Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/2070/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2023. Зареєстровано: 15.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/204/274/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022041680000131

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 204/2070/22
		                                 Провадження №1-кп/204/274/23
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:     головуючого: судді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання:  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12022041680000131 внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 16 лютого 2022 року за обвинуваченням  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
		за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого  ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання вказав, що існують ризики того, що він може вчинити дії передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком на шість років, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може переховуватися від суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі, за умисні злочини проти власності, а наразі обвинувачується у вчиненні злочину проти власності, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 є схильним до вчинення кримінальних правопорушень. Таким чином, з метою запобігання вище перелічених ризиків виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Захисник  ОСОБА_5 , просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, та змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт.
		Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника. 
		Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від 18 січня 2023 року обвинуваченому було продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18 березня 2023 року включно.
		У відповідності з вимогами ч. 1ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		Частиною 3статті 331 КПК Українипередбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Відповідно до ст. 177 КПК Україниметою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому  ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, суд також зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
		Не зважаючи на те, що у ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх дітей, останній є розлученим та проживає окремо від них, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Окрім цього, ОСОБА_3 не працевлаштований, не маючий підтвердженого джерела доходу.
		Окрім цього, останній обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,за якезаконом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а тому вказане може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
		24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовоюта нелюдською агресієюРосійської Федерації проти України, у ОСОБА_3 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органамивлади своїхповноважень напевних територіяхта якіснопогіршує криміногеннуобстановку,що всвою чергупогіршує можливістьздійснення контролюза поведінкою обвинуваченого.
		На користь існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить суть пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 , оскільки останній неодноразово був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, не працевлаштованого, що в свою чергу свідчить про відсутність сталого джерела доходу, а тому є обґрунтована ймовірність того, що останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення задля забезпечення своєї життєдіяльності.
		Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам суд, у першу чергу враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливого кримінального правопорушення проти власності, а тому з великою ймовірністю може вчиняти такі дії в подальшому, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
		Застосування щодо ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації нею встановлених ризиків переховування від суду, або ж можливості вчинення іншого кримінального правопорушення. Ця позиція суду обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
		Суд також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування домашнього арешту відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості ОСОБА_3 у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його позапроцесуальних дій.
		Тому ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
		Окрім того, судом вирішено питання про альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 124050 гривень, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є непомірним для обвинуваченого, а також на думку суду, застава є більш м`яким запобіжним заходом для обвинуваченого ніж домашній арешт, про який просить захисник та обвинувачений.
		Що стосуєтьсяклопотання захисника ОСОБА_5 ,який дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_3 про змінузапобіжного заходуз триманняпід вартоюна домашнійарешт судвважає,що запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту є таких, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого  ОСОБА_3 , тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
		Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.
		Тому, на даний час продовження обвинуваченому  ОСОБА_3  строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу. 
		При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_3 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів з визначеним ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2022 року розміром застави у розмірі 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07 травня 2023 року включно.
		Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 124050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень.
		У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 124 050 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до двох місяців з дня внесення застави, виконувати наступні обов`язки: прибувати до слідчого,прокурора абосуду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого,прокурора абосуд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в доход держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
		В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший не пов`язаний з триманням під вартою  відмовити.
		Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядкубезпосередньо до Дніпровського апеляційного судупротягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...