Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4770/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2023. Зареєстровано: 25.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: 854/5815/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/4770/22Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача  Федусика А.Г.,
		суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесмiськелектротранс" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року по справі за позовом Комунального підприємства "Одесмiськелектротранс" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2022 року Комунальне підприємство "Одесмiськелектротранс" (далі КП) звернулось з позовом до суду до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00029270706 вiд 17.02.2022 року.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач заперечує проти висновків відповідача щодо порушення ним норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо обов`язкового застосування зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, посилаючись на відсутність розрахункової операції та зарахування коштів виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервiсiв переказу коштів, однак вказані його заперечення не були прийняті до уваги під час перевірки, що і призвело до застосування штрафних санкцій.
		КП, посилаючись на п.14 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважає, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Згідно численних роз`яснень Державної податкової служби, у разі відсутності розрахункової операції, здійснення безготівкових розрахунків (шляхом переказу коштів через установи банків) застосування РРО не є обов`язковим.
		На думку позивача, при розрахунку за послуги перевезення міським електротранспортом за допомогою банківських пристроїв має місце перерахування коштів на розрахункові рахунки банків, а потім однією сумою на рахунок КП через певний час, тобто відсутня розрахункова операція в розумінні ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		Окрім того, позивач акцентував увагу суду на тому, що навіть якщо допустив наявність порушення, то розрахунок фінансових санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до КП є вкрай невірним та містить помилки, спираючись на те, що відповідач застосовує різні види штрафних санкцій, поділивши порушення на два випадки, при цьому застосовує до другого випадку розмір штрафних санкцій, як нібито вчинений вдруге, не встановивши доведеність першого порушення.
		Рішеннм Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року позов залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» та КП було укладено договір еквайрингу У-П/2021/41, в якому предметом договору є виконання операцій за розрахунками з використанням банківської платіжної картки. Банк забезпечує перерахування коштів, отриманих від населення як плату за проїзд в міському електротранспорті на рахунок КП за допомогою устаткування, що належить банкiвськiй установі.
		Згідно з п.6.1 вищезазначеного договору, оплата операцій, що пройшли в транспортних засобах позивача (торговця) та були проведені з дотриманням порядку роботи з БПК, проводиться Банком на підставі звітів (Звіту) на поточний рахунок торговця, вказаний у додатку 1 до договору, з урахуванням особливостей оплати, зазначених у п.п.3.1.2-3.1.5, 3.1.8 цього договору. За звітами (Звітом) до 21 години 20 хвилин за київським часом протягом вiдповiдного банківського дня Банк здійснює розрахунки з торговцем починаючи з наступного банківського дня (п.6.1.1. договору).
		Відповідно п.6.3. договору комісія, що розраховується від суми кожної операції, здійсненої з використанням БПК, утримується Банком одним з наступних способів:
		6.3.1. в момент перерахування коштів на користь Торговця із сум відшкодувань (оплати операцій) Торговця за операціями з використанням БПК;
		6.3.2. в день зарахування суми відшкодувань (оплати операцій) на рахунок Торговця відкритий в Банку, шляхом списання суми комісії з рахунку Торговця, відкритого в Банку, в порядку визначеному цим договором.
		Судом встановлено, що у січні 2021 року на підставі акту прийому-передачі до договору еквайрингу У-П/2021/41 від 18.02.2021 року було передано позивачу три транспортних валідатора CIS-01 за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, буд.1.
		30.04.2021 року між позивачем та ПАТ «Банк Восток» було укладено договір еквайрингу У-У/2021/116, який був складений аналогічно договору еквайрингу У-П/2021/41 від 18.02.2021 року, але з доповненням у 8 розділі «Інші положення». Актом прийому-передачі від 30.04.2021 року до договору еквайрингу У-У/2021/116 від 30.04.2021 року було зафіксовано передачу чотирьох транспортних валідаторов CIS-01 за адресою: м.Одеса, Приморський бульвар, буд.8-А.
		З 25.11.2021 року по 10.01.2022 року на підставі направлень від 23.11.2021 року ГУДПС була проведена планова виїзна документальна перевірка КП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2018 року по 30.09.2021 року, вiдповiдно до затвердженого плану (переліку питань) документальної планової виїзної перевірки.
		За результатами документальної планової виїзної перевірки працівниками ГУДПС складено акт №717/15-32-07-05-23/03328497 від 17.01.2022 року, яким встановлено правопорушення, а саме: проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи в період з 03.02.2020 року по 30.09.2021 року на загальну суму 66430,00 грн. (в т.ч. преша розрахункова операція проведена 03.02.2020 року на суму 35,00 грн.), що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00029270706 від 17.02.2022 року.
		На підставі розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки №717/15-32-07-05-23/03328497 від 17.01.2022 року до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 99627,05 грн., з яких:
		- 35,00 грн. за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за яке передбачена відповідальність п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
		- 99592,05 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за яке передбачена відповідальність п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
		Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставо для звернення з позову до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначав про доведеність порушення КП п.1, 2 ст. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахунків за надані послуги, за допомогою платіжного терміналу без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку у переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 66430,00 грн..
		Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на наступне.
		Положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхпосадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон). Дiя вказаного закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Положеннями статті 2 Закону передбачено:
		- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; 
		- місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;
		- реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
		- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. 
		Згідно ст.3 Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (дання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи PPO або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі вiдповiдних розрахункових документів, що підтверджують викопних розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
		- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		Так, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач зазначав, що КП було допущено проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи в період з 03.02.2020 року по 30.09.2021 року.
		Водночас, заперечуючи проти вказаних висновків, КП посилалося на відсутність розрахункової операції та наполягало, що зарахування коштів відбувається виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервiсiв переказу коштів.
		КП зазначено, що відповідно до п.14 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
		Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами КП та зазначає, що з аналізу вищевказаних норм Закону вбачається відсутність підстав для використання РРО виключно (в контексті даної справи) якщо розрахунки здійснюються за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
		Водночас, зі справи вбачається, що 18.02.2021 року між ПАТ «Банк Восток» та КП було укладено договір еквайрингу У-П/2021/41, в якому предметом договору є виконання операцій за розрахунками з використанням банківської платіжної картки, що свідчить про відсутність факту розрахунків за допомогою банківських систем саме дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, оскільки вищевказані операції (розрахунки) здійснювались за допомогою банківської платіжної картки з одночасним застосуванням устаткування, що належить банкiвськiй установі, а саме  транспортного валідатора, що безумовно передбачає фізичну присутність отримувача послуги на місці її надання, що, в свою чергу, свідчить про наявність у КП обов`язку використовувати РРО.
		На думку суду, вказаний порядок та процедура оплати по суті нічим не відрізняється від оплати покупцем за товар будь-якого виду, зокрема: продовольчого, промислового характеру та у відповідних закладах, точках продажу (магазини, гіпермаркети, торгівельні центри, АЗС, тощо), в зв`язку з чим, на думку колегії суддів, порядок розрахунку за допомогою банківської платіжної картки з одночасним застосуванням транспортного валідатора не може вважатись (в контексті даної справи) саме дистанційним обслуговуванням та/або сервісом переказу коштів, що, в свою чергу, передбачає обов`язкове застосування РРО (за виключенням випадків, про які буде зазначено нижче).
		При цьому, суд не враховує п.10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), згідно яких продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
		З наведеного вбачається відсутність обов`язку проводити розрахункові операції з продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, однак, лише у випадку застосування альтернативних дій - використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
		Водночас, з матеріалів справи не вбачається, а КП не доведено використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи в період з 03.02.2020 року по 30.09.2021 року під час надання послуг з перевезення в міському електротранспорті. КП ні під час перевірки, ні в судах першої та апеляційної інстанцій не було надано розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
		Окремо, стосовно посилання КП на приймання АТКБ «ПриватБанк» платежів населення, як розрахунок плати за проїзд у міському електротранспорті за допомогою мобільної версії додатку «Приват 24» з використанням OR-коду, колегія суддів зазначає про їх безпідставність в межах даної справи.
		КП зазначено, що між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та позивачем було укладено договір У-У/2021/100-п про приймання платежів населення від 02.03.2021 року, де предметом договору є надання послуг з приймання платежів, як розрахунок плати за проїзд у міському електротранспорті за допомогою мобільної версії додатку «Приват 24» з використанням OR-коду та перерахування коштів на рахунок комунального підприємства. Згідно умов, банк забезпечує приймання платежів вiд населення та перерахування коштів на рахунок КП одним платежем наступного операційного дня.
		Як було зазначено, відповідно до п.14 ст.9 Закону реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
		Суд зазначає, що сервісом переказу коштів можна вважати продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб`єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.
		На думку колегії суддів, приймання платежів, як розрахунок плати за проїзд у міському електротранспорті за допомогою, зокрема, мобільної версії додатку «Приват 24» з використанням OR-коду, відрізняєтьтся від системи розрахунків за договором КП з ПАТ «Банк Восток», оскільки за своєю суттю є системою розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. В той же час, з аналізу акту перевірки вбачається, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не посилався на взаємовідносини КП з Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», за якими банк приймав платежі населення, як розрахунок плати за проїзд у міському електротранспорті за допомогою мобільної версії додатку «Приват 24» з використанням OR-коду, натомість зазначав лише про взаємовідносини КП з ПАТ «Банк Восток», за якими вказаний банк виконував операцій за розрахунками з використанням банківської платіжної картки при платі за проїзд, і саме за не використання РРО при вказаній оплаті за проїзд відповідачем було притягнуто КП до відповідальності.
		Тому, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно надана оцінка обставинам справи, тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.
		Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесмiськелектротранс" - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
		 
		 
		Головуючий суддя  Федусик А.Г.Судді    Бойко А.В.   Шевчук О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...