Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 19/25 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		____________________________________________
		01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
		 Іменем України
		П О С Т А Н О В А
		12.07.10                                                                      Справа № 19/25
		 
		Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		 головуючого судді:                    Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
		суддів:
		                                                  Ільєнок Т.В.
		 секретар судового засідання          Лебедєва С.В.
		 
		В судове засідання з’явились представники сторін
		від позивача:           Блищук В.Т. - представник за дов. №01-3/8771 від 29.09.2009р.; 
		від відповідача:           Тюкавкіна Г.І. –представник за дов. №389 від 22.12.2009р.;
		від третьої особи: Бондаренко В.М. - представник за дов. №19-25/721 від 21.06.2010р.;
		 розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Полтаваобленерго” на рішення господарського суду Полтавської області від 12.04.2010 р. 
		у справі                    №19/25 (суддя Безрук Т.М.)
		 за позовом                    Відкритого акціонерного товариства „Полтаваобленерго”
		до                              Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Полтавської філії ВАТ „Укртелеком”
		третя особа                    Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської обласної державної адміністрації
		про                              спонукання до вчинення дій,
		 в с т а н о в и в :
		 Відкрите акціонерне товариство „Полтаваобленерго” звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про спонукання Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Полтавської філії ВАТ „Укртелеком” вчинити дії на території міста Комсомольськ Полтавської області –демонтувати проводи проводового мовлення (телекомунікаційні мережі) протяжністю 54 км з опор ВАТ „Полтаваобленерго” (т.1 а.с.2-4). 
		Позов мотивований тим, що між сторонами фактично існували відносини найму, які припинили свою дію з 01.01.2010р. Отже у відповідності ст.785 ЦК України відповідач зобов’язаний повернути одержану річ у стані, в якому вона була ним отримана.
		Ухвалою суду від 01.04.2010р. до участі у справі в якості третьої особи залучено Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської обласної державної адміністрації (т.1 та.с.89).
		Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.04.2010р. у справі №19/25 у задоволені позову відмовлено повністю (т.1 а.с.143-146). 
		Рішення місцевого суду мотивовано тим, що спірні проводи проводового мовлення, які розміщені на опорах позивача в м. Комсомольську, відносяться до системи оповіщення цивільної оборони, та відсутністю згоди Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської облдержадміністрації на виключення цієї системи та її демонтаж.
		 Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та задовольнити позов.
		Відповідач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 12.04.2010р. у справі №19/25, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Під час апеляційного провадження представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представники відповідача та третьої особи проти апеляційної скарги заперечували.
		 Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
		На час створення компанії „Полтаваобленерго” діяв наказ Фонду державного майна України від 09.08.1993р. №56/342 „Про затвердження Порядку передачі акцій засновницькими відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації”.
		Відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995р. №282/95 „Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі” Міністерству енергетики та електрифікації України було доручено створити ряд об’єктів енергетичної галузі, у тому числі Державну акціонерну енергопостачальну компанію „Полтаваобленерго”.
		На виконання зазначеного Указу Президента Міністерство енергетики та електрифікації України видало наказ №132 від 28.07.1995р., яким затвердило акт оцінки цілісного майнового комплексу, що була проведена у позивача станом на 01.07.1995р.
		30.05.1996р. Міністерство енергетики та електрифікації України наказом №89 передало Фонду державного майна України на підставі Закону України „Про приватизацію державного майна” і Закону України „Про державну програму приватизації” на 1997р. наказом №21-ПРА від 04.11.1997р. затвердило план розміщення акцій ДАЕК „Полтаваобленерго”, а 11.11.1997р. наказом №346 в компанії розпочався приватизаційний процес.
		Згідно розпорядження виконкому Полтавської міської ради №916 від 16.12.1998р. ДАЕК „Полтаваобленерго” перереєстрована у ВАТ „Полтаваобленерго”. За результатом процесу приватизації до позивача, відповідно до ст.21 Закону „Про власність”, виникло право колективної власності на майно, яке увійшло до статутного фонду.
		Як стверджує позивач, до складу статутного фонду ВАТ „Полтаваобленерго” увійшла мережа опор ПЛ-0,4кВ (кілометражем 54 км.) на території міста Комсомольськ Полтавської області, проте документального доказу передачі цього майна до статутного фонду він суду не надав.
		В підтвердження наявності у нього права власності на зазначені опори позивач надав рішення Постійно діючого третейського суду №ПВ-03-13/2006 від 21.11.2006р., відповідно до якого за позивачем визнано право власності на ряд об’єктів нерухомого майна та мережу опор на території Полтавської області.
		Доказів реєстрації права власності на майно, визначене в рішенні Постійно діючого третейського суду, позивач не надав, а його представник в засіданні апеляційного суду повідомив що вказана реєстрація мережі опор ПЛ-0,4кВ (кілометражем 54 км.) не здійснювалася.
		 Позивач наполягає, що внаслідок набуття ним права власності на мережу опор, ВАТ „Полтаваобленерго” та ВАТ „Укртелеком” в особі Полтавськоі дирекції був укладений договір №1658/223 від 01.01.2003р. на компенсацію витрат за використання опор ПЛ-0,4кВ із сумісним підвищенням проводів електропередачі і проводового мовлення.
		Відповідно до вказаного договору, з урахуванням положень додаткової угоди від 03.08.2009р., позивач надає можливість використання опор ПЛ-0,4кВ, що знаходяться в користуванні Комсомольської філії ВАТ „ПОЕ”, для підвішення проводів ПМ, а відповідач здійснює сумісне підвішення проводів проводового мовлення (т.1 а.с.11, 12).
		Згідно п.1.2 договору №1658/223, кілометраж сумісного підвішення проводів електропередачі і проводового мовлення становить 54 км (мережі Комсомольської філії позивача).
		Відповідно п.3.1 договору №1658/223, відповідач зобов’язаний щомісячно перераховувати кошти позивачу у вигляді компенсації за додаткові витрати, пов’язані з наявністю на лініях електропередач ПЛ-0,4кВ проводів проводового мовлення в сумі 12 грн., в т.ч. ПДВ 2 грн. за 1 км. повітряної лінії електропередачі напругою 0,4кВ з ПДВ.
		Пунктами 2.1 та 2.2 договору №1658/223 передбачено, що позивач зобов’язується надати можливість використання опор ПЛ-0,4кВ для підвішення проводів ПМ, а відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату компенсації на поточний рахунок позивача згідно (п.3.1, п.3.2).
		Зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2003р. включно. У випадку, якщо одна із сторін не попередить письмово іншу сторону про розірвання договору за один місяць до закінчення терміну його дії, договір автоматично продовжується на наступний рік. (п.5.1, п.5.2 ).
		 Листом від 27.11.2009р. вих.№01-3/10695 звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору №1658/223 з 01.01.2010р., і припинення користування ВАТ „Укртелеком” опорами ПЛ-0,4кВ (т.1 а.с.13-14).
		Листом від 10.12.2009р. вих.№02/Р03-1944 відповідач повідомив, що у нього відсутня можливість демонтажу дротів проводового мовлення з опор електромереж, оскільки це призведе до припинення надання споживачам користуватися проводовим мовленням, що є неприпустимим. Крім цього, відповідач просив продовжити дію договору №1658/223 на 2010р.(т.1 а.с.28-29).
		12.01.2010р., позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою демонтувати проводи з опор до 20.01.2020 року, мотивуючи це тим, що з 01.01.2010р. у відповідача відсутні правові підстави на використання даних опор (т.1 а.с.15).
		Відповідач, листом від 20.01.2010р. вих. №02/Р03-2064, повідомив, що у нього відсутня можливість демонтажу дротів проводового мовлення з опор електромереж, а також повторно просив продовжити дію договору №1658/223 на 2010р. (т.1 а.с.27).
		23.02.2010р. відповідач направив позивачу проект договору про компенсацію витрат за використання опор ПЛ 0,4кВ із сумісним підвищенням проводів електропередачі і проводового мовлення на території м. Комсомольськ, Кременчуцького району, Полтавської області (т.1 а.с.33-39).
		Вказаний договір укладений не був.
		Оскільки відповідач не демонтував дроти проводового мовлення з опор електромереж (телекомунікаційні мережі), ВАТ „Полтаваобленерго” звернулося до суду з позовом про спонукання ВАТ „Укртелеком” демонтувати проводи проводового мовлення (телекомунікаційні мережі) протяжністю 54 км з опор ВАТ „Полтаваобленерго”.
		Позивач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення місцевого суду прийняте без повного з’ясування обставин справи. На його думку судом не враховано, що ВАТ „Полтаваобленерго” є власником спірних опор, а обов’язок забезпечити стале функціонування систем оповіщення покладений не на нього, а на Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державний комітет зв’язку та підпорядковані йому органи.
		 Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. 
		Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути залишене без змін. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Позов про спонукання відповідача вчинити дії, позивач обґрунтовує існуванням між сторонами відносин найму (оренди), які, на думку позивача, виникли на підставі укладання договору №1658/223.
		 Апеляційний суд вважає що вказане ствердження позивача на діючому законодавстві не ґрунтується, виходячи із наступного.
		Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
		Стаття 765 ЦК України передбачає, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
		Тобто необхідною ознакою відносин найма є передача наймодавцем наймачу предмету найму і його знаходження у віданні наймача протягом всього строку дії договору найму. 
		Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Тобто, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, саме на позивача покладається обов’язок підтвердити поданими доказами факт реалізації договору №1658/223 від 01.01.2003р., а саме передачу у володіння відповідача предмету найму, про який йдеться у договорі № 1658/223.
		В підтвердження зазначеного факту позивачем місцевому суду наданий акт обстеження спільної підвіски ПМ з ЛЕП від 16.02.2009р. (а.с.85).
		Проте зазначений акт підтверджує лише наявність лінії електропередачі напругою 380, на опорах якої підвішені 54 кіл ПМ з напругою звукочастоти 240V, та факт відсутності відхилень від правил улаштування, і жодним чином не підтверджує що спільна підвіска ПМ відбулася саме на виконання договору № 1658/223.
		У відповідності до ухвали апеляційного суду від 17.05.2010р., в якості документальних доказів фактичної реалізації договору №1658/223, позивачем надані копії рахунків-фактури та виписки з банківського рахунку, які свідчать про здійснення відповідачем „компенсації за додаткові витрати пов’язані з наявністю на ЛЕП ПМ”.
		Як пояснив відповідач (пояснення вих.№493 від 10.06.2010р.), мережа радіофікації повітряної лінії підвіски на спірних опорах ЛЕП позивача протяжністю 54 км в м. Комсомольськ перебуває на балансі відповідача з 30.12.1979р., є складовою мережі радіофікації протяжністю 212,67км, що обліковується за інвентарним №12200. Копія даної інвентарної картки надана відповідачем під час апеляційного провадження.
		Відповідач також пояснив, що вивішення дротів проводового мовлення на опорах позивач ПЛ-0,4кВ мало місце в 1979р. але підтверджуючі документи (акти введення в експлуатацію, наряди на виконання робіт) не можуть бути надані суду, оскільки знищенні за терміном зберігання.
		Таким чином, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем не надано доказів передачі відповідачу в якості предмету найму по договору №1658/223 опор ПЛ-0,4кВ із сумісним підвищенням проводів електропередачі і проводового мовлення. 
		Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що договір №1658/223 не є договором найму, опори ПЛ-0,4кВ із сумісним підвищенням проводів електропередачі і проводового мовлення в найм позивачем відповідачу не передавалися, з закінченням дії цього договору у позивача відсутнє право вимагати у відповідача повернення вказаних опор.
		 Відповідно Закону України "Про зв'язок", Правил охорони ліній зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996р. №135, та інших нормативних актів, розроблене Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв'язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж 0,4 кВ із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення, затверджено наказами Міністерства зв'язку України і Міністерства енергетики та електрифікації України від 7 березня 1997 р. №28 та від 20 березня 1997 р. №27, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 липня 1997 р. за №265/2069, яке визначає взаємовідносини підприємств Міненерго України - власників повітряних ліній електропередачі напругою 0,4 кВ і підприємств Мінзв'язку України - власників проводів проводового мовлення при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації ПЛ з сумісним підвішенням проводів ПМ.
		Позивач в межах даної справи з вимогою до відповідача про усунення перешкод в користуванні спірними опорами ПЛ-0,4кВ не звертався, про наявність таких перешкод не зазначав і поданими доказами їх наявність не підтверджував.
		 Апеляційний суд не вважає достатньо переконливим посилання місцевого суду на те, що відсутність згоди Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської облдержадміністрації на виключення спірної системи проводів проводового мовлення та її демонтаж є підставою для обмеження права власності позивача.
		Проте, з урахуванням наявних підстав для відмови в позові, викладених в цій постанові, судова колегія апеляційного суду вважає вірним остаточний висновок місцевого суду про відмову в позові про спонукання вчинити дії на території міста Комсомольськ Полтавської області –демонтувати проводи проводового мовлення (телекомунікаційні мережі) протяжністю 54 км з опор ВАТ „Полтаваобленерго”
		 За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 12.04.2010р. у справі №19/25 має бути залишене без змін, а апеляційна скарга залишена без задоволення.
		 Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
		 п о с т а н о в и в :
		 1. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.04.2010р. у справі №19/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Полтаваобленерго” залишити без задоволення. 
		2. Справу №19/25 повернути до господарського суду Полтавської області.
		 Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
		Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
		 
			 
				 Головуючий суддя:                                                                      Шевченко В. Ю.
				Судді:
				                                                                                                    Ільєнок Т.В.
				                                                                                                    Маляренко А. В.
				 Дата відправки 12.07.10

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...