Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/126/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2023. Зареєстровано: 01.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2023.
Дата набрання законної сили: 10.04.2023
Результат оскарження 10.04.2023 Східний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		У Х В А Л А 
		 
		28.02.2023 № 905/126/23 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви  ОСОБА_1  (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
		 
		про неплатоспроможність боржника  фізичної особи,
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про неплатоспроможність боржника  фізичної особи.
		В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає про неможливість погашення боргів перед кредиторами у зв`язку з неплатоспроможністю останнього, внаслідок чого заявник просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2023 заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника  фізичної особи залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху шляхом надання до суду певних документів згідно переліку.
		24.02.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків. 
		Дослідивши заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що заявником не усунуті всі недоліки заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на таке.
		 
		Щодо надання списку кредиторів боржника із зазначенням сум грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
		Відповідно до пункту 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
		Отже, відповідно до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника та такі документи повинні бути подані разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
		Саме лише самостійне визначення заявником у списку кредиторів боржника сум грошових вимог без документального підтвердження не може бути належним доказом у справі.
		Відсутність протягом двох днів (запити надіслані 22.02.2023, а заява про усунення недоліків -24.02.2023) відповіді від фінансових установ щодо надання відомостей про розмір заборгованості не свідчить про відмову у наданні таких відомостей або ігноруванні запиту, а тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.
		Cуд повторно звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21. 
		 
		Щодо надання декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5.
		Заявником не усунуто недоліки декларацій про майновий стан боржника в частині зазначення у розділі ІІ джерел доходу.
		Також, наявний у боржника на праві власності транспортний засіб марки CHEVROLET, модель AVEO, рік випуску 2005 не внесений до декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки.
		 
		Щодо надання належних доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 40 260,00 гривень, угоди з арбітражним керуючим, який погодиться виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство, приведений у відповідність до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
		Так, заявником не усунуто недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, зокрема не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 40260,00 гривень.
		Нова редакція Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.02.2023 також не відповідає ознакам, наведеним у п. 37 Постанови Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020, так як не передбачає відстрочення оплати винагороди керуючого реструктуризацією до реалізації майна боржника. так само, й визначений у ньому розмір винагороди керуючого реструктуризацією не відповідає приписам КУзПБ.
		Суд звертає увагу, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 вказує на право місцевого господарського суду в частині розгляду питання щодо альтернативного врегулювання питання винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у справі про неплатоспроможність, зокрема на умовах відстрочення. 
		Таким чином, врегулювання відносин заявника і арбітражного керуючого з приводу оплати винагороди шляхом укладення договору про відстрочення оплати можливо за умови, коли відстрочення здійснюється до реалізації майна боржника.
		Суд звертає увагу, що нормами статей 26, 28, 29 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено підстави та випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
		Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду, право на яку передбачене п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
		При цьому наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим в такому випадку не зможе замінити отримання визначеної та гарантованої винагороди в розмірі та порядку, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, оскільки зобов`язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого. 
		Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією. 
		Суд звертає увагу, що, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
		Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
		З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
		Станом на теперішній час доказів здійснення заявником оплати суми авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень у справі про неплатоспроможність у встановленому розмірі, заявником до суду не подано. Відповідно до пункту 14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
		Отже, відповідно до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника та такі документи повинні бути подані разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
		Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
		Cуд повторно звертає увагу, що надання лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21 
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не усунуті недоліки заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника  фізичної особи.
		Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Згідно ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
		Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 заявнику.
		 
		Враховуючи, що заява з доданими до неї документами подана через підсистему «Електронний суд», судом не будуть направлятися поштою додані до заяви документи.
		 
		Крім того, суд звертає увагу заявника на таке.
		Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень та КП «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалами Господарського суду Донецької області від 19.12.2022 у справі №905/1000/200, від 19.01.2023 у справі №905/60/23 заява ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника  фізичної особи залишалась без руху з аналогічних, викладеним в ухвалі суду від 16.02.2023 у цій справі, підстав.
		Підпунктом 11 пункту 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Так, п.п.1,4 статті 43 цього Кодексу встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		Згідно статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
		Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
		Статтею 132 цього кодексу передбачено види заходів процесуального примусу, а саме:
		1) попередження;
		2) видалення із залу судового засідання;
		3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
		4) штраф.
		Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено про наявність факту зловживання заявником своїм процесуальним правом на звернення до суду з відповідною заявою, з огляду на неодноразове зазначення в ухвалах суду про наявність тих самих недоліків. Також, господарським судом зазначалось, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
		При цьому, звертаючись до господарського суду вдруге та втретє заявником не були усунуті недоліки, тобто з тими самими недоліками.
		З огляду на викладене, господарський судвважає за доцільне попередити ОСОБА_1 . що з метою припинення зловживання ним процесуальними правами може бути вжити такий захід процесуального примусу, як штраф.
		 
		Згідно ч.8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
		 
		Крім того, суд повідомляє, що відповідно до розпорядження керівництва суду №1-р від 30.01.2023, у зв`язку із обмеженою кількістю знаків поштової оплати (поштових марок), необхідністю ефективного використання знаків поштової оплати в умовах воєнного стану, відправлення кореспонденції учасникам справи, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв`язку здійснюється виключно за нагальної потреби після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
		 
		Керуючись ст.ст. 2, 9, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		У Х В А Л И В
		 
		Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника  фізичної особи повернути заявнику.
		 
		Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. 
		 
		Попередити заявника, що у разі повторного зловживання процесуальними правами, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 ГПК України.
		Відповідно до частини другої статті 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Копію даної ухвали надіслати на електронну адресу заявника - ОСОБА_1 .
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Суддя С.М. Фурсова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...