Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/10756/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2023. Зареєстровано: 05.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.

Результат оскарження 05.09.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: П/380/10839/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/10756/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 травня 2023 року м. Львів
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, у якій позивачі просять визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568 від 22.07.2022 «Про надання функцій замовника на виконання робіт з благоустрою території, обмеженої АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 » в частині пунктів 6, 8, підпункту 9.2, пункту 9 та підпунктів 10.1 та 10.2 пункту 10 про демонтаж встановлених тимчасових споруд на проміжку від АДРЕСА_1  АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 щодо демонтажу приміщення магазину загальною площею 67,9 кв.м. ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у підприємницькій діяльності як дві тимчасові споруди площею 25,00 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 та площею 26,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , які розташовані згідно двох Договорів №3-3403-20 та №3-3421-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 13.07.2020.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки відповідач при його прийнятті керувався скасованою з 24.06.2021 рішенням суду ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Чинне законодавство України не наділяє відповідача компетенцією щодо прийняття рішень про примусовий демонтаж чи то тимчасових, чи то капітальних споруд, а примусовий демонтаж тимчасових чи капітальних споруд згідно законодавства може відбуватись лише на підставі рішення суду. 
		Відповідач проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву вказує, що ухвала Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» скасована тільки частково та є інші норми законодавства і ухвали Львівської міської ради, що передбачають всі правові підстави для демонтажу тимчасових споруд та прийняття рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про демонтаж. Так як виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мають право реалізовувати повноваження стосовно здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. 
		Щодо посилання позивачів про те, що «є дві окремо стоячі споруди площею 25,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 та площею 26,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , які утворилися внаслідок самочинної реконструкції приміщення площею 67,9 кв.м.», то відповідач зазначає, що п.6 рішення № 568 від 22.07.2022 передбачено демонтувати встановлені тимчасові споруди на проміжку від АДРЕСА_1  АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 . А відповідно до п.9 п.п.9.1. рішення передбачено Залізничній районній адміністрації встановити власників тимчасових споруд на відрізку від АДРЕСА_1  АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 . Відтак, вважають, що права позивачів нічим не порушені, оскільки у вказаному рішенні № 568 від 22.07.2022 немає вказівки на них і звернення з даним позовом до суду є необґрунтованим та передчасним.
		Відтак вважає, що твердження позивачів, що «відповідач, не дотримавшись встановленої Законом процедури, втрутився у мирне володіння позивачами належним їм на праві власності та праві користування майном, чим порушив їх права та законні інтереси» спростовується тим, що приміщення магазину, право власності на яке здобуто на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2012 у справі № 1309/5870/12 фактично не існує за даною адресою, а є дві окремо стоячі тимчасові споруди: на АДРЕСА_3 площею 26 кв.м. та на АДРЕСА_5 площею 25 кв.м., які не були демонтовані, а відтак права та законні інтереси позивачів не є порушеними.
		Резюмуючи зазначає, що спірне рішення прийняте уповноваженим на це органом та є обов`язковим до виконання і з огляду на вищезазначене не може бути протиправним та порушувати права позивачів.
		Третя особа Департамент містобудування Львівської міської ради подали письмові пояснення, які за замістом є тотожними відзиву на позовну заяву відповідача. Просять в задоволенні позову відмовити повністю.
		Третя особа Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради подали письмові пояснення, відповідно до яких в задоволенні позову просять відмовити. Покликаються на те, що згідно з паспортами прив`язки тимчасової споруди № ТС-2019-0216-3, місце розташування: АДРЕСА_4 та тимчасової споруди № ТС-2019-0216-3 місце розташування: АДРЕСА_3 , термін дії згаданих паспортів закінчився 31.12.2019. Крім того, жоден паспорт прив`язки не містить відомостей про продовження його дії, що підтверджується відсутністю відмітки у графах. Відповідно до п. 2.29 Порядку у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється (п.2.30 Порядку).
		Представник позивача в спростування заперечень відповідача, висвітлених у відзиві на позовну заяву та третіх осіб у письмових поясненнях, подав письмові заперечення на такі.
		Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне. 
		Ухвалою судді від 09.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Ухвалою суду від 09.08.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за їх позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення  відмовлено.
		Ухвалою суду від 07.11.2022 у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи-1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено.
		Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяв. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
		У судовому засіданні представники відповідача та третіх осіб проти позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити повністю.
		Згідно з протоколом судового засідання від 16.01.2023, суд повідомив сторін, що рішення у справі буде прийняте у строк, передбачений щодо даної категорії справ.
		Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		З матеріалів справи судом встановлено, що на момент прийняття спірного рішення позивач ОСОБА_1 є власником приміщення магазину загальною площею 67,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 . В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу приміщення магазину від 30.11.2012, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 955 та витяг про державну реєстрацію прав ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 36557479 від 05.12.2012.
		Як зазначено в позовній заяві, приміщення магазину загальною площею 67,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 було самочинно реконструйовано ОСОБА_1 у дві окремо стоячі споруди площею 25,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 та площею 26,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , які після прийняття спірного рішення згідно договору позички від 01.08.2022 та акту приймання-передачі від 01.08.2022 були передані у безоплатне користування позивачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
		В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 26.01.2001. Види діяльності: 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.29 роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними при належностями в спеціалізованих магазинах; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		22.12.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір № 3-1852-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, згідно п.1.1. якого предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі  Об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», від 02.03.2017 № 1613 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», від 02.03.2017 № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Згідно п.2.1.1. цього договору, Орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 31,00 кв.м. (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: АДРЕСА_4 .
		28.03.2019 Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № НОМЕР_1 , місце розташування тимчасової споруди АДРЕСА_5 ), замовник ФОП ОСОБА_2 . Строк дії до 31.12.2019.
		29.12.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір № 3-2201-17 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, згідно п.1.1. якого предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі  Об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», від 02.03.2017 № 1613 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», від 02.03.2017 № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Згідно п.2.1.1. цього договору, Орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 31,00 кв.м. (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: АДРЕСА_3 . 
		28.03.2019 Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № НОМЕР_2 , місце розташування тимчасової споруди АДРЕСА_3 ), замовник ФОП ОСОБА_2 . Строк дії до 31.12.2019.
		В подальшому 13.07.2020 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір № 3-3401-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, згідно п.1.1. якого предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі  Об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (зі змінами), від 26.12.2019 № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова.». Згідно п.2.1.1. цього договору, Орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 31,00 кв.м. (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: АДРЕСА_4 .
		13.07.2020 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір № 3-3403-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, згідно п.1.1. якого предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд (надалі  Об`єкт) на умовах оренди на термін відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (зі змінами), від 26.12.2019 № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова.». Згідно п.2.1.1. цього договору, Орендодавець зобов`язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 31,00 кв.м. (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Рішенням Львівської міської ради № 568 від 22.07.2022 «Про надання функцій замовника на виконання робіт з благоустрою території, обмеженої вул. Садовою, 2-А  вул. Підміською до вул. Підміської, 23», виконавчий комітет зокрема вирішив:
		п. 6. Демонтувати встановлені тимчасові споруди на проміжку від вул. Садової, 2-А  вул. Підміської до вул. Підміської, 23.
		п. 8. У разі нездійснення демонтажу у добровільному порядку визначити уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на проміжку від вул. Садової, 2-А  вул. Підміської до вул. Підміської, 23 комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» спільно з Залізничною районною адміністрацією.
		п.п. 9.2. п. 9. Довести це рішення до відома власника (користувача) тимчасових споруд, а також відповідних експлуатуючих організацій для відключення тимчасових споруд від інженерних мереж.
		Термін: протягом 20 календарних днів.
		п.п. 10.1. п. 10. Здійснити демонтаж за участю представника Залізничної районної адміністрації.
		Термін: протягом 60 календарних днів.
		п.п. 10.2. п. 10. У разі, якщо розмір чи конфігурація тимчасових споруд не дозволяє провести демонтаж та перевезення тимчасових споруд у цілісному стані, здійснити їх розділення на конструктивні елементи.
		Позивачі, вважаючи спірне рішення в частині пунктів 6, 8, підпунктів 9.2. пункту 9 та підпунктів 10.1. та 10.2. пункту 10 протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цих частинах звернулися з вказаним позовом до суду.
		При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі  Закон № 280/97-ВР), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Згідно із п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.
		До компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпункт 7 пункту а статті 30 Закону №280/97-ВР).
		Згідно статті 31 цього ж Закону №280/97-ВР виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, зокрема, зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
		Відповідно до ст. 73 Закону №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
		Як передбачено ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі  Закон №3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		Із приписів ч. 4 ст. 28 Закону №3038-VI вбачається, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 (далі  Порядок № 244).
		Згідно з п. 1.3. Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		Відповідно до пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.29 та 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки; відхилення від паспорта прив`язки тимчасової споруди не допускається; у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
		Аналогічні приписи закріплені і в Положенні про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 (далі  Положення № 4526).
		Згідно з визначенням п. 1.3 цього Положення самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорта прив`язки ТС.
		Пунктом 2.1 цього ж Положення визначено, що розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорта прив`язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки.
		Згідно п. 3.14 Положення № 4526 термін дії паспорта прив`язки тимчасової споруди встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Львова.
		Відповідно до 5.5 Положення № 4526 договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд укладається за умови відсутності заборгованості з орендної плати за попередніми договорами станом на дату укладення договорів на термін, визначений ухвалою міської ради.
		Відтак, для встановлення правомірності розміщення тимчасової споруди необхідно з`ясувати наявність сукупності умов:
		- ухвали Львівської міської ради, згідно з якою тимчасова споруда включена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд як частина Програми комплексного благоустрою міста;
		- чинного договору оренди земельної ділянки, необхідної для розміщення тимчасової споруди;
		- дійсного паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
		З наведеного, суд приходить до висновку, що тимчасова споруда вважається такою, що встановлена правомірно тільки у разі дотримання усіх трьох вищевказаних умов. І у випадку відсутності хоча б однієї з них тимчасову споруди слід вважати такою, що встановлена самовільно.
		Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
		На об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
		До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
		Питання щодо благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та порядку його проведення, відноситься до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
		Підставою для встановлення тимчасової споруди є отримання паспорта прив`язки тимчасової споруди на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на її розміщення, а також наявність належним чином укладеного договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.
		Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 2а-72/12.
		Строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні (п. 2.17 Порядку № 244).
		Продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації (п. 2.18. Порядку № 244).
		Як вбачається з паспортів прив`язки тимчасової споруди №ТС-2019-0216-3, місце розташування: АДРЕСА_4 та тимчасової споруди №ТС-2019-0216-3, місце розташування: АДРЕСА_3 , які долучено позивачами до матеріалів справи разом із позовною заявою, термін дії згаданих паспортів закінчився 31.12.2019 . Крім того, жоден паспорт прив`язки не містить відомостей про продовження його дії, що підтверджується відсутністю відмітки у відповідних графах.
		Відповідно до п.2.29 Порядку у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.
		Розміщення ТС самовільно забороняється, (п.2.30 Порядку).
		Оцінюючи вказані обставини, суд вважає, що закінчення строку дії паспортів прив`язки спірних тимчасових споруд, що знаходяться за адресами вул. Садова, 2 та вул. Петлюри, 11Б в м. Львові є достатніми правовими підставами для прийняття спірного рішення в частині, що є предметом спору.
		Територіальна громада міста в особі Львівської міської ради є власником земель на яких розташовані окремі конструктивні елементи благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасової споруди позивача, відтак Львівська міська рада наділена правом володіння, правом користування і правом розпорядження своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо обслуговування території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
		Відповідно до п. 12.2.6 Ухвали №376 від 21.04.2011 «Про Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади» (зі змінами) самочинно встановлені тимчасові споруди підлягають до демонтажу без попереднього судового розгляду.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (справа № 380/2335/20), яке залишено без змін згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2021 (справа № 380/2335/20) визнано протиправними та нечинними підпункт 5.2 пункту 5 в частині «Рекомендувати не здійснювати реалізацію алкогольних та слабоалкогольних напоїв у тимчасових спорудах...», «....Виявлення тимчасових споруд, основною діяльністю яких є торгівля алкогольними напоями .....є підставою для підготовки управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування проекту ухвали про вилучення таких тимчасових споруд з Комплексної схеми» та підпункт 7.8 пункту 7 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». 
		Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі № 380/2335/20 скасовані лише окремі пункти ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», що спростовує твердження позивачів, що нібито повноваження Виконавчого комітету Львівської міської ради на прийняття такого рішення були скасовані в судовому порядку.
		Відтак, ухвала Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» скасована тільки частково та є інші норми законодавства і ухвали Львівської міської ради, що передбачають всі правові підстави для демонтажу тимчасових споруд та прийняття рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про демонтаж. Так як, виконавчі органи сільських, селищних міських рад відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мають право реалізовувати повноваження стосовно здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.
		Окремо слід зазначити, що незгода позивачів із пунктами 8, 9.2, 10.1, 10.2 спірного рішення спростовується Порядком № 244, а саме розділом 7 якого визначено порядок демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.
		З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач мав достатні правові підстави для прийняття рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №568 від 22.07.2022 «Про надання функцій замовника на виконання робіт з благоустрою території, обмеженої вул. Садовою, 2-А  вул. Підміською до вул. Підміської, 23» в частині пунктів 6, 8, підпункту 9.2, пункту 9 та підпунктів 10.1 та 10.2 пункту 10 про демонтаж встановлених тимчасових споруд за адресами вул. Садова, 2 та вул. Петлюри, 11Б в м. Львові. Тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
		Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
		Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачам, яким відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
		Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		в задоволенні позову ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.
		Судові витрати покласти на позивачів. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		Суддя Сидор Н.Т.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...