Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2191/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2023. Зареєстровано: 21.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2023.
Дата набрання законної сили: 11.01.2023
Номер судового провадження: А/857/13843/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2191/22 пров. № А/857/13843/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Гуляка В.В.
		суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
		за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 
		на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року (суддя  Мартиць О.І., час ухвалення  11:17 год., місце ухвалення  м.Тернопіль, дата складання повного тексту  26.08.2022), 
		в адміністративній справі №500/2191/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 
		про визнання протиправною та скасування постанови, 
		 
		встановив:
		 
		У травні 2022 року позивач ТОВ «Біоенергопродукт» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі  НКРЕКП), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП №3024 від 30.12.2021, в частині п.906 додатка до вказаної постанови. 
		Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими, в суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. 
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 906 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3024 від 30 грудня 2021 року "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів" за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2481,00 грн.. 
		З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що вказане рішення суду прийнято за неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. 
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції при застосуванні статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» не було враховано, що процедура встановлення «зеленого» тарифу передбачена окремим нормативно-правовим актом - Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817. Відповідно до цього Порядку, встановлення «зеленого» тарифу як можливості мати спеціальний тариф (тобто встановлення фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01.01.2030) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню) є різними процедурами. Одночасно судом першої інстанції не враховано, що пункт 906 додатка до Постанови №3024 визначає тільки розмір «зеленого» тарифу в гривні на відповідний квартал. При такому встановленні жодні документи не подаються, а відбувається лише перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу у гривню за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП. Неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 9-1 Закону полягає у помилковому ототожненні встановлення «зеленого» тарифу як спеціального тарифу (тобто встановлення Фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з визначенням відповідного коефіцієнту до 01.01.2030) та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал (тобто перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу з євро в гривню). Судом першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм статті 9-1 Закону не було з`ясовано, що «зелений» тариф (його фіксований мінімальний розмір) встановлюється одноразово і діє до 01.01.2030, та для такого встановлення необхідно подати певний перелік документів, і тому саме в момент встановлення «зеленого» тарифу, враховуючи дату введення об`єкта в експлуатацію, визначається коефіцієнт зеленого тарифу. При цьому, акцентує апелянт увагу суду апеляційної інстанції на те, що положеннями статті 9-1 Закону, у редакції, що діяла на момент подачі позивачем пакету документів для встановлення для нього «зеленого» тарифу, було визначено, що коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, введеними в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно, дорівнює 1,26. Також судом першої інстанції не було з`ясовано, що введення в експлуатацію 1 черги вітро- та геліоелектростанції відбулось 20.06.2018, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ТП 141181711217, таким чином, при розрахунку «зеленого» тарифу застосовувався коефіцієнт «зеленого» тарифу 1,26, як для ВЕС, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно. Постановою від 28.09.2018 №1123 для позивача було встановлено фіксований «зелений» тариф до 31.01.2030 та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 і зазначено, що рівень тарифу дорівнює 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу). Звертає увагу скаржник, що після внесення змін до Закону позивач жодного разу не звертався до Регулятора з заявою щодо перегляду «зеленого» тарифу передбачену положеннями Порядку. Отже, підстав для розгляду питання щодо перегляду «зеленого» тарифу у зв`язку з внесенням змін до Закону у Регулятора відсутні. Судом не враховано, що Регулятор щоквартально лише перераховує (конвертує) встановлений фіксований мінімальний розмір в євро «зелений» тариф (в даному випадку 6,79 євроцентів за 1 кВт/год) в грошову одиницю України  гривню. Тому, на переконання апелянта, жодних порушень в діях Регулятора при прийнятті пункту 906 додатка до Постанови №3024 не вбачається. 
		За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18.08.2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		 
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дана апеляційну скарга задоволенню не підлягає. 
		 
		Судом встановлено такі фактичні обставини справи. 
		Позивач ТОВ Біоенергопродукт зареєстроване як юридична особа з 05.04.2011, здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії (а.с. 4-5). 
		20.06.2018 ТОВ "Біоенергопродукт" було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, 1 (черга), що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ТП141181711217 від 20.06.2018. 
		Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі податних Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ "Біоенергопродукт" на рівні 2000 кВт. 
		30.12.2021 НКРЕКП прийнято постанову №3024 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання", пунктом 906 якої встановлено "зелений" тариф для енергогенеруючого об`єкту ТОВ "Біоенергопродукт" (1 черга вітро - та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 208,82 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно (а.с. 6-41). 
		Позивач вважаючи протиправною постанову НКРЕКП №3024 від 30.12.21 в частині п.906 додатка до неї, звернувся до суду із цим адміністративним позовом. 
		Мотиви позову зводяться до того, що електрична потужність вітрогенераторних установок ТОВ "Біоенергопродукт" становить 2000 кВт, тому підлягає застосуванню більший коефіцієнт, а також законодавець нечітко визначив коефіцієнт "зеленого" тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, оскільки такий показник включається у значення вислову "від 600 кВт, але не більше 2000 кВт" (коефіцієнт 1,26) та вислову "від 2000 кВт та більше" (коефіцієнт 1,89). 
		 
		Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з урахуванням наступного. 
		Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. 
		Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. 
		Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України Про альтернативні джерела енергії від 20.02.2003 №555-IV (далі також Закон №555-IV). 
		Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 Закону №555-IV, зелений тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). 
		Частиною першою статті 9-1 Закону №555-IV, яка передбачає положення щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, визначено, що зелений тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). 
		Коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється, серед іншого, в залежності від номінальної потужності електроустановки. 
		Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що 20.06.2018 ТОВ Біоенергопродукт введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області. Одинична встановлена потужність всіх вітроустановок, які входять до складу 1 черги вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, НКРЕКП встановлена на рівні 2000 кВт. 
		Оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об`єкту ТОВ Біоенергопродукт (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт надав суд у судовому рішенні по справі №500/2782/19, яке набрало законної сили. 
		Відтак, відповідно до положень частини четвертої статті 78 КАС України, яка передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі. Отже, позивач використовує для виробництва електроенергії вітроустановки номінальною потужністю 2000 кВт. 
		Колегія суддів апеляційної суду зазначає, що стаття 9-1 Закону №555-IV містила різні редакції в різні часові періоди. 
		Так, відповідно до статті 9-1 цього Закону №555-IV (в редакції до 22.05.2019 року, тобто в редакції чинній на час введення 20.06.2018 ТОВ Біоенергопродукт в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанка, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області), "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). "Зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу). "Зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії. "Зелений" тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру. 
		Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації. 
		Коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується зелений тариф, визначений: 
		- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт  на рівні 1,26; 
		- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт  на рівні 1,89. 
		Водночас, статтею 9-1 цього Закону №555-IV (в редакції чинній на час розглядуваних правовідносин, тобто на час прийняття відповідачем спірної постанови №3024 від 30.12.2021 року про встановлення «зелених» тарифів) передбачено, що «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону. "Зелений" тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону. 
		Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації. 
		Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. 
		Держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання. 
		Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України "Про електроенергетику", а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами. 
		Частина 22 статті 9-1 Закону №555-IV (в редакції на час розглядуваних правовідносин) передбачала, що коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, залежно від категорії об`єктів електроенергетики, для яких застосовується зелений тариф, визначений: 
		- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт  на рівні 1,26; 
		- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше  на рівні 1,89. 
		Так, у розглядуваній ситуації підлягає з`ясуванню питання до якої категорії об`єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше. 
		При вирішенні спору судом враховано, що вжиті у статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії номінали, у першому випадку конструкція не більше 2000 кВт означає крайню кількісну межу, яка включає показник 2000 кВт, що й не заперечує відповідач, а словосполучення від 2000 кВт вказує на нижню кількісну межу і включає показник 2000 кВт. Отже, вжиті у частині 22 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії вислови від 600 кВт, але не більше 2000 кВт і від 2000 кВт та більше допускають множинне їх тлумачення. 
		Судом першої інстанції також вірно враховано приписи частини другої статті 6 КАС України про те, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а також враховано те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на чіткості і ясності національного законодавства та сформував правило найбільш сприятливого тлумачення нормативно-правових актів для особи. 
		В контексті наведеного, суд вірно зазначив, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту зеленого тарифу 1,89, а не 1,26. 
		Згідно із частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на чіткості і ясності національного законодавства. 
		У справах "Щокін проти України" заяви №23759/03 та №37943/06 від 14.10.2010 та "Сєрков проти України" заява №39766/05 від 07.07.2011 Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Європейський суд з прав людини вивів правило найбільш сприятливого тлумачення нормативно-правових актів для особи. 
		В контексті наведеного, суд вважає, що суб`єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел застосування, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто з застосуванням вищого коефіцієнту "зеленого" тарифу 1,89, а не 1,26. 
		Оскільки у розглядуваних правовідносинах відповідач віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства для позивача, тобто діяв неправомірно, тому являються протиправними дії відповідача щодо застосування для позивача коефіцієнту зеленого тарифу 1,26, а не 1,89 у спірній постанові про встановлення «зеленого» тарифу, зокрема у пункті 906 додатка до постанови НКРЕКП №3024 від 30.12.2021р. та у пункті 906 додатка до вказаної постанови. 
		Відносно покликань апелянта (відповідача) на те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28.09.2018р. №1123 одноразово до 31.01.2030 та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розі «зеленого» тарифу), і ця постанова №1123 від 28.09.2018 року позивачем не оскаржувалась, то колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи апелянта безпідставними, з врахуванням наступного. 
		Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі №500/1766/21 за позовом ТОВ «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, прийнято 27 жовтня 2021 року постанову, яка набрала законної сили, де судом встановлено наступне. 
		Позивачем ТОВ «Біоенергопродукт» 20 червня 2018 року було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області (1 черга), що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), №ТП141181711217 від 20 червня 2018 року. 
		17 липня 2018 року ТОВ «Біоенергопродукт» звернулось до НКРЕКП із заявою щодо встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання. До заяви позивач надав такі документи: пояснювальну записку; розрахунок собівартості виробництва електричної енергії; обґрунтування статей та елементів витрат; довідку про чисельність працівників; довідку про вартість основних засобів; договір №41/18-ИЗ/Т від 15 червня 2018 року; договір №16-МСБ/17 від 20 квітня 2017 року з додатками №№1-5; договір №40/18-ИЗ/Т від 01 червня 2018 року; договір від 02 січня 2018 року; договір №2822-FL від 27 вересня 2017 року; пояснювальну записку по проєкту будівництва; декларацію про початок виконання будівельних робіт; технічні умови приєднання до електричних мереж від 25 березня 2015 року з договором про приєднання до електричних мереж №36-11/1 від 25 березня 2015 року та додатковою угодою №1 від 23 лютого 2018 року; декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1); кошторисну частину проєктної документації; протокол обговорення встановлення «зеленого» тарифу від 04 червня 2018 року; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; кошторис. 
		ТОВ «Біоенергопродукт» разом із заявами, поданими відповідачеві у період з червня по серпень 2018 року, надало копію контракту №1 від 28 січня 2017 року, згідно з пунктом 1.1 якого визначено потужність генератора на рівні 2 мВт, і копії технічної документації до кожної з двох вітрових турбін, відповідно до якої номінальна потужність кожної з вітрових турбін складає по 2000 кВт. 
		Листом від 08 серпня 2018 року №7056/21.1/7-18 НКРЕКП повідомила ТОВ «Біоенергопродукт» про те, що відповідно до наданих документів, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, установлених на турбінах EnerconE-70 Е4, які розміщені на вітро- та геліоелектростанції (1 черга) по вул. Бережанка, 57 у с. Куряни, Бережанського району, Тернопільської області, номінальна активна електрична потужність цих вітрогенераторних установок становить по 2000 кВт. 
		11 вересня 2018 року на засіданні НКРЕКП було розглянуто питання про зміну для TOB «Біоенергопродукт» установленої потужності електрогенеруючого обладнання згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, за результатами чого прийнято постанову від 11 вересня 2018 року №984 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 22 листопада 2012 року №1487», якою постановляючу частину постанови від 22 листопада 2012 року №1487 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії TOB «Біоенергопродукт»» викладено в такій редакції: «Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (код ЄДРПОУ 36687375) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка». 
		Пунктом 10 додатка до вказаної постанови визначено місце провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії TOB «Біоенергопродукт»: назва об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - вітро- та геліоелектростанція (1 черга); місцезнаходження об`єкта електроенергетики (у тому числі черги будівництва, пускового комплексу) - Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57; встановлена потужність електрогенеруючого обладнання - 4000 кВт (по 2000 кВт на кожну вітрогенераторну установку). 
		За результатами розгляду заяви ТОВ «Біоенергопродукт» від 17 липня 2018 року щодо встановлення «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та наданих документів НКРЕКП 28 вересня 2018 року прийняла постанову №1122 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», пунктом 207 її додатка встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об`єкта ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул.Бережанка,57) у розмірі 223,07 грн. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26. 
		Пунктом 2 цієї постанови НКРЕКП за №1122 від 28.09.2018 року визнано такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 червня 2018 року №595 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» (зі змінами). 
		Ця постанова №1122 від 28.09.2018 року набрала чинності з 01.10.2018 року. 
		При цьому, слід зазначити, що постанова НКРЕКП за №595 від 26.06.2018 року (яка діяла із 01.07.2018 року і втратила чинність із 01.10.2018 року згідно постанови №1122 від 28.09.2018 року) стосувалась встановлення «зелених» тарифів, і в початковій редакції не містила розміру «зеленого» тарифу для ТОВ «Біоенергопродукт». 
		Постановою ж НКРЕКП за №1123 від 28.09.2018 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 червня 2018 року №595» внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.06.2018 року №595, де, зокрема, після пункту 206 доповнено новим пунктом 207 такого змісту: 207. ТОВ «БІОЕНЕРГОПРОДУКТ» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57). - 207,85 грн.. 
		Також, НКРЕКП було прийнято постанову №2070 від 28.12.2018 року «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», де пунктом 250 додатка до цієї постанови для ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) встановлено «зелений» тариф у розмірі 215,01 грн.. 
		Пунктом 2 цієї постанови НКРЕКП за №2070 від 28.12.2018 року визнано такою, що втратила чинність, постанова НКРЕКП від 28.09.2018 року №1122 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» (зі змінами). 
		Ця постанова №2070 від 28.12.2018 року набрала чинності з 01.01.2019 року. 
		У подальшому, протягом 2019  2021 років відповідачем НКРЕКП було прийнято інші щоквартальні постанови «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», де додатками до таких постанов було встановлно розміри «зелених» тарифів і для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57). 
		В такий же спосіб і було прийнято спірну постанову №3024 від 30.12.2021р.. 
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні постанова НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 (на яку покликається апелянт (відповідач)), ні інші наявні у розглядуваній справі та на офіційному сайті НКРЕКП, постанови НКРЕКП за 2018-2021 роки не містять факту встановлення для позивача ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська обл., Бережанський р-н, с. Куряни, вул. Бережанка, 57) одноразового «зеленого» тарифу на строк до 31.01.2030 року із зафіксованим коефіцієнтом 1,26 та із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год. 
		Зміст цих щоквартальних постанов НКРЕКП за 2018-2021 роки, в тому числі і зміст постанови №1123 від 28.09.2018р., вказують на тимчасовий (щоквартальний) характер встановлених ними «зелених» тарифів. При цьому, кожна така попередня постанова втрачала чинність після прийняття наступної постанови. Так, зокрема, постанови №595 від 26.06.2018р. та №1123 від 28.09.2018 року втратили чинність на підставі постанови №1122 від 28.09.2018р.. 
		На час прийняття спірної у цій справі постанови НКРЕКП №3024 від 30.12.2021р. уже не були чинними попередні постанови. 
		Відповідно до положень ч.4 ст.78 КАС України, з урахуванням встановленого, являються безпідставними доводи апелянта (відповідача) про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 одноразово до 31.01.2030 та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу), і що ця постанова №1123 від 28.09.2018 року є чинною по даний час. 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що частина 29 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», а також пункт 1.3 Порядку встановлення «зеленого» тарифу ….. (затв. постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817) передбачають встановлення «зеленого» тарифу до 1 січня 2030 року та фіксування мінімального розміру «зеленого» тарифу. 
		Тобто, являються безпідставними доводи апелянта (відповідача) про те, що «зелений» тариф встановлюється одноразово і його розмір діє до 1 січня 2030 року. 
		Відносно покликання апелянта (відповідача) на Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 (надалі  Порядок №1817 від 30.08.2019), то колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до пункту 1.2 Порядку №1817 від 30.08.2019, «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-3 та 9-4 Закону. 
		«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачами, у тому числі енергетичними кооперативами, встановлюється єдиним для всіх приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, за кожним видом альтернативного джерела енергії, для якого Законом визначений коефіцієнт «зеленого» тарифу. Для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств «зелений» тариф встановлюється до 01 січня 2030 року (пункт 1.3 Порядку №1817 від 30.08.2019). 
		Згідно пункту 1.4 цього Порядку, фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Фмін, євро за 1 кВт*год без ПДВ) розраховується за формулою 
		деТсп.IIкл.01.01.2009-роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, 58,46 коп. за 1 кВт*год без ПДВ;  КЗТ-коефіцієнт «зеленого» тарифу, визначений Законом; Є01.01.2009-курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на 01 січня 2009 року, 1085,546 грн за 100 євро.Згідно пункту 1.5 цього Порядку, «зелений» тариф для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (ТЗ, коп. за 1 кВт*год без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою 
		деЄсер30-середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), грн за 100 євро, що визначається за формулою 
		деЄі-курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на і-у дату, грн за 100 євро;   дата останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення щодо встановлення «зелених» тарифів для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статей 14 та 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (пункт 1.6 Порядку №1817 від 30.08.2019 в редакції на час розглядуваних правовідносин). 
		Розділом 2 Порядку №1817 від 30.08.2019 передбачено Умови встановлення «зеленого» тарифу. Так, для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і документи, визначені цим Пунктом. Заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання та визначені цим пунктом документи до неї можуть подаватися суб`єктом господарювання одночасно із заявою на видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. 
		Структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження (п.2.5 Порядку №1817 від 30.08.2019). 
		Таким чином, наведеними вище правовими нормами Порядку №1817 від 30.08.2019 встановлено, що коефіцієнт «зеленого» тарифу, визначений Законом, використовується у формулі при визначенні фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, який в свою чергу використовується у формулі при встановленні «зеленого» тарифу на квартал. 
		Тобто, розмір коефіцієнту «зеленого» тарифу (1,26 чи 1,89) впливає на визначення грошового розміру «зеленого» тарифу, який встановлюється щоквартально відповідними постановами НКРЕКП, в тому числі і спірною постановою №3024 від 30.12.2021. 
		Крім цього, колегія суддів зазначає, що вказані вище постанови НКРЕКП №595 від 26.06.2018р., №1123 від 28.09.2018р. та №1122 від 28.09.2018р. були прийняті відповідно до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств», затвердженого постановою НКРЕКП від 02.11.2012 року за №1421, який втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП від 30.08.2019 №1817. 
		Спірна ж у розглядуваній справі постанова НКРЕКП №3024 від 30.12.2021р. була прийнята відповідно до Порядку №1817 від 30.08.2019р.. 
		Також колегія суддів звертає увагу на безпідставність обґрунтувань апелянта (відповідача) щодо правомірності постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1123 про встановлення «зеленого» тарифу для позивача, оскільки ця постанова №1123 від 28.09.2018 та обґрунтування до неї не являються предметом спору в цій адміністративній справі. 
		Як уже було вказано апеляційним судом вище, ця постанова №1123 від 28.09.2018 втратила чинність ще 01.10.2018 року на підставі постанови №1122 від 28.09.2018р.. 
		Додатково, суд апеляційної інстанції зазначає, що частина 22 статті 9-1 Закону України Про альтернативні джерела енергії щодо коефіцієнта «зеленого» тарифу для вітроустановок одиничною встановленою потужністю 2000 кВт повинна застосовуватись зі змінами в тій редакції Закону, яка діяла станом на час прийняття спірної постанови НКРЕКП №3024 від 30.12.2021р.. 
		Частиною 32 статті 9-1 цього Закону (в редакції на час розглядуваних правовідносин) передбачено, що держава гарантує, що для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об`єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання. 
		Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідач НКРЕКП як суб`єкт владних повноважень у цій справі не надав суду достатніх, беззаперечних та належних доказів на обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваного пункту 906 постанови №3024 від 30.12.2021р.. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 906 додатку до постанови НКРЕКП №3024 від 30.12.2021, який стосуються встановлення розміру «зеленого» тарифу для позивача ТОВ «Біоенергопродукт». 
		При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що спірна у цій адміністративній справі постанова НКРЕКП №3024 від 30.12.2021 була чинною станом на час винесення судом першої інстанції рішення від 18.08.2022 року. 
		На даний час ця постанова НКРЕКП №3024 від 30.12.2021 втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП №1235 від 30.09.2022 року. 
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). 
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. 
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		постановив: 
		 
		Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  залишити без задоволення. 
		Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року в адміністративній справі №500/2191/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови  залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин   Р. Й. Коваль  Повний текст постанови суду складено 20.01.2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...