Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 616/458/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 06.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 05.04.2023
Номер судового провадження: 22-ц/814/1060/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 616/458/21  Номер провадження 22-ц/814/1060/23Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М.  Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2023 року м. Полтава
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ:
		Головуючого  судді - доповідача Дорош А.І.
		Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.
		при секретарі: Коротун І. В.
		учасники справи: 
		представник позивача  адвокат Авілова О.М. 
		 
		переглянуву судовому засіданні в м.Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1  адвоката Авілової Олени Михайлівни 
		 
		на рішенняВеликобурлуцького районногосуду Харківськоїобласті від 02листопада 2021року, ухвалене суддею Подмарковою Ю.М., повний текст рішення складено  08 листопада 2021 року
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 доКомунального закладу"Приколотнянськийліцей іменіГероя РадянськогоСоюзу К.Ф.Ольшанського Вільхуватськоїсільської ради",третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача:Вільхуватська сільськарада,про визнаннянезаконним наказупро звільнення,поновлення нароботі тавизнання контрактупродовженим,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		14липня 2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу "Приколотнянський ліцей імені Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради", в якому(зурахуванням уточненихвимог тавиправлень)просив суд:-визнати протиправним та скасувати наказ керівника Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" № 10-к від 11.06.2021 року про звільнення з 30.06.2021 року ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору з виплатою компенсації за 56 календарних днів невикористаної щорічної відпустки; - поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді вчителя мистецтва; - визнати продовженим на строк три роки контракт з працівником закладу, укладений 12.06.2020 року між Комунальним закладом "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" та ОСОБА_1 ; - стягнути з Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" на користь позивача судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.
		 
		Позовні вимогимотивовані тим,щоз 1981 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді вчителя на підставі безстрокового трудового договору. 12.06.2020 року між ОСОБА_1 та КЗ "Приколотнянський ліцей імені Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" укладено контракт строком до 31.06.2021 року. Наказом керівника Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" № 10-к від 11.06.2021 року ОСОБА_1 звільнено, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, з виплатою компенсації за 56 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. Наслідком такого незаконного звільнення стало і звільнення ОСОБА_1 з посади керівника вокального ансамблю " ОСОБА_2 ", яким він керував багато років та виростив покоління талановитих дітей. Вважає наказ таким, що прийнятий з порушенням трудового законодавства та без дотримання вимог Галузевої угоди, укладеної 26.05.2021 року між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки. Позивач зазначає, що є єдиним вчителем музики та співу, керівником дитячого вокального ансамблю "Козачата", має високі досягнення у галузі розвитку дитячого мистецтва. За час роботи зарекомендував себе як професіонал, митець, має відзнаки своєї роботи, постійно підвищує рівень своєї професійної майстерності, є спеціалістом вищої категорії. Незаконним звільненням позивач був позбавлений права на працю, гарантованого йому нормою прямої дії, в тому числі і певного періоду трудового стажу. На звернення до директора ліцею із заявою про продовження строку дії контракту, отримав лист від 04.06.2021 року про відмову у зв`язку із відсутністю педагогічного навантаження за фахом та наявності педагогічних працівників, які будуть викладати предмет, а 25.06.2021 року отримав лист від Вільхуватської сільської ради про існування аналізу ключових факторів та наявності надлишкових 36 одиниць педагогічного персоналу (тобто фактично мова йшла про скорочення штату працівників у ліцеї) та відсутність дискримінації за віковою ознакою щодо ОСОБА_1 . Вважає, що відповідачем, у порушення частини 2 статті 3 "Закону про відпуски", частини першої статті 57Закону України"Проосвіту" та пункту 8.3.1 Галузевої угоди на 2020-2021 роки, було відмовлено у наданні відпустки з виплатою допомоги на оздоровлення, а виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Позивач просив суд врахувати, що законодавством України не передбачена можливість розпочати звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників, посилаючись на загальну ситуацію, що виникла в Україні, або в конкретному регіоні, якщо роботодавець повинен здійснити вивільнення працівників, він повинен розробити й запровадити низку соціально-економічних заходів щодо пом`якшення цього процесу. Зміна істотних умов праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо, щодо посади, яку займає працівник, і про зміну яких він повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність зміни в організації виробництва і праці, якщо такі зміни не вводяться, роботодавець не має права змінити істотні умови праці.
		 
		Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 01.10.2021 року за клопотанням залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вільхуватську сільську раду (а.с. 170-172).
		 
		 
		 
		Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 листопада 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу "Приколотнянський ліцей імені Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вільхуватська сільська рада, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та визнання контракту продовженим - відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що волевиявлення на укладення трудового договору 12.06.2020 року підтверджується підписом позивача у трудовому договорі, в якому зазначений строк його дії, протягом дії договору позивач його умови не оскаржував та не ініціював внесення змін і доповнень до нього, належних і допустимих доказів на підтвердження того, що цей договір він не підписував чи підписував під тиском посадових осіб відповідача, або його волевиявлення на момент укладення не відповідало внутрішній волі, або що він не усвідомлював значення договору чи перебував у хворобливому стані та адекватно не оцінював свої дії, позивач не надав, тому, звільнення позивача відповідно до пункту 2 статті 36КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору є таким, що відповідає вимогам закону та умовам договору, а також висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 25.10.2021 у справі № 607/3393/18, від 31.07.2020 у справі № 757/34139/18-ц, від12.02.2020 у справі № 369/7704/18, від 08.04.2020 у справі № 760/408/19. 
		 
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1  адвокат Авілова О.М., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задволення позовних вимог.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було встановлено порушення вимог трудового контракту з боку директора навчального закладу, проте, допущено обгрунтування такого порушення суцільними припущеннями без дослідження жодного доказу на спростування доводів позивача, судом неправильно застосовано норми матеріального права, судом не надано правової оцінки та не відображено це у рішенні визнання директором навчального закладу факту порушення нею як норм КЗпП України, так і пунктів контракту, про що директором було зазначено у відповідях на питання представника позивача, в т.ч. і щодо звільнення єдиного музичного керівника дитячого гуртка «Казачата» та заміну його вчителем без належної освіти, педагогічних навичок та кваліфікації. Судом не встановлено причин небажання продовжувати трудовий контракт з ОСОБА_1 з урахуванняи норм галузевої угоди, яка саме і захищає пенсіонерів-вчителів від безпідставного непродовження здійснення ними навчання, Судом не встановлено змін у навантаженні серед педагогічного колективу відповідача, навпаки, судом встановлено, що години, які викладав ОСОБА_1 , було надано вчителю без відповідної освіти та кваліфікації. У рішенні судом викладені припущення, які не грунтуються ані на нормах діючого законодавства, ані на будь-яких доказах з боку інших учасників справи. Судом зроблено висновки безпідставно, без дослідження жодного доказу на спростоування доводів позивача, судом не вказано, на підставі яких доказів встановлено нібито повідомлення позивача про закінчення дії строкового договору за два місяці до його закінчення. Позивачем не визнавався факт надання йому відпустки з початку червня та про свою відмову від ознайомлення з наказом позивач також не зазначав, судом перекручено обставини справи без дослідження доказів. При вирішенні спору суд не застосував ст. 43 Конституцію України як норму прямої дії, хоча і послався на неї. У рішеннях Конституційного Суду України від 07.07.2004 року №14-рп/2004, від 16.10.2007 року №8-рп/2007 та від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначено, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Вказує, що судом встановлено, що у зв`язку зі змінами у чинному законодавстві у 2020 році усіх вчителів-пенсіонерів було «добровільно-примусово» переведено на строкові трудові контракти. Вказує, що Міністрество освіти і науки України встановило керівникам закладів загальної середньої освіти завчасно  до 30.04.2020 року проінформувати усіх вчителів, які отримують пенсію за віком, про переведення їх на строкові договори і з усіма, хто погодиться, укласти такі договори до 01 липня строком на 1 рік. Ця норма випливає з чиннного Закону України «Про повну загальну середню освіту». Після закінчення однорічного договору наступні договори можуть укладатися з вчителями-пенсіонерами на більш тривалий період  до 3-х років. Вказує на дискримінаційні умови для позивача вчителя-пенсіонера у порівнянні з пенсіонерами  директорами шкіл. Вказує, що за умовами контракту, укладеного з ОСОБА_1 , який він особисто не підписував, на що звернув увагу і суд, п.6.6. передбачено повідомлення керівником навчального закладу вчителя про припинення дії контракту, чого директором навчального закладу зроблено не було, тому звільнення позивача є незаконним, здійснено з порушенням процедури звільнення. П.24 постанови КМ України №170 від 19.03.1994 року «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» передбачає за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк. Також вказує на те, що позивач замість отримання чергової відпустки отримав компенсацію цієї відпустки, сплачену без згоди на це позивача, з порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про відпустки».
		 
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30.11.2021 року дана цивільна справа витребувана з Великобурлуцького районного суду Харківської області (а.с. 179).
		 
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.01.2022 року у даній цивільній справі відкрито апеляційне провадження (а.с. 188). 
		 
		Ухвалою Харківськогоапеляційного судувід 22.02.2022року данацивільна справа призначенадо апеляційногорозгляду на11.08.2022року о15-00год.,з повідомленнямучасників справи (а.с.194). 
		 
		Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
		 
		З 02.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (а.с. 195).
		 
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08.08.2022 року справа призначена до апеляційного розгляду на 11.01.2023 року о 10-40 год., з повідомленням учасників справи (а.с. 196).
		 
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		 
		Зі встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 12.06.2020 року між Комунальним закладом "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Великобурлуцької районної ради Харківської області" в особі директора Сологуб Г.М., та ОСОБА_1 як працівником закладу освіти було укладено контракт строком на один рік, з терміном дії з 01.07.2020 року по 31.06.2021 року (а.с. 15-19).
		 
		Наказом №10-к від 11.06.2021 року Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Великобурлуцької районної ради Харківської області" ОСОБА_1 звільнено 30.06.2021 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору, відповідно пункту 2 статті 36КЗпП України та пункту 7 контракту з працівником закладу загальної середньої освіти від 12.06.2020 року, з виплатою компенсації за 56 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (а.с. 14).
		 
		Відповідний запис про звільнення внесено до трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 14). 
		 
		З копій: додатку до диплома № НОМЕР_1 від 06.05.1976 року вбачається, що ОСОБА_1 пройшов навчання заочного відділення на факультеті культосвітньої роботи за спеціалізацією - самодіяльні оркестри народних інструментів Харківського державного інституту культури (а.с. 20), атестаційного листа від 05.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 05.04.2012 року пройшов атестацію педагогічного працівника та отримав рішення атестаційної комісії відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації з результатом: відповідає займаній посаді та раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії" (а.с. 21), свідоцтва про підвищення кваліфікації від 17.04.2020 року, серія ПК №31584378/73/20, вбачається, що ОСОБА_1 з 09.04.2020 року по 17.04.2020 року пройшов навчання за програмою підвищення кваліфікації за темою "Мистецтво" (а.с. 42), сертифікату від 17.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 успішно пройшов онлайн-курс "Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами" розрахований на 30 годин (а.с. 43), сертифікату від 22.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 з 20.08.2019 року по 22.08.2019 року пройшов навчання за програмою "підвищення кваліфікації-спецкурс-тренінг" за темою "Навчання спілкування державною мовою за концепцією НУШ" (а.с. 44), свідоцтва про підвищення кваліфікації від 05.10.20218 року, серія ПК №31584378/125/19, вбачається, що ОСОБА_1 з 10.09.2018 року по 05.10.2018 року пройшов навчання за програмою підвищення кваліфікації за темою "Мистецтво (інтегрований курс)" (а.с. 45).
		ОСОБА_1 звертався із заявами 02.06.2021 року та 25.06.2021 року про надання основної щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів, з 22.06.2021 року по 17.08.2021 року - з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення та 14.06.2021 року - із заявою про надання відповіді на його заяву від 02.06.2021 року (а.с. 26, 27, 28).
		 
		На заяву ОСОБА_1 від 20.05.2021 року про продовження дії строкового трудового договору директором КЗ "Приколотнянський ліцей" Сологуб Г. 04.06.2021року вих. № 01-17/106 було надано відповідь про відмову у продовженні строку дії контракту у зв`язку з відсутністю педагогічного навантаження за фахом та наявності педагогічних працівників, які будуть викладати предмет (а.с. 29).
		 
		На підтвердження відзнак в роботі, підвищення рівня професійної майстерності ОСОБА_1 надано копії дипломів та грамот про нагородження його вихованців та його, як художнього керівника та вчителя музичного мистецтва Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" (а.с. 32-41).
		 
		Відповідно до довідки Вільхуватської сільської ради від 15.07.2021 року №1332 ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 , з 1981 року по теперішній час (а.с. 97).
		 
		Зі змісту Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України, профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки вбачається, що відповідно до пункту 1.4. - положення угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти і здобувачів освіти, та які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов`язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівні; відповідно до пункту 1.5. - гарантії, передбачені угодою, є мінімальними. Соціальноекономічні пільги та компенсації, які передбачені колективними договорами та угодами не можуть бути нижчими від рівнів, встановлених законодавством, генеральною та цією угодами. Колективними договорами та угодами для працівників та здобувачів освіти, можуть встановлюватися додаткові порівняно з цією угодою трудові та соціальні гарантії в межах передбачених кошторисами видатків; відповідно до підпунктів 5.3.25 та 5.3.26 пункту 5.3 Міністерство освіти і науки України рекомендує органам управління освітою, керівникам закладів та установ освіти і науки продовжувати до закінчення строку чинності строкового договору, укладеного на підставі Прикінцевих положень та статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», трудовий договір на новий термін, але не менше ніж на три роки, продовжувати строковий трудовий договір на термін щорічної основної відпустки повної тривалості, наданої за заявою педагогічного працівника, відповідно до частини другої статті 3Закону України«Про відпустки» з виплатою допомоги на оздоровлення та щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання посадових обов`язків відповідно до статті 57Закону України«Про освіту» (а.с. 46-89).
		 
		З листа Вільхуватської сільської ради від 16.08.2021 року №02-18/1847 та копії диплому, серія ФВ №720089 від 23.06.1991 року вбачається, що у 2021-2022 навчальному році викладач мистецтва у КЗ "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" Коваленко О.Ф. має вищу педагогічну освіту, у 1991 році закінчила Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди з спеціальністю "Креслення, образотворче мистецтво і праця", було присвоєно кваліфікацію "вчитель образотворчого мистецтва, креслення, і трудового навчання". ОСОБА_3 пройшла навчання у комунальному вищому навчальному закладі "Харківська академія неперервної освіти" за програмою підготовки тренерів-педагогів "Професійна діяльність вчителя мистецтв (учителі мистецтва, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва)", у вересні 2021 року отримала відповідний сертифікат (а.с. 150, 157-159). Відповідно тарифікаційного списку на 01.09.2021 КЗ "Приколотнянський ліцей" ОСОБА_3 викладає 7 годин на тиждень (а.с. 150-155).
		 
		Доводи позивача про те, що його не було повідомлено про припинення строку дії контракту за два місяці, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки ОСОБА_1 за власним волевиявленням уклав з відповідачем трудовий договір з визначеним строком дії, підписав його, чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту, а умови контракту не передбачають повідомлення працівника саме у письмовій формі. Окрім того, про відсутність наміру у роботодавця продовжити дію контракту позивачу було достеменно відомо, про що свідчить відповідь директора від 04.06.2021 року на його звернення від 20.05.2021 року.
		 
		Доводи позивача про те, що на даний час уроки мистецтва викладає вчитель, який у порівнянні з ним, має більш низьку кваліфікацію, суд відхилив, оскільки, згідно статті 42 Кодексу законів про працю України, переважне право на залишення на роботі надається працівникам лише при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а позивача було звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, за закінченням строку дії трудового договору. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2020 року у справі №592/8399/17. 
		 
		В частині доводів ОСОБА_1 відносно неправомірності виплати компенсації за невикористану відпустку та відмови надати відпустку за його заявами, суд першої інстанції прийшов до наступних висновків.
		 
		Згідно ст. 10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються: 1) особам віком до вісімнадцяти років; 2) особам з інвалідністю; 3) жінкам перед відпусткою у зв`язку з вагітністю та пологами або після неї; 4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; 5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; 6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців; 7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; 8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу; 10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Провідпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
		Як зазначила у судовому засіданні представник відповідача, та не заперечувалося позивачем, було видано наказ про надання відпустки позивачу з початку червня 2021 року, проте, він відмовився ознайомлюватися з цим наказом, було складено відповідний акт, у подальшому наказ було скасовано. 11.06.2021 року було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з 30.06.2021 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору. 
		 
		Доводи позивача на те, що наказ про звільнення було видано без дотримання вимог Галузевої угоди, укладеної 26.05.2021 року між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і науки України та Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки, не прийняті судом першої інстанції, оскільки положення такої галузевої угоди мають рекомендаційний характер для врегулювання спірних правових відносин, не були обов`язковими для ліцею під час укладення досліджуваного строкового контракту. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.03.2020 у справі № 755/11581/18. 
		 
		Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		 
		Предметом даного спору є визнання протиправним та скасування наказу керівника Комунального закладу "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" № 10-к від 11.06.2021 року про звільнення з 30.06.2021 року ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку трудового договору з виплатою компенсації за 56 календарних днів невикористаної щорічної відпустки; - поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді вчителя мистецтва; - визнання продовженим на строк три роки контракт з працівником закладу, укладений 12.06.2020 року між Комунальним закладом "Приколотнянський ліцей ім. Героя Радянського Союзу К.Ф. Ольшанського Вільхуватської сільської ради" та ОСОБА_1 .
		 
		    Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. 
		Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		За приписами частин першої та третьоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, зпідляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чифізичнаособа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату ізабезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно зістаттею 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини неможуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, визначених законодавчими актами.
		Як правильно встановив суд першої інстанції, що між сторонами був укладений трудовий договір навизначений строк, який закінчився, і роботодавець не висловив своє бажання продовжувати трудові відносини з позивачем після закінчення строку його дії. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, щозвільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 36 КЗпП України, відповідає нормам трудового законодавства. 
		Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зводяться до незгоди позивача з висновками суду та стосуються переоцінки доказів. Викладені в апеляційній скарзі обставини були предметом дослідження судом першої інстанції, які повно і всебічно з`ясовані ним з наданням відповідної правової оцінки.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив. 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 22.03.2023 року у справі №305/1340/21 Верховний Суд зазначив, щорішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) абзацу третього частини другоїстатті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту»абзац третій частини другоїстатті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, визнаний неконституційним. Вказана обставина не може бути підставою для скасування Верховним Судом ухвалених у цій справі судових рішень, проте в силу вимог пункту 1 частини третьоїстатті 423 ЦПК Україниможе бутипідставою дляперегляду судовихрішень узв`язкуз виключнимиобставинами.
		    
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Авілової Олени Михайлівни - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 листопада 2021 року - залишити без змін.
		Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,касаційна скаргана неїподається протягомтридцяти днівз дняїї проголошеннябезпосередньо досуду касаційноїінстанції,у разіпроголошення лишевступної тарезолютивної частинисудового рішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.  
		Повний текст постанови складено 05 квітня 2023 року.
		СУДДІ:        А. І. Дорош         О. А. Лобов В. М. Триголов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...