Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/4040/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2023. Зареєстровано: 28.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2023.
Дата набрання законної сили: 27.03.2023
Номер судового провадження: п/360/260/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху 
		 
		27 березня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/4040/21 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		23 березня 2023 року з Верховного суду на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 360/4040/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість на новий судовий розгляд.
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду адміністративної справи № 360/4040/21 визначена суддя Захарова О.В.
		З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
		Відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
		Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
		При цьому Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та та/або пені на суми заборгованості з відшкодування ПДВ.
		Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється, зокрема, на право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
		При цьому положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Таким чином, враховуючи наведене, стаття 102 Податкового кодексу України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
		При цьому, суд також звертає увагу, що частинами другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19.
		З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за періоди за січень, лютий, березень, квітень, липень 2017 року разом з заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) де визначено суми від`ємного значення, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за відповідні періоди у визначених сумах.
		Постановами Луганського окружного суду від 08.08.2018 в справі № 812/1463/18, від 13.12.2017 у справі № 812/1544/17, від 16.05.2018 у справі № 812/1777/17, від 22.01.2019 у справі № 812/252/18, які набрали законної сили, було підтверджено право Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ за податкові періоди січень, лютий, березень, квітень, липень 2017 року.
		Позивач вказує що суми бюджетного відшкодування у всіх зазначених справах та за всі вказані податкові періоди 2017 року позивачеві не відшкодовані (не повертались).
		У зв`язку з зазначеним позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення пені в розмірі 7 196 517,27 грн у зв`язку з невідшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, липень 2017 року для податкових періодів січень, березень 2017 року починаючи з 01.08.2018 до 30.07.2021 для податкових періодів лютий, квітень та липень 2017 року позивачем визначено за період, що настав після узгодження суми бюджетного відшкодування в судовому порядку, а саме: за лютий 2017 року  з 16.11.2018, за квітень 2017 року  з 10.08.2018, за липень 2017 року  з 16.10.2019.
		Днем виникнення права на нарахування пені у цій справі позивач визначив час, що не перевищує останні три роки, починаючи з 01.08.2018 для податкових періодів січня, лютого, березня 2017 року, з 10.08.2018 для податкового періоду квітня 2017 року і з 16.10.2019 для податкового періоду липня 2017 року.
		Подаючи цей позов, позивач покладався на висновок щодо виникнення строку нарахування пені та строку протягом якого платник податку має можливість звернутись за її стягненням, викладений в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17, відповідно до якого позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
		Тобто на дату подання даної позовної заяви позивач вважав, що даний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
		Однак Верховний Суд у постанові від 02 березня 2023 року по справі № 360/4040/21 дійшов висновку, що при вирішенні цієї справи має бути врахована правова позиція щодо строку звернення до суду з вимогою про стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ з бюджету, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19.
		Отже з огляду на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, строк звернення до суду з даним позовом складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався з того моменту, коли контролюючий орган допустив протиправну бездіяльність щодо невчинення відповідних дій для повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, тобто 01.08.2018 для податкових періодів січня, лютого, березня 2017 року, 10.08.2018 для податкового періоду квітня 2017 року, 16.10.2019 для податкового періоду липня 2017 року.
		Таким чином, позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
		Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
		Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
		Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків.
		Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя 
		УХВАЛИВ:
		 
		Прийняти адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість до розгляду.
		Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість залишити без руху.
		Позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
		- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами поважності причин пропуску цього строку.
		У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
		Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена. 
		 
		СуддяО.В. Захарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...