Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/727/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2023. Зареєстровано: 23.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2023.
Дата набрання законної сили: 25.03.2023
Номер судового провадження: п/360/732/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		22 лютого 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/727/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Автолайн Компані» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 29.12.2021 № 222923,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Автолайн Компані» (далі  позивач, ПП «Автолайн Компані») до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі  відповідач), в якому позивач просить:
		- визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2021 № 222923.
		В обґрунтування позову зазначено, що 29.12.2021 заступником начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - начальником ВДК за безпекою на транспорті у Луганській області Хіровим Іваном було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 222923 в розмірі 17000,00 грн за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі акту перевірки № 286488.
		Встановлене порушення полягає у відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону.
		Зазначена постанова про накладення штрафу є протиправною та незаконною у зв`язку з відсутністю складу та події порушення та його фактичною надуманістю, оскільки водій не зобов`язаний мати при собі та пред`являти під час перевірки особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, Витяг з Дозволу.
		Зазначений документ має перебувати в автобусі. Саме в такий спосіб і є виконаними вимогами п. 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, розміщенням Витягу з Дозволу на обслуговування міжміського автобусного маршруту «Новопсков  Харків» на видному місці у салоні автобусу разом з іншою візуальною інформацію.
		Однак, через невідомі причини працівниками відповідача не було перевірено наявність цього документу у відповідності до приписів норм чинного законодавства України в автобусі, а не у водія.
		Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду. 
		Ухвалою суду від 02.02.2022 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
		Ухвалою суду від 04.02.2022 заяву ПП «Автолайн Компані» про забезпечення позову у справі № 360/727/22 повернуто заявнику без розгляду.
		Ухвалою суду від 08.02.2022 відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 26.09.2022 запропоновано сторонам надати заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		03.10.2022 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на таке. Положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.
		Згідно з актом № 286488 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень масажів і вантажів автомобільним транспортом від 03 листопада 2021 року пояснення водія про причини порушень: водій зі змістом порушення ознайомився від пояснення та підпису акту відмовився. Акт водій транспортного засобу не підписав.
		Водій транспортного засобу під час здійснення перевірки не використав своє право надання пояснення порушення по суті, його спростування, від підпису акту відмовився.
		Також доводами, що зазначені у позовній заяві, не доведено, що відповідні документи були під час здійснення перевірки, оскільки неможливо даний факт підтвердити.
		29.12.2021 Східним міжрегіональним управлінням Укртансбезпеки було винесено постанову № 222923 про застосування адміністративно-господарського штрафу, допущено перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, а саме: Витягу з Дозволу.
		Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.
		При цьому долучені документи до матеріалів справи не спростовують їх відсутність під час проведення перевірки транспортного засобу.
		Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф. Факт цього вчинення не може бути спростований, дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 у справі № 803/50/17 (адміністративне провадження № К/9901/22356/18).
		Вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позов - таким, що не належить до задоволення.
		З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
		Ухвалою суду від 16.01.2023 допущено заміну відповідача по справі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на правонаступника  Державну службу України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області, та закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений відповідно до підпункту 20 пункту 1 «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, або про ухвалення судового рішення.
		Згідно з частиною другою цієї статті учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
		З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
		Оголошення про постановлення ухвали про призначення справи до розгляду від 16.01.2023 опубліковано на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 20.01.2023, що підтверджено повідомленням уповноваженої особи суду.
		Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття не повідомив.
		Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
		Судом встановлено, що приватне підприємство «Автолайн Компані», код ЄДРПОУ 33164230, місцезнаходження юридичної особи: 92901, Луганська область, м. Кремінна, вул. Банкова, буд. 3-А, основний вид економічної діяльності 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
		На підставі Дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії НМ № 000338, виданого Державною службою України з безпеки на транспорті 18.06.2017, позивач здійснює перевезення пасажирів на міжміському маршруті загального користування Новопсков-Харків на рейсах № 215/216.
		09.11.2021 відповідно до направлення на перевірку від 07.11.2021 № 015053 посадовими особами Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якого складено акт від 09.11.2021 № 286488.
		Перевіркою встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу Volkswagen LT35 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що належить ПП «Автолайн Компані» ( ОСОБА_1 ), під керуванням водія ОСОБА_2 , документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.05.2002, виявлено порушення перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті Новопсков-Харків, за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: витягу з дозволу, передбаченого пунктом 30 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176.
		Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), 07.12.2021 позивачу було вручено повідомлення від 07.12.2021 № 103605/4.3/24-21 про розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке призначено на 14.12.2021.
		За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову від 29.12.2021 № 222923 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
		Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон № 2344-III), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
		Згідно зі статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
		автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
		послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
		рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
		Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
		Статтею 39 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
		Документами для регулярних пасажирських перевезень:
		для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
		- для водія автобуса є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
		Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання» (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14 вересня 2016 року № 316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок № 279).
		Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 279 дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику, який: а) за результатами конкурсу визнаний переможцем; б) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі якщо перевізник-претендент, який став переможцем конкурсу, надав письмову відмову від одержання дозволу на перевезення; в) за результатами конкурсу посів друге місце, у разі дострокового анулювання дозволу суб`єкта господарювання, який був визнаний переможцем конкурсу; г) є тимчасовим, у разі анулювання дозволу на перевезення за відсутності суб`єкта господарювання, який за результатами конкурсу посів друге місце, або при його письмовій відмові від отримання дозволу на перевезення; ґ) є тимчасовим, у разі відкриття нового автобусного маршруту або нового рейсу для вивчення доцільності його функціонування; д) є тимчасовим, у разі визнання недійсним чи скасування судом рішення конкурсного комітету; е) є тимчасовим, у разі зупинення судом рішення конкурсного комітету.
		До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу ІІІ Порядку № 279).
		Відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
		Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
		Таким чином, витяг з дозволу є «іншим документом, передбаченим законодавством», оскільки його наявність в автобусі передбачена нормативно - правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України.
		Отже, щодо правомірності постанови від 29.12.2021 № 222923 суд зазначає, що під час здійснення перевезення водій повинен при собі мати витяг з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршрутів загального користування затвердженого зразка, тобто, оригінал документу, виконаний на фірмовому бланку. Натомість, при проведенні перевірки водієм не було надано вказаного витягу. 
		Доводи позивача стосовно того, що на момент проведення перевірки витяг з дозволу перебував у автобусі на видному місці, а відповідач не вжив заходів щодо перевірки наявності зазначеного документу саме в автобусі, судом не приймається до уваги, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів. При цьому суд зауважує, що акт від 09.11.2021 № 286488 у графі «пояснення водія про причини порушень» міститься запис «водія зі змістом порушення ознайомлено, від підпису та пояснень відмовився».
		Відсутність витягу з дозволу, наявність якого передбачено п. 30 Постанови № 176 зафіксовано в акті від 09.11.2021 № 286488 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
		Отже, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, на підтвердження яких не надано жодного належного доказу.
		За таких обставин, постанова Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 29.12.2021 № 222923, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн, є правомірною та скасуванню не підлягає.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову Приватного підприємства «Автолайн Компані» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 29.12.2021 № 222923 відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду. 
		 
		Суддя І.О. Свергун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...