст.13 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.13 ч.1 ст.25 Закону України «Про Службу безпеки України» та Інструкції №31 прийнята СБУ в інтересах забезпечення національної безпеки України на підставі довідки від 22.04.2021 314/3-7797 про необхідність заборони іноземцю вїзду в Україну та відомостей, зазначених у ній, які свідчать про характер загроз національній безпеці України.
		Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що СБУ як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, крім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їх виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.
		Отже, повноваження СБУ щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в України є виключними та дискреційними.
		Пунток 3 Інструкції №31 передбачено, що у довідці, яка є підставою для прийняття постанови про заборону іноземцю в`їзду в Україну, зазначаються відомості, що обгрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема, обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду.
		Колегія суддів зазначає, що такі обставини, процитовані вище, у необхідній для прийняття уповноваженою особою мірі, зазначені у довідці про необхідність заборони позивачу в`їзду в Україну. Оцінка таких відомостей відноситься до виключної компетенції Служби безпеки України, а тому суд першої інстанції неправомірно надав переоцінку викладеній у довідці інформації, перебравши на себе виключну компетенцію СБУ України.
		Щодо посилання суду першої інстанції про не вжиття відповідачем будь-яких заходів (зокрема видворення за межі країни, ініціювання кримінального переслідування тощо) до  ОСОБА_1 , то слід зазначити, що дані обставини не є предметом даного спору та не були заявлені позивачем, а тому не підлягали з`ясуванню в рамках розгляду даної адміністративної справи.
		Водночас, слід зауважити, що у разі проведення Службою безпеки України стосовно позивача заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про контррозвідувальну діяльність» або досудового розслідування, з огляду на те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну таємницю» інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, відноситься до секретної, відомості про такі факти не могли бути відомі суду в рамках даної справи.
		Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду першої інстанції про допущення відповідачем непослідовності дій після прийняття оскаржуваної постанови, які виявилися у факті перебування позивача після 24.02.2022 на території України та проходження ним військової служби в ЗСУ, оскільки вказані обставини не були підставою та предметом позову та оскарженого рішення відповідача, та у часі відбулися пізніше.
		Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині висновків щодо послідовності дій відповідача грунтується на припущеннях.
		Колегія суддів також враховує ту обставину, що Указом Президента України від 14.04.2021 №161/2021 «Про припинення громадянства України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 », постановлено вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 , 1971 року народження, уродженця та жителя міста Чернівців.
		Слід зазначити, що право на обмеження доступу до території держави для осіб, які не є громадянами цієї держави, є суверенним право Держави Україна, і, обгрунтовуючи застосування такого права відповідними припущеннями та посиланнями на інтереси держави, відповідач діяв у межах наданих йому законодавством повноважень.
		При цьому, право позивача на особисте життя ставиться у противагу інтересам національної безпеки та економічного добробуту держави, що на думку суду, виправдовує застосовані до позивача заходи втручання у його права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
		Враховуючи встановлені обставини цієї справи в сукупності та правове регулювання, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень.
		Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №826/9102/18 та від 29.07.2021 у справі №320/8499/20.
		Водночас, колегія суддів не погоджується із доводами позивача про те, що правові позиції, які викладені у цих постановах Верховного Суду не є подібними до правовідносин у даній справі.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення про заборону ОСОБА_4 в`їзду в Україну від 22.04.2021 є обґрунтованим та прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, у відповідності до чинного законодавства, а тому відсутні законодавчо передбачені підстави для задоволення позовної заяви.
		З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити повністю.
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року скасувати.
		Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		Постанова суду складена в повному обсязі 13 січня 2023 року.
		 
		Головуючий Полотнянко Ю.П.    Судді   Драчук Т. О.   Смілянець Е. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...