Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1049/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2023. Зареєстровано: 05.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2023.
Дата набрання законної сили: 03.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		УХВАЛА
		 
		03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/1049/20За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", м. Львів 
		про заміну стягувача у судовому наказі
		 
		У справі:
		за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ 
		до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз", м. Дніпро 
		відповідача-2:  ОСОБА_1 , м. Дніпро
		про стягнення 195 347,15 грн. 
		Суддя Євстигнеєва Н.М.
		Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
		Представники:
		Від заявника: не з`явився
		Від позивача: не з`явився 
		Від відповідача-1: не з`явився 
		Від відповідача-2: не з`явився 
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 у розмірі 195 347,15 грн., з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 175 503,00 грн.; поточна заборгованість за відсотками у розмірі 19 844,15 грн.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" та ОСОБА_1 про стягнення 195 347,15грн задоволено повністю:
		стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 у розмірі 195 347 (сто дев`яносто п`ять тисяч триста сорок сім)грн 15 коп, з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 175 503 (сто сімдесяґт п`ять тисяч п`ятсот три)грн 00 коп, поточна заборгованість за відсотками у розмірі 19 844 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири)грн 15 коп;
		стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору у сумі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п`ять)грн 11 коп;
		стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" витрати по сплаті судового збору у сумі 1465(одна тисяча чотириста шістдесят п`ять)грн 10 коп.
		29 жовтня 2020 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2020, яке набрало законної сили 29.10.2020 видано накази №904/1049/20.
		20 березня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до господарського суду надійшла заява (вх. №13359/23 від 20.03.2023), якою просить замінити стягувача з АТ "Райффайзен Банк" на ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" у правовідносинах за судовим наказом №904/1049/20 про стягнення заборгованості з ТОВ "Транспромгаз" та ОСОБА_1 за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018.
		Заява обґрунтована тим, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №114/2-50 від 10 серпня 2022 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" відступило шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", крім іншого, належні йому права вимоги за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018, стягнення заборгованості за яким було предметом розгляду у справі №904/1049/20.
		Також заявник просить розгляд заяви здійснювати за відсутності представника.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 03.04.2023.
		Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень №4930021126596, №4930021126588, ухвала господарського суду від 22.03.2023 не вручена відповідачу-1 та вручена відповідачу-2.
		Сторони у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
		Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
		Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
		Частиною 3 статті 334 ГПК України визначено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
		З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
		Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у судовому наказі, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке. 
		Відповідно до частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з частиною першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
		Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		Згідно ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
		З наведеного вбачається, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (провадження № 12-62гс19).
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі "Матківська проти України" (заява №38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
		За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
		Отже, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
		Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
		Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (провадження № 12-62гс19), ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 ГПК України).
		Заява про заміну стягувача обґрунтована посиланням на договір відступлення права вимоги №114/2-50 від 10.08.2022, укладений між Акціонерним товариством "Райффазен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор), який відповідно до статті 512 ЦК України є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні.
		Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України встановлено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Відповідно до статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		З матеріалів справи убачається, що 10 серпня 2022 року між Акціонерним товариством "Райффазен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Крадит-Капітал" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №114/2-50 (а.с. 164-168).
		На умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (Портфель Заборгованості) (п.2.1 договору).
		Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною (п. 2.2 договору).
		Згідно п. 2.3 договору права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників становить 33 887 200,44грн (тридцять три мільйони вісімсот вісімдесят сім тисяч двісті гривень) 44 коп. (з урахуванням пені).
		На дату укладення договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними. Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані з визнанням прав вимоги, кредитного договору та/або договорів забезпечення недійсними, з будь-якими судовими рішеннями або діями боржників/поручителів щодо заперечення (оспорювання) своїх обов`язків та/або умов кредитного договору чи договорів забезпечення після укладання цього договору (п. 2.5 договору).
		За умовами пункту 2.6 договору відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.
		Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги, підготовлені за формою згідно з додатком № 3, 3-1 до цього договору (п. 2.7 договору).
		У зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення (п. 2.8 договору).
		Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору), становить 636 320,17 (шістсот тридцять шість тисяч триста двадцять) гривень 17 копійок.
		Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк", м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, МФО 380805, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього договору (п. 3.2 договору).
		Новий кредитор засвідчує та гарантує, зокрема, що: новий кредитор є фінансовою установою, яка має ліцензію, видану уповноваженим органом на здійснення фінансових послуг (зокрема, факторинг, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту), а також має всі необхідні дозволи/ліцензії на здійснення валютних операцій (якщо портфель кредитів містить кредити видані в іноземній валюті) (п. 4.1.1 договору).
		Не пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за договорами забезпечення, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання-передачі за формою згідно з додатком №4 до договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою первісного кредитора м. Київ, вул. Алмазова, 4а (п. 5.1 договору).
		З дати відступлення прав вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення  судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України (п. 5.6 договору).
		Згідно пункту 7.1 договору договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.
		Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Докази на підтвердження того, що договір відступлення права вимоги №114/2-50 від 10.08.2022 оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним відсутні.
		Фактичне виконання новим кредитором грошових зобов`язань за відступлення права вимоги за договором є визначальним для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки за частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16.
		Ціну договору, яка згідно з пунктом 3.1 договору становить 636 320,17грн, новий кредитор (заявник) сплатив повністю, що підтверджується платіжним дорученням №67896 від 10.08.2022 (а.с. 181). Призначення платежу у вказаному платіжному дорученні визначено: "Плата за відступлення прав вимоги зг. Дог. Відступлення права вимоги №114/2-50 від 10/08/2022".
		Згідно Витягу з реєстру боржників від 16.08.2022 до договору від Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" перейшло, серед іншого, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018, до ОСОБА_1 за договором поруки №011/3102/395224/П від 25.04.2018.
		Згідно Витягу з реєстру боржників за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 загальна заборгованість складає 237130,64грн, з яких: 121 110,02грн - заборгованість за основною сумою боргу по кредиту; 116 020,62грн - заборгованість за відсотками (а.с. 169).
		Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).
		Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
		Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
		Наведене узгоджується з висновком, який викладено у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справах №6-459цс-17, №752/8842/14-ц та Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №756/9788/15-ц.
		Суд звертає увагу, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
		Отже наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність передачі таких прав.
		Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, яка викладена, наприклад, у постанові від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 Закону "Про виконавче провадження".
		У рішенні Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12.03.2009 зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
		Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про заміну сторони та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 у розмірі 195 347,15грн, з яких: поточна заборгованість за кредитом у розмірі 175 503,00грн, поточна заборгованість за відсотками у розмірі 19 844,15грн.
		Відповідно до умов договору відступлення права вимоги №114/2-50 від 10.08.2022, АТ "Райффайзен Банк" передало ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги, зокрема за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 у загальній сумі 237 130,64грн, з яких: 121 110,02грн  заборгованість за основною сумою боргу по кредиту; 116 020,62грн  заборгованість за відсотками.
		Станом на дату звернення із заявою про заміну сторони правонаступником виконавче провадження щодо примусового стягнення заборгованості на підставі наказів суду відсутнє.
		Положення статті 334 ГПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 334 ГПК України).
		З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у наказах Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020 №904/1049/20 щодо сум заборгованості за кредитом у розмірі 121 110,02грн та заборгованості за відсотками у розмірі 19 844,15грн, право вимоги стягнення яких з боржників було передано ТОВ "ФК "Кредит - Капітал", оскільки заміна стягувача можлива лише на ті суми, які були постановлені до стягнення за рішенням суду та передані новому кредитору за відповідним договором.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного суду від 03.03.2020 у справі №912/1693/14.
		В решті заявлених вимог ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" слід відмовити.
		З урахуванням викладеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у судовому наказі підлягає задоволенню частково. 
		Керуючись статтями 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		У Х В А Л И В:
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну стягувача у судовому наказі - задовольнити частково.
		 
		Замінити стягувача  Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9; поштова адреса: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд.53, ідентифікаційний код 14305909) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; ідентифікаційний код 35234236) у наказах №904/1049/20 від 29.10.2020 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромгаз" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 6-В; ідентифікаційний код 36162299) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованості за кредитним договором №011/3102/395224 від 26.04.2018 у розмірі 121 110 (сто двадцять одна тисяча сто десять)грн 02коп та заборгованості за відсотками у розмірі 19 844 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири)грн 15 коп.
		В решті заявлених вимог ТОВ "ФК " Кредит-Капітал" - відмовити.
		 
		Ухвала господарського суду набирає законної сили - 03.04.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст ухвали складено - 05.04.2023.
		 
		Суддя  Н.М. Євстигнеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...