Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/7862/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2023. Зареєстровано: 04.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.05.2023
Результат оскарження 09.05.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/7986/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		02 лютого 2023 року Справа № 360/7862/21
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в письмовому провадженні за відсутності учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі  позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі  відповідач), в якому просить суд: 
		-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування періодів роботи позивача ОСОБА_1 з 21.02.1990 по 08.04.1990 на посаді машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею та з 09.04.1990 по 11.11.1992 на посаді гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні Ворошиловське виробничого об`єднання з видобутку антрациту Ровенькиантрацит, з 07.12.1992 по 21.01.1996 на посаді гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 22.01.1996 по 18.01.1998 на посаді гірника підземного з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею та з 19.01.1998 по 31.12.1998 на посаді гірника підземного з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні ім.Дзержинського виробничого об`єднання Ровенькиантрацит до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
		-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області врахувати періоди роботи позивача ОСОБА_1 з 21.02.1990 по 08.04.1990 на посаді машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею та з 09.04.1990 по 11.11.1992 на посаді гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні Ворошиловське виробничого об`єднання з видобутку антрациту Ровенькиантрацит, з 07.12.1992 по 21.01.1996 на посаді гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 22.01.1996 по 18.01.1998 на посаді гірника підземного з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею та з 19.01.1998 по 31.12.1998 на посаді гірника підземного з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні ім.Дзержинського виробничого об`єднання Ровенькиантрацит до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та за наслідками такого зарахування перерахувати з 15.01.2019 відповідно до ч.3 ст.19 Закону України Про пенсійне забезпечення позивачу ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01.09.1984 по 20.07.1987 навчався у ПТУ-76 м.Ровеньки, а з 18.07.1987 до 12.05.2016 працював, має вік 51 рік та має загальний трудовий стаж 31 рік 4 місяці 28 днів, з яких 26 років 1 місяць 23 дні машиністом у шахті з повним робочим днем під землею та підземним гірником у період з 21.02.1990 до 12.05.2016.
		ОСОБА_1 після досягнення ним віку повних 50 років звернувся до відділу обслуговування громадян УПФУ в Луганській області з заявою та необхідними документами для призначення пенсії, та позивачу призначено пенсію з 15.01.2019.
		Рішення про призначення пенсії позивач не отримував, у зв`язку з чим позивач звернувся засобами електронного зв`язку до УПФУ за роз`ясненнями щодо розміру призначеної йому пенсії і на електронну пошту отримав відповідь відповідача ГУ ПФУ в Луганській області від 12.10.2021, з якої позивачу стало відомо, що при призначенні йому пенсії не враховано до пенсійного стажу періоди його роботи гірником і машиністом під землею з 21.02.1990 по 31.12.1998, і як наслідок, пенсію позивачу визначено у розмірі меншому, ніж йому належить. 
		Відповідачем, на думку позивача, необґрунтовано не враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 21.02.1990 по 08.04.1990 за професією машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею та з 09.04.1990 по 11.11.1992 за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні Ворошиловське ВО Ровенькиантрацит, з 07.12.1992 по 21.01.1996 за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 22.01.1996 но 18.01.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею га з 19.01.1998 по 31.12.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні ім. Дзержинського ВО Ровенькиантрацит, а всього не враховано до пільгового стажу період роботи тривалістю 8 років 9 місяців 1 день, хоча записи про ці періоди є у трудовій книжці позивача, яку він надавав до підрозділу відповідача у січні 2019 року при поданні заяви про призначення пенсії. Натомість, відповідачем визначено, що пільговий стаж складає лише 14 років 3 місяці 6 днів за періоди, що містяться у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування починаючи з 01.01.1999 до травня 2016 року.
		ОСОБА_1 вважає таку бездіяльність відповідача щодо неврахування періодів його роботи при призначенні йому пенсії на пільгових умовах протиправною, просить позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою суду від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 28.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 26.09.2022 вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/7862/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.
		Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану та відсутність клопотань сторін про призначення справи до розгляду в судовому засіданні, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників апарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі за відсутності учасників справи та відсутності необхідності допиту свідків та експертів відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України.
		29.12.2021 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області (відділ обслуговування громадян № 2), як внутрішньо переміщена особа та отримуєте пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 1 з 15.01.2019 (дата народження 14.01.1969).
		При зверненні позивача 16.01.2019 року до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі Закону України № 1058. До заяви були додані нижче означені документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру 2521607611; копію паспорта НОМЕР_1 ; трудову книжка серії НОМЕР_2 - військовий квіток НОМЕР_3 ; диплом НОМЕР_4 ; довідка СПОВ (ОК-5); довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 928-5000013711.
		У відповідності до Порядку № 22-1 надані позивачем документи управлінням прийняті, заява зареєстрована за № 48. Позивачу призначено пенсію відповідно Закону України №1058 на пільгових умовах з урахуванням загального стажу роботи 30 років 9 місяців 22 дні та пільгового(список) 11 років 0 міс. 0 днів.
		13.09.2021 позивач звернувся на вебпортал Пенсійного фонду України за вх. № ВЕБ-12001-Ф-С-21-080195. Звернення зареєстроване в Головному управлінні за вх. №. 4035/К-1200-21, з питання пенсійного забезпечення, розглянуто, йому надано роз`яснення, проведено перерахунок пенсії.
		За результатом розгляду звернення позивача від 13.09.2021 проведено перерахунок пенсії з дати її призначення в частині розрахунку стажу. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 зараховано періоди згідно з відомостями по спеціальному стажу, які наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.01.1999 по 19.07.2004, з 01.01.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 04.02.2016, з 01.03.2016 по 30.03.2016, з 01.04.2016 по 29.04.2016, з 01.05.2016 по 12.05.2016. 
		Періоди роботи позивача в шахтоуправлінні «Ворошиловське» виробничого об`єднання з видобутку антрацита «Ровенькиантрацит» з 21.02.1990 по 08.04.1990 за професією машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею та з 09.04.1990 по 11.11.1992 року за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею; з 07.12.1992 по 21.01.1996 в Шахтоуправлінні імені Дзержинського виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 22.01.1996 по 18.01.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок З розряду з повним робочим днем під землею, з 19.01.1998 по 31.12.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею - не підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за списком № 1, оскільки до заяви від 13.09.2021 не надано документів які б підтверджували наявність спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
		Відповідач зазначає, що позивач звернувся на веб-портал Пенсійного фонду від 13.09.2021 за № ВЕБ-12001-Ф-С-21-080195 з заявою про перерахунок пенсії, але документів які зазначаються позивачем в позовній заяві до цього звернення не додавалось.
		Тому позовні вимоги щодо здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивачу на підставі заяви від 13.09.2021 року є безпідставними, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_6 , виданого Ровеньківським МС УДМСУ у Луганській області 22.01.2014 та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера.
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що визнають сторони.
		Дослідженням копії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення Пенсії встановлено, що пенсія позивачу була призначена з 16.01.2019, визначений відповідачем страховий стаж позивача склав 41 рік 9 місяців 22 дня, в тому числі за списком №1  11 років 8 місяців 14 днів.
		13.09.2021 позивач звернувся до відповідача з електронним зверненням через вебпортал Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № ВЕБ-12001-Ф-С-21-080195, в якому просив зробити перерахунок, оскільки до пенсії не зараховано весь пільговий стаж за списком №1 та просив переглянути коефіцієнт нарахування пенсії, а також просив врахувати Закон України Про підвищення престижності шахтарської праці.
		У відповідь на це звернення, листом від 12.10.2021 № 4103-4035/К-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивача, що він перебуває на обліку, як внутрішня переміщена особа та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №1 з 15.01.2019. За результатом розгляду звернення позивачу проведено перерахунок пенсії з дати її призначення в частині розрахунку стажу. До пільгового стажу роботи за списком №1 зараховано періоди згідно відомостей по спеціальному стажу, які наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.01.1999 по 19.07.2004, з 01.01.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 04.02.2016, з 01.03.2016 по 30.03.2016, з 01.04.2016 по 29.04.2016, з 01.05.2016 по 12.05.2016. При цьому підстави неповного зарахування періоду з 01.01.1999 по 12.05.2016 відповідачем не зазначені.
		Також в листі, зокрема, зазначено, що періоди роботи позивача в шахтоуправлінні «Ворошиловське» виробничого об`єднання з видобутку Антрацита «Ровенькиантрацит» з 21.02.1990 по 08.04.1990 за професією машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею та з 09.04.1990 по 11.11.1992 року за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею; з 07.12.1992 по 21.01.1996 в Шахтоуправлінні імені Дзержинського виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» за професією гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем під землею , з 22.01.1996 по 18.01.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок З розряду з повним робочим днем під землею, з 19.01.1998 по 31.12.1998 за професією гірника підземного з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею - не можуть бути зарахувані до пільгового стажу роботи за списком № 1, оскільки позивачем не надано пільгової довідки відповідно до пункту 20 постанови КМУ №637.
		Відомостями реєстру застрахованих осіб за період з 01.01.1999 по 12.05.2016 підтверджено наявність в позивача пільгового стажу понад 15 років, за який сплачені страхові внески і наявні відмітки ЗП3014А1, витяг з якого надавав відповідач до відзиву (дата формування виписки 18.01.2019).
		Трудова книжка ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 від 25.07.1987 містить такі записи за спірні періоди роботи позивача:
		запис 1  до вступу в Ровеньківське ШСУ -4 навчався в ПТУ-76 м. Ровеньки з 01.09.1984 по 20.07.1987 (диплом А №223633 від 20.07.1987);
		Ровеньківське ШСУ-4 тресту «Антрацит вуглебуд»:
		запис 2,3  з 18.07.1987 по 27.10.1987  працював в дільниці №1 муляром монтажником по монтажу сталевих та МБК по четвертому розряду (наказ №249/к від 17.07.1987, наказ №390/к від 27.10.1987);
		запис 4  з 31.10.1987 по 05.12.1989 - Служба в радянській армії (в/б НУ №9761406);
		Шахтоуправління Ворошиловське виробничого об`єднання з видобутку антрациту Ровенькиантрацит:
		запис 5  21.02.1990  прийнятий машиністом підземним установок І розряду з повним робочим днем під землею (наказ №129/к від 21.02.1990);
		запис 6  09.04.1990  переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №237/к від 09.04.1990);
		запис 7  11.11.1992  звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ №860/к від 11.11.1992);
		Шахтоуправління ім. Дзержинського виробничого об`єднання Ровенькиантрацит:
		запис 8  07.12.1992  прийнятий підземним гірником 2 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №21771/к від 04.12.1992);
		запис 9  26.04.1995  за результатами підтверджено право на пенсію за списком №1 (наказ №148 від 26.04.1995);
		запис 10  22.01.1996  переведений підземним гірником по ремонту гірських виробків 3 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №53/к від 22.01.1996);
		запис 11  19.01.1998  переведений підземним гірником по ремонту гірничих виробів 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №25 від 19.01.1998);
		запис 12  у зв`язку з наказом МУП України ш/у ім.Дзержинського ГХК «Ровенькиантрацит» реогранизовано в ГОАО шахта ім.Ф.Е.Дзержинського (наказ №157 від 21.04.1997);
		12.08.1999  нагороджений знаком Шахтарської слави ІІІ ступеня (наказ №389 від 12.08.1999);
		запис 13 - за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за списком №1 (наказ №332 від 20.07.1999).
		Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, мають відомості про документи, на підставі яких вони зроблені.
		Крім того на підтвердження спірного періоду роботи позивачем суду надані копії довідок №№ 2329, 2330, 2326, 2327 від 03.11.2021, якими підтверджено що позивач у спірний період працював на посадах з повним робочим днем під землею, накази про підсумкову атестацію робочих місць, перелік робочих місць, професій щодо підтвердження права на пільги та компенсації, передбачені законодавством за списком №1; довідки №11/4009-33, №11/2175-33 від 24.05.2006 щодо атестації робочих місць за умовами праці та історичні довідки №2328, №2331 від 03.11.2021.
		Отже, спірними питаннями цієї справи є саме наявність підстав для зарахування до пільгового підземного стажу за списком №1 періодів роботи позивача на шахтоуправлінні «Ворошиловське» виробничого об`єднання з видобутку Антрацита «Ровенькиантрацит» з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992; в Шахтоуправлінні імені Дзержинського виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» з 07.12.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, оскільки не надано пільгової довідки відповідно до пункту 20 постанови КМУ №637, а також правильність зарахування пільгового підземного стажу позивача під час призначення пенсії за наданими позивачем документами.
		При цьому, суд зауважує, що строк звернення до суду з такими вимогами позивачем не пропущено, оскільки про порушення своїх прав на пенсію в більшому розмірі через не зарахування відповідачем певних періодів до пільгового стажу він дізнався лише, отримавши відповідь на своє електронне звернення від 12.10.2021. Чинним законодавством саме на пенсійні органи покладено обов`язок надавати роз`яснення і сприяти громадянам в отриманні документів на підтвердження їх права на пенсію.
		Відповідач у відзиві не вказав і не підтвердив належними доказами ті обставини, що він при призначенні пенсії позивачу роз`яснив йому право подати уточнюючі довідки щодо спірних періодів, не зробив відповідну відмітку в заяві позивача від 16.01.2019 щодо прийнятих документів, в інший спосіб довів позивачу до відома підстави не зарахування до його пільгового підземного стажу певних періодів роботи під час призначення пенсії.
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
		На підтвердження спірного періоду роботи, позивачем разом з заявою про перерахунок пенсії відповідачу надавалися копії довідок №№ 2329, 2330, 2326, 2327 від 03.11.2021, якими підтверджено що позивач у спірний період працював на посадах з повним робочим днем під землею, накази №148 від 26.04.1995, №329 від 17.05.1995 про підсумкову атестацію робочих місць, перелік робочих місць, професій щодо підтвердження права на пільги та компенсації, передбачені законодавством за Списком №1; довідки №11/4009-33, №11/2175-33 від 24.05.2006 щодо атестації робочих місць за умовами праці та історичні довідки №2328, №2331 від 03.11.2021.
		Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
		Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
		Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
		Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
		Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
		Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
		Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
		Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
		Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
		Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
		Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).
		Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
		Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
		При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
		Отже, для підтвердження пільгового підземного стажу за професіями, що віднесені за списком №1 до таких, що мають шкідливі умови праці, за період роботи до 21.08.1992 достатньо записів трудової книжки про умови праці під землею (наприклад з повним робочим днем під землею).
		Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
		Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
		При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.
		Під час дослідження трудової книжки позивача встановлено, що позивач в спірний період виконував роботи з повним робочим днем під землею, а також наявні всі необхідні записи щодо атестації робочого місця за списком №1 за період його роботи після 21.08.1992. 
		Отже відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача за підземними професіями до пільгового стажу роботи за списком №1 при призначенні йому пенсії саме за відомостями трудової книжки. 
		 Щодо можливості врахування наданих позивачем до суду довідок, суд дійшов таких висновків. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
		Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
		Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
		Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
		Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької та Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
		Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.
		Позивачем було надано до суду наступні документи: копії довідок №№ 2329, 2330, 2326, 2327 від 03.11.2021, якими підтверджено що позивач у спірний період працював на посадах з повним робочим днем під землею, накази №148 від 26.04.1995, №329 від 17.05.1995 про підсумкову атестацію робочих місць, перелік робочих місць, професій щодо підтвердження права на пільги та компенсації, передбачені законодавством за списком №1; довідки №11/4009-33, №11/2175-33 від 24.05.2006 щодо атестації робочих місць за умовами праці та історичні довідки №2328, №2331 від 03.11.2021.
		Надані позивачем довідки підтверджують наявність в позивача права на зарахування спірного періоду як до загального так і до спеціального підземного стажу за списком №1.
		Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
		Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.
		Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.
		З зазначених підстав суд дійшов висновку, що відповідачем саме під час призначення пенсії неправомірно не зараховані спірні періоди роботи позивача з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.12.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998 на в шахтоуправлінні ім. Дзержинського виробничого об`єднання «Ровенькиантрацит» до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 за записами трудової книжки, що разом складає понад 15 років такого стажу для призначення пенсії.
		Також в трудовій книжці позивача є записи, що підтверджують ту обставину, що періоду роботи позивача за підземною професією, яка надає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 (з 21.02.1990 по 08.04.1990), передував період строкової військової служби в армії СРСР з 31.10.1987 по 05.12.1989.
		Згідно з військовим квитком № НОМЕР_3 від 29.10.1087 позивач проходив дійсну військову службу та направлений в військову частину 31.10.1987, а з 05.12.1989 звільнений.
		Отже, позивач у період з 31.10.1987 по 05.12.1989 дійсно проходив військову службу в лавах Радянської Армії.
		Відповідно до п.п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		У відповідності до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
		Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		Суд зазначає, що Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.
		На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення).
		Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
		При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
		Згідно з трудовою книжкою позивача, що долучена до матеріалів, позивач після проходження військової служби працював з 21.02.1990 по 08.04.1990 у Шахтоуправлінні Ворошиловське виробничого об`єднання з видобутку антрациту Ровенькиантрацит за професією машиніста підземних установок І розряду з повним робочим днем під землею.
		Оскільки судом визнано право позивача на зарахування періоду роботи з 21.02.1990 по 08.04.1990 до пільгового підземного стажу №1, то період служби позивача в Радянській армії з 31.10.1987 по 05.12.1989 також слід зараховувати до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 за записами трудової книжки та військовим квитком позивача, які були надані разом з заявою про призначення пенсії від 16.01.2019, що визнає відповідач та підтверджують матеріали справи.
		Статтею 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
		Згідно з статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
		Суд зазначає, що за відомостями реєстру застрахованих осіб за період з 01.01.1999 по 12.05.2016 підтверджено наявність в позивача пільгового стажу понад 15 років, за який сплачені страхові внески і наявні відмітки ЗП3014А1, витяг з якого надавав відповідач до відзиву (дата формування виписки 18.01.2019). 
		Отже, з урахуванням періоду пільгового стажу за списком №1 з 01.01.1999 по 12.05.2016 за відомостями реєстру застрахованих осіб, а також періодів строкової військової служби в армії з 31.10.1987 по 05.12.1989, роботи позивача з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.12.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, що повністю підтверджені записами трудової книжки та військовим квитком, підземний пільговий стаж позивача за списком №1 складає понад 15 років такого стажу, а тому норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці мали бути застосовані пенсійним органом під час призначення позивачу пенсії на підставі заяви від 16.01.2019, оскільки позивач надав всі необхідні документи для підтвердження такого стажу разом з заявою. 
		На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо перерахунку пенсії передбачені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у перерахунку пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен здійснити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
		Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
		Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.
		Враховуючи вищевикладене, суд, дійшовши висновку про необхідність задоволення позову та поновлення порушених прав позивача, однак, як встановлено судом, порушення таких прав відбулось саме під час призначення пенсії позивачу, оскільки всі необхідні документи для підтвердження наявності в позивача пільгового підземного стажу за списком №1 за спірний період позивач надав разом з заявою про призначення пенсії від 16.01.2019, а саме : трудову книжку та військовий квиток.
		Разом з тим, відповідач проігнорував вище зазначені вимоги законодавства для належного розгляду документів та безпідставно призначив пенсію позивачу своїм рішенням в меншому за належне розмірі без урахування всього наявного в позивача пільгового стажу та без застосування вимог норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 року за№ 3455-IV. Оскільки саме рішенням пенсійного органу про призначення пенсії в меншому за належне розмірі порушені права позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним зазначеного рішення в такій частині.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням вимог ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень суд не приймає доводи відповідача щодо недоведеності позивачем факту порушення його права на отримання пенсійних виплат в більшому розмірі, оскільки саме відповідач не довів тих обставин, що призначив пенсію позивачу в належному розмірі, з урахуванням всього наявного в позивача пільгового підземного стажу за списком №1 на підставі наданих позивачем документів, а саме: трудової книжки та військового квитка, з урахуванням вимог чинного законодавства.
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог з метою захисту порушених прав позивача на підставі вимог ч. 2 ст.9 КАС України та обрати інший спосіб захисту його порушеного права, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним) згідно з вимогами п.10 ч.2 ст.245 КАС України, а саме:
		визнати протиправним рішення відповідача щодо призначення позивачу пенсії за його заявою від 16.01.2019 в частині не зарахування до його пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періодів: строкової військової служби в армії з 31.10.1987 по 05.12.1989, роботи з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.02.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 12.05.2016 повністю, а також не застосування вимог норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 3455-IV;
		зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з часу її призначення за заявою від 16.01.2019, зарахувавши до пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періоди: строкової військової служби в армії з 31.10.1987 по 05.12.1989, роботи з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.12.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 12.05.2016 повністю, а також застосувавши вимоги норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 3455-IV, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий час з 16.01.2019. 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.
		При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн відповідно до квитанції № 0.0.2360916167.1 від 30.11.2021, копія якої надана разом з позовом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 16.01.2019 в частині не зарахування до його пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періодів: строкової військової служби в армії з 31.10.1987 по 05.12.1989, роботи з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.02.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 12.05.2016 повністю, а також не застосування вимог норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 3455-IV.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з часу її призначення за заявою від 16.01.2019, зарахувавши до пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періоди: строкової військової служби в армії з 31.10.1987 по 05.12.1989, роботи з 21.02.1990 по 08.04.1990, з 09.04.1990 по 11.11.1992, з 07.12.1992 по 21.01.1996, з 22.01.1996 по 18.01.1998 та з 19.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 12.05.2016 повністю, а також застосувавши вимоги норми ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 3455-IV, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий час з 16.01.2019.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового.
		 
		 
		Суддя В.С. Шембелян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...