Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/86/20 : не визначено.
Надіслано судом: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2023.
Дата набрання законної сили: 16.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 березня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  906/86/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
		представників учасників справи:
		прокуратури - Зарудяна Н.О. (прокурор),
		позивача 1 - не з`явився, 
		позивача 2 - не з`явився,
		відповідача 1 - не з`явився, 
		відповідача 2 - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні
		касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АртХаус",
		на рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 та
		постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022
		за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області,
		Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області
		до: комунальної установи "Романівська дитячо-юнацька спортивна школа";
		товариства з обмеженою відповідальністю "АртХаус"
		про визнання недійсним та скасування рішення комітету конкурсних торгів та договору про закупівлю робіт на суму 54 870    000,00 грн.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		1.1.          Заступник керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Романівської районної ради Житомирської області (далі - Романівська рада, позивач 1) та управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - управління Північного офісу Держаудитслужби, позивач 2 ) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до комунальної установи "Романівська дитячо-юнацька спортивна школа" (далі - Комунальна установа, відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "АртХаус" (далі - ТОВ "АртХаус", відповідач 2) про:
		-          визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформлене протоколом №3, яким визнано переможцем торгів на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-4500000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) - ТОВ "АртХаус";
		-          визнання недійсним договору від 20.02.2019 №20-02 про закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" вартістю 54 870    000,00 грн, укладений між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус".
		 
		1.2.          В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення законодавства в сфері публічної закупівлі, зокрема, що договір від 20.02.2019 №20-02 про закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (далі - Договір) укладено сторонами з порушенням вимог  Закону України "Про публічні закупівлі", а тендерна пропозиція ТОВ "АртХаус" не відповідає вимогам тендерної документації замовника, що є підставою для визнання недійсними результатів державної закупівлі.
		 
		1.3.          Прокурор зазначає про те, що проведення Комунальною установою відкритих торгів по закупівлі робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" та укладення в подальшому Договору, здійснювалось без бюджетних асигнувань, у тому числі субвенцій з державного бюджету, а також за відсутності власних коштів на вказані цілі.
		 
		1.4.          Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.04.2021 задоволено заяву керівника Чуднівської окружної прокуратури про залучення до участі у справі правонаступників та замінено Новоград-Волинську місцеву прокуратуру на її правонаступника Чуднівську окружну прокуратуру, замінено Романівську районну раду на її правонаступника Романівську селищну раду.
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		2.1.          Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 зі справи №906/86/20 (суддя Соловей Л.А.) 20 позов задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформлене протоколом №3, яким визнано ТОВ "АртХаус" переможцем торгів на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-4500000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт); визнано недійсним Договір, укладений між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус"; стягнуто з Комунальної установи " та ТОВ "АртХаус" на користь Житомирської обласної прокуратури по 2    102,00 грн судового збору.
		 
		2.2.          Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 10.06.2022 відмовлено у задоволені заяви Комунальної установи про ухвалення додаткового рішення у справі №906/86/20.
		 
		2.3.          Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду                           від 05.12.2022 зі справи №906/86/20 (колегія суддів: Петухов М.Г., Маціщук А.В., Розізнана І.В.), рішення господарського суду Житомирської області області від 24.05.2022 скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформлене протоколом №3, яким визнано переможцем торгів на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-4500000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) - ТОВ "АртХаус". У цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові. Змінено мотивувальну частину рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 у частині задоволення позову про визнання недійсним Договору, укладеного між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус". Викладено пункти 1-5 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 у справі №906/86/20 у такій редакції: "Позов задовольнити частково.  Визнати недійсним договір від 20.02.2019 №20-02 про закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" вартістю 54    870 000,00грн, укладений між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус". Стягнути з Комунальної установи на користь Житомирської обласної прокуратури 1    051,00 грн судового збору. Стягнути з ТОВ "АртХаус" на користь Житомирської обласної прокуратури 1    051,00 грн судового збору. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформленого протоколом №3, яким визнано переможцем торгів на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-4500000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) - ТОВ "АртХаус"." Додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 10.06.2022 у справі №906/86/20 залишено без змін. Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь Комунальної установи 3    153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1.          ТОВ "АртХаус" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 зі справи №906/86/20; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також у касаційній скарзі відповідачем 2 заявлено про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		4.          АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		4.1.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		4.1.1.          Касаційна скарга ТОВ "АртХаус" подана підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
		4.1.2.          В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 3, 5, 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент оголошення процедури відкритих торгів), пунктів 3, 7-11 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 №106 (у редакції чинній станом на 2017-2019 роки), Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, пункту 14.4 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, частини третьої та четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для визнання недійсним договору про закупівлю робіт за відсутності повного асигнування об`єкта будівництва).
		4.1.3.          Скаржник зазначає про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено судами при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи. Зокрема, судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи: листу районної державної адміністрації Житомирської області від 04.06.2020 №1099/02-88, листу Управління державної казначейської служби України у Романівському районі Житомирської області від 28.05.2020 №02-08-06/355.
		4.1.4.          За твердженням скаржника, суди необґрунтовано підтримали позицію Прокурора, що реалізація проекту "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" повинна була здійснюватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, водночас Кабінетом Міністрів України такий проект не затверджено, а фінансування цього проекту за рахунок коштів районного бюджету у 2018 - 2019 роках не здійснювалося. 
		4.1.5.          Суди залишили поза увагою, що фінансування робіт за Договором та додаткової угоди №1 до вказаного договору проводилося за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 №106. Зокрема, розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №484-р, від 06.12.2017 №861-р, від 07.11.2018 №867-р було затверджено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами за об`єктами (заходами), у тому числі і на "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а".
		4.1.6.          Суди також не взяли до уваги, що упродовж 2019 року Комунальною установою були оплачені виконані за Договором та додатковою угодою №1 до нього роботи на загальну суму 2    897 139,00 грн.
		4.1.7.          Положеннями Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 №106 не встановлено жодних обмежень щодо одночасного фінансування робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації та робіт щодо будівництва об`єктів інфраструктури комунальної власності.
		4.1.8.          Скаржник наголошує на необґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції в частині того, що наявність на рахунку коштів відповідної субвенції не є безумовною підставою для взяття Комунальною установою на себе зобов`язань щодо будівництва та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн", а наявність укладеного договору та акумулювання коштів на рахунку Комунальної установи не свідчить про законність проведеної закупівлі та, відповідно,  укладення за її результатами Договору.
		4.2.          Доводи інших учасників справи
		4.2.1.          Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		4.2.2.          У письмових поясненнях на касаційну скаргу управління Північного офісу Держаудитслужби зазначає про те, що позовна заява Прокурора підлягає залишенню без розгляду оскільки Прокурор не підтвердив підстав для представництва інтересів держави в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		5.          Розгляд клопотань
		5.1.          Від ТОВ "АртХаус" 16.03.2023 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що представник відповідача 2 не може взяти участь у судовому засіданні у зв`язку із захворюванням.
		 
		5.2.          У судовому засіданні 16.03.2023 Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки: участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою; згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної здійснює касаційний перегляд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; позиція ТОВ "АртХаус" зі справи викладена у поданій ним касаційній скарзі; ТОВ "АртХаус" було завчасно повідомлене про дату, час та місце судового засідання; учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів, у тому числі, й у суді касаційної інстанції, відповідно, учасник справи - ТОВ "АртХаус" не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні 16.03.2023 як в порядку самопредставництва, так і через залучення інших представників, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
		 
		6.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6.1.          Судами встановлено, що Комунальною установою 14.12.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено, затверджену тендерним комітетом тендерну документацію на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт),  оголошення UA-2018-12-14-003889-с. Відповідно до змісту оголошення розмір бюджетного призначення становив 60 022 882,00 грн з кінцевим строком подання тендерних пропозицій 04.01.2019. Датою і часом розкриття тендерних пропозицій визначено 09.01.2019 (після завершення електронного аукціону).
		 
		6.2.          У звіті про результати проведення процедури закупівлі від 20.02.2019 зазначено, що до участі у процедурі закупівлі від 14.12.2018 подано пропозиції від 5 учасників, а саме: ТОВ "АртХаус" з остаточною пропозицією в сумі 54 870 000,0грн;  ТОВ "Візин Річ" з остаточною пропозицією в сумі 44 941 475,53грн; ТОВ "Поліська логістична компанія з остаточною пропозицією в сумі 54 830 542,79грн; ТОВ "Аріанда-Полісся" з остаточною пропозицією в сумі  55 565 784,00грн; ТОВ "Будівельна виробнича компанія "Форвард плюс" з остаточною пропозицією в сумі 60 000 000,00 грн.
		 
		6.3.          Згідно з протоколом засідання тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019 №3 про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) визнано переможцем торгів на закупівлю зазначених робіт - ТОВ "АртХаус" та прийнято рішення про намір укласти з переможцем договір на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт).
		 
		6.4.          Між Комунальною установою (замовник) та ТОВ "АртХаус" (підрядник) 20.02.2019 укладено договір №20-02 на виконання робіт - "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а".
		 
		6.5.          Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна сума договору складає                       54 870 000,00 грн, у тому числі ПДВ 9 145 000,00 грн згідно з договірною ціною.
		 
		6.6.          Замовник бере на себе бюджетні зобов`язання відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України виключно в межах відповідних фактичних надходжень (пункт 3.2 Договору).
		 
		6.7.          Пунктом 4.1 Договору визначено, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 №117 і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва"  від 27.12.2001 №1764 замовник перераховує попередню оплату (аванс) на виконання робіт та придбання і постачання необхідних  для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі 30% вартості робіт, на строк не більше трьох місяців, але в будь-якому  випадку до завершення бюджетного періоду.
		 
		6.8.          Відповідно до пункту 4.4 Договору замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в), інших актів та довідки про вартість виконаних  будівельних робіт та витрати (ПФ №КБ-3) протягом 5 робочих днів   після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок замовника.
		 
		6.9.          Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок замовника (пункт 4.8 Договору).
		 
		6.10.          Умовами пункту 5.1 Договору визначено, що строк виконання робіт, при своєчасному фінансуванні в повному обсязі - до 31.12.2020.
		 
		6.11.          Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2020 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань. Термін дії договору за згодою сторін може бути продовжений, про що укладається додаткова угода (пункти 10.1, 10.2 Договору).
		 
		6.12.          Судами також встановлено, що розпорядженням голови Романівської районної ради від 02.02.2017 №18 схвалено районну комплексну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2017 - 2020 роки, яка затверджена рішенням сесії Романівської ради від 10.02.2017 №228. Відповідно до вказаної програми головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем програми визначено Відділ у справах сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.
		 
		6.13.          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №484-р та від 06.12.2017 №861-р, відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" затверджено розподіл у 2017 році з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
		 
		6.14.          Згідно з вищезазначеними розпорядженнями Романівському місцевому бюджету на реалізацію "Будівництва та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів вул. Медична 2а" у 2017 році зі спеціального фонду розподілена субвенція у розмірі 1 500 000,00грн та загального фонду 2 500 000,00 грн.
		 
		6.15.          Як встановили суди, у подальшому, розпорядженнями голови Романівської районної державної адміністрації від 14.08.2017 №248 та від 20.12.2017 №379 затверджено перелік об`єктів та заходів, що фінансуються у 2017 році за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку Романівського району. Одержувачем коштів визначено Комунальну установу.
		 
		6.16.          Грошові кошти субвенції, яка розподілена у 2017 році на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку Романівського району, були використані Комунальною установою на виготовлення проектно-кошторисної документації та інші витрати, що підтверджується проведеними транзакціями за період з червня 2017 року по вересень 2019 року.
		 
		6.17.          Судами також встановлено, що на розгляд дев`ятнадцятої сесії Романівської ради від 03.11.2017 було винесено питання про надання дозволу Комунальній установі виступати замовником виконання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а. Однак, рішення "Про надання дозволу виступати замовником на виконання робіт з будівництва плавального басейн" так і не було прийнято.
		 
		6.18.          Також суди встановили, що рішеннями Романівської селищної ради було надано дозвіл Комунальній установі на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови під будівництво та облаштування оздоровчого комплексу - плавального басейну на базі дитячо-юнацької спортивної школи по вул. Медичній, 2а смт. Романів та було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки  площею 0,4000 га (В03.02.) для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Медичній, 2а смт. Романів у  постійне користування Комунальній установі.
		 
		6.19.          Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно з пунктом 1.2 Статуту Комунальної установи її засновником та органом, який здійснює управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ району є Романівська районна рада. Однак, незважаючи на відсутність позитивного рішення засновника - Романівської районної ради, на делегування повноважень Комунальній установі виступати замовником будівництва, рішенням тендерного комітету відповідача 1 від 28.12.2018, яке оформлено протоколом №3/Вт, затверджено тендерну документацію та оголошено відкриті торги на закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а (код ДК 021-2015-45000000-7-"Будівельні роботи та поточний ремонт").
		 
		6.20.          Суди встановили, що реалізація проекту "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" повинна була здійснюватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.
		 
		6.21.          Зокрема, Романівською районною державною адміністрацією (в межах делегованих повноважень) 07.12.2018 подано до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  Реєстраційну картку програми і проекту регіонального розвитку, що може реалізовуватись за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, а саме: "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн". Учасниками реалізації проекту визначено Житомирську обласну раду та Романівську районну раду. Відповідальною особою за реалізацію проекту визначено начальника відділу сім`ї, молоді, спорту та охорони здоров`я райдержадміністрації.
		 
		6.22.          Однак, поданий Романівською районною державною адміністрацією проект  "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів по вул. Медичній, 2а", перебуває на стадії оцінювання та до цього часу Кабінетом Міністрів України не затверджений.
		 
		6.23.          Як встановили суди, факт відсутності погодження на реалізацію проекту "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів по вул. Медичній, 2а" додатково підтверджується розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 №372-р та від 15.05.2019 №351-р "Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018, 2019 роках за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку"  та інформацією про використання коштів державного фонду регіонального розвитку за 2018 - 2019 роки.
		 
		6.24.          Згідно з листом Романівської ради від 23.12.2019 №245/01-22 також зазначено, що з районного бюджету кошти на будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів вул. Медична 2а не виділялись. Рішень по вищевказаному питанню не приймалось. Районним бюджетом на 2018 рік та 2019 рік, а також іншими програмами виділення коштів на будівництво басейну не передбачено. 
		 
		6.25.          Згідно з кошторисами Комунальної установи на 2018 рік та 2019 рік  бюджетні асигнування на будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" також передбачено не було.
		 
		6.26.          Звертаючись до суду з позовом у даній справі Прокурор вказував на те, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави. Підставою реалізації Прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка: управління Північного офісу Держаудитслужби,  яке незважаючи на відомі факти проведення даної закупівлі з порушенням вимог законодавства упродовж тривалого часу неналежно виконує свої повноваження щодо вжиття заходів до припинення протиправного використання бюджетних коштів та розірвання Договору (з відповідним позовом до суду не звернулося, питання розірвання укладеного договору на закупівлю робіт перед правоохоронними органами не ініціювало, рішення про призначення перевірки вказаної процедури закупівлі не прийняло); Романівської районної ради, якою також не вживалися заходи щодо розірвання Договору, укладеного між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус".
		 
		6.27.          За твердженням Прокурора, договір укладений сторонами з порушенням вимог  Закону України "Про публічні закупівлі", а тендерна пропозиція ТОВ "АртХаус" не відповідає вимогам тендерної документації замовника, що є підставою для визнання недійсними результатів державної закупівлі та Договору, укладеного за результатами проведення такої закупівлі.
		 
		6.28.          Зокрема, Прокурор зазначав про те, що Комунальна установа не є розпорядником державних коштів - субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, виділеної розпорядженням КМУ від 19.07.2017 №484-р на будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн". Головними розпорядниками бюджетних коштів є відділ у справах сім`ї, молоді та спорту Романівської районної державної адміністрації Житомирської області і відділ освіти Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, а не Комунальна установа. При цьому кошти (субвенції) на рахунки Комунальної установи не надходили. Відповідно до кошторисів комунальної установи на 2018 рік та на 2019 рік, бюджетні асигнування на будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу не передбачалися. Водночас зобов`язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
		 
		6.29.          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у Комунальної установи були відсутні повноваження та погодження на проведення відкритих торгів від засновника - Романівської районної ради. Рішення тендерного комітету без відповідного погодження на реалізацію проекту та за відсутності бюджетних асигнувань є таким, що прийнято з недотримання основних принципів здійснення закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі". Крім того, суд зазначив про те, що відповідачем 1, як замовником безпідставно застосовано нецінові критеріїв оцінки тендерних пропозицій учасників закупівлі. З огляду на встановлені порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформлене протоколом №3 та Договір, укладений між Комунальною установою і ТОВ "АртХаус" за результатами проведення цих торгів підлягають визнанню недійсними у зв`язку з невідповідністю вимогам вказаного закону.
		 
		6.30.          Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення статті 143 Конституції України, статей  203, 204, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, статей 2, 46, 47, 48, 119 Бюджетного кодексу України, статей 1, 11, 12, 28, 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та статей 26, 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		 
		6.31.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформленого протоколом №3, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настала шляхом укладення Договору, рішення тендерного комітету Комунальної установи від 07.02.2019, оформлене протоколом №3 є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладення Договору), а тому, позовна вимога про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення є такою, що не забезпечить поновлення прав. Тобто, не є ефективним способом захисту.
		 
		6.32.           Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що Прокурор визначаючи як підставу позову в цій частині обставини щодо встановлення відповідачем 1 дискримінаційних вимог у тендерній документації, не довів порушення інтересів держави. Поряд з тим, указана Прокурором підстава позову може бути заявлена лише особою, права та інтереси якої були порушені (учасником відповідних торгів чи іншою заінтересованою особою, яка через такі умови не змогла взяти участь у торгах). Водночас, Прокурор не наділений повноваженнями захисту інтересів таких осіб.
		 
		6.33.          Змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору укладеного між Комунальною установою та ТОВ "АртХаус" за результатами проведеної закупівлі, суд апеляційної інстанції зазначив, що укладення Комунальною установою відповідного договору, здійснювалось без бюджетних асигнувань, а також за відсутності власних коштів на ці цілі і такі дії відповідача 1 суперечать приписам статей 2, 46, 48 Бюджетного кодексу України.
		 
		6.34.          Зокрема, за висновками суду апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджено, що виділена з державного бюджету субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку Романівського району могла бути використана Комунальною установою лише на виготовлення проектно-кошторисної документації. У тому числі і лише після її затвердження та за умов дотримання відповідачем 1 порядку надання та використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. При цьому наявність на рахунках коштів відповідної субвенції не є безумовною підставою для взяття Комунальною установою на себе зобов`язань щодо будівництва та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн".
		 
		7.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		7.1.          Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		7.2.          Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		7.3.          Предметом касаційного перегляду є судові рішення попередніх інстанцій у частині висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора в частині визнання недійсним Договору.
		 
		7.4.          Згідно з доводами касаційної скарги ТОВ "АртХаус" у частині висновків суду щодо підстав представництва інтересів держави Прокурором у спірних правовідносинах та у частині висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог про визнання недійсним і скасування рішення комітету конкурсних торгів, судові рішення попередніх інстанцій жодною із сторін спору не оскаржуються.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8.          Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
		8.1.          Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору про закупівлю робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2А", укладеного між КУ "Романівська дитячо-юнацька спортивна школа" та ТОВ "АртХаус" за результатами процедури відкритих торгів.
		 
		8.2.          У касаційній скарзі ТОВ "АртХаус" посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що зазначає про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 3, 5, 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та частини третю, четверту статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для визнання недійсним договору про закупівлю робіт за відсутності повного асигнування об`єкта будівництва), а оскаржувані судові рішення ухвалено судами при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи.
		 
		8.3.          Верховний Суд виходить з такого.
		 
		8.4.          Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		 
		8.5.          Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		 
		8.6.          Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		 
		8.7.          Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		 
		8.8.          Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
		 
		8.9.          Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		 
		8.10.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII), який, зокрема, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
		 
		8.11.          Отже, з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом №922-VIII, за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
		 
		8.12.          Суд виходить з того, що метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		 
		8.13.          Положеннями статті 3 Закону №922-VIII (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників;  максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		 
		8.14.          Згідно з частиною першою статті 36 Закону №922-VIII (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		 
		8.15.          Як вже було зазначено вище, Прокурор звертаючись до суду позовом зазначав  про те, що проведення Комунальною установою відкритих торгів по закупівлі робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" та укладення в подальшому Договору, здійснювалось без бюджетних асигнувань, у тому числі субвенцій з державного бюджету, а також за відсутності власних коштів на вказані цілі.
		 
		8.16.          Відповідачі заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказували про те, що Законом №922-VIII не передбачено обов`язку отримувати замовнику торгів від свого засновника будь-яких дозволів на здійснення закупівель, а наявність чи відсутність рішення Романівської районної ради про делегування повноважень комунальній установі виступати замовником будівництва жодним чином не впливає на законність проведення тендерним комітетом Комунальної установи відповідної процедури закупівлі.
		 
		8.17.          Вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій дослідили обставини справи та наявні у ній докази, надали оцінку доводам сторін, урахували вимоги законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним Договору про закупівлю робіт, укладеного за результатами процедури відкритих торгів.
		 
		8.18.          Зокрема, суди надали оцінку та визнали обґрунтованими, аргументи Прокурора про те, що відповідно до положень Статуту Комунальної установи, остання підпорядкована Романівській районній раді, яка є її засновником (пункт 1.2 Статуту), здійснює управління установою (пункт 10.1 Статуту), визначає основні напрями діяльності (пункт 10.3.1 Статуту). 
		 
		8.19.          Відповідно до приписів частини третьої статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
		 
		8.20.          З урахуванням встановлених обставин, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що для вирішення спору в цій частині встановленню підлягають обставини щодо наявності/відсутності бюджетних асигнувань у Комунальної установи на момент укладання спірного Договору та, відповідно, можливості виконати взяті за таким Договором зобов`язання.
		 
		8.21.          У відповідності до пункту 13 частини першої  статті 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. 
		 
		8.22.          Згідно зі статтею 46 Бюджетного кодексу України стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов`язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання завдань бюджетних програм; 7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).
		 
		8.23.          Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. (стаття 47 Бюджетного кодексу України).
		 
		8.24.          За змістом частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.
		 
		8.25.          У пункті 40 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів.
		 
		8.26.          Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів - є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
		 
		8.27.          Як вже зазначалось та це установили суди станом на час проведення спірної закупівлі та укладання договору (20.02.2019), відповідно до кошторисів Комунальної установи на 2018 рік та на 2019 рік, місцеві бюджетні асигнування на будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" не передбачалися.
		 
		8.28.          Поряд з тим, як встановили суди, розпорядженням голови Романівської районної ради від 02.02.2017 №18 схвалено районну комплексну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2017 - 2020 роки за рахунок коштів бюджету розвитку - Державного фонду регіонального розвитку.
		 
		8.29.          Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 9 Господарського кодексу України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах.
		 
		8.30.          У силу статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		 
		8.31.          Згідно з абзацом третім пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" одним із повноважень Кабінету Міністрів України є визначення доцільності розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечення їх виконання.
		 
		8.32.          Державна цільова програма - це комплекс взаємопов`язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв`язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (стаття 1 Закону України "Про державні цільові програми").
		 
		8.33.          Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
		 
		8.34.          Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які  бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
		 
		8.35.          Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 №106 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (далі - Порядок), згідно з пунктом 3 якого субвенція надається для забезпечення здійснення відповідних заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць та спрямовується, зокрема, на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку. Надання субвенції здійснюється в обсягах, передбачених законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Головним розпорядником субвенції є Міністерство фінансів України (пункти 2, 5 Порядку).
		 
		8.36.          Суди також встановили, що згідно з розпорядженнями голови Романівської районної державної адміністрації від 14.08.2017 №248 та 20.12.2017 №379 затверджено перелік об`єктів та заходів, що фінансуються у 2017 році за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку Романівського району, зокрема, одержувачем вищевказаних коштів визначено Комунальну установу.
		 
		8.37.          Зокрема, рішенням Романівської районної ради від 15.08.2017 №298 погоджено перелік об`єктів, видатки на які у 2017 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку, серед яких будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2, на які передбачено видатків в сумі 1 650 тис. грн (реалізація заходів інвестиційного розвитку території). У подальшому рішенням Романівської районної ради від 22.12.2017 №357 внесено зміни до районного бюджету на 2017 рік, погоджено перелік об`єктів, видатки на які у 2017 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку, серед яких будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2, на які передбачено видатків в сумі 4 150 тис. грн (реалізація заходів інвестиційного розвитку території).
		 
		8.38.          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №867-р затверджено розподіл у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами за об`єктами (заходами) будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів лише в сумі 1 500 тис. гривень.
		 
		8.39.          З огляду на наведене, суди встановили, що станом на час проведення закупівлі та на час укладання Договору (20.02.2019) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №365-р "Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій" за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку на будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів також кошти не передбачалися.
		 
		8.40.          Відповідно до положень частин першої, третьої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.
		 
		8.41.          Згідно з пунктом 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
		 
		8.42.          В силу приписів частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		 
		8.43.          Таким чином з наведеного вбачається, що відсутність фінансування будівництва та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, як з місцевого бюджету так і за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку в силу приписів статті 48 Бюджетного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України позбавляє Комунальну установу права на проведення закупівлі та відповідно, права на укладання Договору за результатами її проведення.
		 
		8.44.          З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій, установивши, що проведення Комунальною установою відкритих торгів по закупівлі робіт "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт. Романів, вул. Медична, 2а" та укладення в подальшому оспорюваного Договору, здійснювалось без бюджетних асигнувань, у тому числі субвенцій з державного бюджету, а також за відсутності власних коштів на вказані цілі, дійшли вірного висновку про недійсність такого Договору.
		 
		8.45.          За таких міркувань, твердження скаржника про те, що судом безпідставно не враховано розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №484-р, від 06.12.2017 №861-р, від 07.11.2018 №867-р, якими передбачалася субвенція по об`єкту "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн" в смт Романів, вул. Медична, 2а є безпідставними та не спростовують доводів про відсутність бюджетних асигнувань у Комунальної установи на "Будівництво та облаштування фізкультурно-оздоровчого комплексу "Плавальний басейн".
		 
		8.46.          Інші аргументи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях у справі.
		 
		8.47.          Проаналізувавши зміст касаційної скарги відповідача, касаційний суд зазначає, що доводи касаційної скарги в обґрунтування відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, фактично зводяться до неналежного дослідження судами доказів.
		 
		8.48.          При цьому касаційний суд зазначає, що застосування приписів статті 86 ГПК України як норми процесуального права має загальний (універсальний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти, об`єктивності, безпосередності дослідження та оцінки доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
		 
		8.49.          Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи та до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.
		 
		8.50.          Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
		 
		8.51.          Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
		 
		8.52.          У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		8.53.          Верховний Суд погоджується з доводами Прокурора наведеними у відзиві на касаційну скаргу в тій мірі в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.
		 
		8.54.          Також Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що визнання недійсним рішення тендерного комітету взагалі не вимагається для захисту прав держави, оспорюване рішення тендерного комітету вичерпало дію фактом укладення Договору (схожа за змістом позиція міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №915/105/18). 
		 
		8.55.          З огляду на наведене та виходячи з доводів касаційної скарги, Суд визнає необґрунтованими та не розглядає доводи управління Північного офісу Держаудитслужби, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		9.1.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		 
		9.2.          За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		9.3.          Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
		 
		9.4.          За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "АртХаус" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
		 
		10.          Судові витрати
		10.1.          Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.
		10.2.          Заяву ТОВ "АртХаус" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції буде розглянуто у порядку та у строки, визначені ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АртХаус" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №906/86/20 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Малашенкова
		 
		 
		Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...