Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/5217/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 03.02.2023. Зареєстровано: 07.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2023
Номер судового провадження: 16838/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2023 р. Справа № 480/5217/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Ральченка І.М.
		суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. 
		за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2021, суддя О.М. Кунець, повний текст складено 29.07.2021, по справі № 480/5217/19
		за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" 
		до Північного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків 
		третя особа Головне управління ДПС у Сумській області 
		про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000565016, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 348 433 935грн.;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 15484,75 грн.;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000585016, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 24498,20 грн.;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000185015, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 22251522,47 грн.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019 № 0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15484,75 грн.
		У задоволенні інших вимог - відмовлено.
		Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати в цій частині та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що судом не враховано протиправне нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України «Про валюту і валютні операції»; судом першої інстанції не надано оцінку проведеному позивачем розрахунку та не перевірено правильність здійснення розрахунку дисконтування відповідачем; ухвала суду першої інстанції від 14.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання позивача про проведення судової економічної експертизи щодо коректності проведеного дисконтування фінансових зобов`язань є безпідставною.
		Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - залишити без змін. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
		Представники відповідача заперечували проти вимог апеляційної скарги, вважали рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду  без змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судовим розглядом встановлено, що з 20.05.2019 по 23.07.2019 Офісом великих платників податків ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку АТ "Сумське НВО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., валютного законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019р., іншого законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., за результатами якої складено акт від 30.07.2019р. №56/28-10-50-16-07/05747991.
		В акті перевірки зазначено про порушення позивачем:
		- п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.208.2 ст.208, п.208.3 ст.208. п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 61939 грн., в т.ч.: за листопад 2017 року на суму 35 768 грн., за грудень 2017 року на суму 14 148 грн., за січень 2018 року на суму 12 023 грн.;
		- п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України та Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 в частині порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних;
		- ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що був чинним на момент здійснення операції, із змінами та доповненнями, п. 7 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019; ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті;
		- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134. пп.139.1.2. п.139.1 ст.139, пп. 140.4.2. п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу України, П(С)БО № 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290. П(С)БО № 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N246. п.4.2.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», § 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування запівріччя 2016 року на суму 4 600 грн.;три квартали 2016 року на суму 4 600 грн.;2016 рік на суму 4 600 грн.;1 квартал 2017 року на суму 4 600 грн.;півріччя 2017 року на суму 64 030 грн.;три квартали 2017 року на суму 64 713 грн;2017 рік на суму 64 713 грн.;1 квартал 2018 року на суму 91 678 604 грн.; півріччя 2018 року на суму 79 057 555 грн.;три квартали 2018 року на суму 66 436 505 грн.;2018 рік на суму 59 365 671 грн.;1 квартал 2019 року на суму 51 683 744 грн.
		28.08.2019 відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення:
		- №0000575016 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 484,75грн.;
		-№0000585016 про застосування штрафу у загальному розмірі 24 498,20грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків -коригування на суму ПДВ 48996,40грн.;
		-№0000185015 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 22 251 522,47грн.;
		-№0000565016 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткуванням податку на прибуток за півріччя 2016 року на суму 4 600 грн., три квартали 2016 року на суму 4 600 грн., 2016 рік на суму 4 600 грн., 1 квартал 2017 року на суму 4 600 грн., півріччя 2017 року на суму 64 030 грн., три квартали 2017 року на суму 64 713 грн., 2017 рік на суму 64 713 грн., 1 квартал 2018 року на суму 91 678 604 грн., півріччя 2018 року на суму 79 057 555 грн., три квартали 2018 року на суму 66 436 505 грн., 2018 рік на суму 59 365 671 грн., 1 квартал 2019 року на суму 51 683 744 грн.
		Позивач, не погоджуючись податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з правомірності податкових повідомлень-рішень відповідача від 28.08.2019р. №0000565016, №0000585016, №0000185015.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000585016 про застосування штрафу у загальному розмірі 24 498,20грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків-коригування на суму ПДВ 48996,40грн.
		Відповідно до пп. «б» п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі  ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
		Згідно пп.14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. 
		Відповідно до п. 201.1 ст. 201 КАС України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до абз. 3 п.12 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями визначено: «У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" такої накладної проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані».
		Згідно п. 201.10 ст. 201 КАС України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу,податкової накладноїта/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно зпунктом 201.16статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно зпідпунктом 201.16.4пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
		Судовим розглядом встановлено, що перевіркою ПАТ «Сумське НВО» встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з придбання послуг у нерезидента на загальну суму 48 996,40 грн., в тому числі по періодам: вересень 2016 на суму 12 308,10грн.; січень 2017 на суму 22 540,00 грн.; лютий 2017 на суму 14 148,30 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п.186.3 ст.186 , п.187.8 ст. 87 , п.190.2 ст.190, п.208.2 ст. 208, п.208.3 ст. 208 ПКУ.
		ПАТ «Сумське НВО» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по операціях з отримання послуг від нерезидентів на загальну суму 244 982 грн., ПДВ на суму 48 996,4 грн., в тому числі за: вересень 2016 на суму 12 308,10грн.; січень 2017 на суму 22 540,00 грн.; лютий 2017 на суму 14 148,30 грн.
		При цьому, апелянт зазначає, що редакція статті 120-1 ПК України, зокрема пункт 120-1.2, до 01.01.2017 року, не передбачала відповідальність за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних складених під час отримання послуг від нерезидента.
		Так, апелянтом зазначено, що в перевіряємому періоді підприємством АТ «Сумське НВО» отримувались послуги від нерезидента АО НПО "ЦНИИТМАШ" (Російська Федерація) на підставі укладеного договору на виконання робіт № 160276.23 МН.000 від 15.06.2016 на надання інжинірингових послуг з компанією АО НПО "ЦНИИТМАШ" (Російська Федерація). Виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт та наданих послуг: від 30.09.2016 року на суму 73 848,60грн., в т ч. ПДВ 12208,10грн.; від 30.01.2017року на суму 135 240,00грн., в т ч. ПДВ 22 540,00грн.; від 15.02.2017року на суму 84 889,80грн., в т ч. ПДВ 14 148,30грн. Отже, враховуючи, що АО НПО "ЦНИИТМАШ" є нерезидентом та не являється платником податку на додану вартість, тому у даного контрагента відсутній обов`язок надавати останньому виписану податкову накладну, складеної під час отримання послуг від нерезидента.
		Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги необгрунтованими, з огляду на наступне.
		Судовим розглядом встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань, а саме вересень 2016 року, ПАТ «Сумське НВО» не були складені та зареєстровані податкові накладні по господарській операції з нерезидентом АО НПО «ЦНИИТМАШ».
		При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, порушення податкового законодавства оцінюється на момент здійснення такого порушення, тоді як відповідальність за нього настає на підставі законодавства, що діє на момент виявлення такого порушення.
		Так, нормами п.201.10. ст.201 ПК України у вересні 2016 року було передбачено обов`язковість реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю. На момент виявлення порушення, відповідальність за відповідне порушення була передбачена п.120-1.2 ст.120-1.2 ПК України.
		За таких обставин, судова колегія вважає, що АТ «Сумське НВО» було порушено вищенаведені правові положення ПК України щодо виписки та реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000585016.
		 
		Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000185015про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 22 251 522,47грн. 
		Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків до 07.02.2019 регулювались Законом України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ст. 2Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		Згідно ст. 4 ст. 1 Закону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність, передбаченустаттею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме порушення резидентами строків, передбачених статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)., органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
		07.02.2019 введено в діюЗакон України "Про валюту і валютні операції", відповідно до ч. 1 ст. 13 якого Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Згідно п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		Відповідно до п.2 постанови Правління Національного банку від 02.01.2019 №7граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені впункті 21розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення про заходи захисту), поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).
		Відповідно до п.8ст.16 Закону України "Про валюту і валютні операції" уповноважені установи, суб`єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.
		Згідно з п. 10 ст.1 Закону України "Про валюту і валютні операції"суб`єкти валютних операцій - резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.
		Відповідно до п.п. «в» п. 9 ст.1Закону України "Про валюту і валютні операції" резидентами є, зокрема, юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України.
		Стаття 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Враховуючи вищенаведене, за операціями з експорту та імпорту товарів, по яких граничні строки розрахунків були встановленіЗаконом України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та які до моменту введення в діюЗакону України «Про валюту і валютні операції», було порушено, застосовуються строки розрахунків відповідно до вимогЗакону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"та відповідальність за порушення строків розрахунків згідно з ч.5ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»(ст.4 Закону України"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").
		Відповідальність за порушення строків розрахунків як вст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так і в ч.5ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»не змінилась: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів (вартості недопоставленого товару).
		Згідно з ч. 8 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбаченучастиною п`ятоюцієї статті.
		Вищенаведене спростовує доводи апелянта про протиправне нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України «Про валюту і валютні операції».
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом № ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016р., укладеним між позивачем таОбществом с ограниченной ответственностью «Новая Технологическая Платформа» (Російська Федерація).
		В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що попереднім актом позапланової перевірки №67/28-10-50-15-06/05747991 від 10.12.2018р. по експортному контракту №ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016 з нерезидентом ООО "Новая технологическая платформа», Російська Федерація, за період з 01.01.2016р. по 23.11.2018 року встановлено порушення ст. 1. Закону України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та станом на 23.11.2018р. встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 1186,54 дол.США.
		Нараховано пеню ЗЕД у сумі 32101,03 грн. відповідно до вимогст.4 Закону України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме пеня нарахована у повному обсязі (сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості), що відображено в розрахунку до ППР від 03.01.2019 р. №0000015015.
		За результатами планової перевірки, станом на 31.03.2019 року по контракту №ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016 сума простроченої дебіторської заборгованості у сумі 1186,54 дол. США, залишилась без змін, що відображено в акті перевірки. Пеня відповідно до вимогст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не нараховувалась (сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості), що зазначено в акті, в додатку до акту перевірки №25, графа 17.
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом № 4/1310188 від 25.12.2013р., укладеним між АТ «Сумське НВО» та ООО «ПрофЦентр», (Росія).
		В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - 06.05.2015, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №189 від 03.04.2018 - граничний строк продовжено до 18.10.2018.
		Термін продовження строків розрахунків згідно висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків №189 від 03.04.2018 закінчується 18.10.2018 року, а позовна заява до Арбітражного суду м.Москви, надіслана 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 33 дні.
		На момент порушення АТ «Сумське НВО» строків розрахунків, в період за який встановлено порушення - жовтень-листопад 2018 року, діяв Закон України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Станом на 01.04.2016 р. по зазначеному контракту рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 166989360,0 рос.руб., в тому числі по експортній операції від 05.02.2015р.
		На дату відвантаження товару, а саме 05.02.2015р. відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», діялаПостанова НБУ №758 від 01.12.2014р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», вимогами якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях1та2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		За таких обставин відповідачем правомірно встановлено порушення позивачемст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», норми якого діяли на дату проведення операцій.
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом № 4/143 від 03.08.2012р., укладеним між АТ «Сумське НВО» та Обществом с ограниченной ответственностью «ТехноИмпорт»,(Росія).
		Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - 26.08.2015, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №287 від 11.05.2018 - граничний строк продовжено до 30.10.2018.
		З метою стягнення з нерезидента заборгованості ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду Тверської області з позовною заявою від 19.11.2018 №18-7\1459, яка була надіслана до суду 21.11.2018, кур`єрська накладна №100020570. Ухвалою від 27.12.18 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів про сплату державного мита. Після усунення недоліків, ухвалою від 18.02.2019 про прийняття позовної заяви, відкрито провадження по справі №А66-21007/2018. Рішенням суду від 22.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю.
		Термін продовження строків розрахунків закінчується 30.10.2018 року, а позовна заява надіслана до Арбітражного суду Тверської області 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 21 день. 
		На момент порушення строків розрахунків, в період за який встановлено порушення - жовтні-листопаді 2018 року, діяв Закон України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Станом на 01.04.2016 р. по зазначеному контракту рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 62822000,00 рос.руб., в тому числі по експортній операції від 28.05.2015р.
		На дату відвантаження товару, а саме 28.05.2015р. відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» діялаПостанова НБУ №160 від 03.03.2015р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», згідно якої розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом №4/49 від 22.03.2010р., укладеним між позивачем та Обществом с ограниченной ответственностью «ТехноИмпорт»,(Росія):
		Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - 09.01.2013, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №221 від 18.04.2018 граничний строк продовжено до 19.10.2018.
		Станом на 19.10.2018 року валютна виручка за договором № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", РФ на валютні рахунки АТ «Сумське НВО» у строки, продовжені висновків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №221 від 18.04.2018, не надійшла.
		З метою стягнення заборгованості з покупця ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду Тверської області з позовною заявою від 19.11.2018 №18-7\1460 про стягнення 264 438 400,00 рос руб., яка була надіслана суду від 21.11.2018, кур`єрська накладна №100020548. Ухвалою від 28.12.18 про залишення без руху, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору. Після усунення недоліків, ухвалою від 18.02.2019 про прийняття позовної заяви та відкрито провадження по справі №А66-21003/2018. Рішенням суду від 22.05.2019 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
		Термін продовження строків розрахунків згідно висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків №221 від 18.04.2018 закінчується 19.10.2018 року, а позовна заява подана до Арбітражного суду Тверської області - 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 32 дні. 
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом № KSS/CCS-1/CS/CON-6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014, укладеним між позивачем та АО «НГСК «КазСтуойСервис»,(Казахстан).
		В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно оформленого акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017року спливає - 29.05.18.
		ПАТ «Сумське НВО» отримало висновки центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків за контрактом №KSS/CCS-l/CS/CON-6/0 від 15.07.2014: №376 від 12.06.2018, в т.ч. на залишок непогашеної заборгованості по акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017року, термін продовжено з 30.05.2018 до 28.06.2018; №455 від 11.07.2018, в т.ч. на залишок непогашеної заборгованості по акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017 року , термін продовжено з 03.07.2018 до 25.11.2018.
		Законодавчо встановлений термін продовження строків розрахунків згідно висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 376 від 12.06.2018 закінчується 28.06.2018.
		ПАТ «Сумське НВО» для продовження строків розрахунків наступний висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України отримано 11.07.2018 №455, згідно якого продовжено строки розрахунків з 03.07.2018.
		Перевіркою встановлено перевищення строку розрахунків у кількості 4 днів з 27.06.2018, згідно з висновком № 376 від 12.06.2018, до 03.07.2018, згідно з висновком на продовження строків від 11.07.2018 №455 .
		Постановою НБУ від 14.05.2019 № 67встановлено що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначених в пункті 21 розділу II Положення № 5 не поширюються на послуги, роботи, що експортуються.
		При цьому пунктом 22 зазначеноїпостановивстановлено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
		1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II цього Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
		Відповідно до вимог п. 2 ст.1 Закону України № 2473-УІІІ, термін «товар» вживається у значенні, визначеномуЗаконом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
		Згідно вимогЗакону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959Товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі)
		Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №К88/СС8-1/С8/С01Ч-6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "НГСК КазСтройСервис", Казахстан, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 4528079,7 грн.
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 з "ENTER Engineering PTE LTD", Singapore, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» спливає:
		- по МД№ 430 від 12.01.2018 на суму 23 700,00 дол. США (674163,35грн.) - 11.07.18, по МД № 431 від 12.01.2018 на суму 9 800,00 дол. США (278767,97 грн.) - 11.07.18, по МД № 1219від 24.01.2018на суму 4 800,00дол. США (138551,15грн.) -23.07.2018,
		- по МД № 1220від 24.01.2018на суму 4 800,00дол. США (138551,15грн.)-23.07.2018,
		- по МД № 1221від 24.01.2018на суму 4 800,00дол. США (138551,15грн.) -23.07.2018,
		- по МД № 1222від 24.01.2018на суму 4 800,00дол. США (138551,15грн.)-23.07.2018,
		- по акту № 90014139 від 02.04.2018 на суму 32900 дол. США (931014,07грн.) - 29.09.2018.
		З метою стягнення заборгованості з нерезидента "ENTER Engineering PTE LTD", Singapore , ПАТ «СумськеНВО» звернулось до Арбітражного суду м. Москви з позовною заявою від 11.07.2018 №18-7\957, яка була надіслана суду від 11.07.2018, кур`єрська накладна №7060358762. Арбітражний суд м. Москви виніс ухвалу від 31.07.18 про повернення позовної заяви. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ « Сумське НВО» подано апеляційну скаргу.
		Відповідно ст. 1 Закону України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушено строки розрахунків: по МД№ 430 від 12.01.2018, по МД№ 431 від 12.01.2018 - 263дні, по МД № 1219 від 24.01.2018, по МД № 1220 від 24.01.2018, по МД № 1221 від 24.01.2018, по МД № 1222 від 24.01.2018  251 день, по акту №90014139 від 02.04.2018- 183 дні.
		Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 931014,07 грн.
		Стосовно розрахунків за експортним контрактом №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016р. з нерезидентом ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж"Росія, відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогамист.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» спливає по акту №6 від 31.10.2016 - 28.02.2017.
		По акту виконаних робіт №6 від 31.10.2016 виручка не надійшла.
		З метою стягнення заборгованості з покупця ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду м. Санкт-Петербургу та Ленінградської області з позовною заявою від 23.02.2017 №18-7\223 про стягнення 1238474,96 рос.руб. Арбітражний суд м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 28.03.2017 по справі №А56- 18133/2017 виніс ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду. Ухвалою Арбітражного суду Санкт-Петербургу та Ленінградської області від 11.10.2017 встановлено залишити позовну заяву без розгляду. Підстава залишення скарги без задоволення - «Решением Арбитражного суда Санкт-Петербурга и Ленинградской области от 29.06.2017 по делу №А56- 85755/2016 ЗАО «Трест СевЗапСпецСтройМонтаж» признано несостоятельным (банкротом) и в отношении него открыто конкурное производство. Определением Арбитражного суда Санкт-Петербурга и Ленинградской области от 21.02.2017 по делу №А56-85755/2016 в отношении «Трест СевЗапСпецСтройМонтаж» введена процедура наблюдения. Исковое заявление от 23.02.2017 по настоящему делу подано в суд 28.02.2017, т.е. после введения процедуры наблюдения в отношении Ответчика». З урахуванням Ухвали Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 11.10.2017 року по справі №А56-18133/2017 про залишення позову без розгляду.
		Відповідно до вимогст.4 Закону України № 185/94(п. 7.ст.13 Закону України № 2473) у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про залишення позову без розгляду, строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
		Відповідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушено строки розрахунків акту №6 від 31.10.2016 - 761 день.
		На момент встановленого порушення строків розрахунків, а саме у березні 2017 року діяв Закон України«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016 з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 601487,71 грн.
		Стосовно розрахунків за імпортним контрактом №3/1500154 від 23.12.2015 з LISHUI OUYI VALVE СО LTD (Китай), перевіркою встановлено, що ПАТ «Сумське НВО», станом на 23.11.2018 року рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 40930 дол. США, у тому числі прострочена заборгованість у сумі 1 726,0 дол.США, що відповідає даними бухгалтерського обліку ПАТ «Сумське НВО» по рахунку 632010«Розрахунки з іноземними постачальниками».
		На прострочену заборгованість в сум 1726,0 дол. США нарахована пеня за порушення термінів розрахунків, встановлених відповідно дост. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», по останній день перевіреного періоду - 23.11.2018 року.
		Згідно даних рахунку 632010Розрахунки з іноземними постачальниками у бухгалтерському обліку ПАТ «Сумське НВО» обліковується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1726,0 дол. США з 23.11.2018 по 18.03.2019року до моменту надходження товару.
		Граничний строк надходження валютних цінностей,ст. 2 Закону України„Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по дебіторській заборгованості у сумі 39204 дол. США - 19.03.2019.
		Під час перевірки контролюючому органу було надано МД № 008812 від 18.03.2019 року, згідно якої від нерезидента отримано товар на загальну суму 40 930,0 дол. США (1 105 717,77 грн.). У графі 40 «Загальна декларація/ Попередній документ» зазначеної декларації вказана попередня МД №901085 від 11.03.2019 року. Датою надходження товару вважається дата попередньої митної декларації - 11.03.2019 року.
		В графі 21 «Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні»ВМДІМ40 №008812 від 18.03.2019 вказано судно MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай. У графі 20 «Умови поставки» вказано CIF, м. Іллічівськ.
		Згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у митній декларації №008812 від 18.03.2019, для митного оформлення вантажу AT «Сумське НВО» були подані наступні документи: контракт №3/1500154 від 23.12.2015 з додатковими угодами, платіжні доручення; CMR№2173 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 18.03.2019р. інвойс OY171128М, пакувальний лист до інвойсу; коносамент №MSCUON524621 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 15.03.2019та 18.03.2019рр.; технічна документація.
		Відповідно до коносаменту №MSCUON524621(BILL OF LADING) зазначено судно, на якому товар перетнув митний кордон - MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай, що співпадає з даними вказаними в митній декларації. 
		Відповідно до п. 1 листа Міністерства інфраструктури України №7885/11/10-11 від 19.09.2011 «Щодо єдиного міжнародного перевізного документа для кожного виду перевезень та для кожного виду транспорту» зазначено:
		Відповідно доЗакону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»перевезення вантажів супроводжуються товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна( Air Waybill) міжнародна автомобільна накладна(СМЩ накладна СМГС (накладна УМВС) коносамент (BILL OF LADING).
		Інших документів при митному оформленні декларації №008812 від 18.03.2019 згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.
		У оформленій митній декларації №008812 від 18.03.2019 не зазначено сервісний коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. (NON NEGOTIABLE COPY Bol), на який AT «Сумське НВО» посилається в запереченні. У сервісному коносаменті №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.
		Таким чином, посилання AT «Сумське НВО» у позовній заявіна коносамент №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. не відповідає фактично наданим при митному оформлені товару документам, а саме при оформленні МД №008812 від 18.03.2019.
		Крім того, на запит Харківського управління ОВПП ДФС від 29.08.2019 №41757/10/28-10-50-15-16 отримано відповідь від Одеської митниці від 16.09.2019 №4421/8/15-70-07-09 що фактів митного оформлення товарів AT «Сумське НВО», які б надійшли до України від компанії LISHUI OUYI VALVE СО LTD, (Китай) за контрактами N3/1600096 від 01.08.2016 та №3/1500154 від 23.12.2015заперіод з 01.04.2016 по 31.03.2019р.не виявлено.
		Стосовно розрахунків за імпортним контрактом №3/1600096 від 01.08.2016 з LISHUI OUYI VALVE CO LTD (Китай), перевіркою встановлено, що на початок перевірки (на 01.06.2018) рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 26500,6 дол.США.
		До перевірки надано МД № 008816 від 18.03.2019 року, згідно якої від нерезидента отримано товар на загальну суму 130 588,0 дол. США (3 527 815,1 грн.). У графі 40 «Загальна декларація/ Попередній документ» зазначеної декларації вказана попередня МД №901084 від 11.03.2019 року. Датою надходження товару вважається дата попередньої митної декларації - 11.03.2019 року.
		В графі 21 «Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні»ВМД1М40 №008816 від 18.03.2019 вказано судно MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай. У графі 20 «Умови поставки» вказано CIF, м. Іллічівськ.
		Згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у митній декларації № 008816, для митного оформлення вантажу були подано наступні документи: контракт №3/1600096 з додатковими угодами, платіжні доручення; CMR №№3028,6378,2173 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 18.03.2019р.; інвойс OY171129М, пакувальний лист до інвойсу; коносамент №MSCUON524621 MSCUON524621 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 15.03.2019 та 18.03.2019рр.; технічна документація.
		Інших документів при митному оформленні декларації №008816 від 18.03.2019 згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.
		У оформленій митній декларації відсутня інформація щодо сервісного коносаменту № MSCUG1080118 від 08.01.2018р. У коносаменті № MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.
		Інших документів при митному оформленні декларації №008812 від 18.03.2019 згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.
		У оформленій митній декларації №008816 від 18.03.2019 не зазначено сервісний коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. (NON NEGOTIABLE COPY Bol), на який AT « Сумське НВО» посилається. У коносаменті №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.
		Таким чином, посилання AT «Сумське НВО» на коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. не відповідає фактично наданим при митному оформлені товару документам, а саме при оформленні МД №№008816 від 18.03.2019.
		Контейнери, які зазначені в сервісному коносаменті, як фактичне надходження товару по зазначеному контракту не підтверджено перевіркою, оскільки в зазначеному сервісному коносаменті встановлено факти не відповідності кількості товару в пакувальних листах, ваги. Порт та корабель, вказано інший ніж в коносаменті № MSCUON524621 та МД №008816від 18.03.2019, не має ідентифікації щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.
		Крім того, на запит Харківського управління ОВПП ДФС від 29.08.2019 №41757/10/28-10-50-15-16 отримано відповідь від Одеської митниці від 16.09.2019 №4421/8/15-70-07-09 що фактів митного оформлення товарів AT «Сумське НВО», які б надійшли до України від компанії LISHUI OUYI VALVE СО LTD, (Китай) за контрактами №3/1600096 від 01.08.2016 та №3/1500154 від 23.12.2015 за періодз01.04.2016по 31.03.2016р.не виявлено.
		Отже, в ході проведення перевірки контролюючим органом було правомірно встановлено порушення позивачем строків розрахунків поконтрактам № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", РФ; №4/143 від 03.08.2012 з ООО "ТехноИмпорт", РФ, г.Санкт-Петербург; № 4/1310188 від 25.12.2013 з ТОВ "ПрофЦентр", Росія; №KSS/CCS-l/CS/CON- 6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "НГСК КазСтройСервис", Казахстан; №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 з ENTER Engineering PTE LTD", Singapore; №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія; №3/1500154 від 23.12.2015 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD; №3/1600096 від 01.08.2016з нерезидентом LISHUI OUY1 VALVE CO LTD, у зв`язку з чим на позивача покладається відповідальність, встановлена п.5,п.7.ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»в редакції, чинній з 07.02.2019р. (ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). 
		Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішенняОфісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000185015.
		 
		Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000565016 про зменшення суму від`ємного значення об`єкта оподаткуванням податку на прибуток.
		Згідно акта перевірки відповідач зазначає прозаниження АТ «Сумське НВО»:
		- доходу від дисконтування фінансових зобов`язань за 1 квартал 2018 року на загальну суму 104 234 941 грн. та заниження в періодах з 1 кварталу 2018 по 1 квартал 2019 років витрат на суму амортизації дисконту всього в сумі 65 095 460 грн., що вплинуло на показник фінансового результату до оподаткування та призвело до завищення від`ємного значення на загальну суму 39 139 481 грн., в тому числі: покредитних договорах на суму 37 554430 грн; по договоруфінансовоїдопомоги на суму 1 585 051 грн;
		- об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування згідно п.п.139.1.2 пункту 139.1 статті 139розділуIII Податкового кодексу України, по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» додатку Р1 Декларації з податку на прибуток на загальну суму 12 479 550 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн.
		Так, стосовно заниження АТ «Сумське НВО» доходу від дисконтування фінансових зобов`язань по кредитних договорах на суму 37 554430 грн, варто зазначити наступне.
		Дисконтування - це визначення вартості грошового потоку шляхом приведення вартості всіх виплат до певного моменту часу, оскільки реальна вартість фінансових активів та фінансових зобов`язань з часом може істотно відрізнятися від їх номінальної вартості.
		Метод дисконтування грошових потоків, як і метод складного відсоткаце метод оцінки, який враховує зміну вартості грошей у часі.
		Застосування такого методу до об`єктів обліку, які відображаються у фінансовій звітності, є однією з вимог МСФЗ (Міжнародних стандартів фінансової звітності).
		МСФЗ- це документи, які прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО)та визначають порядок складання та подання фінансової звітності.
		Суб`єкти господарювання, які в обов`язковому порядку або на добровільних засадах перейшли на застосування МСФЗ, при складанні фінзвітності повинні: керуватися МСФЗ, які офіційно оприлюднені на сайті Мінфіну.
		Наказом Міністерства фінансів України№20 від 31.01.2000р.було затверджено Національнеположення (стандарту) бухгалтерськогообліку 11 "Зобов"язання".
		Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (далі- П(С)БО 11), теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
		На підставі проведеного аналізу наданих до перевірки кредитних договорів та показників фінансової звітності ПАТ «Сумське НВО» (далі - підприємство) станом на 31.12.2017 року, а саме фінансових зобов`язань по отриманих кредитах, зроблено висновок щодо визначення заборгованості по кредитах перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (далі - Банк) як довгострокові зобов`язання.
		ПАТ «Сумське НВО» укладені кредитні договори з ПАТ «Перший Український міжнародний банк», зокрема, договір № 04-248 від 07.12.2012 ПАТ «Перший Український міжнародний банк»(Банк) та ПАТ «Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання ім.М.В.Фрунзе»(Позичальник).
		Відповідно до умов, передбачених цим договором, Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 10 000 000 дол.США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.
		Кредит надається Позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування відповідно до наведеногографіку: до 31.03.2013 у сумі 10 000 000 дол.США; до 06.12.2013 у сумі 5 000 000 дол.США.
		Позичальник зобов`язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів, в тому числі погашення заборгованості за кредитним договором № 9ВД від 01.07.2011 року, укладеним між Позичальником та ПАТ «ВТБ».
		Позичальник зобов`язаний повернути Кредит частинами в розмірах та строки: 01.04.2013-суму заборгованості за кредитом, що перевищує 5 000 000 дол.США; 07.12.2013-всю суму заборгованості за кредитом.
		Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно цього Договору в повному обсязі.
		Додатковою угодою №25 від 04.09.2017 року внесені зміни до кредитного договору щодо строку кредитування.
		Кредит підлягав поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені у відповідному графіку, який наведено на сторінці 26 Акту перевірки.
		Станом на 31.12.2017 року кредит не повернуто і по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» по даному кредитному договору рахується заборгованість терміном погашення до 01.11.2019: -в іноземній валюті- 10 000 000 дол.США; -в національній валюті - 280 672 230 грн.
		Також між позивачем (Позичальник)та ПАТ «Перший Український міжнародний банк»(Банк) було укладено договір № 7.5-60 від 31.03.2008, відповідно до умов, передбачених цим договором, Банк зобов`язується надати Позичальнику мультивалютний Кредит у розмірі, еквівалентному 7 000 000 дол.США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.
		Кредит надається Позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, що дорівнює еквіваленту 7 000 000 дол.США.
		Позичальник зобов`язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів.
		Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше 31.03.2010 року.
		Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно цього Договору в повному обсязі.
		Додатковою угодою №10 від 31.03.2010 внесені зміни до кредитного договору, а саме, Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі еквівалентному 22 000 000 дол.США.
		Валютами кредиту за цим Договором є гривня та долар США.
		Позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 31.03.2011.
		Додатковою угодою №38 від 04.09.2017 року внесені зміни до кредитного договору щодо строку кредитування. Кредит підлягав поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені вграфіку, який наведенона сторінці 27 Акту перевірки (а.с.66 на звороті, І том).
		Станом на 31.12.2017 року кредит не повернуто і по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» по даному кредитному договору рахується заборгованість з терміном погашення до 01.11.2019: -в іноземній валюті - 22 000 000 дол.США; -в національній валюті - 617 478 906 грн.
		Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. заІЧ 85/4306:
		Поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
		Згідно п. 6 - з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на - довгострокові та поточні.
		Згідно п. 7. До довгострокових зобов`язань належать зокрема довгострокові кредити банків.
		Згідно п. 8 - зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.
		Отже, станом на 31.12.2017 року позивачем в порушення п. 7, 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" неправомірно враховувались вищенаведені кредити у сумі (залишок заборгованості) 280 672 230 грн. та 617 478 906 грн. по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті». Такі кредити є довгостроковими зобов`язаннями.
		Проте позивачем зазначено, що починаючи з 05.12.2017 року ним обліковується прострочена заборгованість за кредитами перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за договорами № 7.5-60 від 31.03.2008 року та № 04-248 від 07.12.2012 року і визнається у фінансовій звітності поточними зобовязаннями з тих підстав, що в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення такої заборгованості.
		Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, додаткові угоди є невід`ємними частинами договору.
		Отже, період користування кредитом за договорами № 04-248 від 07.12.2012 та № 7.5-60 від 31.03.2008, які укладено ПАТ «Сумське НВО з ПАТ «Перший Український міжнародний банк», згідно до додаткових угод відповідно №25 від 04.09.2017 та №38 від 04.09.2017 подовжено до 01.11.2019.
		Крім того, як встановлено судовим розглядом, ПАТ «Сумське НВО» у бухгалтерському обліку включено до складу фінансових витрат витрати по нарахованим відсоткам за користування кредитами по вищевказаним договорам.
		При цьому, з 01.01.2018 року згідно облікової політики підприємства бухгалтерській облік ведеться за МСФЗ.
		Відображення отриманих і виданих позик у бухгалтерському обліку підприємств, які ведуть облік за МСФЗ, регламентується: МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»; МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»; МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання»; МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».
		Стосовно висновків податкового органупро заниження позивачем доходу від дисконтування фінансових зобов`язань по договору фінансової допомоги на суму 1 585 051 грн., варто зазначити наступне.
		В ході перевірки контролюючим органом були досліджені взаєморозрахунки ПАТ «Сумське НВО» з ПАТ «Запоріжтрансформатор» згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 18.11.2016 року № ЬРОО1022 на суму 20 000 000 грн. зі строком повернення до 20.12.2016 року включно.
		У відповідності до п.7.1. вищезазначеного договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Стороною 2 (ПАТ «Сумське НВО» ) своїх зобов`язань.
		У відповідності до додаткових угод строк повернення подовжувався, а саме:
		№1 від 19.12.2016 - до 31.01.2017 включно;
		№2 від 30.01.2017 - до 31.07.2017 включно;
		№ 3 від 24.07.2017 - до 31.12.2017 включно;
		№4 від 27.12.2017 - до 31.12.2018 включно;
		№5 від 19.12.2018 - до 31.12.2019 включно.
		Станом на 31.12.2017 року заборгованість за договором складала 15 000 000 грн.
		З 01.01.2018 року, згідно облікової політики підприємства, бухгалтерській облік ведеться за МСФЗ.
		Поворотна фінансова допомога відповідає визначенню поняття «фінансовий інструмент», наведеного в п. 4П(С)БО 13«Фінансові інструменти».
		Видана позика - це фінансовий актив, оскільки є контрактним правом до отримання коштів у майбутньому, а отримана позика - це фінансове зобов`язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів (пп. «в» § К34 МСБО 32). Договір позики є фінансовим інструментом, оскільки призводить до виникнення фінансового активу в кредитора і фінансового зобов`язання в отримувача (§ 11 МСБО 32).
		Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка, що використовується в операціях з аналогічними активами на дату виникнення заборгованості ( п.14П(С)БО 28«Зменшення корисності активів»).
		Видана позика - це фінансовий актив, оскільки є контрактним правом до отримання коштів у майбутньому, а отримана позика - це фінансове зобов`язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів (пп. «в» § К34 МСБО 32). Договір позики є фінансовим інструментом, оскільки призводить до виникнення фінансового активу в кредитора і фінансового зобов`язання в отримувача (§ 11 МСБО 32).
		Згідно п.3.1.1 розділу 3.1 глави З МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» суб`єкт господарювання визнає фінансовий актив або фінансове зобов`язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді, коли суб`єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо інструмента. Коли суб`єкт господарювання вперше визнає фінансове зобов`язання, він класифікує його згідно з пунктами 4.2.1 і 4.2.2 та оцінює його згідно з пунктом 5.1.1.
		Пункт 4.2.1 - суб`єкт господарювання здійснює класифікацію всіх фінансових зобов`язань як таких, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком: а)фінансових зобов`язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток; б)фінансових зобов`язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або у разі застосування підходу подальшої участі; в)договорів фінансової гарантії; г)зобов`язань із надання позики за ставкою відсотка, нижче від ринкової.
		Пункт 4.2.2 - суб`єкт господарювання має право під час первісного визнання безвідклично призначити фінансове зобов`язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо це дозволяє параграф 4.3.5, або якщо результатом такого призначення є доречніша інформація.
		Пункт 4.3.5 - незважаючи на параграфи 4.3.3 та 4.3.4, якщо договір містить один або кілька вбудованих похідних інструментів і основний договір не є активом у межах сфери застосування цього Стандарту, то суб`єкт господарювання може призначати весь гібридний договір як такий, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку» - стосується гібридних контрактів.
		Пункт 5.1.1. - за винятком торгівельної дебіторської заборгованості в межах пункту 5.1.3, суб`єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов`язання.
		Ці положення викладені і в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», а саме.
		Відповідно до § 43 МСБО 39 при первісному визнанні фінансового активу або фінансового зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.
		§47 МСБО 39 передбачено, що після первісного визнання суб`єктові господарювання слід оцінювати всі фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка за винятком:
		а)фінансових зобов`язань за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Такі зобов`язання, включаючи похідні інструменти, які є зобов`язаннями, слід оцінювати за справедливою вартістю, за винятком зобов`язань за похідними фінансовими інструментами, які індексуються щодо (та мають погашатися при прийнятті) інструмента власного капіталу, для якого відсутня ціна котирування на активному ринку для ідентичного інструменту (вхідні дані 1-го рівня), і чию справедливу вартість не можна достовірно оцінити, а отже, слід оцінювати за собівартістю;
		б)фінансових зобов`язань, які виникають під час передачі фінансового активу і не кваліфікуються для припинення визнання або обліковуються із застосуванням підходу подальшої участі.
		в)контракти фінансової гарантії, визначені в параграфі 9.
		г)зобов`язання надати позику за ставкою відсотка, нижче ринкової.
		У § 9 МСБО 39 зазначено:
		Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов`язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов`язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості отримання.
		Метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період.
		Ефективна ставка відсотка - це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов`язання.
		Відповідно до п.11. МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» фінансовий інструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб`єкта господарювання та фінансового зобов`язання або інструмента капіталу у іншого суб`єкта господарювання.
		Тобто, вказані вище терміни визначені у Додатку А до МСФЗ 9 або в § 9 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та використовуються в МСБО 32 в значенні, встановленому МСБО 39 та МСФЗ 9.
		В п.13.3 «Фінансові зобов`язання» наказу № 371 від 26.12.2017 «Про облікову політику ПАТ «Сумське НВО» зазначено наступне:
		- Під час первісного визнання Компанія оцінює всі фінансові зобов`язання за справедливою вартістю.
		Найкращими доказами справедливої вартості фінансового зобов`язання при первісному визнанні є ціна операції, тобто, справедлива вартість одержаної компенсації. Якщо компанія з`ясовує, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від вартості за договором, то різниця між вартістю за договором тасправедливою вартістю відображається як витрати/дохід з одночасним збільшення/зменшенням балансової вартості фінансового зобов`язання.
		Подальша оцінка фінансових зобов`язань здійснюється за амортизованою собівартістю.
		Отже, позивач при переході на Міжнародні стандарти фінансової звітності повинно оцінювати фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, що зазначено в обліковій політиці підприємства.
		Крім того, перевіркою застосовано дисконтування фінансових інструментів за періоди, в яких ПАТ «Сумське НВО» застосовувало міжнародні стандарти фінансової звітності, при цьому жодний зі міжнародних стандартів не містить норм щодо дисконтування, оцінки за амортизованою собівартістю лише довгострокових зобов`язань.
		Крім цього,облікова політика підприємства визначає здійснення оцінки всіх фінансових зобов`язань за амортизованою собівартістю.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пролонгація договору з ПАТ «Запоріжтрансформатор» не надає йому статус довгострокового. Тобто заборгованість залишатиметься в обліку поточним зобов`язанням бо строк її погашення не перевищує 12 місяців та дисконтуванню не підлягає.
		Таким чином, підприємство не застосовує дисконтування для обліку короткострокової заборгованості, оскільки його вплив на таку заборгованість є несуттєвим.
		Суд не погоджуєтьсяз даною позицією позивача і вважає правомірними висновки податкового органу щодо заниження доходів від дисконтування фінансових зобов`язань по договору фінансової допомоги, зважаючи на наступне:
		Стосовно висновку відповідача про заниження підприємством об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування згідно п.п.139.1.2 пункту 139.1 статті 139розділуIII Податкового кодексу України, по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» додатку Р1 Декларації з податку на прибуток на загальну суму 12 479 550 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн., слід зазначити наступне.
		Відповідно до пп.139.1.1 п. 139.1 ст.139 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів! для відшкодування наступних (майбутніх) витрат
		(крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Відповідно до пп.139.1.2. п. 139.1 ст. 139 ПКУфінансовий результат до оподаткування зменшується на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Тобто, підприємство несе витрати на формування резерву (забезпечення) для відшкодування наступних витрат та відшкодовує витрати саме за рахунокврахованих у складі витратрезервів(забезпечень).
		Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженоїнаказом МФУ №291 від 30.11.99 р.та зареєстрованій в Мін`юсті 21.12.99 за №893/4186, формування забезпечень відбувається за Дебітом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» та Кредитом рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Згідно даної Інструкції, кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об`єктів класів 1-6, відображається виправлення помилок за минулий рік. Тобто формування (створення) резервів (забезпечень) згідно національних або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відбувається за Дебітом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» та Кредитом рахунку 4 7 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».
		Так, контролюючим органом зазначено, що суми використання забезпечень (резервів) перевищують суми витрат на формування забезпечень (резервів), які збільшували фінансовий результат, а саме:
		У 2018 році використано забезпечень (резервів) підприємством на суму 39 544 172,49 грн, з них: витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 9 074 381,61 грн; витрати по Пенсійній програмі у сумі 30 469 790,88 грн.
		При цьому, витрати на створення забезпечень (резервів) були сформовані та відображені в рядку 2.1.1 Різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, у 2018 році лише у сумі 34 571 168 грн., з них: забезпечень на гарантійні зобов`язання у сумі 3 524 168,09 грн; забезпечення по витратам по Пенсійній програмі у сумі 31 047 000 грн.
		Використано забезпечень (резервів) підприємством у 1 кварталі 2019 році на суму 7 506 545,07 грн., грн. з них: витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 793,53 грн; витрати по Пенсійній програмі у сумі 7 432 751,54 грн.
		При цьому, витрати у 1 кварталі 2019 році на створення забезпечень (резервів) не були сформовані.
		Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наданих до перевірки головних книг за 2018 рік та 1 квартал 2019 року встановлено, що за Дт рахунків 47377777 «Забезпечення гарантійних зобов`язань», 47477777 «Забезпечення по Пенсійній програмі» ПАТ «Сумське НВО» відображено суми використання забезпечень, а саме:
		2018 рік на суму 39 544 172,49 грн, з них:
		-витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 9 074 381,61 грн.
		-витрати по Пенсійній програмі у сумі 30 469 790,88 грн.
		1 квартал 2019року на суму 7 506 545,07 грн., з них :
		- витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 793,53грн.
		- витрати по Пенсійній програмі у сумі 7 432 751,54 грн.
		При цьому витрати на створення забезпечень були сформовані та відображені в рядку 2.1.1 Різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, лише у 2018 році у сумі 34 571 168 грн. за рахунок:
		- забезпечень на проведення гарантійного обслуговування у сумі 3 524 168,09 грн.
		-забезпечення по витратам від визнання зобов`язань по Пенсійній програмі у сумі 31 047 000грн.
		До 2018 року такий показник не декларувався, сальдо по рахункам 47377777 «Забезпечення гарантійних зобов`язань», 47477777 «Забезпечення по Пенсійній програмі» в бухгалтерському обліку підприємства відсутнє.
		У 2018 році витрати на створення забезпечень по Пенсійній програмі були сформовані у сумі 31 047 000 грн., сума таких витрат збільшила фінансовий результат до оподаткування та використана у сумі 30 469 790,88 грн., сума використання віднесена на зменшення фінансового результату. Тобто, сума невикористання таких забезпечень станом на 31.12.2018 року склала 577 209,12 грн. В 1 кварталі 2019 року підприємство зменшує фінансових результат у сумі 7 432 751,54 грн. Таким чином, сума використання перевищує суму витрат на формування, яка збільшувала фінансовий результат на 6 855 542.42 грн. за 1 квартал 2019 року.
		У 2018 році витрати на створення забезпечень по гарантійним зобов`язанням були сформовані у сумі З 524 168 грн., сума таких витрат збільшила фінансовий результат до оподаткування та використані у сумі 9 074 381,61 грн. у 2018 році та у сумі 73 793,53 грн. у 1 кварталі 2019 року, сума використання віднесена на зменшення фінансового результату. Таким чином, суми використаних резервів перевищують суми витрат на формування резервір як за даними бухгалтерського обліку так і в податковому обліку як різниць, які збільшували фінансовий результат на 5 550 213.61 грн. за 2018 рік та на 73 793.53 грн. за 1 квартал 2019 року.
		Таким чином, ПАТ «Сумське НВО» завищено різниці по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт139.1.2 пункту 139.1 статті 139розділуIII Податкового кодексу України)», що зменшують фінансовий результат до оподаткування, на загальну суму 12 479 550 грн., в т.ч.: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. з витрат по гарантійним зобов`язанням за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн., з них :витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 794 грн., витрати по Пенсійній програмі у сумі 6 855 542 грн.
		З огляду на викладене, в порушення пп.139.1.2. п. 139.1 ст.139 ПКУПАТ «Сумське НВО» завищено різниці по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт139.1.2 пункту 139.1 статті 139розділуIII Податкового кодексу України)», та занижено об`єкт оподаткування на загальну суму 12 479 550 грн., в т.ч.: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомленнярішенняОфісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000565016 та відсутність підстав для його скасування.
		Щодо доводів апелянта стосовно розрахунку дисконту, судова колегія зазначає наступне.
		Стосовно формули позивач зазначає в поясненнях, що ним використовується загальноприйнята формула PV = FV* 1/(1 + і)п. Проте, при викладенні самого розрахунку, позивач порушує цю формулу ( сторінка 5 пояснень), оскільки заніс до дужок (1/1+і)п. За правилами обрахунку результат обчислення за такими формулами буде різний. Тому, при розрахунку дисконту у позивача дисконт дорівнює нулю.
		Проте, якщо застосувати все ж таки формулу, яка наведена самим позивачем, то по першому розрахунку вийде наступне:
		1-й потік (тіло)
		PV = FV*1/(1 +і)п 1/(1+і)п= 1/1,265625=2, 265 625
		PV потоку № 1= 280 672 230*2, 265 625=635 898 021,09 грн.
		2-й потік (відсотки)
		Слід зазначити, що така формула може використовуватись лише у тому випадку, якщо грошові потоки передбачають лише повну виплату в кінці строку, при цьому кількість періодів буде залежати від необхідної періодичності розрахунків. Якщо облік необхідно проводити на щомісячній основі, то відповідно і кількість періодів необхідно зазначати у місяцях, якщо на квартальній - то у кварталах, по рокам - у роках, та дисконтувати окремо.
		Тому відповідно до наведених позивачем формул і ставки дисконту (0,125) розрахунок буде наступний:
		1 /(1+і)п= і /(і +(). 125)12=4,109890666
		280 672 230*0,125*4, 109890666= 144 191 522 грн.
		3-й потік (відсотки)
		1 /(1 +і )"= 1 /(1 +0,125)24= 16,8912012928
		280672 230*0,125*16,8912012928=592 611 391 грн.
		Отже, при правильному розрахунку за формулою та ставкою дисконту, застосованою позивачем сума теперішньої вартості трьох вказаних очікуваних майбутніх потоків грошових коштів складає 635 898 021,09+144 191 522+592 611391 = 1 372 700 934,87 грн.
		Порівнюючи теперішню вартість кредиту із його майбутньою вартістю:
		280 672 230- 1 372 700 934,87= - 1 092 028 704,87 грн,
		Крім того, нормами МСФЗ не передбачено врахування порогу і суттєвості для здійснення дисконтування очікуваних, майбутніх потоків грошових коштів.
		В наданих висновків аудиторів визначено поріг суттєвості по об`єктах обліку стосовно розкриття або не розкриття інформації в примітках де окремої фінансової звітності, що ніяк не пов`язано з дисконтуванням очікуваних майбутніх потоків грошових коштів.
		В акті перевірки при розшифруванні формули для розрахунку дисконтування було зазначено, що «і- середня ставка НБУ, ставка дисконту).
		Середня річна ставка рефінансування НБУ за період з с 13.12.2018 по 30.01.2019 склала 18% та застосовується для тільки для операцій в національній валюті.
		В акті перевірки для розрахунку фінансових зобов`язань за амортизованою собівартістю, а саме, ставка дисконтування, були застосовані процентні ставки (середньозважені ставки в річному обчисленні) за кредитами резкдентам(крїм інших депозитних корпорацій) за секторами економіки, розміщені на офіційному сайті НБУ.
		Щодо застосування формули позивача та відповідача, то результат їх обрахунку буде однаковий. Як приклад:
		PV=FV/(l+i)2
		280 672 230/(1 +0,061)2 = 280 672 230/1,125721= 249 326 636 грн.
		PV=FV*l/(l+i)2
		280 672 230* 1/(1+0,061 )2 = 280 672 230* 0,888319574 = 249 326 636 грн.
		Щодо заперечень апелянта на ухвалу суду першої інстанції від 14.04.2021 про відмову у задоволенні клопотання позивача про проведення судової економічної експертизи щодо коректності проведеного дисконтування фінансових зобов`язань, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено будь-яких обґрунтувань щодо неправомірності вказаної ухвали, а лише зазначено про її безпідставність.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. 
		Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" - залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 по справі № 480/5217/19 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді   Г.Є. Бершов   В.В. Катунов   Постанова складена в повному обсязі 03.02.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...