Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 638/1046/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 16.03.2023. Зареєстровано: 17.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2023.
Дата набрання законної сили: 09.10.2024
Номер судового провадження: 2/638/187/23

ість його згоди відповідати за зобов`язаннями нового боржника по кредитному договору та про припинення договору поруки № П-11114550000 від 05.02.2007 року, у відповідь на який позивач попросив надати завірену копію свідоцтва про смерть позичальниці.
		   29.02.2016 року представник позивача звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі правонаступника відповідача  ОСОБА_1 .
		   Згідно зі статтею 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		   Відповідно до статті 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.
		   Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.
		   Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
		   Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
		   Згідно зі статтею 1281ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
		   Згідно зі статтею 1282ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
		   Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
		   За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
		   При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.
		   Отже, положення статей 1281, 1282ЦК України регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника. За змістом цих приписів: 1) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
		   Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України. 
		   Частина четверта статті 1281ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Сплив строків пред`явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.
		   Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
		   Встановивши, що АТ «УкрСиббанк» довідалось про смерть ОСОБА_2 03 лютого 2015 року, проте до ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_2 не пред`явило свої вимоги про що також свідчать матеріали спадкової справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строку, встановленого статтею 1281 ЦК України.
		   Крім того, спадкоємець ОСОБА_1 є новим боржником за кредитним договором, якому поручителі ОСОБА_2 та ПП Харчік не давали згоди на забезпечення основного зобов`язання.
		   Відповідно до частини першої статті 523ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
		   Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
		   Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 та постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11 (провадження № 61-9647св18), від 23 вересня 2019 року у справі № 501/2700/16-ц (провадження № 61-26580св18).
		   Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
		   Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
		   Отже, установивши, що поручителі ОСОБА_2 та ПП Харчік не надали згоду відповідати за кредитними зобов`язаннями у зв`язку зі зміною боржника у цьому зобов`язанні, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовним вимоги банку щодо солідарного стягнення суми заборгованості за кредитним договором з поручителів.
		   Згідно вимог статей 141, 264 та 265 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення по суті, вирішує питання про розподіл судових витрат.
		   Відповідно до вимог частин першої та другої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		   Керуючись ст.ст.12,13,76,77,78,81,114,259,265,354 ЦПК України,суд
		 
		ВИРІШИВ:
		   У задоволенні позову Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства Харчік про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом та пені - відмовити.
		   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		   У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		   Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій    статті 358 ЦПК України.
		 
		   Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...