Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16050/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею; втрата, пошкодження, псування вантажу.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2023. Зареєстровано: 14.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" квітня 2023 р.                                   Справа№ 910/16050/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Чорногуза М.Г.
		суддів:            Агрикової  О.В. 
		          Мальченко А.О. 
		 
		розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13  ст. 8 ГПК України,
		матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця»
		на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 (повний текст рішення складено 24.10.2022)
		у справі № 910/16050/21 (суддя Мельник В.І.) 
		за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
		до  Акціонерного товариства "Українська залізниця"
		про  стягнення 182 684,40 грн, 
		ВСТАНОВИВ:
		1.          Короткий зміст позовних вимог:
		1.1.           Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення, з урахуванням зменшення позовних вимог, штрафу у розмірі 147  871,60 грн.
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з перевезення вантажу, а саме прострочено термін доставки вантажу.
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
		2.1.           Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 позов задоволено. Стягнуто із Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» штраф у розмірі 147871 грн 60 коп.
		3.          Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
		3.1.           09.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21, в якій апелянт просить змінити оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення в частині зменшення суми стягнутого штрафу. 
		4.          Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
		4.1.          У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що беручи до уваги комерційні акти, акти загальної форми, акти технічного стану вагону, пам`ятки про подавання вагонів, повідомлення та відомості про виконані роботи (згідно розрахунку про зменшення позовних вимог), розмір правильності арифметичного визначення суми штрафу складає 102  371,20 грн в сторону зменшення, а обґрунтованою сумою штрафу відповідач вважає 80  313,20 грн.
		4.2.          Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при проведенні власного розрахунку суми штрафу у ряді накладних не враховано наявність відміток про збільшення терміну доставки вантажів, згідно контррозрахунку, наданого відповідачем до матеріалів справи із відзивом на позов. 
		4.3.          Також, апелянт зазначає про те, що заявлена сума штрафних санкцій є надмірно великою, оскільки прострочення терміну доставки вантажу не завдало жодних збитків позивачу та не вплинуло на його господарську діяльність, тоді як вантаж було доставлено без будь-яких втрат чи пошкоджень. Однак, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено не було. Вказує на те, що АТ «Українська залізниця» як стратегічне підприємство після початку збройної агресії російської федерації проти України виконує безкоштовні евакуаційні рейси для громадян, перевезення військових та гуманітарних вантажів, тоді як інфраструктура підприємства зазнає постійних обстрілів та ракетних ударів з боку російської федерації. 
		5.          Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
		5.1.          28.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 
		5.2.          У поданому відзиві позивач зазначає, що акти загальної форми не є належним та допустимим доказом того, що затримка вантажу виникла не з вини залізниці, або з вини одержувача чи відправника вантажу. Порушення допущені відповідачем протягом липня-серпня 2021 року, до введення військового стану, тобто несвоєчасність виконання зобов`язань жодним чином не пов`язане із військовим станом. Відповідачем не зазначено причин несвоєчасної доставки вантажу на адресу позивача та не доведено поважності причин пропуску такого строку. 
		6.          Розподіл справи:
		6.1.          Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 910/16050/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
		6.2.          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/16050/21.
		6.3.           08.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16050/21.
		6.4.          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21.  Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16050/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022. Постановлено справу № 910/16050/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022  розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Зупинено дію рішення  Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року у справі № 910/16050/21.
		7.          Інші процесуальні дії у справі не вчинялись. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		8.          Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
		8.1.          На підставі публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 №8127902, відповідач як перевізник, зобов`язався надавати позивачу як замовнику послуги з перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інші послуги з перевезення вантажів, та інші послуги пов`язані з організацією перевезення вантажу у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах позивача, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
		9.          Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
		9.1.          Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав затримки доставки відповідачем вантажу у період липня-серпня 2021 року у зв`язку з чим позивач нарахував до сплати відповідачу штраф у розмірі 147  871,60 грн.
		9.2.          Відповідач заперечує проти здійсненого позивачем розрахунку суми штрафу з підстав збільшення строку доставки вантажу, а також вважає необґрунтованим відмову у задоволенні його клопотання про зменшення суми штрафу до 5%. 
		10.          Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
		10.1.          Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог. 
		10.2.          В той же час колегія суддів вважає необґрунтованим відмову суду першої інстанції у зменшенні суми штрафу, з огляду на такі доводи. 
		10.3.          Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		10.4.          Згідно з частиною 3 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником;  майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.  Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		10.5.          Як роз`яснено у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
		10.6.          Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями  551 Цивільного кодексу України  та 233  Господарського кодексу України  щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені  статтею 3 Цивільного кодексу України  (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил  статті 86 Господарського процесуального кодексу України  визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
		10.7.          З матеріалів справи вбачається, що доставку вантажу дійсно було здійснено з простроченням термінів, передбачених статтею 41  Статуту залізниць України  та Правилами, однак саме зобов`язання з доставки було виконано з боку відповідача.
		10.8.          Крім того, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб (Закон України від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"). Воєнний стан продовжувався, зокрема  Законом України від 07.02.2023 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
		10.9.          Відповідно до частини першої  статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"  підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час.
		10.10.          Акціонерне товариство "Українська залізниця", державні підприємства та територіально-галузеві об`єднання залізниці включені до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з  Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.
		10.11.          Як роз`яснено у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 904/392/22 в умовах триваючого воєнного конфлікту законодавець встановив певні обов`язки щодо виконання юридичними особами військово-транспортного обов`язку.
		10.12.          Приписами частин 1 та 2  статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"  унормовано, що військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.  Порядок виконання військово-транспортного обов`язку визначається Кабінетом Міністрів України.
		10.13.          Постановою Кабінету міністрів України від 04.11.2015 № 891  затверджено Порядок організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень (далі - Порядок).
		10.14.          Згідно з пунктом 12 Порядку підприємства залізничного транспорту забезпечують: виконання планів військових залізничних перевезень; надання рухомого складу для військових залізничних перевезень; рух військових поїздів залізницею згідно з відповідним графіком; військові ешелони, військовий транспорт, що рухається під охороною військової варти, водою, засобами опалення, освітлення; надання вантажно-розвантажувальних пристроїв та знімного військового обладнання згідно з нормативно-правовими актами; здійснення контролю за переміщенням військових ешелонів, а також в окремих випадках військового транспорту, їх першочергове навантаження та доставку за призначенням.
		10.15.          За пунктом 25 Порядку рухомий склад для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинен утримуватися у справному стані і своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування.
		10.16.          Вказані обставини свідчать про необхідність дотримання відповідачем військово-транспортного обов`язку в умовах воєнного стану (виконання планів перевезення, надання рухомого складу для військових залізничних перевезень, утримання рухомого складу у справному стані, тощо), що передбачає матеріально-технічне забезпечення і не залежить від фінансового становища підприємства.
		10.17.          Наявні матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті допущеного відповідачем порушення строку доставки вантажів. Матеріали справи також не містять належних доказів на підтвердження завдання порушенням відповідачем строку доставки збитків іншим учасникам господарських відносин. При цьому відповідач має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на нього покладено обов`язок щодо утримання у справному стані рухомого складу для забезпечення діяльності Збройних Сил України.
		10.18.          Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи відсутність у справі доказів негативних наслідків від несвоєчасної доставки вантажу, що свідчили б про погіршення фінансового стану позивача, ускладнення в його господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій відповідача, а також враховуючи фінансовий стан сторін, стратегічне значення Акціонерного товариства "Українська залізниця", як важливого підприємства залізничного транспорту, яке здійснює вантажні, пасажирські перевезення, колегія суддів доходить до висновку про зменшення суми штрафу на 50%, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 73935,80 грн.
		11.          Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
		11.1.           Колегія суддів не приймає аргументи апелянта в частині невірності здійсненого судом першої інстанції розрахунку суми штрафу з урахуванням заявлених вимог, з огляду на такі доводи. 
		11.2.          Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
		11.3.          Здійснивши перевірку розрахунку суми штрафу, заявленого позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, колегія суддів дійшла до висновку, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично вірним. 
		11.4.          Згідно з п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
		11.5.          В той же час матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що затримка відповідних вагонів сталася з вини одержувача. При цьому акти загальної форми та комерційні акти, надані відповідачем до відзиву на позовну заяву, не підтверджують вказаний факт. Позивачем же здійснено нарахування суми штрафу з урахуванням відомостей, що вказані у спірних залізничних накладних. 
		11.6.          Щодо доводів позивача про те, що порушення строків доставки вантажу мало місце до введення воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що вказані обставини не нівелюють права суду за наявності визначених законом обставин станом на час розгляду спору зменшити розмір штрафу. При цьому вказана обставина не залежить від того, в який саме період відбувались перевезення вантажів відповідачем (до початку чи після введення воєнного стану в Україні).
		11.7.          Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи.
		12.          Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
		12.1.           Відповідачем порушено права та інтереси позивача щодо строку доставки вантажів згідно залізничних накладних у період липня-серпня 2021 року.
		12.2.          Проте відповідач має право на часткове (50%) зменшення штрафних санкцій.
		13.          Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
		13.1.           Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
		13.2.           Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.» 
		13.3.          Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
		13.4.           При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»
		13.5.          Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
		13.6.          Відповідно до ч. 1  ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		13.7.           Статтею 909 Цивільного кодексу України  передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		13.8.          Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України  перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
		13.9.            Згідно із  ст. 920 Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		13.10.           Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України  Залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
		13.11.           Згідно з  ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт"  у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених  Статутом залізниць України.
		13.12.           Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
		13.13.          Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		13.14.            Згідно з частиною 3 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
		13.15.          Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
		13.16.          Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		13.17.          При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України) 
		13.18.          Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		14.          Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги: 
		14.1.           Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято за підстав нез`ясування обставин, що мають значення для справи та не дослідження обставин та підстав для зменшення суми штрафу, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні з урахуванням часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви.
		14.2.          Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 задовольнити частково.
		14.3.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 змінити. 
		14.4.          Викласти перший та другий абзац резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 у наступній редакції:
		І Позов задовольнити частково.
		ІІ Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) штраф у розмірі 73  935 (сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 80 (вісімдесят) коп. та 2741 (Дві тисячі сімсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору. 
		15.          Розподіл судових витрат:
		15.1          Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційної скарги, згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
		Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207, 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст. 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1.          Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 задовольнити частково.
		2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 змінити. 
		3.          Викласти перший та другий абзац резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/16050/21 у наступній редакції:
		«І Позов задовольнити частково.
		ІІ Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) штраф у розмірі 73  935 (сімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 80 (вісімдесят) коп. та 2741 (Дві тисячі сімсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору. »
		4.          В іншій частині вимог апеляційної скарги відмовити. 
		5.          Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
		6.          Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ. 
		7.          Справу № 910/16050/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 12.04.2023.
		 
		Головуючий суддя                                                            М.Г. Чорногуз 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                А.О. Мальченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...