Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 136/2247/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: 01.05.2023. Зареєстровано: 01.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2023.

Номер судового провадження: 1-в/136/18/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 136/2247/21
		провадження №1-в/136/18/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 квітня 2023 року                                                                 м. Липовець
		 
		Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 
		представника органу пробації ОСОБА_4 ,
		засудженого ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець клопотання про звільнення від відбування покарання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно - технічна, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , засудженого 06.12.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Старший інспектор Вінницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним поданням, мотивуючи тим, що вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 06.12.2021 ОСОБА_5 було засудженого за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10% його заробітку в прибуток держави. Вказаний вирок набрав законної сили та був звернутий судом до виконання шляхом направлення до Вінницького районного сектору №3 та прийнятий до виконання, де 17.01.2022 засудженому було роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді виправних робіт та наслідки ухилення від відбування покарання, про що відібрана розписка відповідного змісту.
		У ході виконання вироку суду органом пробації було встановлено, що ОСОБА_5 , призваний на військову службу по мобілізації 06.03.2022 - 1ПБ ЗОТБ та згідно з витягом з Наказу за № 16 від 08.03.2022 зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто на даний час являється військовослужбовцем, стосовно якого не може бути застосоване покарання у виді виправних робіт.
		Наказом Міністерства юстиції України за № 390/5 від 27.01.2023 до спеціального нормативно - правового акту, зокрема Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, було внесено зміни, які передбачають вирішення питання про звільнення від відбування покарання засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу.
		З огляду на те, що в ході відбуття покарання у виді виправних робіт засуджений набув статусу військовослужбовця, що виключає застосування до нього покарання у виді виправних робіт, наведене стало підставою звернення до суду представника органу пробації із даним клопотанням.
		Представник органу пробації подання підтримала з підстав наведених у ньому, просила його задовольнити.
		Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що зміни були внесені лише до спеціального нормативно-правового акту, який регулює порядок здійснення уповноваженим органом з питань пробації наглядових та соціально-виховних заходів до засуджених до покарання у виді виправних робіт, разом з цим законодавцем не було внесено змін до закону про кримінальну відповідальність, зокрема ст.57 КК України, яка по ієрархії нормативних актів має вищу юридичні силу, отож правові підстави для звільнення засудженого від відбування покарання наразі відсутні.
		Засуджений в судовому засіданні просив клопотання представника органу пробації задовольнити, підтвердив, що призваний на військову службу та зарахований до складу військової частини без обмеження строків, де проходить службу по теперішній час, перебуває в районах бойових дій та безпосередньо на лінії зіткнення із ворогом, отож відбути призначене йому за вироком суду покарання не в змозі від незалежних від нього причин на невизначений строк.
		Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали, що додані до подання, у тому числі матеріали Особової справи №01/2022 встановив, що 06.12.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 було засудженого за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10% його заробітку в прибуток держави.
		Вказаний вирок суду набрав законної сили.
		Матеріали додані до подання свідчать про те, що на час ухвалення обвинувального вироку та набрання ним законної сили ОСОБА_5 був офіційно працевлаштований, а 10.01.2022 звільнився із роботи в ТОВ «ТАС АГРО ЗАХІД» з посади слюсаря ремонтника елеватора за згодою сторін (а.с.17 Особової справи). 
		13.01.2022 відповідно до повідомлення начальника Вінницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, вирок суду було отримано та прийнято до виконання.
		Відповідно до підписки відібраної у засудженого (а.с.12 Особової справи), ОСОБА_5 було роз`яснено порядок відбування покарання у виді виправних робіт, що передбачено ст.41 КВК України та наслідки ухилення від відбування покарання.
		Відповідно до листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.04.2022 за №619 (а.с.51 Особової справи) ОСОБА_5 призваний на військову службу по мобілізації - НОМЕР_2.
		Відповідно до повідомлення з В/Ч НОМЕР_1 за вих. № 2885 від 15.08.2022, солдат ОСОБА_5 призваний по мобілізації на особливий період.
		Як слідує із Витягу з Наказу № 16 від 08.03.2022, ОСОБА_5 призначено на посаду солдата запасу, стрільця - санітара 2 піхотного відділення і піхотного взводу 1 піхотної роти 1 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 для проходження військової служби у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації на особливий період.
		Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 за №1694, солдат ОСОБА_5 проходить службу по теперішній час.
		Порядок виконання покарання у виді виправних робіт передбачено ст.41 КВК України.
		Організацію здійснення уповноваженим органом з питань пробації наглядових та соціально-виховних заходів до засуджених до покарання у виді зокрема виправних робіт, а також організацію роботи уповноваженого органу з питань пробації щодо направлення осіб, засуджених до покарання у виді виправних центрів визначено Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України, від 29.01.2019 № 272/5.
		Судом встановлено, що 27.01.2023 Міністерство юстиції України було видано наказ за N 390/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за N 182/39238 Про затвердження Змін до Порядку, відповідно до статей 13, 30, 31, 36, 41 Кримінально-виконавчого кодексу України, статті 10 Закону України "Про пробацію", абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства юстиції України у відповідність до вимог чинного законодавства, відповідно до якого було внесено зміни до вказаного Порядку, де у п.12 зазначено, що стосовно засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу, уповноважений орган з питань пробації протягом трьох діб з моменту отримання витягу з наказу про призов на військову службу, надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений до виправних робіт відбуває покарання, клопотання, особову справу, про звільнення такого засудженого від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 КК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
		Згідно з ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		Перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації визначено ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак серед таких підстав не зазначено військовозобов`язаних громадян, яких раніше було засуджено до покарання у виді виправних робіт , отож такі особи несуть обов`язок на загальних підставах.
		Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 57 КК України виправні роботи не застосовуються, зокрема до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
		Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України не регулюють питання заміни покарання у виді виправних робіт засудженим, які стали військовослужбовцями, так само і звільнення від подальшого відбування такого покарання чи зупинення виконання вироку у разі набуття статусу військовослужбовця.
		Отже, має місце прогалина в законі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію "якості закону". Однак, у практиці трапляються непоодинокі випадки, коли закон не повною мірою відповідає таким критеріям, що має місце і в даному випадку.
		Як зазначено у спеціальному Дослідженні Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеційська Комісія; Venice Commission) під назвою "Мірило правовладдя" ("Rule of law checklist", розроблене і затверджене на 106-й пленарній сесії 11-12 березня 2016 року), поняття "право" (law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права, всі з яких є зобов`язальної природи. Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним (рішення ЄСПЛ у справах "Achour v. France", заява N 67335/01, п. 42; "Kononov v. Latvia" [ВП], заява N 36376/04, п 185). Передбачуваність означає не лише те, що приписи акта права мають бути проголошеними ще до їх імплементації, а й що вони мають бути передбачуваними за своїми наслідками: їх має бути сформульовано з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб`єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними".
		Також у вказаному дослідженні міститься висновок про те, що поняття "якість закону", зокрема, охоплює таких два складових елементи:
		- передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?);
		- сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?).
		У контексті охарактеризованого критерію "якості закону" слід зазначити, що встановлення судом, що окремі положення закону не відповідають критерію "якість закону", зобов`язують такий суд застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону.
		Вирішуючи клопотання представника органу пробації, суд з урахуванням критерію "якості закону" враховує те, що чинні положення кримінального законодавства регламентують питання звільнення від покарання певних категорій осіб з урахуванням зміни їх статусу після засудження.
		Так, ч. 2 ст. 57 КК України прямо забороняє застосовувати виправні роботи до військовослужбовців, разом з тим, вказана норма забороняє застосовувати таке покарання і відносно вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, щодо осіб, які не досягли 16 років, та тих, що досягли пенсійного віку.
		Разом з тим, частиною третьою ст. 57 КК України передбачено можливість заміни даного виду покарання особам, що після постановлення вироку стали непрацездатними на штраф. 
		У той же час ч.4. ст.3 КК України передбачає, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
		У той же час частиною п`ятою та шостою ст.42 КВК України передбачено можливість заміни виправних робіт штрафом у порядку, визначеному кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення стала непрацездатною, а також стосовно жінки, яка стала вагітною, її дострокове звільнення від відбування покарання.
		Як було встановлено судом, перебуваючи на обліку в Липовецькій районній філії Вінницького обласного центру зайнятості, засуджений ОСОБА_5 відбув призначене йому за вироком суду покарання строком 1 місяць 7 днів, як безробітний у подальшому був призваний на військову службу по мобілізації, де проходить службу по теперішній час.
		Ураховуючи ту обставину, що законодавець передбачив у КВК України шляхи вирішення питання щодо покарання у виді виправних робіт відносно певних категорій осіб, які в силу виняткових обставин набули додаткових спеціальних (особливих) ознак, та відносно яких не може бути призначений (застосований) такий вид покарання, за виключенням військовозобов`язаних, тоді як такого статусу особи набувають в силу виняткових обставин, отож суд вважає можливим застосувати аналогію закону в частині використання вказаної процедури для усунення законодавчої прогалини, щодо засуджених до виправних робіт осіб, які стали військовослужбовцями до моменту повного відбуття покарання.
		На переконання суду, найбільш сприятливою для засудженого буде використання процедури дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки заміна виправних робіт штрафом вимагає набуття засудженим додаткових ознак та буде погіршувати його становище в порівнянні з достроковим звільненням від подальшого відбування покарання.
		З огляду на викладене та неможливість подальшого відбування засудженим покарання у виді виправних робіт, у зв`язку із призовом та проходженням військової служби, набуття статусу військовозобов`язаного в силу виняткових обставин, суд вважає за необхідне достроково звільнити його від відбування даного покарання, в ідтак заявлене клопотання задовольняє.
		Керуючись ч. 2 ст. 57 КК України, ст.41 КВК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого інспектора Вінницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , - задовольнити.
		Достроково звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного йому вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 06.12.2021 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10% його заробітку в прибуток держави за місцем його роботи.
		Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали суду складено та проголошено учасникам кримінального провадження 28.04.2023 о 14:00 годині.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...