Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/17158/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2023. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.04.2023
Номер судового провадження: 854/1417/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17158/22Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду 
		у складі: головуючої судді  Шевчук О.А.,
		суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
		при секретарі - Вовненко А.В.
		 
		 
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерс Стар на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Комерс Стар до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - 
		ВСТАНОВИЛА:
		В листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №00051490706 від 23.08.2022 р., яким до ТОВ «КОМЕРС СТАР» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56893,00 грн.;
		- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 2481,00 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування. 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
		Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неправильно застосував Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та не надав оцінку наданим позивачем доказам. Суд першої інстанції процитував але не взяв до уваги пункт 4 Розділу II Положення № 13, відповідно до якого рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Тобто, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій. Апелянт вказує, що на підтвердження того, шо платіжний термінал, встановлений у кіоску «Табакерка» за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 11, не з`єднаний та не поєднаний з РРО, він надав із позовною заявою лист ПАТ «Банк Восток» від 29.07.2022р. та лист сервісної організації ТОВ «ЦСО «КРЦ» №26/8 від 04.08.2022р., але суд не надав цим доказам належної оцінки. За таких обставин, на лумку апелянта, зроблені в оскаржуваному рішенні висновки про невідповідність розрахункових документів Позивача вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 11-18, є необґрунтованими. Суд першої інстанції не врахував, що контрольні розрахункові операції 11 та 19 липня 2022 року проведено на повні суми через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з видачею розрахункових документів на повні суми проведених операцій. Відтак, на думку апелянта, відсутні правові підстави для застосування до ТОВ «КОМЕРС СТАР» штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідних розрахункових документів. Апелянт зазначає, що суд не дослідив порядок нарахування штрафних санкцій під час дії воєнного стану, адже залишились поза увагою порушення відповідачем вимог вищевказаного мораторію. Так, Відповідач при обчисленні штрафних санкцій врахував суми всіх розрахункових операцій (щодо підакцизної та непідакцизної продукції), здійсненних в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів, а також весь надлишок готівкових коштів в сумі 115,00 грн. Жодних доказів того, що вказаний надлишок грошових коштів отримано за реалізований підакцизний товар, матеріали справи не містять.
		Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано. 
		Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. 
		Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу № 980-п від 08.07.2022 року проведено фактичну перевірку ТОВ «Комерс Стар», адреса господарської об`єкту: м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11.
		За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 20.07.2022 року № 2593/03-20-07-05/43719316.
		Згідно вкладеного аркушу до Акта фактичної перевірки від 20.07.2022 бланк № 001596 у ході перевірки встановлено наступне: в кіоску "Табакерка" за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 11, де здійснює діяльність ТзОВ "Комерс Стар" (код ЄДРПОУ 43719316) при проведенні розрахункової операції 11.07.2022 р. у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів - банківської картки та банківського терміналу (яка описана в п.2.2.12 Акту перевірки), покупцю видано чек банківського терміналу № 28453 від 11.07.2022 р. та фіскальний чек РРО № 27 від 11.07.2022 р., який не містить всіх обов`язкових реквізитів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів" (із змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 р. № 306). 19.07.2022 р. при проведенні розрахункової операції (придбано стіки NEO DEMI NIDNIGHT SUN по ціні 66,00 грн.) покупцю видано чек банківського терміналу № 28820 від 19.07.2022 р. та фіскальний чек РРО № 9 від 19.07.2022 р., який також не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених вищенаведеним Положенням, а саме:
		- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
		- ідентифікатор платіжного пристрою;
		- сума комісійної винагороди (у разі наявності);
		- вид операції;
		- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ";
		- напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);
		- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир";
		- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ".
		Перевіркою встановлено, що в періоді з 11.07.2022 р. по 19.07.2022 р. суб`єктом господарювання проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів не встановленої форми. Загальний обсяг розрахунків, проведених через РРО (ф/н 3000995450, з/н MN80120344) в безготівковій формі з використанням платіжного терміналу з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту, за період з 11.07.2022 р. по 19.07.2022 р. становить 56778,0 грн., чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-BP "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) (а.с. 10-12).
		08.08.2022 позивачем до Головного управління ДПС у Волинській області подано заперечення до акта перевірки (а.с. 13-14).
		За результатами розгляду заперечення на акт фактичної перевірки від 20.07.2022 № 2593/03-20-07-05/43719316 ГУ ДПС у Волинській області листом від 17.08.2022 № 7771/6/03-20-07-05-06 повідомило, що заперечення прийняте до уваги, але воно не містить жодних фактів, які спростовують висновки акту фактичної перевірки щодо порушення суб`єктом господарювання вимог п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та вимог Наказу МФУ від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами та доповненнями) (а.с. 15-21).
		На підставі акту перевірки від 20.07.2022 № 2593/03-20-07-05/43719316 та з врахуванням висновку на заперечення від 17.08.2022 № 58 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.08.2022 № 00051490706, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 56893,00 грн. (а.с. 9).
		06.09.2022 позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу на податкове повідомлення-рішення (а.с. 22-24).
		За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 09.11.2022 № 4198/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення від 23.08.2022 № 00051490706 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 25-28).
		Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ні до податкового органу, ні до суду позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені в акті перевірки висновки. Наведені ж у адміністративному позові аргументи, покладені в основу підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважав необґрунтованими, проте вважав, що відповідач належними, допустимими та достовірними доказами довів, що спірне рішення прийнято на підставі діючого законодавства.
		Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). 
		Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
		Згідно з пунктом 80.1 статті 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. 
		Підпунктами 1-4 пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
		направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
		копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
		службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		У відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
		Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом (пункту 81.3 статті 81 ПК України).
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
		- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
		- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		Відповідно до ст.2 Закону № 265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
		Статтею 8 Закону № 265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		На виконання приписів цієї норми прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (далі - Положення № 13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.
		Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
		Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:
		найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);
		назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об`єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
		адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4);
		для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5);
		якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
		код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
		цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
		цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)
		назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
		ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
		ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
		сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
		вид операції (рядок 14);
		реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15);
		напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
		підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17);
		підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18);
		позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
		загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО" (рядок 20);
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21);
		для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
		заокруглення (рядок 23);
		до сплати (рядок 24);
		фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
		QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
		для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
		позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
		заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ЗН". Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
		фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН ПРРО" (рядок 30);
		напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
		Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення № 13 рядки 6 - 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
		Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.
		Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.
		Рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО (пункт 4 розділу ІІ Положення № 13).
		Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункт 5 розділу ІІ Положення № 13).
		Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (пункт 6 розділу ІІ Положення № 13).
		Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (пункт 7 розділу ІІ Положення № 13).
		У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі - НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом "Заокруглення". Наступним рядком друкується "До сплати" і сума після заокруглення (пункт 8 розділу ІІ Положення № 13).
		Встановлені у Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).
		Водночас, під час здійснення розрахункових операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів, спеціальним нормативно-правових актом, що встановлює вимоги до форми і змісту документів, що підтверджують виконання таких операцій, є Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. № 705 (далі - Положення № 705).
		Відповідно до пунктів 2, 8 Розділу VII Положення № 705 форми документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів установлюються правилами платіжних систем і повинні містити обов`язкові реквізити, визначені цим Положенням.
		Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів повинні містити такі обов`язкові реквізити:
		1) найменування платіжної системи;
		2) ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
		3) ідентифікатор платіжного пристрою;
		4) дату та час здійснення операції;
		5) суму та валюту операції;
		6) суму комісійної винагороди;
		7) реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
		8) вид операції;
		9) код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.
		Як зазначає позивач, а також не спростовує відповідач, у період, за який проведена фактична перевірка, позивачем видавались покупцям квитанції платіжних терміналів, які відповідають вимогам до форми і змісту, що передбачені пунктом 8 Розділу VII Положення № 705.
		Проведеною перевіркою встановлено відсутність у розрахункових документах не всіх, а лише окремих реквізитів з тих, що вказані у пункті 2 Розділу II Положення № 13, а саме - реквізитів у рядках 11-18.
		Водночас, реквізити у квитанціях платіжних терміналів, що передбачені Положенням № 705, відповідають вимогам рядків 11-18 як це передбачено у пункті 2 Розділу II Положення № 13.
		При цьому реквізит рядка 18 розрахункового документа не є обов`язковим, оскільки він зазначається лише у випадку, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Зокрема, торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції, якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи (пункт 11 Розділу V Положення № 705).
		За таких обставин, під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) позивачем роздруковувалися і видавалися покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки) та квитанції платіжного термінала, які у своїй сукупності містили всі необхідні реквізити, передбачені як Положенням № 705, так і Положенням № 13.
		Крім того, відповідно до пункту 4 Розділу II Положення № 13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
		Тобто, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.
		Як встановлено судами, платіжний термінал, встановлений у кіоскі "Табакерка" за адресою: м.Луцьк, вул. Єршова, 11, не з`єднаний та не поєднаний з РРО, що підтверджується листом ПАТ "Банк Восток" від 29.07.2022 р. та листом сервісної організації TOB ЦСО "КРЦ" № 26/08 від 04.08.2022 р.
		Так, листом ПАТ "Банк Восток" від 29.07.2022 р. повідомлено позивача, що у вказаних нижче торгівельних об`єктах TOB "КОМЕРС СТАР", серед іншого і у кіоскі "Табакерка" - Луцьк, вул. Єршова, 11, встановлені та використовуються платіжні термінали, які не поєднані та не з`єднанні (не синхронізовані) із реєстраторами розрахункових операцій (а.с. 29).
		Листом сервісної організації Tовариство з обмеженою відповідальністю Центр сервісного обслуговування Київський" № 26/08 від 04.08.2022 р. повідомлено позивача, що платіжні термінали, які використовуються на господарських одиницях, при проведені розрахункових операцій в безготівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО ІКС-E07 заводський номер MN80121127 адреса реєстрації господарської одиниці м.Луцьк, пр.Волі, буд.1, MN80121114 адреса реєстрації господарської одиниці м.Луцьк, вул.Рівненська, буд.89, MN80120344 адреса реєстрації господарської одиниці м.Луцьк, вул.Єршова, буд.11, не з`єднані та не поєднані з вище переліченими РРО (а.с. 31).
		Окрім цього, листом № 25/08 від 04.08.2022 р. сервісна організація TOB "ЦСО "КРЦ" у відповідь на звернення позивача, в якому останній просив надати роз`яснення при яких умовах суб`єктом господарювання при проведенні розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, в розрахунковому документі (фіскальному чеку) повинна міститися інформація, зазначена у рядках 11-18 п.2 Розділу ІІ Положення 13, повідомила наступне: "згідно Наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 р. "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № 3BP-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", а саме згідно Розділу II, п.4 Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій".
		Слід зазначити, що саме ТОВ "Центр сервісного обслуговування "Київський регіональний центр" виконав роботи з введення в експлуатацію РРО, що належить позивачу - модель ІКС-E07, заводський номер MN80120344, фіскальний номер 3000995450.
		Отже, на підставі вказаних обставин справи судом встановлено, що платіжний термінал, встановлений у кіоскі "Табакерка" за адресою: м.Луцьк, вул. Єршова, 11, не з`єднаний та не поєднаний з РРО (модель ІКС-E07, заводський номер MN80120344).
		Водночас, обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб`єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.
		Зазначене підтверджується, зокрема, нормами Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів" від 29.09.2010 р. № 878, що була дійсною на момент проведення фактичної перевірки, відповідно до пункту 1 якої кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.
		За таких обставин, висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 11-18 є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій.
		Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 р. № 306 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13" передбачено, що до 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
		Щодо зазначеного, дана норма зобов`язала виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 p. доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов`язкових реквізитів, передбачених Наказом № 306.
		Тобто, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб`єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.
		Окрім іншого, колегія суддів зазначає, що ані Законом № 265, ані Положенням № 705, так як і Положенням № 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого. Зокрема, колегія суддів зазначає, що окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.
		За змістом Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.
		Статтею 17 Закону не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.
		Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
		Згідно п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
		У пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.
		Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		Контролюючим органом не враховано, що при проведенні розрахункових операцій позивачем покупцям видавались розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а при проведенні розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу - додатково видавались квитанції платіжних терміналів, і вказані два документи у своїй сукупності містять всі реквізити, передбачені для платіжної операції та підтверджують її виконання в розумінні п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про проведення позивачем розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 11.07.2022 р. по 19.07.2022 р. на загальну суму 56778,0 грн.
		Враховуючи наведене, винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 23.08.2022 р. № 00051490706 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТОВ "КОМЕРС СТАР" підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Враховуючи наведені положення діючого законодавства, обставини справи та докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
		Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комерс Стар  задовольнити.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року  скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комерс Стар - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.08.2022 року № 00051490706.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерс Стар (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 12; код ЄДРПОУ 43719316) судовий збір в розмірі 6202,50 грн. (шість тисяч двісті дві гривні п`ятдесят копійок). 
		Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 20.04.2023 року.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя: О.А. Шевчук 
		 
		Суддя: А.В. Бойко 
		 
		Суддя: А.Г. Федусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...