Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5/195 : Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Іншим державним органом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 РІШЕННЯ
		 
		26.08.10 Справа№ 5/195 
		 За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача-1: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача-2: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
		до відповідача-3: Обєднання профспілок Львівщини, м. Львів
		до відповідача-4: Львівської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства «Україна», м. Львів 
		до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ»,  
			м. Львів
		
		до відповідача-6: Приватного підприємства «Сальдо-Ділер», м. Львів
		про: визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 14.11.2001 р., № 1152 від 10.10.2005 р., визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх подальших реєстрацій права власності на спірні будівлі
		та 
		за зустрічним позовом Приватного підприємства «Сальдо-Ділер», м. Львів
		до Львівської міської ради, м. Львів
		треті особи: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
		Рада обєднання профспілок Львівщини, м. Львів
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТ», м. Львів
		Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів
		про: визнання права власності
		Суддя Петрик І.Й. 
		При секретарі Кравець В.П.
		За участю представників сторін:
		Прокурор: не з»явився
		Від Львівської міської ради: Серветяк Л.З. представник (довір. в матер. справи);
		Від Шевченківської РА ЛМР: не з»явився
		Від ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»: не з»явився
		Від Об`днання профспілок Львівщини: Сирко Й.Й. - представник (довір. в матеріалах справи);
		Від ЛОО ФСТ «Україна»: Сирко Й.Й. - представник (довір. в матеріалах справи);
		Від ТзОВ «ТОТ»: не зявився;
		Від ПП «Сальдо-Ділер»: не зявився;
		 Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу, встановлене ст. 20 ГПК України. 
		 Суть спору: Позовні вимоги заявлено Прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів, Об`єднання профспілок Львівщини, м. Львів, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ», м. Львів, Приватного підприємства «Сальдо-Ділер», м. Львів, про скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 14.11.2001 року. Ухвалою суду від 21.08.2009 року провадження у справі порушено та призначено її розгляд на 29.09.2009 р.
		Ухвалою суду про забезпечення позову від 29.09.2009 р. заборонено Приватному підприємству «Сальдо-Ділер»відчужувати в будь-який спосіб, в тому числі надавати у заставу, оренду, тощо будівлю корпусу готелю площею 495,6 кв.м. та приміщення насосної станції площею 23,7 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. 
		Також Прокурором Шевченківського району м. Львова подано в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предметом спору на стороні відповідача Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів, Ради об`єднання профспілок Львівщини, м. Львів, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ», м. Львів, Приватного підприємства «Сальдо-Ділер», м. Львів, про скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації № 1152 від 10.10.2005 р. Ухвалою суду від 21.08.2009 р. порушено провадження у справі № 5/195 та призначено її розгляд на 29.09.2009 р.
		Розгляд справ неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
		У справі № 5/194 16.11.2009 р. третьою особою-3 - Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТОТ», м. Львів, подано відзив на позов, в якому третя особа-3 повністю заперечила позовні вимоги прокурора.
		У справі № 5/195 третьою особою-4 - Приватним підприємством «Сальдо-Ділер», м. Львів, 16.11.2009 р. подано позов до позивача у справах Львівської міської ради про визнання права власності на будівлі готелю літ. С-2 площею 495,6 кв.м. та насосної літ. Р-1 площею 23,7 кв.м., які розташовані у АДРЕСА_1. Ухвалою суду від 18.11.2009 р. позовну заяву третьої особи-4 прийнято до провадження та залучено третю особу-4 до участі у справі № 5/195 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
		03.12.2009 р. прокурор звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд прийняти заяву про уточнення позовних вимог до розгляду; обєднати в одне провадження для сумісного розгляду справи за позовними заявами прокурора № 5/194 та № 5/195; визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 14.11.2001р.; визнати недійсним укладений 13.09.2002 р. Обєднанням профспілок Львівщини від імені якого діє Львівська обласна рада Фізкультурно-спортивного товариства «Україна» та ТзОВ «ТОТ»договір купівлі-продажу готелю площею 495,6 кв.м., приміщення насосної станції площею 23,7 кв.м. та тенісних кортів за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Тишківською Р.І.; визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації № 1152 від 10.10.2005 р.; визнати недійсним укладений 31.10.2005 р. ТзОВ фірма «ТОТ»та ПП «Сальдо-Ділер»договір купівлі-продажу готелю площею 495,6 кв.м., приміщення насосної станції площею 23,7 кв.м. та тенісних кортів за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Луньом А.В.; скасувати первинну та всі подальші реєстрації права власності на спірні будівлі незавершеного будівництва, а також зобовязати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації т експертної оцінки»внести відповідні зміни в реєстраційні документи про право власності на вказані будівлі по АДРЕСА_1.
		Судом ухвалою від 15.12.2009 р. обєднано в одне провадження для сумісного розгляду справи № 5/194 та № 5/195, присвоєно справі новий № 5/195, змінено процесуальний статус третіх осіб на відповідачів, залучено в якості відповідача правонаступника Львівської обласної ради «Фізкультурно-спортивного товариства «Україна»Львівську обласну організацію «Фізкультурно-спортивного товариства «Україна».
		Ухвалою господарського суду від 19.02.2010 р. зупинено провадження у даній справі.
		Ухвалою суду від 26.04.2010 р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті касаційної скарги ПП «Сальдо-Ділер»Вищим господарським судом України.
		Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2010 р. касаційну скаргу ПП «Сальдо-Ділер»залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2010 р. без змін.
		Ухвалою господарського суду від 26.07.2010 р. поновлено провадження у даній справі.
		В судове засідання 26.08.2010 р. прибули представники позивача та відповідача 3 та відповідача 4, які надали пояснення по суті спору.
		Свої позовні вимоги, прокурор обґрунтовує тим, що вироком Шевченківського районного суду у кримінальній справі № 1-133/09 встановлено, що ОСОБА_6, будучи інженером Львівського обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в порушення п. 1.8. розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 року за № 399/2839, виготовила технічні паспорти та поверхневі плани на незавершені будівництвом нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1. Висновком будівельно-технічної експертизи № 2424 від 15.07.2008 року, що призначалась прокуратурою Шевченківського району м. Львова встановлено, що будівля готелю і насосної станції по АДРЕСА_1 є незавершеним обєктом будівництва. У висновку також вказано на те, що вищевказані будівлі готелю та насосної станції станом на 2001-2005 роки не могли бути завершені будівництвом, оскільки наявності чи залишків оздоблення не виявлено. В подальшому, вказана технічна документація стала підставою для оформлення Обєднанням профспілок Львівщини права власності на вказані вище незавершені будівлі як на нерухоме майно. 
		Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх повністю.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги прокурора також підтримав, просив задоволити їх повністю.
		Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що розпорядження Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 2001 року видане відповідно до закону, на підставі передбачених чинним на той час законодавством України документів, поданих Радою обєдання профспілок Львівщини та заявив про пропущення прокурором строку позовної давності для звернення до суду з заявленими вимогами.
		Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача-1, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. 
		Представник відповідачів-3,-4 в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обгрунтовує тим, що у прокурора не було підстав для звернення до суду, оскільки розпорядженням Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 2001 р. не були порушені інтереси держави в особі Львіваської міської ради та не були спричинені негативні наслідки територіальній громаді міста.
		Представник відповідача-5 в судовому засіданні підтримав заперечення інших відповідачів, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що вирок Шевченківського районного суду у кримінальній справі № 1-133/09 не є обовязковим для суду при вирішенні даної справи, так як зазначений вирок безпосередньо не стосується розпорядження Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 від 14.11.2001 р. та заявив про пропущення прокурором строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами. Крім цього, зазначив, що розпорядження Шевченківської районної адміністрації видані на підставі закону та не порушуть інтересів територіальної громади міста.
		Відповідач-6 в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті.
		Суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, згідно ст. 75 господарського процесуального кодексу України.
		В судовому засіданні 26.08.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 30.08.2010 р.
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
		04.09.2001 р. Рада Обєднання профспілок Львівщини звернулась із заявою № 01-28/276 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, в якій просила оформити право власності на належні їй обєкти нерухомого майна по АДРЕСА_1, а саме: адміністративно-побутовий корпус-готель в комплексі з тенісними кортами та водяну насосну станцію.
		За результатами розгляду вказаної заяви 14.11.2001 р. Шевченківська районна адміністрація видала розпорядження № НОМЕР_2 про оформлення права власності за Обєднанням профспілок Львівщини на корпус-готель площею 495,6 кв.м. і приміщення насосної станції площею 23,7 кв.м. у АДРЕСА_1. Того ж дня, Шевченківська районна адміністрація видала Обєднанню профспілок Львівщини свідоцтво про право колективної власності на нежитлові приміщення корпусу-готелю та насосної станції по АДРЕСА_1.
		Матеріалами справи підтверджується, що зазначені обєкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 1,0406 га, яка перебувала в постійному користуванні Обєднання профспілок Львівщини на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1, виданого Львівською міською радою 04.05.2000 р. відповідно до ухвали 6-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради від 09.09.1999 р. № 319.
		В подальшому, Обєднанням профспілок Львівщини на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 13.09.2002 р. приватним нотаріусом Тишківською Р.І., реєстр. № 3365, відчужило вказані обєкти нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТ», яке в свою чергу, на підставі договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 р. приватним нотаріусом Луньом А.В., реєстр. № 4882, відчужило їх Приватному підприємству «Сальдо-Ділер».
		Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації № 1152 від 10.10.2005 р. оформлено право приватної власності ТзОВ фірма «ТОТ»на будівлю готелю площею 495,6 кв.м. під літ. «С-2»та приміщення насосної станції площею 23,7 кв.м. під літ. «Р-1»у АДРЕСА_1.
		Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Зміст поняття «державні інтереси»розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. Як зазначено в даному рішенні Конституційного Суду України із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Слід зазначити, що на підтвердження своїх доводів прокурор не вказав ні в позовній заяві, ні в уточненнях до позовної заяви в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави внаслідок прийняття відповідачем-1 оскаржуваних розпоряджень та укладення відповідачами оспорюваних договорів купівлі-продажу, не обґрунтував необхідність їх захисту з посиланням на законодавство, як це передбачено нормами зазначеного вище закону.
		Згідно з нормою ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічна норма міститься і в ст. 5 ГПК України, згідно якої необхідною умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
		Перевіркою, яка проводилась в 2003 році прокуратурою Шевченківського району м. Львова в рамках розслідування кримінальної справи № 183-0437, порушеної по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Шевченківської районної адміністрації і ЛОДКБТІ та ЕО в ході оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, не було виявлено факту порушень в діях працівників Шевченківської районної адміністрації при оформленні за Обєднанням профспілок Львівщини права власності на обєкти нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та підтверджено, що розпорядження Шевченківської районної адміністрації № НОМЕР_2 було видано відповідно до закону.
		У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
		Законність оскаржуваних розпоряджень Шевченківської районної адміністрації підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи постановою про закриття кримінальної справи № 183-0437 від 20.09.2003 р., винесеною старшим слідчим прокуратури Шевченківського району м. Львова Стеблик Ю.П., якою встановлено, що службовими особами Шевченківської районної адміністрації правомірно видано Обєднанню профспілок Львівщини свідоцтво № НОМЕР_2 від 14.11.2001 р. про право власності на будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1, які в подальшому були реалізовані ТзОВ «ТОТ».
		З матеріалів справи також вбачається, що приміщення корпусу-готелю та насосної станції по АДРЕСА_1 на момент прийняття Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № НОМЕР_2 від 14.11.2001 р. перебували у колективній власності Обєднання профспілок Львівщини. Таким чином, судом встановлено, що на момент видання Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № НОМЕР_2 вказані обєкти нерухомого майна не перебували у державній чи комунальній власності, а відтак відсутні порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу.
		Слід зазначити, що оскаржувані договори укладені їх сторонами в належній формі, підписані повноважними представниками, містять усі істотні умови, необхідні для такого виду договорів, відповідають вимогам чинного на час їх укладення законодавства та виконувались сторонами.
		У звязку з вищевикладеним позовні вимоги прокурора про визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної адміністрації та визнання недійсними договорів купівлі-продажу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
		Окрім цього, позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню також з тих підстав, що по заявлених позовних вимогах минув строк позовної давності.
		Відповідно до 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Нормою ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		Слід зазначити, що прокурору було відомо про прийняття відповідачем-1 зазначених вище розпоряджень, так як у 2003 році проводилась перевірка по кримінальній справі № 183-0437, порушеній по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Шевченківської районної адміністрації і ЛОДКБТІ та ЕО в ході оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1.
		Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Оскільки, в судовому засіданні відповідачами заявлено суду про пропущення прокурором строку позовної давності для звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що прокурором пропущено строк позовної давності по заявлених ним позовних вимогах.
		Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За таких обставин, враховуючи безпідставність вимог прокурора про визнання недійсними розпоряджень та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, не підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
		У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Як встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Аналогічна норма міститься і в ст. 20 Господарського кодексу України.
		Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що станом на час розгляду справи в суді за позивачем за зустрічним позовом - ПП «Сальдо-Ділер»в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровані обєкти нерухомості, придбані згідно договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 р. приватним нотаріусом Луньом А.В., реєстр. № 4882 від 31.10.2005 р., а відтак суд вважає, що прокурором не оспорюється саме право власності позивача за зустрічним позовом на будівлю готелю площею 495,6 кв.м. під літ. «С-2»та будівлю насосної станції площею 23,7 кв.м. під літ. «Р-1»у АДРЕСА_1, у звязку з чим провадження у справі за зустрічним позовом слід припинити на згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору. 
		Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення стягненню з відповідачів за первісним позовом не підлягають. Судові ж витрати за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом. 
		Згідно зі ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Зважаючи на вказану норму заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвал господарського суду Львівської області від 29.09.2009 р. у справі № 5/195 та від 29.09.2009 р. у справі № 5/194, підлягають скасуванню після набрання рішенням законної сили.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 68, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 ВИРІШИВ:
		 1. В задоволенні первісного позову Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, відмовити повністю.
		2. Провадження у справі за зустрічним позовом Приватного підприємства «Сальдо-Ділер», м. Львів, припинити.
		3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвал господарського суду Львівської області від 29.09.2009 р. у справі № 5/195 та від 29.09.2009 р. у справі № 5/194, після набрання рішенням законної сили.
		 
			 Суддя

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...