Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/18694/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2023. Зареєстровано: 14.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2023.
Дата набрання законної сили: 17.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 лютого 2023 року Справа № 160/18694/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                        Бухтіярової М.М.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		ВСТАНОВИВ:
		22.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (далі - ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0090970709 від 02.11.2022 року.
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 07.11.2022 від відповідача було отримано податкове повідомлення-рішення №0090970709 від 02.11.2022 про застосування штрафу у сумі 385904,58грн. за порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 №2505/20. ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» вважає вказане податкове-повідомлення рішення протиправним, таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню. Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. За змістом положень вказаних норм Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірку лише за умови відсутності відповіді від платника податків на його письмовий запит. В той же час, ТОВ «ЕДС-1НЖИНІРИНГ» було дотримано вимоги податкового законодавства щодо надання пояснень та документальних підтверджень на запит податкового органу, а тому підстави для проведення документальної позапланової перевірки відсутні. Щодо висновків податкового органу про допущення позивачем порушення валютного законодавства щодо граничних строків розрахунків через не надходження залишку валютної виручки у розмірі 36641,97дол.США на рахунок товариства, позивачем зазначено, що такі висновки безпідставні та необґрунтовані, оскільки 12.05.2022 між позивачем та компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd було укладено угоду №220512-1В про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки мали одна до одної однорідні вимоги, строк виконання яких настав по договором, зокрема, за договором №2505/20 від 25.05.2020, де товариство є кредитором, а компанія боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 36606,97дол.США. За угодою №220512-1В від 12.05.2022 грошові зобов`язання припиняються частково за договором №2505/20 від 25.05.2020 в розмірі 36606,97дол.США, а також в повному обсязі за Договорами №05-04/20 від 05.04.2020, №30112020 від 30.11.2020, №30102020 від 30.10.2020 у сумі 30618,95дол.США, оскільки зустрічні вимоги є рівними. Дана угода підписана сторонами. Згідно із даними бухгалтерського обліку товариства (рахунок 362) по рахунках з компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd (Ізраїль) дану операцію відображено - 12.05.2022 року Дт632/Кт362. Позивач зазначає, що у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, позивач вважає, що ГУ ДПС не було дотримано чинного законодавства України щодо порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, оскільки з акту перевірки не вбачається чітке формулювання стосовно нормативного підґрунтя нарахування ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» пені за порушення строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором № 2505/20 від 25.05.2020 року, незважаючи на надання повного пакету документів, що підтверджує припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. За таких обставин, позивачем додержано вимоги валютного законодавства щодо дотримання строків розрахунків за ЗЕД-контрактами та застосовано законні способи припинення зобов`язань, що було підтверджено наданими до перевірки документами, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
		01.12.2022 позивачем усунено недоліки позову.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18694/22; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
		13.12.2022 від відповідача надійшла заява про вихід зі спрощеного провадження.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід зі спрощеного провадження відмовлено.
		27.12.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. ТОВ «Едс-Інжиніринг», з однієї сторони, і The Unitronics(1989) (R"G) Etd. (Ізраїль) з іншої сторони уклали договір від 25.05.2020 №2505/20. Кожен платіж повинен бути сплачений протягом 60 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури, та протягом будь-якого строку продовження і якщо сторони не домовилися про інше - 90 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури. Компанія здійснює платежі у валюті США, шляхом SWIFT переказу на банківський рахунок постачальника. Виручка в іноземній валюті за договором про виробництво та постачання від 25.05.2020 №2505/20 на загальну суму 36641,97 дол. США на валютні рахунки ТОВ «Едс-Інжиніринг» не надходила. В ході проведення перевірки надано договір про зарахування зустрічних вимог, а саме: угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2022 №18/08/2022, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 №12/05/2022. Наявність декількох угод про зарахування зустрічних вимог свідчить про недосягнення згоди між Товариством та Компанією. Відповідно до даних бухгалтерського обліку - рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за договором №2505/20 від 25.05.2020, станом на 09.09.2022 рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 5 988,02 дол. США. При цьому, до банківської установи ПАТ КБ «ПриватБанк» Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 №12/05/2022, надано не було. До перевірки ТОВ «Едс-Інжиніринг» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05-2020 №2505/20 за період з 25.05.2020 по 09.09.2022 через дію форс-мажорних обставин. Згідно п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Згідно п.4 розділу І Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку. Висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за зовнішньоекономічним контрактом від 25.05.2020 №2505/20 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили. Поряд з цим, до перевірки ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» не надано документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у розумінні ч.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 №2473-VІІІ. З огляду на викладене, відповідач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, відповідач при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.
		28.12.2022 від позивача засобами поштового зв`язку подано заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає не погодження з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи наступне. Щодо твердження відповідача про наявність декількох угод про зарахування зустрічних вимог свідчить про недосягнення згоди між товариством та компанією позивачем зауважено, листом вих. № 0909/22 від 09.09.2022 року ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» надало вірну редакцію угоди, що відповідач не заперечує. Попередні редакції від 18.08.2022 року та 12.05.2022 року були не вірні, оскільки контрагент - TheUnitronics(1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd. направляв їх помилково, не в погодженій обома сторонами редакції. Позивач у воєнний час змінював своє місцезнаходження на Західну Україну та при перевезенні документів було втрачено екземпляр Угоди в погодженій редакції. Тому і виникла плутанина з остаточною редакцією. Позивач зазначає, що твердження відповідача про ненадання позивачем Угоди № 220512-1В про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 року не відповідає фактичним обставинам, оскільки дана угода надавалась в період проведення перевірки. Також звертає увагу, що за відсутності прямої вказівки в статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» презюмується, що валютна виручка повинна надійти відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту за існуючим зобов`язанням. Водночас, у разі якщо зобов`язання припинено, підстав для нарахування валютної виручки немає. Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК). На можливість припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог прямо зазначено в пункті 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджено постановою Правління Національного банку України № 7 від 02.01.2019 року. За таких обставин, у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Тому, на переконання позивача, порушень законодавства, які стверджує відповідач, не було. Також, позивачем вказано на помилковій позиції відповідача в обґрунтування нарахування пені. Вважає, що обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог. Крім того, наявність чи відсутність права банку на завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не може ставитись в залежність від норми, яка не існувала та не діяла на момент виникнення взаємовідносин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Угоди від 12.05.2022 року, та відповідно не може застосовуватись для формування висновку стосовно наявності порушення нашим підприємством вимог валютного законодавства. Також, з акту не вбачається чітке формулювання стосовно нормативного підґрунтя нарахування ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» пені за порушення строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором № 2505/20 від 25.05.2020 року, незважаючи на надання повного пакету документів, що підтверджує припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, відповідачем у відзиві взагалі не надано пояснень та заперечень про незаконність проведення позапланової перевірки.
		Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» зареєстроване 14.03.2012, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38114069; з 13.06.2016 місцезнаходження юридичної особи: 49106, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Верхоянська, будинок 49; з 15.03.2012 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Соборна ДПІ (Соборний район м. Дніпро)).
		Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень основний вид господарської діяльності за КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи; товариство також здійснює свою господарську діяльність і в інших напрямках (інші): 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 71.20 Технічні випробування та дослідження.
		Відповідно до Витягу №1504634500766 позивач є платником податку на додану вартість з 01.09.2012, індивідуальний податковий номер 381140604632 (а.с.71).
		25.07.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі отриманої податкової інформації від Національного банку України від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК щодо фактів порушень ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 №2505/20 було здійснено запит позивачу за №39469/6/04-36-07-09-11 (а.с.85-86), протягом 15 робочих днів з дня отримання даного запиту надати пояснення та документальне підтвердження, а саме: 
		- зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2020 №2505/20 (разом із додатковими угодами та іншими супровідними документами у разі їх наявності);
		-фактичне відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій по зазначеному контракту (оборотно-сальдові відомості, журнали ордери, аналізи рахунків, картки рахунків);
		-вантажно-митні декларації та товаросупроводжувальні документи до них (специфікації, інвойси, CMR, коносаменти, тощо), акти виконаних робіт (послуг), акти прийому-передачі товару;
		- розрахункові документи, пов`язані із виконанням контракту, а саме: банківські виписки та платіжні документи (заявки на купівлю іноземної валюти, платіжні доручення, меморіальні ордери, документи міжнародної платіжної системи S.W.I.F.T., тощо);
		-в разі отримання надходжень в іноземній валюті при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту надати платіжні документи про зарахування таких надходжень на поточні рахунки підприємства відкриті в уповноважених банках, у тому числі після здійснення обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті;
		-судовий розгляд справ, у разі невиконання іноземним контрагентом договірних зобов`язань (у разі їх наявності);
		- інші необхідні документи, пояснення з посиланням на документи, що стосуються взаємовідносин з іноземним контрагентом по даному контракту.
		У запиті №39469/6/04-36-07-09-11 від 25.07.2022 також зазначено, що у випадку ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, ГУ ДПС у Дніпропетровській області набуває право проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ.
		Листом від 23.08.2022 за вих. №2308/22 на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2022 позивачем надано пояснення з долученням копій наступних документів: договір № 2505/20 від 25.05.2020 року; угода про зарахування зустрічних однорідних вимог № 220818-1В від 18.08.2022 року разом з Додатком 1 на 6 арк.; Акт звірки розрахунків від 12.05.2022 року до контракту № 2505/20 від 25.05.2020 року; Акт звірки розрахунків від 12.05.2022 року до контракту № 05-04/20 від 05.04.2020 року, Акт зірки розрахунків від 12.05.2022 року до контракту № 04/12/2019 від 04.12.2019 року, Акт звірки розрахунків від 12.05.2022 року до контракту № 05-04/20 від 05.04.2020 року, Акт звірки розрахунків від 12.05.2022 року до контракту № 30/11/2020 від 30.11.2020 року, лист The Unitronics (1989) (R''G) Ltd. Automated Solutions Ltd. від 10.06.2022 року, ОСВ по рахунку 632 за 30.10.2020 - 12.05.2022 року, ОСВ то рахунку 632 за 05.04.2020 - 12.05.2022 року, ОСВ по рахунку 632 за 04.12.2019 - 12.05.2022 року, ОСВ по рахунку 632 за 05.04.2020 - 12.05.2022, ОСВ по рахунку 362 за 25.05.2020 - 12.05.2022 року, заключна виписка AТКБ «ПриватБанк» за період 17.06.2020 - 17.06.2020 року, заключна виписка AТ КБ «ПриватБанк» за період 05.01.2021 - 05.01.2021 рр., заключна виписка АТ КБ «ПриватБанк» за період 05.05.2021 -05.05.2021 рр., ВМД від 17.04.2020 року, ВМД від 30.04.2020 року, ВМД від 26.11.2020 року, ВМД від 25.02.2021 року, ВМД від 29.05.2020 року, ВМД від 29.12.2020 року, ВМД від 12.04.2021 року, ВМД від 13.05.2021 року.
		Листом від 09.09.2022 за вих. №0909/22 позивачем додатково на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2022 було надано копії наступних документів: угоди №220512-1В від 12.05.2022 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, банківського резюме до експортного договору №2505/20 від 25.05.2020 року, ВМД №UA100290/2019/ від 12.12.2019, картку рахунку 362 за 20.05.2020-05.09.2022 року, Акту взаємозаліків від 12.05.2022 року до Угоди № 220512-1В від 12.05.2022 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, які відповідачем 12.09.2022 (а.с.89).
		У період з 20.09.2022 по 26.09.2022 відповідно до пп. 19-1.1.4, п.19-1.1. ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп.69.2 ст.69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК про порушення ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» валютного законодавства, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.09.2022 №2604-п та направлення від 19.09.2022 №3418, виданого ГУ ДПС У Дніпропетровській області, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 25.05.2020 по 09.09.2022 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 № 2505/20.
		За результатами перевірки складено акт №1795/04-36-07-09/38114069 від 29.09.2022 (а.с.15-33).
		За висновками акту №1795/04-36-07-09/38114069 від 29.09.2022 ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» порушено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIІІ при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 № 2505/20, укладеного з The Unitronics (1989) (R''G) Ltd. (Ізраїль), за що згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIІІ «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків ЗЕД.
		Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.
		На адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла інформація від Національного банку України від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК щодо виявлених ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 38114069) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 № 2505/20.
		Договір про виробництво та постачання від 25.05.2020 №2505/20, згідно з яким ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» (далі Постачальник), з однієї сторони, і The Unitronics(1989) (R"G) Ltd. (Ізраїль) з іншої сторони. Протягом терміну дії цього договору Постачальник зобов`язаний своєчасно виробляти продукцію у відповідності зі специфікаціями і поставляти їх компанії у відповідності із замовленням на поставку. Кожен платіж повинен бути сплачений протягом 60 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури, та протягом будь-якого строку продовження і якщо сторони не домовилися про інше - 90 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури. Компанія здійснює платежі у валюті США, шляхом SWIFT переказу на банківський рахунок постачальника. Договір діє в повному обсязі протягом 12 місяців, після цього автоматично продовжується на невизначене число послідовних строків продовження на один рік до тих пір, поки одна із сторін не припинить свою дію.
		На виконання зобов`язань по договору про виробництво та постачання від 25.05.2020 №2505/20 ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» відвантажено нерезиденту товар (електрообладнання візуальне сигналізаційне, електричні панелі з числовим керуванням) на загальну суму 62 841,19 дол. США (екв. 1 729 922,20 грн.), що підтверджено МД типу ЕК10 АА. Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. (Ізраїль) у загальній сумі 26 199,22 дол. США (екв. 723 981,10 грн.), що підтверджено наданими до перевірки виписками банку. Виручка в іноземній валюті за договором про виробництво та постачання від 25.05.2020 №2505/20 на загальну суму 36641,97дол.США на валютні рахунки
		ГОВ «ЕДС-Інжиніринг» не надходила, що підтверджено резюме до експортного
		контракту 25.05.2020 №2505/20, наданого ТОВ «ЕДС-Інжиніринг».
		За контрактом №30102020 від 30.10.2020 станом на 09.09.2022 у ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» існує кредиторська заборгованість на загальну суму 267,50дол.США.
		За контрактом №05-04/20 від 05.04.2020 станом на 09.09.2022 у ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» існує кредиторська заборгованість на загальну суму 9613,95дол.США.
		За контрактом №30112020 від 30.11.2020 станом на 09.09.2022 у ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» існує кредиторська заборгованість на загальну суму 20737,50дол.США.
		В ході проведення перевірки було надано Договір про зарахування зустрічних вимог від 18.08.2022 №18/08/2022, згідно із яким зобов`язання частково припиняються за договором №2505/20 від 25.05.2020 у сумі 32746,95дол.США, а також у повному обсязі за договорами №05-04/20 від 05.04.2020, №04/12/2019 від 04.12.2019, №05-04/20 від 05.04.2020, №30102020 від 30.10.2020 у сумі 32746,95дол.США, оскільки зустрічні вимоги є рівними. Проте, відповідно до наданих ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» документів за контрактом №04/12/2019 від 04.12.2019 у ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» кредиторська заборгованість на загальну суму 22865,00дол.США не підтверджена.
		За таких обставин, підтвердження взаємних зобов`язань між ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» і  The Unitronics(1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd., які відповідають умовам Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2022 №18/08/2022 до перевірки не надано.
		Поряд з цим, листом ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» від 09.09.2022 №0909/22 (вх.ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.09.2022 №6232/6) надано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 №12/15/2022, згідно з якою зобов`язання частково припиняються за договором №2505/20 від 25.05.2020 у сумі 32746,95дол.США, а також у повному обсязі за договорами №05-04/20 від 05.04.2020, №04/12/2019 від 04.12.2019, №05-04/20 від 05.04.2020, №30102020 від 30.10.2020 у сумі 32746,95дол.США, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
		Згідно із Актом взаємозаліків №220512-1В від 12.05.2022 про зарахування зустрічних вимог, зобов`язання частково припиняються за договором №2505/20 від 25.05.2020 у сумі 32746,95дол.США, а також у повному обсязі за договорами №05-04/20 від 05.04.2020, №04/12/2019 від 04.12.2019, №05-04/20 від 05.04.2020, №30102020 від 30.10.2020 у сумі 32746,95дол.США, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
		Проте, відповідно до наданих ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» документів за контрактом №04/12/2019 від 04.12.2019 у ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» кредиторська заборгованість на загальну суму 22865,00дол.США не підтверджена.
		За таких обставин, підтвердження взаємних зобов`язань між ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» і  The Unitronics(1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd., які відповідають умовам Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2022 №18/08/2022 до перевірки не надано.
		Поряд з цим, листом ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» від 26.09.2022 №2609/22 (вх.ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.09.2022 №65478/6) надано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 №12/15/2022, згідно з якою зобов`язання частково припиняються за договором №2505/20 від 25.05.2020 у сумі 32746,95дол.США, а також у повному обсязі за договорами №05-04/20 від 05.04.2020, №30112020 від 30.11.2020, №05-04/20 від 05.04.2020, №30102020 від 30.10.2020 у сумі 30618,95дол.США, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
		Відповідно до даних бухгалтерського обліку - рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за договором №2505/20 від 25.05.2020 станом на 09.09.2022 рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 5988,02дол.США.
		До банківської установи ПАТ КБ «Приватбанк» Угоду  про нарахування зустрічних однорідних вимог від 12.05.2022 №12/05/2022 надано не було.
		До перевірки ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» не надано документального підтвердження несвоєчасного виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 №2505/20 за період з 25.05.2020 по 09.09.2022 через дію форс-мажорних обставин. Не надано документи, підтверджуючі здійснення претензійної роботи у розумінні ч.7 ст. 13 Закону України  «Про валюту і валютні операції».
		Враховуючи викладене, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIІІ при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 № 2505/20 за період з  25.05.2020 по 09.09.2022, укладеного з The Unitronics (1989) (R''G) Ltd. (Ізраїль), в частині не одержання товару в сумі 36641,97дол.США, за що згідно із ч.5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIІІ нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (а.с.20-32).
		Копію акту вручено позивачу, згідно із відміткою на останньому аркуші акту із зауваженнями.
		Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було подано заперечення на акт (а.с.72-74).
		Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.10.2022 №59147/6/04-36-07-09-11 розглянуто заперечення позивача та висновки Акту перевірки визнано правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству (а.с.75-84).
		02.11.2022 на підставі акту №1795/04-36-07-09/38114069 від 29.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0090970709, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 38114069) на загальну суму 385904,58грн.(а.с.13).
		Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
		Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
		За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
		Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу  (пункт 78.5 статті 75 ПК України).
		За змістом пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
		направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
		копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
		службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		За змістом пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
		Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).
		За змістом підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
		Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового, валютного чи іншого правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
		Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки. 
		Судом встановлено, що в основу проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» відповідачем покладено підпункти 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України.
		Одним із мотивів для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає про незаконність проведення документальної виїзної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України, оскільки на запит контролюючого органу були надані пояснення та пакет документів на їх підтвердження.
		За змістом підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Отже, зазначена правова норма чітко визначає, що позапланова перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:
		- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отриманої податкової інформації;
		- направлення контролюючим органом платнику податків обов`язкового письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;
		- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Відповідно до абзаців 1-3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
		Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;
		2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
		3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
		4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
		5) у разі проведення зустрічної звірки;
		5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
		5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;
		6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
		Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Аналізуючи викладені положення Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов`язковий письмовий запит податкового органу, право надіслання якого поставлено законодавцем в залежність від отримання податкової інформації, яка свідчить про наявність фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Таким чином, як отримана контролюючим органом податкова інформація, так і направлений за результатом її аналізу платнику податків письмовий запит, мають містити посилання на конкретні факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з`ясування яких і витребовуються певні документи.
		Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі №813/1041/18 вказано, що реалізація підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства.
		В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» було скеровано запит від 25.07.2022 №39469/6/04-36-07-09-11, в якому з огляду на отриману від Національного банку України податкову інформацію від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК щодо фактів порушень ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 №2505/20, слід було надати наведену у цьому запиті інформацію, пояснення та їх документальне підтвердження у встановлений термін.
		          Отже, підставою для складання та направлення такого запиту позивачу слугувала інформація, надіслана до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від Національного банку листом від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК.
		При цьому, у запиті від 25.07.2022 №39469/6/04-36-07-09-11 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було вказано про обставини, наведені у листі Національного банку від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК, а лише звернуто увагу на факти порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 №2505/20 за період з 25.05.2020 по теперішній час.
		За таких обставин, у вказаному запиті відповідачем не зазначено конкретні факти виявлених порушень ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» норм  податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, для з`ясування яких і витребовуються певні документи.
		При цьому, відповідачем не заперечується отримання від позивача пояснень з копіями документів на запит від 25.07.2022 №39469/6/04-36-07-09-11.
		Проте, ані в акті перевірки, у листі про результати розгляду заперечень на акт, ані у відзиві відповідачем не обґрунтовано проведення перевірки позивача саме відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України за фактичного отримання від платника пояснень з пакетом документів.
		Поряд з цим, суд зазначає, документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов`язковий письмовий запит податкового органу.
		З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не доведено правомірності проведення перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.
		За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 лютого 2020 року в справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. 
		Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції, є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у його постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).
		За викладених обставин, проведення податкової перевірки за порушенням встановленої процедури не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами такої перевірки.
		Разом з тим, керуючись закріпленим у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд вважає за доцільне також надати правову оцінку виявленим контролюючим органом в ході перевірки порушенням валютного законодавства та суд зазначає наступне.
		Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIІІ при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2020 № 2505/20, укладеного з The Unitronics (1989) (R''G) Ltd. (Ізраїль).
		Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
		Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
		Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).
		Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
		За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
		Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
		Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
		Відповідно до частини 1     статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
		Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
		Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
		Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
		Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
		Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
		У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
		За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).
		Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
		Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999      визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
		Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).
		Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
		1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
		2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
		3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
		Відповідно до пункту 7 ІІ Інструкції Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
		1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
		2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
		Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
		Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
		За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
		Отже, порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту товарів тягне за собою нарахування пені.
		В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, на порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року N 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» відповідач струджує, що частина (залишок) валютної виручки по експортному контракту №2505/20 від 25.05.2020 в сумі 36641,97 дол.США на граничному строку розрахунку не надходила на рахунок ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ».
		Як вбачається з матеріалів справ, 20.05.2020 між ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (постачальник), з однієї сторони, і The Unitronics ( 1989) (R''G) Ltd. (Ізраїль), з іншої сторони, було укладено Договір №2505/20 про виробництво та постачання, протягом дії якого постачальник зобов`язаний своєчасно виробляти продукцію, в суворій відповідності зі специфікаціями, зазначеними у відповідному замовленні на поставку та/або з будь-якими іншими інструкціями, що надаються компанією час від часу і поставляти їх компанії у відповідності із замовленнями на поставку (специфікаціями). (п.1.1. Договору).
		Кожен платіж повинен бути сплачений протягом 60 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури, та протягом будь-якого строку продовження і якщо сторони не домовилися про інше - 90 днів після затвердження компанією такого рахунку-фактури. Компанія здійснює платежі у валюті США, шляхом SWIFT переказу на банківський рахунок постачальника. Договір діє в повному обсязі протягом 12 місяців, після цього автоматично продовжується на невизначене число послідовних строків продовження на один рік до тих пір, поки одна із сторін не припинить свою дію.
		На виконання зобов`язань по договору від 25.05.2020 №2505/20, за митними деклараціями №UA100290/2020/315152 від 29.05.2020 на суму 14246,07дол.США, №UA100290/2020/343093 від 29.12.2020 на суму 2110,16дол.США,  №UA100290/2020/343092 від 29.12.2020 на суму 2110,16дол.США, №UA100290/2021/311079 від 12.04.2021 на суму 2688,39дол.США та №UA100300/2021/042718 від 13.05.2021 на суму 41686,41дол.США, ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» відвантажено нерезиденту товар (електрообладнання візуальне сигналізаційне, електричні панелі з числовим керуванням) на загальну суму 62841,19 дол.США (екв. 1 729 922,20 грн.).
		Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, валютна виручка по митній декларації №UA100300/2021/042718 від 13.05.2021 надійшла на рахунок позивача у сумі 26199,22дол.США, залишок суми 36641,97дол.США по граничному строку (12.05.2022) не надходив, повернення товару на відповідну суму не проводилось, тому за нерезидентом виникла заборгованість.
		12.05.2022 між сторонами підписано акти звірок розрахунків до контрактів від 25.05.2020 №2505/20, від 05.04.2020 №05-04/20, від 05.04.2020 №05-04/20, від 05.04.2020 №05-04/20, від 30.11.2020 №30112020.
		Згідно із Актом звірки розрахунків до контракту від 25.05.2020 №2505/20 сторонами 12.05.2022 погоджено, що ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» відвантажено на суму 62841,19дол.США, компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd сплачено - 26234,22грн., сальдо на 12.05.2022 - 36606,97дол.США.
		12.05.2022 між ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» (сторона-1) та компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd (сторона-2) було укладено Угоду №220512-1В про зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Згідно із пунктом 1 Угоди №220512-1В цю угоду сторони уклали про те, що сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст.601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів, у яких сторона-1 і стороона-2 є сторонами: 
		1.1.за договорами:
		а) договір №2505/20 від 25.05.2020, сторона-1 є кредитором, а сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 36606,97USD;
		б) договір №05-04/20 від 05.04.2020, сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 7228,80EUR. На момент укладання договору ця сума еквівалентом 7517,95 USD;
		в) договір №30112020 від 30.11.2020, сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 20737,5 USD;
		г) договір №05-04/20 від 05.04.2020, сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 2096,00 USD;
		д) договір №30102020 від 30.10.2020, сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в сумі 267,50USD. 
		Вказані вище зобов`язання припиняються частково за договором №2505/20 від 25.05.2020, а також у повному обсязі за договорами: №05-04/20 від 05.04.2020, №30102020 від 30.10.2020, №05-04/20 від 05.04.2020, №30112020 від 30.11.2020, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
		Відповідно до пункту 2 Угоди №220512-1В з моменту набрання чинності цією Угодою сторони не є зобов`язаними за договорами, зазначеними в п.1 цієї Угоди стосовно зобов`язань, визначених даною угодою на дату підписання угоди.
		Дана угода підписана сторонами - 12.05.2022 (а.с.65-67).
		Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що грошове зобов`язання за договором №2505/20 від 25.05.2020 компанії The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd перед позивачем у сумі 36606,97USD 12.05.2022 припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Згідно із даними бухгалтерського обліку товариства (рахунок 362) по рахунках з компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd (Ізраїль) дану операцію відображено - 12.05.2022 року Дт632/Кт362.
		Щодо посилань відповідача на те, що до перевірки позивачем надано декілька угод про зарахування зустрічних однорідних вимог, що може свідчити про недосягнення згоди між Товариством та Компанією. 
		Суд зазначає, що Угода №220512-1В від 12.05.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог є підписаною сторонами, що свідчить про досягнення згоди та набрання нею чинності. Доказів зворотньому відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
		При цьому, суд враховує, що за приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
		Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
		Як вказує Верховний Суд у постанові від 29 грудня 2021 року у справі №826/17678/15, при тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
		Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: «1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги» (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц;).
		Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
		Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
		У разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
		Таким чином, відповідно до законодавства України одним із способів припинення зобов`язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.
		Суд зазначає, що вимоги щодо заборгованості між ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» та компанією The Unitronics (1989) (R"G) Ltd. Automated Solutions Ltd, залік яких відбувся згідно із Угодою №220512-1В від 12.05.2022, були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті. Крім того, такі розрахунки (залік) за контрактом №2505/20 від 25.05.2020 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку. 
		Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365 денного строку, який встановлений пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, а тому позивачем не було допущено порушення закону, що відповідно вказує на протиправність нарахування пені.
		Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не було надано договору про взаємозалік до НБУ, а також на норми пункту 10 Розділу III  Інструкції № 7.
		Згідно з підпунктом 5 пункту 10 Розділу III, банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
		Отже, наведені норми передбачають право, а не обов`язок банку завершити валютний нагляд за суб`єктом, і це право знаходиться за межами компетенції позивача та не може вплинути на спірні правовідносини. Поряд з цим, відповідачем не надано жодних доказів наявності чи відсутності договору про взаємозалік на обліку в НБУ, тому такі доводи безпідставні.
		          Суд не приймає посилання відповідача на положення пункту 14-6 Постанови Національного банку України №18 від 24.02.2022, згідно із якою Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки Постанову №18 було доповнено пунктом 14-6 лише 02.09.2022 Постановою Національного банку України №197 від 02.09.2022, відтак не враховує спірних відносин.
		Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «С» від 02.11.2022 №0090970709 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081000) на загальну суму 385904,58грн. прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.      Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
		Однак, відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
		Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 5788,57 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
		Керуючись ст.ст.     9,72-90,     242-246,     250,     255,     295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 38114069, місцезнаходження: 49106, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -     задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) від 02.11.2022 №0090970709.
		Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 38114069, місцезнаходження: 49106, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5788,57грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 57 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення суду складено 13.02.2023.
		 
		Суддя                                                     М.М. Бухтіярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...