Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 311/2297/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про відновлення втраченого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 10.02.2023. Зареєстровано: 11.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2023
Номер судового провадження: 2-в/332/1/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		Справа № 311/2297/21
		Провадження №: 2-в/332/1/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 лютого 2023 р.                                м.Запоріжжя 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:головуючого - судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря  Божко В.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя матеріали цивільної справи №311/2297/21 про відновлення втраченого провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
		встановив:
		16.01.2023 ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя було відновлено втрачене судове провадження у справі №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ своєю ухвалою від 31.01.2023 матеріали цивільної справи №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків.
		Запорізький апеляційний суд зазначив, що за змістом розділу Х «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У зв`язку з цим слід враховувати, що обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, залежить від мети такого відновлення. Для оскарження судового рішення, його перегляду за нововиявленими обставинами необхідним є не лише відновлення самого рішення, а й відновлення письмових доказів у справі, які досліджувалися судом і результати оцінки яких відображені у такому рішенні.
		Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі №2-879/10 (провадження №61-6618св18).
		Резолютивна частина ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2023 року містить знеособлений текст рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року у цій справі, тобто текст, в якому здійснено маскування відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства, який фактично не може бути таким, що замінює втрачений оригінал судового рішення.
		Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
		Встановлено, що в судовому засіданні 16 січня 2023 року Заводський районний суд м.Запоріжжя дослідив усі наявні матеріали справи ЄУН №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в тому числі копію повного тексту рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.01.2022, справа №311/2297/21.
		Тобто, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2023 року відновлено втрачене судове провадження і в частині змісту рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року у справі ЄУН №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
		 
		В той же час, резолютивна частина ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2023 року не містить знеособлений текст рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року у цій справі, тобто текст, в якому здійснено маскування відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства, який фактично не може бути таким, що замінює втрачений оригінал судового рішення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що резолютивна частина ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2023 року у справі про відновлення втраченого провадження ЄУН №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом із зазначенням знеособленого тексту рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2023 року у справі ЄУН №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом не відповідає його мотивувальній частині, де зазначено, що в судовому засіданні 16 січня 2023 року Заводський районний суд м.Запоріжжя дослідив копію повного тексту рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.01.2022, справа №311/2297/21.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне виправити допущену судом описку в резолютивній частині ухвали.
		Керуючись ст. ст. 258, 269, 353 ЦПК України, суд, -
		постановив:
		Внести виправлення в резолютивну частину ухвали Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 січня 2023 року у справі про відновлення втраченого провадження ЄУН №311/2297/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
		«Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі ЄУН №311/2297/21, Провадження №2/311/262/2022 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітомв частині зібраних судом документів, а саме:
		копії позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом;
		копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_1 від 16.04.1996 на ім`я ОСОБА_1 ;
		копії РНОКПП на ім`я ОСОБА_1 ;
		копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 від 06.10.1999 на ім`я ОСОБА_2 ;
		копії РНОКПП на ім`я ОСОБА_2 ;
		копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 ;
		копії свідоцтва про одруження , серія НОМЕР_3 від 12.05.1970;
		копії свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_4 від 04.09.2007;
		копії свідоцтва про укладення шлюбу, серія НОМЕР_5 від 24.06.1978;
		копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 23.02.2017;
		копії свідоцтва про народження Республіка Польща на ім`я ОСОБА_6 ;
		копії свідоцтва про смерть ( повторне), серія НОМЕР_6 від 23.02.2017;
		копії свідоцтва про шлюб Республіка Польща від 22.03.2019;копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_7 від 26.05.1954;
		копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 23.02.2017;
		копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_8 від 15.02.2017;
		копії свідоцтва про шлюб Республіка Польща від 22.03.2019;
		копії рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.03.2017, справа №311/563/17;
		копії Постанови Запорізького апеляційного суду від 16.01.2019, справа №311/563/17;
		копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_9 від 08.12.2006 на ім`я ОСОБА_4 ;
		копії заповіту від 30.07.2014;
		копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 08.10.2014;
		копії заповіту від 15.05.2008;
		копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2017;
		копії ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 13.12.2018, справа №311/2813/17;
		копії рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18.09.2019, справа №311/300/19;
		копії постанови Запорізького апеляційного суду від 05.11.2019, справа №311/300/19;
		копії постанови Верховного Суду України від 14.04.2021, справа №311/300/19;
		копії квитанцій від 10.06.2021;
		копії відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2021;
		копії рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 13.05.2021 №58090503;
		копії рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 13.05.2021 №58093902;
		копії Розпорядження сільського голови від 25.12.2013 №65-осн.;
		копії Державного акту на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_7 , серія ІІІ-ЗП №006053;
		копії Рішення про реєстрацію житлового фонду від 17.10.1990 №196;
		копії списку житлових будинків с. Підгірне;
		копії довідки від 04.01.2019;
		копії довідки від 12.11.2018;
		копії довідки від 05.05.2021 №197;
		копії Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_8 , №657661;
		копії довідки від 27.05.2021 №165;
		копії звіту з оцінки майна від 11.01.2019;
		копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.06.2021;
		копії листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Відділ у Василівському районі;
		копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.08.2012 №4440;
		копії ордеру на надання правничої (правової ) допомоги від 30.04.2021;
		копії клопотання про витребування актового запису про смерть від 04.06.2021;
		копії заяви про виклик свідків від 04.06.2021;
		копії клопотання про витребування спадкової справи від 04.06.2021;
		копії клопотання про витребування спадкової справи від 04.06.2021;
		копії попереднього ( орієнтовного) розрахунку суми судових витрат від 04.06.2021;
		копії заяви про забезпечення позову від 07.06.2021;
		копії протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021;
		копії заяви від 14.06.2021;
		копії квитанцій;
		копії запиту від 15.06.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 15.06.2021 , справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 15.06.2021;
		копії заяви про приведення виконавчого документу у відповідність від 16.06.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 15.06.2021 , справа №311/2297/21;
		копії повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.06.2021;
		копії відповіді від 17.06.2021;
		копії довідки про реєстрацію місця проживання особи від 16.06.2021;
		копії службової записки від 17.06.2021;
		копії протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 22.06.2021 , справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 22.06.2021;
		копії судових повісток від 22.06.2021;
		копії супровідних листів від 22.06.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 22.06.2021 , справа №311/2297/21;
		копії апеляційної скарги на ухвалу Василівського районного суду від 15.06.2021 , справа №311/2297/21 від 25.06.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 15.06.2021 , справа №311/2297/21;
		копії поштового конверту;
		копії супровідного листа від 30.06.2021;
		копії протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 07.07.2021, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 08.07.2021;
		копії заяви від 19.07.2021;
		копії судової повістки від 20.07.2021;
		копії супровідного листа від 20.07.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду від 20.07.2021 , справа №311/2297/21;
		копії ухвали Василівського районного суду від 20.07.2021 , справа №311/2297/21;
		копії ухвали Василівського районного суду від 20.07.2021 , справа №311/2297/21;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 20.07.2021, справа №311/2297/22;
		копії квитанції від 15.07.2021;
		копії позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом;
		копії поштового конверту;
		копії протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2021, справа №311/2933/21;
		копії супровідного листа від 21.07.2021;
		копії судових повісток від 21.07.2021;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 21.07.2021, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 21.07.2021;
		копії відповіді від 23.07.2021 №736/01-16;
		копії супровідного листа від 22.07.2021 №1083/21.1.-4-05;
		копії актового запису про смерть від 29.11.2011;
		копії поштового конверту;
		копії супровідного листа від 04.08.2021 №406/01-16;
		копії спадкової справи  титульний лист;
		копії заяви ОСОБА_1 від 16.02.2017;
		копії заяви ОСОБА_4 від 03.03.2017;
		копії заяви ОСОБА_2 від 04.05.2017;
		копії повідомлення спадкоємцю ОСОБА_9 від 05.05.2017 №255/02-14;
		копії повідомлення спадкоємцю ОСОБА_10 від 05.05.2017 №253/02-14;
		копії повідомлення спадкоємцю ОСОБА_11 від 05.05.2017 №254/02-14;
		копії повідомлення спадкоємцю ОСОБА_12 від 05.05.2017 №252/02-14;
		копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.02.2017;
		копії супровідного листа виконавчої служби від 23.06.2021;
		копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2021;
		копії Запорізького апеляційного суду від 12.08.2021 , справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 13.08.2021;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 16.08.2021, справа №311/2297/21;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 16.08.2021, справа №311/2297/21;
		копії протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 25.08.2021, справа №311/2297/21;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 16.08.2021, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 20.09.2021;
		копії ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 23.09.2021, справа №311/873/21;
		копії супровідного листа від 23.09.2021;
		копії заяви від 05.10.2021;
		копії клопотання від 18.10.2021;
		копії медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_7 ;
		копії виписок з амбулаторної картки;
		копії квитанції від 19.10.2021;
		копії заяви про відкладення справи від 08.11.2021;
		копії постанови Запорізького апеляційного суду від 24.11.2021, справа №311/2297/21;
		копії постанови Запорізького апеляційного суду від 24.11.2021, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 30.11.2021;
		копії супровідного листа від 01.12.2021;
		копії рішення ( вступна та резолютивна частини) Василівського районного суду Запорізької області від 10.01.2022, справа №311/2297/21;
		копії повного тексту рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10.01.2022, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 22.01.2022;
		копії супровідного листа від 23.02.2022;
		копії протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 15.02.2022, справа №311/2297/21;
		копії супровідного листа від 15.02.2021;
		копії ухвали Запорізького апеляційного суду від 15.02.2022, справа №311/2297/21.
		   Відновити рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2022 року у справі ЄУН №311/2297/21, Провадження №2/311/262/2022 наступного змісту:
		Державний герб України
		Справа № 311/2297/21
		Провадження № 2/311/262/2022
		10.01.2022
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 січня 2022 року м. Василівка
		Василівський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючогосудді Задорожка Д.А.,
		секретаря судового засідання Чучі С.О.,
		представника позивачівадвоката Кара Р.Т.,
		представника відповідачаадвоката Трачук Н.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, який мотивований наступним.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після смерті якого заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В. за № 19/2017.
		Після смерті ОСОБА_7 заяви про прийняття спадщини подали: ОСОБА_1 , який подав заяву про прийняття спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_7 на його ім`я 15.05.2007; ОСОБА_4 , яка подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, складеним померлим на її ім`я 30.07.2014; ОСОБА_2 , яка подала заяву про прийняття спадщини за законом, як спадкоємиця 5 черги, яка є померлому рідною племінницею.
		15.05.2007 ОСОБА_7 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким заповів земельну ділянку площею 7,10 га на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 006053, виданого Підгірненською сільською радою Василівського району Запорізької області 13.12.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 335.
		30 липня 2014 року ОСОБА_7 склав заповіт на ім`я ОСОБА_4 , яким заповів їй належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1 , а також все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось та все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право. Даний заповіт посвідчено секретарем Підгірненської сільської ради Самойленко Л.О. та зареєстровано в реєстрі за № 7, яка здійснювала нотаріальні дії на підставі розпорядження сільського голови Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області від 25.12.2013 № 65-осн.
		Постановою приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Кириченко В. В. від 16 серпня 2017 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з його нікчемністю в силу недотримання норм закону та порушенням положеньстатті 1247 ЦК України, якою передбачено зазначення у заповіті місця та часу його складання.
		ОСОБА_13 звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з вимогами про визнання заповіту дійсним.
		13.12.2018 на підставі поданої ОСОБА_4 заяви про відмову від позову та закриття провадження, Василівський районний суд Запорізької області закрив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Підгірненської сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа, ОСОБА_2 , про визнання заповіту дійсним.
		Через деякий час ОСОБА_4 звернулась до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, який постановою нотаріуса від 16.08.2017 визнаний нікчемним.
		18.09.2019 рішенням Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
		05.11.2019 Запорізький апеляційний суд скасував рішення Василівського районного суду від 18.09.2019, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 та визнав за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) у розмірі 7,10 га, що належали померлому ОСОБА_7 
		ОСОБА_4 використала своє право на реєстрацію речового права та зареєструвала право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) у розмірі 7,10 га, що належали померлому ОСОБА_7 
		14.04.2021 Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову Запорізького апеляційного суду від 05.11.2019.
		Позивачі зазначили, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюванного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.
		Якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись положеннямистатті 1254 ЦК України(підпункт 5.2 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку).
		Положення частини четвертоїстатті 1254 ЦК Україниє виключенням із загального правила про наслідки недійсності правочину, а отже, за аналогією застосовані бути не можуть. Також немає підстав застосовувати аналогію закону (частина першастатті 8 ЦК України), оскільки питання наслідків нікчемності правочину (у тому числі й заповіту, як одностороннього правочину) врегульовані частинами першою та другоюстатті 216 ЦК України.
		Частиною першоюстатті 216 ЦК Українипередбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Позивачі наголосили, що з урахуванням практики Верховного Суду, оскільки заповіт складений ОСОБА_7 30 липня 2014 року на ім`я позивачки, яким заповів ОСОБА_4 належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , а також все належне йому майно, посвідчено секретарем ради Підгірненської сільської ради Самойленко Л.О. та зареєстровано в реєстрі за № 7, є нікчемний і не породжує правових наслідків та не впливає на попередній заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Скориченко А.В. 15 травня 2007 року за реєстровим номером 1183, яким ОСОБА_7 заповів ОСОБА_1 належну йому на праві власності земельну ділянку розміром 7,10 га на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, тому ОСОБА_1 спадкуватиме за заповітом від 15.05.2007 земельну ділянку розміром 7,10 га на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області.
		ОСОБА_2 у 2017 році звернулась до Василівського районного суду Запорізької області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_7 , як між племінницею та рідним дядьком, оскільки свідоцтво про народження її батька, ОСОБА_14 , який є рідним братом померлого ОСОБА_7 , було втрачене.
		20.03.2017 Василівським районним судом Запорізької області ухвалено рішення про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , як між племінницею та рідним дядьком.
		На вказане рішення суду ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу. 16.01.2019 Запорізьким апеляційним судом апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.03.2017 про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 скасоване, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду, оскільки між спадкоємцями вбачався спір про право.
		Вже після скасування Запорізьким апеляційним судом рішення Василівського районного суду Запорізької області про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було з`ясовано, що свідоцтво про народження батька позивачки, ОСОБА_14 , та дядька, ОСОБА_7 , було втрачено, у зв`язку загально відомим історичним фактом - післявоєнним переселенням цілих родин після звільнення території з-під Польської окупації і в тому числі і родини Лавриків із села Шмитків Сокальського району Львівської області, яке також було окуповане ОСОБА_15 .
		ОСОБА_7 поновив свій актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Актовий запис про народження його брата, ОСОБА_14 , батька ОСОБА_2 , знайдений у архіві актових записів про народження в м. Варшава Республіки Польща. Крім того, у архіві актових даних (записів) у Варшаві віднайдений і актовий запис про шлюб батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_14  ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ( дівоче прізвище ОСОБА_18 ). 
		Факт родинних відносин підтверджено архівними документами з архіву актових записів у Варшаві актового запису про народження ОСОБА_14 , актового запису про шлюб ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та поновленого актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 . Документи з архіву актових даних у Варшаві були отримані на запит ОСОБА_2 уже після скасування Запорізьким апеляційним судом рішення Василівського районного суду про встановлення факту родинних відносин.
		З огляду на викладене, позивачі зазначили, що при встановленні приватним нотаріусом Кириченко В.В. нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_4 , спадкування відбувається також і за законом спадкоємицею 5 черги - племінницею померлого ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .
		До складу спадщини після смерті ОСОБА_7 входить: земельна ділянка з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,10 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 13.12.2002 ІІІ-ЗП № 006053, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 335, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Підгірненської сільської ради від 27.09.2001 №540; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій дружині ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 18.11.2011 ЯЛ № 657661, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232090001001327, виданого на підставі розпорядження Василівської районної державної адміністрації № 88 від 24.02.2011, яку ОСОБА_7 успадкував від дружини, але за життя не оформив спадкових прав.
		Проте позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом земельної ділянки з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,10 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, не мають можливості оформити право власності в порядку спадкування через реєстрацію речового права за ОСОБА_4 , яка зареєструвала право власності за собою на підставі постанови Запорізького апеляційного суд 05.11.2019, скасованої 14.04.2021 Верховним Судом.
		Звернувшись до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського район Запорізької області Плетінь С.В. із заявою про припинення речового права на майно за ОСОБА_4 у зв`язку зі скасуванням рішення суду, на підставі якого ОСОБА_4 набула право власності, державний реєстратор виніс рішення про відмову у припиненні речового права за ОСОБА_4 з посиланням на положенняст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено, що скасування державної реєстрації прав допускається лише з одночасним визнання речових прав за іншою особою. В подальшому, з цих же підстав нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину.
		На підставі викладеного, позивачі просили суд: припинити право власності, зареєстроване за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровиим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,0998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2041243423209, дата реєстрації 27.02.2020; визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,10 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 13.12.2002 ІІІ-ЗП № 006053, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 335, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Підгірненської сільської ради від 27.09.2001 № 540, в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_7 ; припинити право власності, зареєстроване за ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2041237223209, дата реєстрації 27.02.2020.; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_7 ; визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 18.11.2011 ЯЛ № 657661, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232090001001327, виданого на підставі розпорядження Василівської районної державної адміністрації № 88 від 24.02.2011, яку ОСОБА_7 успадкував від дружини але за життя не оформив своїх спадкових прав; стягнути судові витрати(т.с. № 1, а.с. 1-7).
		ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, який мотивовано наступним.
		Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року в задоволенні її позову було відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у заповіті ОСОБА_7 від 30 липня 2014 року відсутнє зазначення години та хвилини його складення, а тому він є нікчемним, що унеможливлює визнання за позивачкою права власності на спірне майно у порядку спадкування за цим заповітом.
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року її апеляційну скаргу задоволено, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову та визнано за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) площею 7,1 га, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Апеляційний суд виходив з того, що незазначення в тексті заповіту часу його складання не впливає на волю заповідача, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що в цей же день він складав інший заповіт, який би конкурував з даним заповітом, не надано. Крім того, ані відповідачами, ані третіми особами не вказано, які саме обставини свідчать про те, що від зазначення у заповіті саме години та хвилини його складення залежать факти, які мають суттєве юридичне значення для оцінки як волевиявлення ОСОБА_7 , так і дотримання прав інших осіб.
		Постановою від 14 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року скасовано, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови суду касаційної інстанції. В іншій частині рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року залишено без змін.
		Постанова касаційного суду мотивована тим, що позов було пред`явлено до неналежного позивача, а належними є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були у справі третіми особами.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 .
		30.07.2014 ОСОБА_7 складено заповіт на ім`я зустрічної позивачки, який посвідчено Підгірненською сільською радою Василівського району Запорізької області, тому спадкування відбулося за заповітом.
		На час смерті спадкодавця йому на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) площею 7,0998, кадастровий номер 2320985300:02:003:0006, та земельна ділянка площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2320985300:01:020:0001, що розташована за адресою: с. Підгірне Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту.
		У встановленийст.1270 Цивільного кодексутермін ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Кириченко В.В., але постановою від 16 серпня 2017 року нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зазначивши у постанові, що заповіт є нікчемним.
		ОСОБА_4 вказала, що на теперішній час заповіт ОСОБА_7 є дійсним, ніким не оспорений, а не зазначення у тексті заповіту часу його складання, яким на думку нотаріуса, є години та хвилини не впливає на волю заповідача, його волевиявлення було вільним, відповідало його волі, було спрямоване на передачу майна саме їй та зафіксоване у заповіті і не є підставою для визнання його недійсним чи нікчемним, у зв`язку з чим позивачі за первісним позовом не мають права на спадкування.
		З огляду на викладене, ОСОБА_4 просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (пай) площею 7,0998, кадастровий номер 2320985300:02:003:0006; земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2320985300:01:020:0001, що розташована за адресою: с. Підгірне Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачів понесені судові витрати(т.с. № 2, а.с. 1-9).
		В судовому засіданні представник позивачів підтримала первісні позовні вимоги та додатково зазначила, що заповіт, складений ОСОБА_7 30 липня 2014 року, яким він заповідав усе належне йому майно ОСОБА_4 є нікчемним в силу вимог закону, оскільки посвідчений секретарем Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Самойленко Л.О., яка не була наділена відповідними повноваженнями, оскільки рішення виконавчого комітету вказаної ради про уповноваження секретаря сільської ради на вчинення відповідних нотаріальних дій в установленому законом порядку не виносилося, а розпорядження сільського голови від 25 грудня 2013 року, яким до обов`язків секретаря сільської ради віднесено здійснення нотаріальних дій, суперечить вимогам закону, отже заповіт, на думку представниці позивачів, посвідчений особою, яка не була наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити з викладених вище підстав.
		В судовому засіданні представник первісного відповідача та зустрічного позивача просила відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, з підстав викладених в ньому. Зазначила, що підстави позовних вимог, вказані представником позивачів, не були викладені в позовній заяві. Заповіт, складений ОСОБА_7 30 липня 2014 року, яким він заповідав усе належне йому майно ОСОБА_4 зареєстрований у відповідному реєстрі заповітів, є чинним та підлягає виконанню.
		Вислухавши пояснення представників первісних позивачів та відповідача, дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов задовольнити, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб,визначений законом або договором.
		Згідно вимог ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини,що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідност.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
		Відповідно до ч.1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано нормамиЦК України,Законом України «Про нотаріат»ті іншими нормативно-правовим актами.
		Відповідно дост.328ЦК України, право власності набувається на підставах, які незаборонені законом.
		Відповідно дост.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Відповідно дост.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до ч.1ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно дост.. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина 1); у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу(частина 2) ; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина 3).
		Відповідно до ч.1ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		Відповідно дост.. 1247 ЦК України,заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення (частина 1); заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертоїстатті 207цього Кодексу(частина 2); заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу(частина3); заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (частина 4).
		Відповідно до ч.1ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини 1статті 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
		Відповідно до п.2 ч.1ст. 37 Закону України «Про нотаріат», у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування посвідчують заповіти (крім секретних).
		Відповідно до статті 49 Закону України«Про нотаріат» (в редакції чинній на час вчинення нотаріусом нотаріальної дії), нотаріус абопосадоваособа,якавчиняєнотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (пункти 1,2 ч.1); нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим устатті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьоюстатті 47 цього Закону(частина 2). Нотаріусу абопосадовійособі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (частина3); на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (частина 4).
		Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5(в редакції чинній на час вчинення нотаріусом нотаріальної дії), нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства (п.1 глави 8); нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (абз.1, 2 п.1 глави 13);
		Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 11.11.2011N3306/5 (в редакції чинній на час посвідчення заповіту), посадові особиорганівмісцевогосамоврядування,які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти (п.п.1.1); посадові особи органів місцевого самоврядування зобов`язані роз`яснити громадянам змістізначенняподанихними проектівзаповітіві перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону (п.п.1.3); посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей1247,1251 Цивільного кодексу Україниі особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування; заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем (абз. 2,4 п.п. 1.4).
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть(т.с. № 1, а.с. 25). Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , земельна ділянка (пай) з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006 та земельна ділянка з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 дружині ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 18.11.2011 ЯЛ № 657661, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232090001001327, виданого на підставі розпорядження Василівської районної державної адміністрації № 88 від 24.02.2011, яку ОСОБА_4 успадкував від дружини, але за життя не оформив своїх спадкових прав, що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю від 13.12.2002 ІІІ-ЗП № 006053, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 335, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області від 27.09.2001 №540(т.с. № 1, а.с. 59); рішенням виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів від 17 жовтня 1990 року №196 про оформлення за ОСОБА_7 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (т.с. № 1, а.с. 60-61); довідками Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області від 04.01.2019(а.с.62)та від 13.11.2018(т.с. № 1, а.с. 63), довідкою Василівської міської радивід06.05.2021(т.с. № 1, а.с. 64), Державним актом на право приватної власності на землю від 18.11.2011 ЯЛ № 657661, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232090001001327, виданого на підставі розпорядження Василівської районної державної адміністрації № 88 від 24.02.2011(т.с. № 1, а.с. 65), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 23.02.2017, яким підтверджено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.с. № 1, а.с. 24); довідкою Василівської міської ради № 165 від 27.05.2021 про спільну реєстрацію за однією адресою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на момент смерті останньої(т.с. № 1, а.с. 66),актовим записом про смерть ОСОБА_21 (т.с. № 1, а.с. 136).
		Після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Кириченко В.В. 16 лютого 2017 року заведено спадкову справу № 19/2017(т.с. № 1, а.с. 139-143), згідно якої, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулися: 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 спадкування на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Скориченко А.В. 15.05.2007 за р.№ 1183) (т.с. № 1, а.с. 139зв.); 03 березня 2017 року ОСОБА_4 (спадкування на підставі заповіту, посвідченого Підгірненською сільською радою Василівського району Запорізької області 30.07.2014 за р.№ 7)(т.с. № 1, а.с. 140); 04 травня 2017 року  ОСОБА_2 (спадкування за законом, згідностатті 1265 ЦК України)(т.с. № 1, а.с. 140зв.).
		Родинні відносини позивачки ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_7 підтверджуються архівними документами, зокрема, актовим записом про народження ОСОБА_14 , актовим записом про шлюб ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , паспортом позивачки, свідоцтвом про народження ОСОБА_21 , свідоцтвом про її одруження з ОСОБА_22 , свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_22 , свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_23 (т.с. № 1, а.с. 18-21, 23, 12,13,14,15,16).
		18.09.2019 рішенням Василівського районного суду Запорізької області ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом(т.с. № 1, а.с. 40-43).
		05.11.2019 Запорізький апеляційний суд скасував рішення Василівського районного суду від 18.09.2019, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 та визнав за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) у розмірі 7,10 га, що належали померлому ОСОБА_7 (т.с. № 1, а.с. 44-46).
		ОСОБА_4 використала своє право на реєстрацію речового права та зареєструвала право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) у розмірі 7,10 га, що належали померлому ОСОБА_7 (т.с. № 1, а.с. 51-52, 53-54).
		14.04.2021 Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову Запорізького апеляційного суду від 05.11.2019(т.с. № 1, а.с. 47-50).
		Рішеннями державного реєстратора позивачу ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006(т.с. № 1, а.с. 55-56).
		Постановою приватного нотаріуса Кириченко В.В. від 03.06.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2007 після померлого ОСОБА_24 . При цьому, в постанові приватним нотаріусом вказано, щостаттею 1257 ЦК Українипередбачено, що заповіт складений особою, яка не має на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним(т.с. № 1, а.с. 71-72).
		30.07.2014 ОСОБА_7 складено заповіт наім`я позивача,яким ОСОБА_7 заповів ОСОБА_4 належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , а також все належне йому майно. Заповіт посвідчено секретарем ради Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Самойленко Л.О. та зареєстровано в реєстрі за № 7(т.с. № 1, а.с. 33). Вказаний заповіт внесений до Спадкового реєстру (т.с. № 1, а.с. 34), є чинним та на теперішній час не скасований.
		Підставою звернення первісних позивачів до суду стала неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_7 у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії, а зустрічної позивачки - неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 внаслідок відмови нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії.
		Постановою приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Кириченко В.В. від 16 серпня 2017 року ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки, на думку нотаріуса, вказаний заповіт є нікчемним в силу недотримання ним норм закону та порушенням положеньст. 1247 ЦК України, якою передбачено зазначення у заповіті місце та часу його складання(а.с. 36).
		Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу; відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
		Суд зазначає, що в порушення вимог ч.3ст. 49 ЦПК України, якою передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, а також вимог ч.3ст. 175 ЦПК України, первісними позивачами в позовній заяві не було викладено обставини, якими вони обґрунтовували свої вимоги, зокрема, озвучених представником позивачів в ході надання пояснень по суті, тобто вже після закінчення підготовчого засідання, що об`єктивно унеможливило надання первісним відповідачем відзиву на позовну заяву або належну підготовку до надання обґрунтованих заперечень на позов, а суду, в свою чергу, перевірку зазначених представницею позивачів обставин.
		Деталізуючи вказані висновки, суд зазначає, що первісні співпозивачі на обґрунтування позовних вимог загально посилалися на нікчемність складеного 30 липня 2014 року ОСОБА_7 заповіту на ім`я ОСОБА_4 , при цьому вказівки з яких саме підстав вказаний заповіт є нікчемний та, як наслідок, обставин на підтвердження вказаних підстав, первісний позов не містить.
		Зазначення таких обставин представницею позивачів вже безпосередньо під час з`ясування судом обставин справи та дослідження доказів, не відповідає вимогам закону та є фактичним виходом за межі позовних вимог.
		Додатково суд звертає увагу, що постанова приватного нотаріуса Кириченко В.В. від 03.06.2021, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.05.2007 після померлого ОСОБА_24 містить лише загальне посилання на положеннястатті 1257 ЦК України, без мотивованого обґрунтування прийнятого нотаріусом рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії(т.с. № 1, а.с. 71-72).
		Суд зазначає, що в силу викладеного не є можливим перевірити вказані доводи представниці позивачів, викладені нею під час розгляду справи по суті, зокрема, щодо правомірності прийнятого 25 грудня 2013 року розпорядження Підгірненського сільського голови.
		Відповідно до положень частини 1статті 37 Закону України «Про нотаріат»(в редакції, чинній на час складення ОСОБА_4 заповіту 30.07.2014),у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.
		Судом встановлено, що вказаний вище заповіт було посвідчено секретарем Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області Самойленко Л.О., тобтопосадовою особиоргану місцевого самоврядування,уповноваженою на вчинення відповідних нотаріальних дій розпорядженням сільського голови, та зареєстровано в реєстрі за № 7(т.с. № 1, а.с. 33). Вказаний заповіт внесений до Спадкового реєстру (т.с. № 1, а.с. 34), є чинним та на теперішній час не скасований.
		Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів про скасування чи визнання незаконним розпорядження Підгірненського сільського голови від 25 грудня 2013 року, а у зв`язку з викладеними вище порушеннями первісними позивачами процесуальних вимог, первісна відповідачка об`єктивно не мала змоги надати свої заперечення в цій частині, а суд, в свою чергу, перевірити викладені доводи.
		Суд вказує, що незазначення в тексті заповіту часу його складання не впливає на волю заповідача, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що в цей же день він складав інший заповіт, який би конкурував з даним заповітом, не надано. Крім того, первісними позивачами не вказано, які саме обставини свідчать про те, що від зазначення у заповіті саме години та хвилини його складення залежать факти, які мають суттєве юридичне значення для оцінки як волевиявлення ОСОБА_7 , так і дотримання прав інших осіб.
		З огляду на викладене, суд вважає необхідним в задоволенні первісного позову відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
		Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що судом не встановлено нікчемності заповіту, складеного 30 липня 2014 року ОСОБА_7 на користь зустрічної позивачки, останній є чинним та дійсним, на теперішній час не скасованим, ОСОБА_4 позбавлена можливості оформити свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 внаслідок відмови нотаріуса у вчиненні відповідної процесуальної дії, суд вважає, що вказані права підлягають судовому захисту шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,0998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Щодо судових витрат.
		Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2); судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 12).
		Відповідно дост. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2) ; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4) ; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5); обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).
		Враховуючи, що в задоволенні первісного позову відмовлено, правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 на користь первісних співпозивачів понесених витрат на оплату судового збору та витрат на правничу допомогу відсутні.
		Одночасно з цим, судом встановлено, що зустрічною позивачкою при зверненні до суду сплачено 2870 грн. 70 коп. судового збору(т.с. № 2, а.с. 10), які підлягають стягненню з зустрічних відповідачів порівну  по 1435 грн. 35 коп. з кожного.
		Крім того, ОСОБА_4 , згідно квитанції від 15 липня 2021 року сплачено адвокату Трачук Н.І. 20000 грн. в якості витрат на правову допомогу(т.с. № 1, а.с. 175).
		Враховуючи, що зустрічний позов задоволено, суд, з урахуванням вимог ч.3ст. 141 ЦПК України, з дотриманням вимог співмірності та розумності, вважає обґрунтованим розмір витрат, понесених зустрічною позивачкою на надання професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 6000 грн., які підлягають стягненню із зустрічних відповідачів на користь ОСОБА_4 порівнупо 3000 грн. з кожного.
		Керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,158,265-268 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування за законом та заповітом, відмовити.
		Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( РНОКПП НОМЕР_10 ), мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006, площею 7,0998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку з кадастровим номером 2320985300:01:020:0001, площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( РНОКПП: НОМЕР_11 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на оплату судового збору у розмірі 1435 грн. 35 коп., та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 3000 грн., а всього, 4435 грн. 35 коп.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_12 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на оплату судового збору у розмірі 1435 грн. 35 коп., та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 3000 грн., а всього, 4435 грн. 35 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 14 січня 2022 року.
		Суддя Василівського районного суду
		Запорізької області Д.А. Задорожко
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної.
		Суддя                                        Ю.І. Ретинська»
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
		Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Суддя: Ю.І. Ретинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...