Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2595/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2023. Зареєстровано: 26.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2023.
Дата набрання законної сили: 08.09.2023
Результат оскарження 08.09.2023 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 9/178/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  9/178/22
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.04.2023                                                                                                Справа №  908/2595/22
		м.Запоріжжя 
		 
		За позовом: Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_3" в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_3", код ЄДРПОУ 40468137 (69114, м. Запоріжжя, вул. АДРЕСА_2) до відповідача:   ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
		про   відшкодування шкоди в розмірі 66471,74 грн.                                                                      
		                                                                                                               Суддя  Боєва О.С. 
		 
		при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача:   Коломоєць І.В.;
		від відповідача:   Пономаренко О.О.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_3" в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_3" про стягнення з  відповідача: ОСОБА_1 шкоди у розмірі 66471,74 грн.
		Ухвалою господарського суду від 21.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2595/22 (номер провадження 9/178/22). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.  Ухвалою суду від 22.02.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2595/22 та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		07.04.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Позовні вимоги, які підтримані позивачем в повному обсязі, обґрунтовані наступним. З 07 жовтня 2016 року по 24 квітня 2020 року управління діяльністю ОСББ «АДРЕСА_3» здійснювалось одним із співвласників ОСББ - ОСОБА_1 , яка була прийнята на посаду голови правління ОСББ за наказом № 1 від 06.10.2016р., та звільнена наказом № 1-к від 24.04.2020р. Підставами звільнення стала незадовільна робота голови ОСББ та недовіра співвласників ОСББ до використання їх коштів (протокол загальних зборів ОСББ від 29.02.2020р № 2). 29 лютого 2020 року загальними зборами ОСББ переобрано склад правління, оформлено протоколом № 2 від 29.02.2020р. 15 березня 2020 р. протоколом правління членів ОСББ за № 1, з числа новообраних членів правління, головою обрано Суміна Олександра Петровича , який вступив на посаду з 17 квітня 2020 (наказ № 1-к/2020 від 16.04.2020). Отримавши доступ до банківських рахунків та виписок, особистого кабінету платника податків, новим керівництвом виявлені порушення Статуту, які були здійснені попереднім керівником при розпорядженні майном членів ОСББ, його нецільового використання, шляхом нарахування собі винагороди, що перевищує розмір затверджений загальними зборами, а також коштів, які не передбачені рішеннями загальних зборів. Для визначення суми завданих ОСОБА_1 збитків, члени ОСББ звернулися до судового експерта, який має право проведення економічних експертиз. За висновкам судово-економічної експертизи від 05.09.2022р. № 45, судового експерта Дєєвої Л.С., стало відомо про надлишково нараховані та отримані ОСОБА_3 кошти, які є спільним майном членів ОСББ, за час її управління, в розмірі 66471.74 грн, чим завдано збитки всім членам ОСББ на зазначену суму. Виконуючи обов`язки голови правління ОСББ, тобто керівника, з 07 жовтня 2016 року по 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 була єдиною відповідальною особою за контроль та цільове використання майна (внесків) членів ОСББ, які надходили на банківський рахунок юридичної особи. Будучи обізнаною про рішення членів ОСББ на загальних зборах 25 грудня 2016 року про грошову винагороду голові правління, на рівні мінімальної заробітної платні, вона нараховувала та виплачувала на свій рахунок кошти у вигляд премій, винагороди - без попереднього прийняття рішення, тобто без правової підстави, без рішення статутних органів, чим зменшила вартість майна яке перебуває у спільній власності членів ОСББ на 66471,74 грн. ОСОБА_1 була співвласником ОСББ та здійснювала керівництво ним, яке слід розглядати як засіб реалізації своїх економічних цілей. Тобто відповідачка мала намір використати компанію як засіб привласнення спільного майна (коштів) ОСББ. З огляду на занедбаний стан багатоквартирних будинків в м. Запоріжжя, зокрема будівлі ОСББ, його поліпшення на суму 66471,74 грн (ремонт стелі, сходів, електрики, комунікацій та ін) значно покращило б якість проживання в ньому його власникам. Однак співвласників ОСББ позбавлено радості від мирного користування своїм майном на суму 66471,7 грн. В позовній заяві зазначено, що позивачами по справі є 137 співвласника ОСББ, які є співвласниками майна ОСБББ, якому завдано збитки, інтереси позивачів представляє ОСББ. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 16, 21, 23, 29 закону України «Про об`єднання  співвласників багатоквартирного будинку», положеннями Статуту ОСББ «АДРЕСА_3».
		           Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Зазначив, що безпідставність отримання ОСОБА_1 коштів за час її перебування головою правління ОСББ «АДРЕСА_3» з 07 жовтня 2016 року по 24 квітня 2020 року була предметом розгляду в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя по цивільній справі №337/4146/20. Як підставу для позову ОСББ «АДРЕСА_3» вказувало, що відповідачка, діючи недобросовісно, безпідставно отримала кошти в загальному розмірі 71700,74грн., що відповідно до ст.1212,1213 Цивільного кодексу України є підставою для їх стягнення з неї на користь позивача. Під час розгляду справи позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не було доведено безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у вигляді зарплати в тому розмірі, що виплачувалися. Позивачем не спростовані твердження відповідача про те, що їй виплачувалася заробітна плата саме в тому розмірі що було узгоджено на Загальних зборах. Спираючись на висновки судової економічної експертизи від 05.09.2022 року №45, позивач стверджує, що за час перебування відповідачки головою правління ОСББ «АДРЕСА_3» зазначеному об`єднанню було завдано шкоди на суму 66471,74 грн. Підстави позову по справі №908/2595/22, тобто по даній справі, викладені здебільшого у висновку судової економічної експертизи від 05.09.2022 року №45, складають те, що відповідачка ОСОБА_1 під час перебування на посаді голови правління ОСББ «АДРЕСА_3» в період з 07.10.2016 року по 24.04.2020 року надлишково отримала суму грошових коштів в розмірі 66471,74 грн у вигляді заробітної плати. Тобто, проаналізувавши предмет та підстави позовів по справі №337/4146/20 та 908/2595/22, можна зробити висновок, що вони є тотожними. Висновок судової економічної експертизи від 05 вересня 2022 року № 45 викликає значні сумніви. В матеріалах експертизи відсутні певні документи, на які експерт вказує як на такі, що ним були досліджені. Наприклад, протоколи загальних зборів та засідань правління №14, 9, 30, 34, звіти ревізійних комісії тощо. Експертом жодним чином не згадуються протоколи засідання правління ОСББ «АДРЕСА_3» №8 від 06.10.2016 року, №9 від 30.11.2016 року, №14 від 30.12.2016року, №30 від 26.12.2017 року та №34 від 03.12.2018 року, якими вносилися зміни до штатного розпису ОСББ «АДРЕСА_3» в частині розміру посадового окладу голови правління ОСББ. Проте експертом зазначається, що змін в штатному розписі не було. Зокрема, в протоколі засідання правління №30 від 26 грудня 2017 року в п. 12 затверджено посадовий оклад голови правління у розмірі 4100 грн. Як і не було взято до уваги Акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «АДРЕСА_3» від 26.07.2017 року, 20.03.2018 року та Звіти ревізійної комісії ОСББ «АДРЕСА_3» за 2018 рік, 2019 рік. Зокрема в них зазначається, що при проведенні ревізії встановлено, що рішення загальних зборів та правління оформлені у вигляді протоколів, які прошиті та пронумеровані, виконуються правлінням та головою правління, накази на прийом, звільнення працівників, відомості нарахування та виплати заробітної плати ведуться вірно, штатний розпис складається, звітність подається своєчасно. Крім того, в Звіті за 2018 рік зазначено, що згідно з наказами «Про преміювання працівників об`єднання» голові правління була нарахована премія за сумлінне виконання професійних обов`язків та обробку звернень громадян в загальній сумі 17666,01 грн. Звернення відображені в Журналі обліку звернень, в якому розписані конкретні звернення співвласників, час їх звернення та час їх обробки. Цей журнал зазначається в п. 27 переліку матеріалів фінансово-господарської діяльності ОСББ «АДРЕСА_3», які були надані експерту на дослідження, тому експерт начебто мав взяти до уваги ці обставини. Також експерт зазначає, що відповідачка має одну дитину, хоча вона є багатодітною матір`ю та має статус багатодітної родини. В матеріалах експертного дослідження  (серед переліку матеріалів) відсутні  табелі обліку робочого часу за грудень 2017, 2018, 2019 років та за січень - квітнень 2020 року, як і немає згадки про них в матеріалах експертного дослідження.  Також в згаданих табелях обліку робочого часу зазначається про понаднормовану роботу голови правління ОСББ «АДРЕСА_3». Експерт посилається на те, що посада "голова правління" є керівною, тому його робочий день може бути ненормованим. Проте в п. 7 наказу від 10.10.97 року №7 Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці» зазначається, що список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. З наведеного можна зробити висновок про те, що експертний висновок є неповним і недостовірним та, відповідно, має бути визнаний недостовірним доказом у відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наявність перелічених вище обставин, які формують хибні висновки щодо обставин даної господарської справи. На підставі викладеного, відповідач просив позовну заяву залишити без задоволення. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, в т.ч. на правову допомогу.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, 06.05.2016 внесено запис про реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3».
		Відповідно до наказу № 1 від 06.10.2016 ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків Голови правління ОСББ «АДРЕСА_3» з 07 жовтня 2016 року, з посадовим окладом згідно штатному розпису. Підстава наказу: протокол засідання правління № 6 від 05.10.2016 ОСББ «АДРЕСА_3».
		29 лютого 20220 року відбулись позачергові загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3», оформлені протоколом № 2 від 29.02.2020 (т. 1, а.с.11-16) на яких, зокрема, роботу правління та ревізійної комісії визнано незадовільною, переобрано склад правління та ревізійної комісії (питання 2, 3 порядку денного). Крім того, по питанню 7 порядку денного заслухано пропозицію щодо повернення грошових нарахувань (премій), які були нараховані без згоди загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3» за період існування ОСББ. Зазначено, що згідно з р. ІІІ п. Статуту ОСББ «АДРЕСА_3» нарахування премій правлінню є компетенцією загальних зборів. Прийнято рішення про проведення перерахунку та повернення незаконно нарахованих коштів (витрат) за попередні три роки, що є зловживанням службовим становищем.  
		Відповідно до протоколу № 1 від 15 березня 2020 року відбулося засідання правління ОСББ «АДРЕСА_3» (т. 1, а.с. 17-18), до порядку денного засідання було включено в тому числі питання про обрання голови правління та заступника голови правління ОСББ «АДРЕСА_3». Суміна Олександра Петровича обрано головою правління зазначеного ОСББ.
		Наказом голови ОСББ «АДРЕСА_3» № 1-к від 24.04.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління ОСББ «АДРЕСА_3» з дати внесення змін про юридичну особу - 24 квітня 2020 року, на підставі п. 9   ст. 36 КЗпП України. Відповідно до змісту наказу підставою для звільнення ОСОБА_1 стало рішення позачергових загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3», оформлене протоколом №2 від 29.02.2020.
		Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19.05.2021 у справі № 337/4146/20, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12.01.2022, відмовлено у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у загальному розмірі 71700,74 грн. 
		У грудні 2022 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява  Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3» в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3» про стягнення з ОСОБА_1 шкоди у розмірі 66471,74 грн, за якою відкрито провадження у даній справі № 908/2595/22. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 16, 21, 23, 29 Закону України «Про об`єднання  співвласників багатоквартирного будинку», положеннями Статуту ОСББ «АДРЕСА_3».
		У позовній заяві, зокрема, зазначено, що позов подається в інтересах співвласників ОСББ, які є співвласниками перерахованих на рахунок ОСББ внесків. Предметом позову є відшкодування шкоди, розмір якої встановлено висновком судово-економічної експертизи. 
		Від відповідача до суду 16.01.2023 надійшла заява про закриття провадження у справі № 908/2595/22 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки предмет та підстави позовів по справам №337/4146/20 та № 908/2595/22 є тотожними, а тому є таке, що набрало законної сили рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. 
		Судом у задоволенні вказаної заяви відмовлено у зв`язку із тим, що у вказаних справах підстави позовів різні, в т.ч. фактичні та правові підстави, що відображено в ухвалі суду від 22.02.2023. Крім того, судом враховано наступне.    
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), в якій досліджувалось питання  щодо визначення  предметної юрисдикції спору, який був розглянутий в порядку цивільного судочинства, Великою Палатою зроблено висновок, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/15-ц. 
		У постанові Верховного суду   у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі № 815/219/17 суд дійшов висновку, що ОСББ, яке є об`єднанням громадян, мета створення якого прямо та безпосередньо пов`язана із забезпеченням і захистом прав співвласників будинку, є належним виразником інтересів більшості членів цього об`єднання. Водночас, інтереси об`єднання, як юридичної особи, не завжди співпадають з інтересами кожного члена об`єднання. З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом (п. 36 Постанови). 
		Згідно з п. 12 частини першої   статті 20 ГПК України   господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
		Отже спір у даній справі № 908/2595/22 про стягнення шкоди з ОСОБА_1 , яка була звільнена з посади голови правління ОСББ «АДРЕСА_3», виник у зв`язку зі стверджуваними позивачем  обставинами щодо наявності дій відповідача - ОСОБА_1 , яка здійснювала представницькі функції об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, внаслідок яких завдано шкоду для інтересів співвласників об`єднання, тому є спором, який пов`язаний саме з корпоративними правовідносинами. 
		Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3», затвердженого  протоколом установчих зборів ОСББ від 19.04.2016 (а.с. 92-99) об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень (надалі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .  
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_3» є юридичною особою та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства, Статуту та документів, прийнятих на загальних зборах співвласників або правління ОСББ.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.
		Згідно з розділом ІІІ Статуту ОСББ «АДРЕСА_3», затвердженого  протоколом установчих зборів ОСББ від 19.04.2016 (а.с. 92-99) органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (п.1); вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання і скликаються не рідше одного разу на рік (п.2); до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління (п. 3).
		Згідно з п. 1 розділу VІІ Статуту співвласники є відповідальними за порушення Статуту Об`єднання та рішень статутних органів. 
		Як зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 в період з 07.10.2016 по 24.04.2020 була співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 та здійснювала керівництво  ОСББ «АДРЕСА_3».  
		Матеріали справи свідчать,  що рішенням загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3» від 17.06.216, оформлених протоколом № 1 (а.с. 100-101) було встановлено посадовий оклад голови правління в розмірі мінімальної заробітної плати.
		             Рішеннями загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3» від 25.12.2016, оформлених протоколом №3  (а.с. 102-104) та від 21.01.2018, оформленого проколом № 4 (а.с. 106-107) було вирішено встановити посадовий оклад голови правління в розмірі 1,1 мінімальної заробітної плати та виплачувати заробітну плату згідно посадового окладу з урахуванням відпрацьованого часу дотримуючись норм трудового законодавства.
		В частині 4 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. 
		Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 29 вказаного Закону, особи винні у: недотриманні вимог цього Закону; порушенні прав власників (користувачів); порушенні статуту об`єднання та протидії його виконанню; створенні, організації діяльності або ліквідації об`єднання з порушенням законодавства; незаконному привласненні майна, що перебуває у спільній власності несуть цивільну, кримінальну, адміністративну відповідальність відповідно до закону. Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень.
		Позивачем заявлено до стягнення з відповідача - ОСОБА_1 шкоди в розмірі 66471,74 грн, яка визначена у висновку №45 судово-економічної експертизи від 05.09.2022, складеному судовим експертом Дєєвою Л.С. В обґрунтування правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на  положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України. 
		Відповідно до висновків вищезазначеної судово-економічної експертизи, по першому питанню проведеним дослідженням в частині поставленого на вирішення питання: «Яка сума коштів нарахована без правової підстави голові ОСББ «АДРЕСА_3» ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 по 01.05.2010 з урахуванням періоду праці?» встановлено, що надлишково нарахована забортна плата в розмірі 59272,26 грн з урахуванням індексації, компенсації за невикористану відпустку та податків і зборів. По другому питанню: «Яка сума коштів виплачена без правової підстави голові ОСББ «АДРЕСА_3» ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 по квітень 2020?» по відомості розподілу витрат в установі банку встановлено, що надлишково отримана сума коштів становить 66471,74 грн без урахування податків та зборів.
		   Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
		Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб  та порядок, встановлений договором або  законом.
		Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України   встановлено право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.
		Відповідно до ч. 1  ст. 5 цього Кодексу  здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		За змістом      ч. 1 ст.   12, ст.   15, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України   кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
		Право на обрання певного способу захисту порушеного права належить позивачу і обмежується лише у випадках, прямо передбачених законом.      
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі №910/11511/18, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 статті  11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. 
		Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 
		Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 116 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		          Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи - шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок та вину особи, яка заподіяла шкоду. Для виникнення деліктних зобов`язань необхідний безпосередній причинний зв`язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат. 
		Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України на позивача покладається обов`язок довести насамперед неправомірність поведінки особи (заподіювача шкоди). Неправомірною (протиправною) є поведінка особи з порушенням норм законодавства. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, вказує на виявленні порушення Статуту ОСББ, які були здійсненні  попереднім керівником -  головою ОСББ ОСОБА_1. при розпорядженні майном членів ОСББ, його цільового використання, шляхом нарахування грошової винагороди в розмірі, що перевищує розмір затверджений загальними зборами, а також коштів, які не передбачені рішенням загальних зборів. 
		При цьому, позивач стверджує, що ОСОБА_4 будучі обізнаною про розмір грошової винагороди голові правління, визначений рішенням загальних зборів ОСББ 25 грудня 2016 року, нараховувала та виплачувала на свій рахунок кошти у вигляді премій, винагороди без рішення статутних органів, тобто без правової підстави. 
		Із наданого позивачем на обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми  шкоди Висновку судово-економічної експертизи від 05.09.2022 № 45, вбачається, що предметом дослідження було встановлення розміру коштів, нарахованих без правової підстави голові ОСББ «АДРЕСА_3» ОСОБА_1., а саме: надлишково нарахованих та отриманих грошових коштів за період з жовтня 2016 по квітень 2020.  
		За таких обставин, в даному випадку фактично заявлена до стягнення сума коштів, які на думку позивача надлишково отримані відповідачем, є майном набутим без достатньої правової підстави, внаслідок чого завдано шкоду співвласникам об`єднання. 
		Тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. 
		Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених   ст.11 ЦК України).
		Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Разом з тим, статтею 1215 ЦК України   передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи, не підлягає поверненню. Зокрема, не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Згідно з ч.1 ст.13, ч.1,   2   ст.14 ЦК України   цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
		Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) заробітної  плати та інших прирівняних до неї платежів (премій, винагород тощо), якщо позивач не доведе, що виплату здійснено внаслідок рахункової помилки чи недобросовісності з боку відповідача. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов`язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо.
		При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		Разом із тим, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що грошова винагорода у зв`язку зі здійсненням ОСОБА_1 повноважень голови ОСББ у вигляді частини заробітної плати, а також нарахованих премій та винагород, відповідач набув за відсутності правових підстав, визначених Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   та Статутом ОСББ, діючи при цьому недобросовісно.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків (ст. 73 цього Кодексу).
		Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		При цьому, в розумінні статей 73, 86 ГПК України висновок експерта оцінюється судом на рівні з іншими доказами. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.  
		У наданому позивачем Висновку № 45 судово-економічної експертизи, копія якого долучена до матеріалів справи, вказано, що судово-економічна експертиза  призначена на підставі заяви представника ОСББ «АДРЕСА_3», висновок підготовлений для залучення до матеріалів по стягненню шкоди з ОСОБА_1 . 
		При цьому, із змісту вказаного висновку, в т.ч.  вбачається, що при вивченні наданих документів судовим експертом було встановлено їх недостатність, у зв`язку із чим експертом заявлялось клопотання про надання додаткових документів, зокрема (але не виключно): наказів про преміювання, тарифні відпустки, табелів обліку робочого часу, протоколів засідань правління за період дослідження (сторінка 2 висновку), які, в свою чергу, не було надано з посиланням на їх відсутність. 
		На сторінці 5 висновку зазначено, що експертом дослідження проведено в обсязі наданих документів та обставин справи (з заяви про призначення експертизи), тобто, виходячи з тих обставин, які були викладені замовником експертизи у заяві про її призначення, а саме: зазначення про те, що за час керівництва ОСОБА_1 в період з 07.10.2016 по 24.04.2020 вона без правових підстав виплачувала собі матеріальне заохочення у розмірі, визначеному нею на власний розсуд, одноособово. Протокол загальних зборів про визначення підвищеного матеріального заохочення голови правління відсутній і такі рішення загальними зборами не приймались; відповідачка діючи недобросовісно, безпідставно отримала грошові кошти, що є підставою для їх стягнення з неї.
		У висновку судового експерта (сторінка висновку - 14) зазначено, що на підставі наданих документів у вигляді загальної суми нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 з 01.10.2016 по 30.04.2020 виявлено невідповідність показника заробітної плати прийнятим рішенням загальних зборів, аналіз по яким наведено експертом у розрахунку невідповідності (таблиці 3).
		Як встановлено судом вище, рішенням загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3» від 17.06.216, оформлених протоколом № 1 (а.с. 100-101) посадовий оклад голови правління  встановлений в розмірі мінімальної заробітної плати. Рішеннями загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_3» від 25.12.2016, оформлених протоколом №3 (а.с. 102-104), та від 21.01.2018, оформленого проколом № 4 (а.с. 106-107) було вирішено встановити посадовий оклад голови правління в розмірі 1,1 мінімальної заробітної плати та виплачувати заробітну плату згідно посадового окладу з урахуванням відпрацьованого часу дотримуючись норм трудового законодавства.
		Із наведеного у висновку розрахунку слідує, що експертом, зокрема, було здійснено повіряння розміру фактично нарахованої по відомостям заробітної плати та розрахунку окладу за даними експерта, без врахування інших виплат, зокрема премій з урахуванням  фактично відпрацьованого часу. При цьому, розмір посадового окладу належного до виплати у 2019 та 2020 роках  приймався експертом на рівні відповідного окладу 2018 року - 4095,3 грн, виходячи з розміру 1,1 мінімальної заробітної плати встановленого рішенням загальних зборів - протокол № 4 від 21.01.2018, а саме: від розміру 3723,00 грн мінімальної заробітної плати за 2018 рік згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» із підвищенням на коефіцієнт 1,1 (3723,0х1,1), з посиланням п. 4.4  розділу ІV регламенту  ОСББ та на відсутність прийнятого рішення співвласників про затвердження кошторисів на 2019 та 2020 роки. Однак такий підхід до визначення розміру окладу суд вважає безпідставним. 
		          Відповідно до п. 4.4. Регламенту ОСББ «АДРЕСА_3», затвердженого протоколом  загальних зборів № 4 від 21.01.2018 (а.с. 112-116) визначено, що загальні збори ОСББ «АДРЕСА_3» затверджують кошторис та розмір внеску. Якщо загальні збори не прийняли кошторис та/або не затвердили розмір внеску, то останній затверджений кошторис та розмір внеску є чинним до прийняття нового кошторису та/або розміру внеску.
		Розмір посадового окладу голови правління ОСББ «АДРЕСА_3» визначено за ставкою на рівні 1,1 мінімальної заробітної плати (рішення загальних зборів - протокол № 4 від 21.01.2018), який засовується в настуних періодах, за відсутності в подальшому інших рішень загальних зборів щодо зміни встановленого розміру посадового окладу голови правління. Отже, скільки Законами України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та  «Про державний бюджет України на 2020 рік» був встановлений розмір мінімальної заробітної плати  - 4123 грн та 4723 грн відповідно, для визначення розміру посадового окладу в силу закону необхідно приймати мінімальну заробітну плату в розмірі визначеному на відповідний календарний рік, та із застосуванням коефіцієнту 1,1. За таких обставин, залишення розміру посадового окладу у 2019 та 2020 роках на рівні 2018 року, при проведенні експертом розрахунку, є необґрунтованим.  
		Суд також зазначає, що позивачем не надано суду доказів на спростування наявності підстав для оплати премій та понаднормової роботи голови ОСББ «АДРЕСА_3». При цьому, в переліку наданих на дослідження документів, в тому числі містяться копії журналу обліку звернень громадян до голови ОСББ «АДРЕСА_3», копії відомостей нарахування та виплати заробітної плати з жовтня 2016 по квітень 2020 (включно) з витягами таблиць звітності до ПФУ, які були надані у прошитому вигляді у двох папках.  
		Позивач також посилався на те, що у ОСББ відсутні оригінали будь-яких документів господарської діяльності, протоколи загальних зборів ОСББ та засідань правління, первинні бухгалтерські документи за період керівництва ОСОБА_1 через те, що після її звільнення вона не передала документи новому керівництву.
		Під час розгляду даної справи позивачем надано суду заяву про долучення доказів, в тому числі, копії заяви ОСОБА_1  та акту приймання-передавання документів  від 22.03.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 у справі № 337/2055/20, яке набрало законної сили, зазначивши при цьому, що серед переданих документів відсутні протоколи правління щодо внесення змін у штатний розпис, затвердження посадового окладу голови правління, акти ревізійної комісії, накази про преміювання тощо.  
		В той же час, зазначене не звільняє позивача від обов`язку довести суду істотні для даної справи обставини, а саме - відсутність правових підстав для отримання відповідачкою частини заробітної плати та інших платежів у заявленому до стягнення розмірі 66471,74 грн, та її недобросовісність в цьому, оскільки, як зазначалось вище, в силу презумпції добросовісності набувача обов`язок її спростувати покладається саме на позивача. 
		Суду також не надано доказів того, що під час зайняття посади голови правління ОСББ «АДРЕСА_3» ОСОБА_1 вчиняла будь-які шахрайські дії, здійснювала нецільове використання грошових коштів, привласнила, розтратила майно співвласників або заволоділа ним шляхом зловживання службовим становищем, підробила документи та використала їх для безпідставного збагачення тощо. Доказів звернення з відповідними заявами до правоохоронних органів представниками ОСББ, встановлення відповідних обставин судом в межах кримінального судочинства господарському суду не надано. 
		Враховуючи вищевикладене, наданий позивачем висновок судового експерта не є достатнім та безумовним доказом наявності стверджуваних позивачем обставин щодо безпідставності нарахування сум матеріального заохочення відповідача у спірний період, наявності факту надлишкового нарахування частини основної заробітної плати та підстав для їх повернення, шляхом стягнення на користь позивача.      
		На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, тому у задоволенні позову відмовляється. 
		Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити. 
		 
		Повний текст  рішення  складено та підписано  25.04.2023.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 
		                Суддя                                                                             О.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...