Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-8-869/10/1512 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 2-а-8-869/10/1512 
		    
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		                                 26 травня 2010 року 
		      Київський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого - судді  Войтова Г.В 
		за участю секретаря  Калашник С.Г. 
		за участю представника позивача  ОСОБА_1, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області та ІДПС ВДАІ 3 ОАТ Миколаївського району ГУМВС України в Миколаївській області Лелюка Ю.В.  «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -   
		                   В С Т А Н О В И В : 
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якій просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 113090 від 02 березня 2010 року, а також закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 02 березня 2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривен за постановою, складеною відповідачем незаконно. 
		Під час судового розгляду представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. 
		Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не зявився, будь-яких заяв або клопотань про відкладення слухання справи, заперечень на позов не надав. 
		Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи та наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі. 
		Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України. 
		Як вбачається з наданих представником позивача доказів, 02 березня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 гривен відповідно до постанови про накладання штрафу, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. 
		Ухвалою суду від 31 березня 2010 року з ВДАІ УМВС України в Миколаївській області витребувалась адміністративна справа у відношенні позивача або інша інформація яка б підтверджувала факт здійснення правопорушення, яка для огляду суду не була надіслана чи представлена відповідачем по справі, у звязку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно наявних у матеріалах справи доказах. 
		З вказаної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем була перевищена швидкість, що було зафіксовано приладом ?скра-1”. 
		Відповідачем по справі також суду не були надані відповідні докази стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, у звязку з чим відповідач не надав суду докази того, що саме позивачем по справі була перевищена встановлена швидкість на 20 км/год, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що відсутні свідки даного правопорушення, у звязку з чим відповідач не надав суду докази того, що саме позивачем по справі була перевищена встановлена швидкість, та того, що позивачем взагалі була така швидкість перевищена. 
		Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.  
		Враховуючи викладене, з копії протоколу про адміністративне правопорушення та з копій постанови в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення з власних міркувань. 
		Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. 
		Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом, надавши судові будь-яких заперечень на адміністративний позов позивача. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривен. 
		Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ВДАІ УМВС України в Миколаївській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”. 
		Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності. 
		Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством. 
		Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами. 
		В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.). 
		Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. 
		Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. 
		У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню. 
		На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.  
		Судове рішення (постанова)  це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому. 
		Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, - 
		                   П О С Т А Н О В И В :  
		Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області та ІДПС ВДАІ 3 ОАТ Миколаївського району ГУМВС України в Миколаївській області Лелюка Ю.В. - ?ро скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення”  задовольнити. 
		Скасувати постанову ІДПС ВДАІ 3 ОАТ Миколаївського району ГУМВС України в Миколаївській області Лелюка Ю.В. від 02 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 113090 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 1 КпАП України та накладеного штрафу у розмірі 340 гривен. 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 113090 від 02 березня 2010 року у відношенні ОСОБА_2, притягнутого до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України - закрити. 
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.  
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. 
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...