Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/641/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з діяльністю органів управління товариства.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2023. Зареєстровано: 14.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2023.
Дата набрання законної сили: 09.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 лютого 2023 року Справа № 924/641/20 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Петухов М.Г. 
		секретар судового засідання Ткач Ю.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 у справі №924/641/20 (суддя Гладій С.В., повний текст рішення складено 29.09.2022) 
		за позовом ОСОБА_2 , як акціонер Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" 
		до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерства енергетики України, ОСОБА_1 
		про визнання недійсним рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від 28.04.2020, оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 42 від 28.04.2020
		за участю представників сторін:
		позивача - ОСОБА_3 ;
		відповідача - ОСОБА_4 ; 
		третіх осіб - не з`явилися;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2020 року ОСОБА_2 , як акціонер Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - відповідач, АТ "Хмельницькобленерго") про визнання незаконною заміни членів Наглядової ради - представників акціонера Держави Україна в особі Фонду державного майна України (далі- Фонд) та визнання недійсним рішення Наглядової ради від 28.04.2020, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 42 від 28.04.2020 (далі  рішення Наглядової ради № 42 від 28.04.2020).
		 
		Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2020 залишено без розгляду позов в частині позовних вимог про визнання незаконною заміни членів Наглядової ради на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення Наглядової ради прийнято неповноважним складом за відсутності кворуму, оскільки Фонд здійснив заміну членів Наглядової ради вже після того, як вони припинили повноваження за власним бажанням, а також з порушенням Порядку визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 143.
		Позивач вважає, що заміна члена Наглядової ради - представника акціонера допускається виключно в разі відкликання члена Наглядової ради та безумовно до моменту припинення його повноважень. 
		Крім того, позивач вказує, що рішення Наглядової ради про припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" прийнято із порушенням вимог ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", без погодження з головою Хмельницької обласної адміністрації та без погодження з комітетом Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, що суперечить ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства", а також без проведення процедури конкурсного відбору, що є порушенням Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777.
		Позивач стверджував, що оскаржуване рішення Наглядової ради, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, порушує його права брати участь в управлінні АТ "Хмельницькобленерго".
		 
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 у справі № 924/641/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним рішення Наглядової ради № 42 від 28.04.2020.
		Суди виходили з того, що:
		-повноваження членів Наглядової ради Харіної Наталії Миколаївни та ОСОБА_5  представників акціонера Фонду були припинені за їх бажанням через два тижні з моменту надходження відповідних заяв, тобто, з 20.04.2020;
		-заміна цих членів Наглядової ради на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не могла бути здійснена, оскільки їх повноваження на момент отримання повідомлення (22.04.2020) вже були припинені за їх бажанням;
		- ОСОБА_8 також не була повноважним членом Наглядової ради, що встановлено судовим рішенням у справі № 924/344/20;
		-Фонд при визначенні кандидатури на посаду представника держави у складі Наглядової ради Товариства, порушив Порядок визначення та затвердження кандидатур представників держави, які призначаються до наглядових рад державних унітарних підприємств, і тих, які беруть участь у загальних зборах та обираються до наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 143;
		-станом на момент прийняття рішення Наглядової ради від 28.04.2020 повноважними (дійсними) членами Наглядової ради Товариства були: ОСОБА_9 ;  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;  ОСОБА_12 ;
		-засідання Наглядової ради, яке відбулося 28.04.2020, не було правомочним, рішення прийнято за відсутності кворуму, оскільки в засіданні взяли участь 2 (два) повноважних (легітимних) членів Наглядової ради товариства, що становить менше половини членів ради від загального складу Наглядової ради (Наглядова рада складається з 7 (семи) осіб, включаючи Голову Наглядової ради), що є порушенням п. 17.11.5 ст. та ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи апеляційної скарги Фонду, що заміна членів Наглядової ради, що є представниками акціонера - держави в особі Фонду, не порушує прав позивача, як акціонера, оскільки могла бути проведена у будь-який час лише Фондом.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що не лише акціонери, представники якого були обрані до складу Наглядової ради, а й інші акціонери, мають право оскаржувати до суду рішення Наглядової ради, яка є органом корпоративного управління, що приймає обов`язкові для виконання рішення, які впливають на корпоративні права акціонерів.
		При вирішенні спору суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.02.2021 у справі № 924/344/20, щодо застосування норм ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, що припинення повноважень за бажанням члена Наглядової ради та заміна члена наглядової ради  представника акціонера - є окремими, самостійними та взаємовиключними підставами дострокового припинення повноважень члена Наглядової ради акціонерного товариства, а також те, що акціонер позбавляється права на заміну члена наглядової ради, який вже втратив свій статус у зв`язку з настанням однієї з підстав, визначеної пунктами 1-4 частини першої статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства". Заміна членів Наглядової ради акціонерів після втрати ними свого статусу, свідчить про перебирання на себе Фондом державного майна України повноважень загальних зборів в частині обрання членів Наглядової ради, а не обмеження корпоративних прав Фонду як акціонера.
		 
		Постановою Верховного суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.12.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 у справі № 924/641/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
		Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Фонд законно здійснив заміну членів Наглядової ради, останні мали повноваження брати участь у засіданні Наглядової ради, як представники Фонду, та були правомочними приймати усі рішення, що належать до компетенції Наглядової ради.
		Водночас, оскільки позов у справі заявлено не лише з підстав відсутності правомочного складу Наглядової ради, а й з підстав порушення порядку прийняття рішення про припинення повноважень голови виконавчого органу АТ "Хмельницькобленерго" та призначення нового виконуючого обов`язки, й такі аргументи не розглядалися в судах попередніх інстанцій, обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, не перевірялися, й подані на підтвердження цих обставин докази не досліджувалися, колегія суддів касаційного господарського суду дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
		Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, що рішення Наглядової ради про припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", без погодження з головою Хмельницької обласної адміністрації та без погодження з комітетом Наглядової ради Товариства з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, що суперечить ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства", а також без проведення процедури конкурсного відбору, що є порушенням Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМ України від 03.09.2008 № 777, та дослідити докази, подані на підтвердження цих обставин.
		 
		За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі від 20.09.2022 № 924/641/20 позов задоволено. Визнано недійсним рішення Наглядової ради № 42 від 28.04.2020.
		Суд першої інстанції зазначив наступне:
		- здійснення заміни представників акціонера  Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" є законним, усі члени мали повноваження брати участь у засіданні Наглядової ради, як представники Фонду, та були правомочними приймати усі рішення, що належать до компетенції Наглядової ради;
		- рішення комітету Наглядової ради з питань винагороди та призначень від 28.04.2020, що оформлено протоколом № 1 прийнято не легітимним складом та не могло бути підставою для прийняття спірного рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго";
		- звільнення із посади в. о. керівника АТ "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 та призначення на цю посаду ОСОБА_1 не погоджувалось Хмельницькою обласною державною адміністрацією; доказів протилежного матеріали справи не містять;
		- припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", розірвання укладеного із ним контракту, а також обрання виконуючим обов`язки Генерального директора товариства ОСОБА_1 відбувалось з порушенням ч. 2 ст. 36 та п. 6 ч.1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
		 
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд залучити до участі у справі Фонд державного майна України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ "Хмельницькобленерго", скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
		- суд першої інстанції не виконав належним чином вказівки Верховного Суду, які були викладені у п. 77 постанови від 22.12.2021 у даній справі;
		- місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що вимоги ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства" фактично виконано. Наглядовій раді АТ "Хмельницькобленерго" для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" було надано протокол № 1 засідання комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень від 28.04.2020, в якому кандидатуру ОСОБА_1 на посаду виконуючого обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" названим комітетом Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" було погоджено;
		- приймаючи до уваги, що протокол № 1 засідання Комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень від 28.04.2020 був поданий цим комітетом Наглядовій раді АТ "Хмельницькобленерго" саме із пропозиціями про припинення виконання ОСОБА_13 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", припинення його повноважень у складі дирекцій АТ "Хмельницькобленерго" та розірвання з ним контракту № 718 від 16.08.2016, та обрання ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 161-р та затвердження умов контракту, що укладається з ним, то, відповідно, рішення Наглядової ради, викладені в протоколі № 42 Наглядовій раді АТ "Хмельницькобленерго" від 28.04.2020, стосовно повноважень вказаних осіб, були прийняті цілком на законних підставах;
		- зі змісту мотивувальної частини рішення суду слідує, що ОСОБА_1 , як виконуючий обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", був погоджений КМ України та призначений на посаду у відповідності до Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМ України від 03.09.2008 № 777. Хоча, з висновків суду першої інстанції, викладених в прикінцевих положеннях мотивувальної частини, безпідставно слідує, що ОСОБА_1 був обраний виконуючим обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" в порушення процедури встановленої порядком, затвердженим постановою КМ України від 03.09.2008 № 777;
		- погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" головою Хмельницької обласної адміністрації не є обов`язковим, у випадку якщо призначення цієї особи виконуючим обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" вже погоджено Кабінетом Міністрів України. Таким чином, після прийняття КМ України розпорядження від 26.02.2020 № 161-р, яким погоджено призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та затверджено умов контракту з ним, отримання погодження такого призначення головою Хмельницької обласної адміністрації не є необхідним;
		- апелянт звертає увагу на незаконність та безпідставність заміни третьої особи Фонду державного майна України на правонаступника Міністерство енергетики України.
		 
		Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/641/20 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г.
		Листом від 03.11.2022 витребувано матеріали справи № 924/641/20 з Господарського суду Хмельницької області.
		05.12.2022 до суду надійшли матеріали справи.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито провадження у справі, зупинено дію рішення суду та призначено розгляд скарги на 18.01.2023 об 14:20 год.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 розгляд справи відкладено на 09.02.2023 об 14:00 год.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України.
		 
		АТ "Хмельницькобленерго" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 у справі № 924/641/20 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідач зазначає наступне:
		- суд першої інстанції правильно перевірив доводи позивача та зробив вірний висновок про те, що рішення комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень від 28.04.2020, оформлене протоколом № 1 прийнято нелегітимним складом та не могло бути підставою для прийняття спірного рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго";
		- враховуючи положення ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 17.16 статуту відповідача, судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів, що більшість членів комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань визначення винагороди та призначень становили незалежні директори. З огляду на викладене, оскільки склад комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень є неправомочним, так як у його складі відсутні незалежні директори, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень від 28.04.2020, оформлене протоколом № 1 прийнято нелегітимним складом та не могло бути підставою для прийняття спірного рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго";
		- суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 був обраний виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" в порушення процедури, встановленої Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМ України від 03.09.2008 № 777. При цьому, судом першої інстанції правильно взято до уваги те, що за умовами п. 18.14. статуту відповідача особа, що виконує повноваження генерального директора та/або директора, має такий же обсяг прав і обов`язків, та несе таку ж відповідальність, що і генеральний директор та/або директор;
		- припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", розірвання укладеного із ним контракту, а також обрання виконуючим обов`язки генерального директора товариства ОСОБА_1 відбувалось з порушенням ч. 2 ст. 36 та п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Водночас, доводи апелянта стосовно того, що погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язків генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" головою Хмельницької обласної адміністрації не є обов`язковим - необґрунтовані;
		- відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2022 у даній справі замінено третю особу - Фонд державного майна України на правонаступника - Міністерство енергетики України. Відповідач вважає, що дана ухвала суду є законною та обґрунтованою, а Фонд державного майна України залученню у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не підлягає;
		- права та обов`язки Фонду державного майна України управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ "Хмельницькобленерго" перейшли до Міністерства енергетики України;
		- при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не підлягає застосуванню п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, адже права, інтереси та (або) обов`язки Фонду державного майна України у даній справі не порушено.
		 
		ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 у справі № 924/641/20 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Позивач зазначає наступне:
		- суд першої інстанції, з огляду на фактичні обставини справи та з аналізу норм чинного законодавства, зробив висновки, що оскільки комітет Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень не був правомочним з огляду на відсутність у його складі незалежних директорів, то такий комітет не мав повноважень на прийняття відповідного рішення стосовно надання Наглядовій раді АТ "Хмельницькобленерго" пропозицій щодо прийняття рішення про припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків в.о. генерального директора товариства та призначення Ганонова В.М. в.о. генерального директора АТ "Хмельницькобленерго". Вказані висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи. Інших доказів та доводів матеріали справи не містять;
		- відповідач визнав нелегітимність складу Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень, тому усі прийняті ним рішення є нечинними. Доводи апелянта про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог є безпідставними, оскільки судом ухвалено рішення виключно у межах заявлених позовних вимог;
		- здійснення оцінки наданого до справи рішення комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень від 28.04.2020 (протокол № 1) та зроблені судом першої інстанції висновки про прийняття його не легітимним складом комітету і не врахування його при розгляді справи відповідає вимогам статті 86 ГПК України;
		- суд першої інстанції врахував, що рішення комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень від 28.04.2020 (протокол № 1) викликає сумніви у його законності та чинності, адже, по-перше таке рішення з`явилося лише під час розгляду справи № 924/641/20, по-друге, дане рішення не відображено у рішенні Наглядової ради від 28.04.2020, оформлене протоколом № 42, як підстава його прийняття, по-третє, дане рішення прийняте нелегітимним складом з огляду на відсутність у комітеті незалежних директорів. В такому разі, доводи апеляційної скарги про помилковість неврахування судом першої інстанції рішення комітету Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень від 28.04.2020 (протокол № 1) є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи;
		- порушення процедури звільнення позивача, а саме: недотримання вимог п. 4 Порядку, відповідно до якого пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення, - відповідно з головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою облдержадміністрації, є підставою для визнання звільнення позивача незаконним. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 752/12962/16 та в постанові від 25.07.2022 у справі № 757/42100/20;
		- оскільки оспорюване рішення Наглядової ради є підставою для розірвання контракту та припинення повноважень ОСОБА_2 , погодження голови Хмельницької обласної державної адміністрації мало бути здійснено до його прийняття. За відсутності такого погодження, з огляду на викладене вище законодавче регулювання, Наглядова рада АТ "Хмельницькобленерго" не мала права приймати рішення про припинення повноважень ОСОБА_2 та розірвання з ним контракту, а також вирішувати питання про обирання ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго";
		- суд першої інстанції законно та правомірно врахував наведені обставини як на одну з підстав для визнання недійсним рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", з урахуванням уже сталої правозастосовчої судової практики. Доводи апеляційної скарги про те, що отримання погодження для розірвання контракту та припинення повноважень ОСОБА_2 з головою Хмельницької обласної державної адміністрації не є необхідним, суперечить ч. 2 ст. 36 та п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", тому є безпідставними.
		- права та обов`язки Фонду державного майна України управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ПАТ "Хмельницькобленерго" перейшли до Міністерства енергетики України. З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до законного та правомірного висновку про наявність підстав та необхідності для заміни третьої особи - Фонду державного майна України на його правонаступника - Міністерство енергетики України;
		- апелянтом не наведено належних обґрунтувань щодо необхідності залучення до участі у справі Фонду державного майна України, тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
		 
		В судовому засіданні 09.02.2023 представники позивача та відповідача заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
		Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Як встановлено апеляційним судом, Фонд є акціонером, який володіє 94197953 штуками простих акцій АТ "Хмельницькобленерго", що становить 70,0089 % його статутного капіталу, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 01.04.2020.
		 
		ОСОБА_2 є акціонером, який володіє 108 штуками простих акцій АТ "Хмельницькобленерго", що підтверджується випискою депозитарної установи ТОВ "УПР-ФІНАНС" про стан рахунку в цінних паперах станом на 14.05.2020.
		 
		26.04.2017 відповідно до рішення річних загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", яке оформлене протоколом № 26 обрано членами Наглядової ради: 
		- ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_10 - представників акціонера товариства, юридичної особи  Фонду; 
		- ОСОБА_18 , ОСОБА_11 - представників акціонера товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ". 
		 
		У статуті АТ "Хмельницькобленерго", затвердженого 28.04.2018 Загальними зборами (надалі  статут), визначено, що:
		-Наглядова рада складається з 7 (семи) осіб, включаючи голову Наглядової ради (пункт 7.5);
		-Наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину, з Незалежних директорів, при цьому кількість Незалежних директорів не може становити менше двох осіб (пункт 17.5.1);
		-Члени Наглядової ради обираються акціонерами під час проведення Загальних зборів, шляхом кумулятивного голосування на строк 3 роки. У разі не обрання нового складу Наглядової ради по закінченню трирічного строку, повноваження членів Наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення Загальних зборів, на яких, у тому числі, буде обраний новий склад Наглядової ради (пункт 17.6);
		-повноваження члена Наглядової ради за рішенням Загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу Наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради приймається Загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій (пункт 17.7);
		-положення пункту 17.7 Статуту не застосовується до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу Наглядової ради, замінити такого представника - члена Наглядової ради. Член Наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів відповідно, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час (пункт 17.7.1);
		-засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (пункт 17.11.5);
		-керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює колегіальний Виконавчий орган Товариства  дирекція. Очолює та керує діяльністю Дирекції  Генеральний директор, який обирається та повноваження якого припиняються Наглядовою радою (пункти 18.1. - 18.2).
		 
		Листом від 03.10.2019 № 28/01/22985 Національна комісія з цінних паперів та Фондового ринку на запит АТ "Хмельницькобленерго" від 26.12.2018 вих. № 2273 повідомила, що заміна члена Наглядової ради - представника акціонера можлива виключно в період здійснення ним своїх повноважень.
		 
		Наказом Фонду від 28.02.2020 № 351 "Про заміну членів Наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було вирішено:
		-замінити ОСОБА_5 та ОСОБА_17 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі Наглядової ради на представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; 
		-припинити повноваження відкликаних членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_17 .
		 
		20.03.2020 на засіданні Наглядової ради (присутні: голова ОСОБА_8 , члени - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відсутні - ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 ) було прийнято рішення, зокрема, внести на розгляд річних Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго" питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених статутом Товариства".
		Рішення Наглядової ради Товариства було оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020.
		 
		Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та постановою Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 924/344/20 за позовом акціонера ОСОБА_19 визнано недійсним це рішення Наглядової ради, що оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020, з тих підстав, що був відсутній кворум (менше половини членів ради від загального складу), оскільки Фонд призначаючи нових представників ( ОСОБА_8 і ОСОБА_5 ) у складі Наглядової ради після 31.07.2019 (припинення повноважень членів Наглядової ради Денисенка Віталія Миколайовича та ОСОБА_20 ), як представників акціонера, діяв всупереч законодавству.
		 
		01.04.2020 ОСОБА_17 та ОСОБА_5 звернулися до АТ "Хмельницькобленерго" із заявами, в яких повідомили про своє бажання припинити повноваження членів Наглядової ради відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 1 п.п. 17.7.4. Статуту, та посилаючись, що інформація про членів Наглядової ради відноситься до особливої інформації емітента, просили здійснити відповідні дії щодо розкриття такої інформації у порядку та строки, встановлені законодавством України.
		 
		Заяви надійшли до АТ "Хмельницькобленерго" 06.04.2020 за вх. № 2020-0513-1738 ( ОСОБА_17 ) та вх. № 2020-0513-1745 ( ОСОБА_5 ).
		 
		22.04.2020 на адресу АТ "Хмельницькобленерго" надійшов лист Фонду від 16.04.2020 №1017-7552 "Про заміну членів Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго". У листі зазначено про повторне повідомлення Фондом про заміну представників акціонера у складі Наглядової ради та надано копію наказу № 351 від 28.02.2020.
		 
		Листом від 22.04.2020 № 2020-0513-1628 АТ "Хмельницькобленерго" повідомило Фонд, що лист та наказ не можуть бути прийняті, оскільки:
		-повноваження членів Наглядової ради Павлюк Наталії Василівни та ОСОБА_17  представників акціонера Фонду є припиненими через два тижні з моменту надходження відповідних заяв, тобто з 20.04.2020;
		-особлива інформація про зміни складу посадових осіб емітента (припинення повноважень членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_17 ) була розкрита Товариством у встановленому законодавством порядку 21.04.2020.
		 
		27.04.2020 Наглядова рада Товариства, на засіданні якої були присутні: голова ОСОБА_8 та члени - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , прийняла рішення, оформлене протоколом №41, про перенесення дати проведення річних загальних зборів Товариства, які були заплановані на 30.04.2020, на строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19).
		 
		28.04.2020 Наглядова рада АТ "Хмельницькобленерго", на засіданні якої були присутні: голова ОСОБА_8 та члени - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (були відсутні - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), прийняла рішення, оформлене протоколом № 42:
		-про припинення з дня прийняття даного рішення виконання ОСОБА_2 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", припинення його повноважень у складі дирекції Товариства та розірвання укладеного з ним контракту № 718 від 16.09.2016;
		-вирішено обрати з дня наступного після прийняття цього рішення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора AT "Хмельницькобленерго" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 161-р "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора AT "Хмельницькобленерго".
		 
		29.04.2020 АТ "Хмельницькобленерго" в особі голови Наглядової ради Холоднової Ірини Петрівни уклало контракт з ОСОБА_1 , як з виконуючим обов`язки Генерального директора.
		 
		Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 02.06.2020 керівником АТ "Хмельницькобленерго" значиться ОСОБА_2 .
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.11.2020 рішення Хмельницького міськрайонного суду 16.07.2020 скасовано, закрито провадження у цивільній справі №686/13480/20 за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Наглядової ради від 28.04.2020 № 42 та поновлення його на роботі на посаді виконуючого обов`язки Генерального директора Товариства з 28.04.2020, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		Предметом позову у справі, що розглядається є вимога ОСОБА_2 , як акціонера АТ "Хмельницькобленерго" про визнання недійсним рішення Наглядової ради відповідача, яке оформлене протоколом № 42 від 28.04.2020.
		 
		Надаючи в процесі апеляційного розгляду оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що ст. ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів ( ст. 20 ГПК України).
		В силу ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Стаття 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
		Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, в тому числі на участь в управлінні акціонерним товариством. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства (ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Відповідно до ст. ст. 92, 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Отже, враховуючи викладене, однією зі складових корпоративних прав акціонера є правомочність на участь в управлінні акціонерним товариством, яка з урахуванням положень ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах. 
		Стаття 97 ЦК України передбачає, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ст. 98 ЦК України).
		Згідно ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
		Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах (ст. 159 ЦК України).
		Господарським кодексом України передбачено, що учасники господарського товариства мають право, з-поміж іншого, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ст. 88 ГК України).
		Відповідно до ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
		Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства, вони можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про обрання членів наглядової ради (ст. 32, п. 17 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства"). 
		Статтею 160 ЦК України встановлено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
		Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 906/450/17, від 15.01.2020 у справі № 924/645/18, від 25.02.2020 у справі №904/1237/17.
		При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення). 
		Така правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/715/17, від 04.06.2018 у справі № 910/19433/17.
		 
		ОСОБА_2 , як акціонер АТ "Хмельницькобленерго" звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення Наглядової ради товариства від 28.04.2020, оформленого протоколом № 42 від 28.04.2020 та однією з підстав для визнання його недійсним зазначає те, що рішення прийнято неправомочним складом Наглядової ради, чим порушуються корпоративні права позивача.
		 
		Щодо правомочності засідання Наглядової ради, дійсності повноважень її членів та порядку заміни представників держави, які призначаються до Наглядової ради, то суд зазначає наступне.
		 
		Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не прийняті рішення, передбачені п. 17, 18 ч. 2 ст. 33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів.
		Аналогічні вимоги до правомочності діяльності наглядової ради містяться в ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.
		В свою чергу, ч. 5 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" містить імперативну заборону наглядовій раді приймати рішення, крім рішень з питань скликання загальних зборів акціонерного товариства для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради, а саме питань, зазначених у підпунктах 2, 3, 12 та 15 ч. 2 цієї статті, якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону загальними зборами товариства кількісного складу.
		Отже, правомочність наглядової ради приймати рішення з усіх питань, що належить до її компетенції, визначається: по-перше: строком, на який було обрано членів Наглядової ради (за загальним правилом не більше трьох років з моменту обрання загальними зборами товариства); по-друге: кількістю членів, повноваження яких є дійсними; по-третє: кількістю членів, що безпосередньо беруть участь у засіданні (кворум).
		Із системного тлумачення абзацу 1 ч. 1, ч. 7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" можна дійти висновку, що повноваження члена Наглядової ради, призначеного акціонером на заміну іншого дійсні з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера, представником якого є відповідний член Наглядової ради, але так само обмежуються загальним трирічним строком. Такий строк обраховується з моменту обрання загальними зборами члена Наглядової ради, на заміну якого була призначена нова кандидатура.
		Суд вважає, що норму абз. 1 ч. 7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає, що у разі заміни члена Наглядової ради - представника акціонера, повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член Наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член Наглядової ради, треба тлумачити із урахуванням норми абз. 2 ч. 6 ст. 53 цього Закону, оскільки остання містить загальне правило, що член Наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з ч. 5 цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.
		Законодавець використовує тут займенник "будь-який", і це означає, що акціонер має право реалізувати це право протягом всього часу в межах загального строку повноважень членів Наглядової ради, обраного загальними зборами.
		Звужене тлумачення норм ч. 6 ст. 53, п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" як такі, що обмежують можливість реалізувати це право заміни виключно протягом двох тижнів з дня здійснення членом повідомлення про припинення повноважень за власним бажанням, суперечить як буквальному (граматичному) змісту поняттю "у будь-який час", що означає протягом всього часу, так і меті надання акціонеру такого права (ефективне корпоративне управління; встановлення акціонеру в наглядовій раді так званої "квоти", яку він використовує на власний розсуд щодо персоналій, при реалізації права на заміну).
		Визначений у Законі двотижневий строк не є строком, впродовж якого має бути обов`язково здійснена відповідна заміна. Такий строк встановлений для члена Наглядової ради, зі спливом якого останній припиняє свої повноваження за власним бажанням.
		Та обставина, що конструкція абз. 2 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає, що письмове повідомлення члена Наглядової ради про припинення повноважень за його бажанням (пункт 1) та повідомлення акціонера про заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера (пункт 5), є самостійними підставами для припинення повноважень члена Наглядової ради без рішення загальних зборів, не свідчить, що такі підстави є взаємовиключними.
		Суд вважає, що положення абз. 2 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" у системному зв`язку з положеннями абз. 2 ч. 6 та ч. 7 ст. 53 цього Закону слід розуміти так, що підстава, визначена у пункті 5 (здійснення письмового повідомлення про заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера), є одночасно як самостійною підставою для припинення повноваження члена Наглядової ради (що реалізуються у будь-який час з власної волі акціонера), так і тим процесуальним та процедурним механізмом, за допомогою якого акціонер реалізує своє право на заміну члена Наглядової ради у разі припинення повноважень з об`єктивних причин, які знаходяться поза волею акціонера (пункти 1-4).
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що реалізація членом Наглядової ради свого права припинити повноваження за власним бажанням жодним чином не виключає право акціонера здійснити заміну свого представника без рішення загальних зборів та не обмежує таке право певним строком (зокрема двома тижнями). Акціонер, представник якого припинив свої повноваження члена Наглядової ради за власним бажанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства", залишає за собою право на участь в діяльності поточного складу Наглядової ради, надане відповідним рішенням про обрання відповідного складу, шляхом призначення нової кандидатури представника на заміну того, що припинив повноваження.
		 
		30.03.2020 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" доповнено п. п. 10-12 такого змісту:
		"Тимчасово, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), норми ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо строків проведення річних загальних зборів акціонерів не застосовуються у 2020 році. При цьому проведення загальних зборів акціонерів у 2020 році в строки, встановлені цим Законом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не є порушенням цього закону. Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		У разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		Установити, що у разі завершення строку повноважень членів наглядових рад акціонерних товариств у 2020 році повноваження таких членів наглядових рад продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів у порядку, встановленому пунктом 10 цього розділу".
		 
		Отже, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснення заміни представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" є законним, усі члени мали повноваження брати участь у засіданні Наглядової ради, як представники Фонду, та були правомочними приймати усі рішення, що належать до компетенції Наглядової ради.
		 
		Також судом апеляційної інстанції враховуються висновки щодо застосування норм права, зроблені Верховним Судом у даній справі та викладені у постанові від 22.12.2021 під час перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2020 та постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2021. зокрема, суд вказав, що положення абз. 2 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" у системному зв`язку з положеннями абз. 2 ч. 6 та ч. 7 ст. 53 цього Закону слід розуміти так, що підстава, визначена у пункті 5 (здійснення письмового повідомлення про заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера), є одночасно як самостійною підставою для припинення повноваження члена Наглядової ради (що реалізуються у будь-який час з власної волі акціонера), так і тим процесуальним та процедурним механізмом, за допомогою якого акціонер реалізує своє право на заміну члена Наглядової ради у разі припинення повноважень з об`єктивних причин, які знаходяться поза волею акціонера (пункти 1-4).
		Реалізація членом Наглядової ради свого права припинити повноваження за власним бажанням жодним чином не виключає право акціонера здійснити заміну свого представника без рішення загальних зборів та не обмежує таке право певним строком (зокрема, двома тижнями з дня подання відповідної заяви). Акціонер, представник якого припинив свої повноваження члена Наглядової ради відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства", залишає за собою право призначити нового представника на заміну того, що припинив повноваження за власним бажанням, протягом загального строку, на який обрано Наглядову раду.
		Акціонер не бере участь безпосередньо у прийнятті рішення Наглядовою радою про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, але має право оскаржувати такі рішення, якщо вони прийняті з порушенням порядку прийняття та меж компетенції, неправомочними членами Наглядової ради та за відсутності підстав, визначених статутом та Законом, оскільки право акціонера на участь в управлінні, що реалізується у такому разі через діяльність компетентного органу, є складовою корпоративного права, і на захист цього права поширюються гарантії, передбачені ч. 4 ст. 13, ст. 41 Конституції України (абз. 1 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010; абзац 1 пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.07.2020 № 8-р(I)/2020).
		Таке право не залежить від кількості акцій, що належить акціонеру, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
		 
		Водночас, позовні вимоги у даній справі були заявлені позивачем не лише з підстав відсутності правомочного складу Наглядової ради, а й з підстав порушення порядку прийняття рішення про припинення повноважень голови виконавчого органу АТ "Хмельницькобленерго" та призначення нового виконуючого обов`язки.
		 
		Передаючи справу № 924/641/20 на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу на необхідності перевірки доводів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, що рішення Наглядової ради про припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки Генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 36, ч. 6 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", без погодження з головою Хмельницької обласної адміністрації та без погодження з Комітетом Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, що суперечить ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства", а також без проведення процедури конкурсного відбору, що є порушенням Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМ України від 03.09.2008 № 777.
		 
		Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 152 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачають, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
		Статтею 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		До об`єктів управління державної власності віднесено корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (ч. 1 ст. 3 даного Закону).
		 
		Як встановлено апеляційним судом, статутний капітал АТ "Хмельницькобленерго" поділено на 134 551 360 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень кожна акція (п. 6.2 статуту), 70,0089 % (94 197 953 штук) з яких належало Державі Україна, в особі Фонду державного майна України.
		 
		ОСОБА_2 є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", який володіє 108 штуками простих акцій, що підтверджується випискою депозитарної установи ТОВ "УПР-ФІНАНС" про стан рахунку в цінних паперах станом на 14.05.2020.
		 
		Рішенням Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", оформленим протоколом № 42 від 28.04.2020, вирішено припинити з дня прийняття даного рішення виконання ОСОБА_2 обов`язки генерального директора AT "Хмельницькобленерго", припинити його повноважень у складі дирекції AT "Хмельницькобленерго" та розірвано укладений з ним контракт № 718 від 16.09.2016. Також на засіданні Наглядової ради вирішено обрати з дня наступного після прийняття цього рішення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора AT "Хмельницькобленерго" на підставі розпорядження КМ України від 26.02.2020 № 161-р "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора AT "Хмельницькобленерго" та затверджено умови контракту, що укладатиметься з ним.
		 
		Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що п. 1.3 статуту АТ "Хмельницькобленерго" визначено, що засновником товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України.
		 
		Постановою КМ України від 03.09.2008 № 777 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки. 
		Даний Порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень).
		Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств та членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, крім державних банків, відбір незалежних членів до яких врегульовано ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		Підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства (далі - конкурсний відбір) є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, для підприємств, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, - рішення Кабінету Міністрів України (далі - суб`єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору (крім керівників особливо важливих для економіки підприємств), яке для підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, приймається не пізніше ніж через 20 днів після відкриття вакансії керівника підприємства.
		До оголошення конкурсного відбору або на період проведення конкурсного відбору суб`єкт управління на строк, який не може перевищувати трьох місяців, тимчасово покладає виконання обов`язків або призначає виконуючого обов`язки керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та/або керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень, банку, у статутному капіталі якого держава володіє часткою понад 75 відсотків). Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників зазначених підприємств або призначення виконуючими обов`язки таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. 
		 
		Із розпорядження КМ України № 161-р від 26.02.2020 "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", судом встановлено, що Кабінет Міністрів України погодився із пропозицією Фонду державного майна щодо погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго".
		 
		Також відповідно рішення засідання комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень, яке оформлене протоколом від 28.04.2020 № 1, вирішено надати Наглядовій раді пропозиції щодо прийняття рішення про припинення з дня прийняття цього рішення виконання ОСОБА_2 обов`язків генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", припинення його повноважень у складі дирекції товариства та розірвання з ним контракту № 718 від 16.08.2016 та обрати з дня наступного після прийняття цього рішення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" на підставі розпорядження КМ України від 26.02.2020 № 161-р "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та затвердження умов контракту, що укладатиметься з ним.
		 
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції наглядової ради. У публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов`язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об`єднані. Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори. Наглядова рада публічного акціонерного товариства приймає рішення з питань попередньо підготовлених комітетом виключно на підставі та в межах пропозицій такого комітету, оформлених відповідним проектом рішення наглядової ради. Мотивоване рішення наглядової ради про відхилення пропозиції комітету надається наглядовою радою комітету для повторної підготовки комітетом пропозиції. У разі відсутності пропозицій від комітету наглядова рада не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду наглядовою радою.
		За умовами п. 2 ч. 1 ст. 56 зі значком 1 Закону України "Про акціонерні товариства" до предмета відання комітету з питань призначень належать визначення та рекомендування до схвалення наглядовою радою кандидатур на заміщення вакантних посад у виконавчому органі, а у випадках, передбачених статутом або внутрішніми документами товариства, - інших вакантних посад.
		Згідно ч. 2 ст. 56 зі значком 1 Закону України "Про акціонерні товариства" комітет з питань призначень також повинен вивчати політику виконавчого органу товариства щодо добору та призначення осіб, які здійснюють управлінські функції в товаристві. Будь-які пропозиції щодо призначення посадових осіб товариства, призначення яких належить до компетенції наглядової ради відповідно до закону чи передбачено статутом товариства, мають бути попередньо погоджені комітетом з питань призначень. Голова виконавчого органу товариства при призначенні осіб, які здійснюють управлінські функції, має погоджувати їхні кандидатури з комітетом з питань призначень.
		Пунктом 17.16. статуту відповідача передбачено, що для підвищення ефективності своєї діяльності та для попереднього розгляду окремих питань, які потребують більш детального вивчення, Наглядова рада має право створити постійні чи тимчасові комітети з числа членів Наглядової ради. В Товаристві обов`язково утворюється комітет з питань аудиту та Комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень. Вищезазначені комітети очолюють Незалежні директори. До кожного з вищезазначених комітетів не менше 3 членів Наглядової ради, більшість з яких має бути Незалежними директорами. Наглядова рада приймає рішення з питань, що належать до компетенції відповідних комітетів, виключно на підставі і в межах пропозицій відповідного комітету. Якщо наглядова рада відхилила пропозицію комітету, вона зазначає мотиви свого рішення і передає його відповідному комітету для повторного розгляду.
		За умовами п. 17.17. статуту, висновки та пропозиції комітетів розглядаються в порядку, передбаченому цим статутом для прийняття Наглядовою радою рішень. У разі відсутності пропозицій від комітету Наглядова рада не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду Наглядовою радою.
		 
		Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 30.01.2019 був утворений комітет Наглядової ради з питань визначення винагороди та призначень, а згідно рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 13.02.2020 обрано новий склад цього комітету. До нового складу комітету увійшли ОСОБА_8  голова комітету, ОСОБА_9 та ОСОБА_10  члени комітету.
		 
		Тобто, рішення засідання комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень, яке оформлене протоколом від 28.04.2020 № 1, про надання Наглядовій раді пропозиції щодо прийняття рішення про припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків генерального директора АТ "Хмельницькобленерго" та призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора товариства було прийнято саме складом комітету ( ОСОБА_8  голова комітету, ОСОБА_9 та ОСОБА_10  члени комітету).
		 
		Разом з тим, суд вказує, що за умовами ч. 2 п. 1 ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства" комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори.
		Аналогічна вимога міститься в п. 17.16 статуту відповідача.
		 
		Матеріали справи не містять доказів, що більшість членів комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень становили незалежні директори, як це визначено ч. 2 п. 1 ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства".
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення комітету Наглядової ради з питань винагороди та призначень, оформлене протоколом від 28.04.2020 № 1 не можна вважати таким, що прийнято легітимним складом, що, в свою чергу, не могло бути підставою для прийняття рішення Наглядовою радою АТ "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом № 42 від 28.04.2020.
		 
		В свою чергу, суд приймає до уваги, що рішення комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень, оформлене протоколом від 28.04.2020 № 1 з`явилося лише під час розгляду даної справи, воно не було відображено у рішенні Наглядової ради від 28.04.2020, оформлене протоколом № 42, як підстава його прийняття.
		 
		Суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, надавши оцінку рішенню комітету Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" з питань винагороди та призначень, оформленому протоколом від 28.04.2020 № 1, фактично вийшов за межі заявлених у справі позовних вимог, оскільки суд першої інстанції розглянув вимоги, які були предметом судового розгляду, резолютивна частина рішення в повній мірі відповідає заявленим позовним вимогам позивача.
		 
		Також згідно із вказівками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2021 у даній справі, які є обов`язковими під час нового розгляду справи в силу ч. 5 ст. 310 ГПК України, суду слід вжити всі передбачені законом заходи для перевірки доводів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, що рішення Наглядової ради від 28.04.2020, оформлене протоколом № 42 прийнято без погодження з комітетом Наглядової ради Товариства з питань визначення винагороди посадовим особам товариства та призначень, що суперечить ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства".
		 
		Також згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.
		За умовами п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції.
		Постановою КМ України № 818 від 09.10.2013 затверджено Порядок погодження з Головою Ради міністрів АРК, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
		Згідно із пунктом 4 Порядку пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства, яке зареєстроване на території м. Києва та Севастополя, погоджується відповідно з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації; керівника підприємства, яке зареєстроване на території району - з головою райдержадміністрації.
		Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова місцевої держадміністрації під час розгляду пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства враховує усні чи письмові пояснення особи, що звільняється (пункт 5 Порядку).
		Згідно з пунктом 6 Порядку повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи.
		У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.
		Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 757/42100/20).
		 
		Як вбачається із п. 1.3 статуту відповідача, засновником товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України, що свідчить про обов`язковість погодження призначення та звільнення керівника АТ "Хмельницькобленерго" головою Хмельницької обласної державної адміністрації.
		 
		Однак, у справі відсутні належні та допустимі докази погодження головою Хмельницької обласної державної адміністрації питання звільнення з посади в.о. керівника АТ "Хмельницькобленерго" Козачука О.І. та призначення на цю посаду ОСОБА_1 . 
		 
		Отже, беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що припинення виконання ОСОБА_2 обов`язків генерального директора АТ "Хмельницькобленерго", розірвання укладеного із ним контракту, а також обрання виконуючим обов`язки генерального директора відповідача Гапонова В. М. відбувалось із порушенням ч. 2 ст. 36 та п. 6 ч.1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
		 
		При цьому судом приймається до уваги те, що за умовами п. 18.14. статуту відповідача особа, що виконує повноваження Генерального директора та/або директора, має такий же обсяг прав і обов`язків, та несе таку ж відповідальність що і Генеральний директор та/або директор.
		 
		Доводи скаржника про те, що отримання погодження для розірвання контракту та припинення повноважень ОСОБА_2 з головою Хмельницької обласної державної адміністрації не є необхідним, суперечить ч. 2 ст. 36 та п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", тому є безпідставними.
		 
		Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав для закриття провадження у даній справі, враховуючи слідуюче. 
		 
		Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, заявник вказує, що 29.12.2021 позачерговими загальними зборами АТ "Хмельницькобленерго" по 9 питанню порядку денного було прийнято рішення про скасування рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 28.04.2020, що міститься в протоколі № 42. Таким чином, як вказує заявник, спірне рішення є недіючим у повному обсязі, у зв`язку із чим існує необхідність, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрити провадження у справі № 924/641/20, у зв`язку із відсутністю предмету спору.
		 
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
		Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. За таких обставин, подальше продовження процесу стає не доцільним.
		Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально - правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
		Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
		Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
		Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.
		Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної у п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
		Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії судового процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
		Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
		Також суд вказує, що згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		За умовами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		 
		Як встановлено апеляційним судом, рішення про скасування рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 28.04.2020 (протокол № 42) прийнято лише 29.12.2021, тобто на стадії нового розгляду справи в суді першої інстанції.
		 
		Отже, враховуючи викладене, а також предмет заявленого позову у даній справі про визнання недійсним рішення наглядової ради, та те, що таке рішення визнається недійсним з моменту його вчинення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняття рішення про його скасування не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
		 
		Також, при розгляді даної справи, судом апеляційної інстанції не підлягає застосуванню п.4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, адже із врахуванням предмету та підстав заявленого у справі позову, права, інтереси та (або) обов`язки Фонду державного майна України у даній справі не порушено. Рішення суду у даній справі не впливає на права та обов`язки самого Фонду державного майна України, а незалучення його до участі у справі в якості третьої особи не призведе до порушення його прав та законних інтересів, тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
		 
		З огляду на викладене, апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
		 
		Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 № 924/641/20 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
		 
		На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
		 
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 у справі № 924/641/20  залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		 
		2. Поновити дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.09.2022 у справі № 924/641/20.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
		 
		4. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
		 
		Повний текст постанови складено 13 лютого 2023
		 
		Головуючий суддя Олексюк Г.Є. 
		 
		Суддя Бучинська Г.Б. 
		 
		Суддя Петухов М.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...