Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/3601/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2023. Зареєстровано: 11.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2023.
Дата набрання законної сили: 02.11.2023
Результат оскарження 02.11.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/300/5003/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"10" травня 2023 р. справа № 300/3601/22
		м. Івано-Франківськ 
		Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2022, зобов`язання до вчинення дій, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі  відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі  відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 03.02.2022  з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з урахуванням: до стажу роботи за Списком № 2 періодів: з 02.03.1995 по 28.12.2000, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020; до страхового стажу періодів: з 01.01.2004 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010, з 13.02.2010 по 18.08.2010.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 03.02.2022 звернувся через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана та розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області, яке прийняло рішення № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення відповідача 2 мотивовано тим, що в позивача відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений пунктом 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Представник позивача вважає зазначену відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, оскільки позивачем подано пенсійному органу трудову книжку, уточнюючі довідки, документи щодо атестації робочого місця, які підтверджують необхідний страховий та пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Представник позивача вказав на те, що допущена помилка в коді професії за Списком № 2 в уточнюючій довідці від 16.03.2020 № 01-99/7 та несвоєчасно проведена атестація робочих місць не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на пільгову пенсію. Окрім цього, відповідач 2 безпідставно не взяв до уваги відомості про періоди роботи позивача після 01.01.2004 в російській федерації з мотивів відсутності доказів сплати страхових внесків, оскільки ним надано пенсійному органу довідки роботодавців про заробітну плату, в яких міститься інформація про сплату страхових внесків до пенсійного фонду російської федерації. Таким чином в ГУ ПФУ в Донецькій області не було підстав для незарахування позивачу періодів його роботи до пільгового стажу, який становлять 19 років 6 місяців 5 днів, та до страхового стажу, який становить понад 31 рік 2 місяці.
		Ухвалою від 19.09.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		03.10.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Донецькій області № 0500-2203-7/59185 від 30.09.2022 на позовну заяву. У відзиві відповідач 2 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 2 вказав, що рішення № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. Так, страховий стаж ОСОБА_1 становить 19 років 3 місяці 14 днів, пільговий стаж за Списком № 1  7 місяців 23 дні. Стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списком № 2 не визначено. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000 згідно довідки про пільговий характер роботи № 01-99/7 від 16.03.2020, оскільки відсутній перелік посад до наказів про атестацію робочих місць. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 16.03.1989 по 26.10.1989, оскільки відсутні записи щодо встановленого та фактично відпрацьованого мінімуму трудової участі у громадському господарстві; періоди роботи на території російській федерації з 01.01.2004 по 30.04.2007, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків за ці періоди. Довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 за період роботи на території російській федерації з 2013 по 2020 роки не врахована при призначенні пенсії, оскільки в довідці відсутній підпис уповноваженої особи (головного бухгалтера). За вказаних обставин, представник відповідача 2 вважає правомірним рішення № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 64-75).
		03.10.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 0900-0903-8/33901 від 03.10.2022 на позовну заяву. У відзиві відповідач 1 заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача 1 вказав, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу: є 19 років 3 місяці 14 днів при необхідних 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списком № 1 становить 7 місяців 23 дні. Так, ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000 згідно довідки про пільговий характер роботи № 01-99/7 від 16.03.2020, оскільки відсутній перелік посад до наказів про атестацію робочих місць. До страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російській федерації з 01.01.2004 по 30.04.2007, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків за ці періоди. Довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 за період роботи на території російській федерації з 2013 по 2020 роки не врахована при призначенні пенсії, оскільки в довідці відсутній підпис уповноваженої особи (головного бухгалтера). Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Представник відповідача 1 просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 76-83).
		03.11.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача від 03.11.2022, згідно яких представник позивача зазначила, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законодавством покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування внесків із заробітної плати застрахованої особи. При цьому, законодавством російської федерації, так як і законодавством України, визначено, що основним документом, який підтверджує періоди роботи особи, є трудова книжка. Так, окрім трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.11.1986, позивач надав органу Пенсійного фонду України архівні та уточнюючі довідки, карти атестації робочих місць, які підтверджують факт роботи ОСОБА_1 після 01.01.2004 на різних підприємствах на території російської федерації (а.с. 84-89).
		19.12.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 19.12.2022 про долучення інформаційних матеріалів (а.с. 90-101).
		 
		Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 03.02.2022 через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. До заяви додано: паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 16.12.2019 (а.с. 13); довідку про реєстрацію місця проживання від 12.12.2019 № 5518/093-08 (зворотній бік а.с. 13); диплом серії НОМЕР_3 від 04.07.1983 (а.с. 14); військовий квиток серії НОМЕР_4 від 25.01.1989 (зворотній бік а.с. 14); трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с. 15-22); довідку Калуського міськрайонної філії Івано-Франківського центру зайнятості № 090120000187 від 05.03.2020 (зворотній бік а.с. 22); довідку АТ «Оріана» за № 119 від 06.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 23); довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зворотній бік а.с. 23); довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-17 від 16.03.2020 про зміну найменування (а.с. 24); довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-18 від 16.03.2020 про проведення первинної атестації робочих місць (зворотній бік а.с. 24); довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-19 від 16.03.2020 про перебування у відпустці без збереження заробітної плати (а.с. 25); наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 32 від 24.02.1994 про затвердження переліку робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (зворотній бік а.с. 25); наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 42 від 25.04.2000 про атестацію робочих місць (а.с. 26); висновок № 1325 від 21.04.2004 експертизи якості вперше проведеної у лютому 1994 року атестації робочих місць (а.с. 27-28); висновок № 1326 від 21.04.2004 експертизи якості проведеної у квітні 2004 року атестації робочих місць (а.с. 29-30); архівну довідку Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-128 від 22.06.2016 про підтвердження трудового стажу (а.с. 31-32); архівну довідку Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-129 від 22.06.2016 про підтвердження доходів (а.с. 33); особову картку ОАО «Спец УБР» від 16.01.2001 (а.с. 34-35); архівний витяг Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-130 від 22.06.2016 з наказу ОАО «Спец УБР» від 10.01.2001 № 16-к про прийняття на роботу (а.с. 36); архівний витяг Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-131 від 22.06.2016 з наказу ОАО «Спец УБР» від 25.06.2001 № 214-к про прийняття на роботу (а.с. 36); уточнюючу довідку ООО «Инк-Сервис» за № 2620 від 25.11.2021 (зворотній бік а.с. 37); довідку ООО «Инк-Сервис» за № 1693 від 27.05.2020 про періоди роботи (а.с. 38); довідку ООО «Инк-Сервис» за № 34 від 10.12.2020 про заробітну плату (зворотній бік а.с. 38); довідку ООО «Инк-Сервис» за № 19 від 10.12.2020 про атестацію робочих місць (а.с. 39); наказ ООО «Инк-Сервис» за № 69/01-П від 28.08.2014 про завершення атестації робочих місць (а.с. 40); карту атестації робочого місця за умовами праці № 64 (а.с. 41-42); наказ ООО «Инк-Сервис» за № 175/01-П від 30.12.2016 про завершення атестації робочих місць (а.с. 43); карту спеціальної оцінки умов праці № 283 від 15.01.2017 (а.с. 44-46). 
		09.02.2022 ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 092850013220 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Рішення відповідача 2 № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні пенсії мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 19 років 3 місяці 14 днів, пільговий стаж по Списку № 1 становить 7 місяців 23 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000, оскільки в уточнюючій довідці від 16.03.2020 № 01-99/7 неправильно зазначено код професії. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020  в ООО «Инк-Сервис», оскільки довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 підписана однією особою (відсутній підпис головного бухгалтера). До страхового стажу не зараховано періоди роботи на підприємствах, розташованих на території російської федерації: з 18.06.2003 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006  в ООО «Московская буровая компания», з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010  в ООО «ЗапСиббурнефть», з 13.02.2010 по 18.08.2010  в ООО «Буринженеринг», оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків за ввищевказані періоди (а.с. 47-49).
		Листом № 0900-0210-8/7373 від 18.02.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківської області направило ОСОБА_1 рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 47).
		Вважаючи протиправним рішення відповідача 2 № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні пенсії, представник позивача звернулася з цим позовом до суду.
		 
		При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:
		Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі  Закон № 1058-IV).
		Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону № 1058-IV.
		Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
		Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
		Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
		Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 16.12.2019 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13), а тому на час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.02.2022 позивач досяг віку 55 років.
		 
		Щодо дотримання умов закону для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 в частині наявності в позивача загального та спеціального страхового стажу, то судом встановлено таке.
		Згідно рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, страховий стаж позивача становить 19 років 3 місяці 14 днів, пільговий стаж по Списку № 1 становить 7 місяців 23 дні. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000, оскільки в уточнюючій довідці від 16.03.2020 № 01-99/7 неправильно зазначено код професії. До страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, оскільки довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 підписана однією особою (відсутній підпис головного бухгалтера). До страхового стажу не зараховано періоди роботи на підприємствах, розташованих на території російської федерації: з 18.06.2003 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006  в ООО «Московская буровая компания», з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010  в ООО «ЗапСиббурнефть», з 13.02.2010 по 18.08.2010  в ООО «Буринженеринг», оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків за вищевказані періоди (а.с. 47-49).
		Суд критично оцінює такі мотиви відмови відповідача 2, викладені в оспореному рішенні № 092850013220 від 09.02.2022, з огляду на таке.
		Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.11.1986, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 13.10.1983 по 19.10.1985 проходив військову службу в радянській армії; з 25.11.1986 по 10.04.1987 працював апаратником синтезу в цеху по виробництву чотирьоххлористого вуглецю і перхлоретилену (сполуки хлору) виробництва двоокису кремнію аеросилу заводу хімічних засобів захисту рослин АТ «Оріана»; з 25.04.1987 по 15.10.1987 працював сезонним робітником в колгоспі «Толбухинский»; з 12.01.1988 по 18.04.1988 працював апаратником синтезу в цеху по виробництву чотирьоххлористого вуглецю і перхлоретилену (сполуки хлору) виробництва двоокису кремнію аеросилу заводу хімічних засобів захисту рослин АТ «Оріана»; з 03.05.1988 по 07.12.1988 працював сезонним робітником в колгоспі «Толбухинский»; з 28.11.1988 по 28.02.1989 працював монтажником внутрішніх сантехнічних систем у ВАТ «Калушхімремонт»; з 16.03.1989 по 26.10.1989 працював муляром в колгоспі «Родина»; з 01.02.1990 по 19.06.1994 працював монтажником внутрішніх сантехнічних систем у ВАТ «Калушхімремонт»; з 02.03.1995 по 28.12.2000 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія»; з 16.01.2001 по 26.06.2001 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ОАО «Спец УБР»; з 12.10.2001 по 21.12.2001 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ у Надимському управлінні бурових робіт ОАО «Обьнефтегазгеология»; з 21.06.2002 по 16.08.2002 перебував на обілку в Калуському міському центрі зайнятості; з 04.10.2002 по 10.06.2003 працював на посаді слюсара по ремонту автомобільних засобів в ТОВ «Євро-Авто-Бан»; з 18.06.2003 по 01.08.2004 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Московская буровая компания»; з 02.08.2004 по 31.07.2005 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Московская буровая компания»; з 01.08.2005 по 30.04.2006 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Московская буровая компания»; з 01.05.2006 по 30.04.2007 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «ЗапСиббурнефть»; з 01.05.2007 по 17.04.2008 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «ЗапСиббурнефть»; з 28.05.2008 по 16.04.2009 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «ЗапСиббурнефть»; з 19.05.2009 по 29.06.2009 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «ЗапСиббурнефть»; з 14.10.2009 по 12.02.2010 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «ЗапСиббурнефть»; з 13.02.2010 по 18.08.2010 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Буринженеринг»; з 05.03.2013 по 08.02.2014 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ЗАО «Инк-Сервис»; з 04.04.2014 по 01.10.2014 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ЗАО «Инк-Сервис»; з 15.10.2014 по 08.03.2015 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Инк-Сервис»; з 22.04.2015 по 17.04.2016 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Инк-Сервис»; з 28.04.2016 по 21.04.2017 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Инк-Сервис»; з 29.03.2018 по 26.03.2019 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Инк-Сервис»; з 08.07.2019 по 11.06.2020 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ ООО «Инк-Сервис»; з 04.01.2021 по 16.08.2021 працював на посаді укладальника-пакувальника до дільниці розпилювання деревини деревообробного цеху в ТОВ «Весей Вуд Компані» (а.с. 15-22).
		Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
		Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. 
		Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі  Інструкція № 58), встановлено, що у графі 3 розділу Відомості про роботу як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки Відомості про роботу пишеться: прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
		Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.11.1986 заповнена відповідно до вимог Інструкції № 58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнятий на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.
		Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав. 
		Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
		Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
		Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
		Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
		Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями Закону № 1058-ІV.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, прийнятого 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закону № 1058), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
		Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону № 1788, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
		Частиною першою статті 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
		Положеннями пункту а) частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.
		Статтею 66 Закону № 1788 передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
		Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
		Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
		Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-IV (далі - Закон № 2464) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Відповідно до статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві Російської Федерації.
		Так, відповідно до абзацу третього статті 3 Федерального закону Про трудові пенсії в російській федерації від 17.12.2001 № 173-ФЗ, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором російської федерації.
		Відповідно до статті 22 Федерального закону № 167-Ф3 від 15.12.2001 Про обов`язкове пенсійне страхування в Російській Федерації передбачено, що страхувальники по відношенню до застрахованих осіб з числа іноземних громадян або осіб без громадянства, які тимчасово проживають на території російської федерації, а також іноземні громадяни та особи без громадянства які тимчасово перебувають на території Російської Федерації, сплачують страхові внески по тарифу, встановленому діючим Федеральним законом для громадян Російської Федерації на фінансування страхової частини трудових (страхових) пенсій, незалежно від року народження вказаних застрахованих осіб.
		Федеральним законом Про внесення змін в окремі законодавчі акти російської федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди від 03.12.2011 № 379-ФЗ внесено зміни в статтю 7 федерального закону Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації №167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов`язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону. Статтею 9 цього федерального закону передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.
		Пунктом 1 статті 11 федерального закону Російської Федерації № 400-ФЗ від 28.12.2013 передбачено, що в страховий стаж включаються періоди роботи або іншої діяльності, які виконуються на території російської федерації при умові, що за ці періоди нараховувались і сплачувались страхові внески в пенсійний фонд Російської Федерації.
		Таким чином, обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та відповідно, сплати за них страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії в бюджет пенсійного фонду Російської Федерації виник з 01.01.2012.
		Отже, як законодавством України так і законодавством Російської Федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність. При чому, суд звертає увагу на те, що такий обов`язок щодо сплати страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії за іноземних громадян, зокрема й громадян України, саме до пенсійного фонду Російської Федерації виник у страхувальників лише з 01.01.2012.
		Щодо відповідальності страхувальників за несплату страхових внесків згідно законодавства України.
		Так, згідно з статтею 26 Закону № 2464 посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
		Відповідно до частини шістнадцятої статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
		Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, як роботодавця, який здійснив нарахування внеску та утримання його із заробітної плати позивача. При цьому, невиконання підприємством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України не може позбавити позивача соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина (страхувальником), сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Отже, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. 
		Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі № 373/2265/16-а.
		Суд встановив, що разом із заявою від 03.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 надав органу Пенсійного фонду України, окрім трудових книжок, також додатково такі документи про періоди його роботи на території Російської Федерації: 
		- архівну довідку Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-128 від 22.06.2016 про підтвердження трудового стажу (а.с. 31-32); архівну довідку Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-129 від 22.06.2016 про підтвердження доходів (а.с. 33); особову картку ОАО «Спец УБР» від 16.01.2001 (а.с. 34-35); архівний витяг Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-130 від 22.06.2016 з наказу ОАО «Спец УБР» від 10.01.2001 № 16-к про прийняття на роботу (а.с. 36); архівний витяг Архівного відділу адміністрації міста Нижневартовська за № Ч-131 від 22.06.2016 з наказу ОАО «Спец УБР» від 25.06.2001 № 214-к про прийняття на роботу (а.с. 36); уточнюючу довідку ООО «Инк-Сервис» за № 2620 від 25.11.2021 (зворотній бік а.с. 37); довідку ООО «Инк-Сервис» за № 1693 від 27.05.2020 про періоди роботи (а.с. 38); довідку ООО «Инк-Сервис» за № 19 від 10.12.2020 про атестацію робочих місць (а.с. 39); наказ ООО «Инк-Сервис» за № 69/01-П від 28.08.2014 про завершення атестації робочих місць (а.с. 40); карту атестації робочого місця за умовами праці № 64 (а.с. 41-42); наказ ООО «Инк-Сервис» за № 175/01-П від 30.12.2016 про завершення атестації робочих місць (а.с. 43); карту спеціальної оцінки умов праці № 44 від 15.01.2017 (а.с. 44-46);
		- довідку ООО «Инк-Сервис» за № 34 від 10.12.2020 про заробітну плату за період з березня 2013 року по лютий 2020 року, яка містить відомості про те, що із заробітної плати позивача проведено відрахування до Пенсійного фонду Російської Федерації (зворотній бік а.с. 38).
		Отже, записи в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.11.1986 та вказані вище довідки роботодавців, підтверджують факт офіційного працевлаштування позивача та факт сплати роботодавцями ОСОБА_1 податків та обов`язкових платежів згідно законодавства Російської Федерації в періоди, які відповідач 2 згідно рішення № 092850013220 від 09.02.2022 безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача, а саме: з 18.06.2003 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010, з 13.02.2010 по 18.08.2010.
		Що стосується періодів роботи позивача в ООО «Инк-Сервис» з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, то згідно рішення № 092850013220 від 09.02.2022 відповідач 2 не зарахував такі періоди до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 підписана однією особою, що не відповідає вимогам пункту 2.10 розділу ІІ та додатку 5 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Відповідачу не надано інформацію про відсутність посади головного бухгалтера в ООО «Инк-Сервис».
		Суд звертає увагу на те, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі  Порядок, в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення).
		Згідно з пунктом 2.10 розділу II Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
		У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
		Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
		Так, з огляду на вищевказані положення пункту 2.10 розділу II Порядку не містить жодних вимог про обов`язковість підпису головного бухгалтера в такій довідці.
		Щодо додатку 5 до Порядку, то ним затверджено форму довідки для обчислення пенсії, яка повинна містити підпис керівника і головного бухгалтера. Тобто, мова йде про довідку про заробітну плату, суми якої враховуються для обчислення розміру пенсії.
		Вищевказане підтверджується абзацами другим та третім підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку,в яких йде посилання на додаток 5 до Порядку.
		В спірному випадку, позивач не просить суд зобов`язати орган Пенсійного фонду України врахувати для визначення розміру пенсії конкретні суми виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати як доходу згідно довідки ООО «Инк-Сервис» про заробітну плату № 34 від 10.02.2020, а лише підтверджує такою довідкою факт роботи позивача в ООО «Инк-Сервис» в періоди з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, та проведення роботодавцем відрахувань із заробітної плати позивача до Пенсійного фонду російської федерації.
		Водночас, суд звертає увагу на те, що доводи органу Пенсійного фонду України про відсутність в довідці ООО «Инк-Сервис» про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 підпису головного бухгалтера не відповідають дійсності, оскільки така довідка містить підпис в графі головний бухгалтер. Так, з огляду на зміст довідки ООО «Инк-Сервис» про заробітну плату № 34 від 10.02.2020, вона підписана однією особою  ОСОБА_3 як директором та головним бухгалтером ООО «Инк-Сервис». Суд звертає увагу на те, що законодавством України не заборонено одній особі одночасно займати дві посади  директора і головного бухгалтера одного підприємства. Окрім цього, суду не подано доказів того, що вказані посади в ООО «Инк-Сервис», на час видачі вказаної довідки, займали різні особи. Натомість довідка № 34 від 10.02.2020 містить підписи відповідних посадових осіб та відтиск печатки ООО «Инк-Сервис», а також інформацію на підставі яких первинних документів вона видана. Отже, на час розгляду цієї справи, відсутні об`єктивні підстави ставити під сумнів належність та достовірність вказаної довідки.
		Щодо посилання відповідача 1 у відзиві на позов на необхідність врахування підходу, викладеного в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 у справі № 300/3542/21. Так, відповідач вважає, якщо пенсійний орган України не може звернутися до пенсійного органу російської федерації щодо перевірки фактів сплати страхових внесків страхувальником, то позивач, як застрахована особа, вправі самостійно звернутися до органів Пенсійного фонду російської федерації щодо отримання даних, які містяться в його індивідуальному особовому рахунку, а відповідь на таке звернення, в разі наявності відповідної інформації, що підтверджує сплату роботодавцем страхових внесків може слугувати підставою для призначення позивачу пенсії. До отримання такої інформації щодо підтвердження сплати страхових внесків до пенсійного фонду російської федерації, в пенсійного органу немає підстав для призначення пенсії.
		Суд, не погоджується з такими доводами відповідача.
		Суд вже зазначав вище, що відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи, які визначені вищевказаним Порядком № 637, зокрема: дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; довідки; виписки із наказів; особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення; характеристики; письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
		Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.05.2018 у справі № 559/484/17, від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16.
		Таким чином, саме орган Пенсійного фонду України, а не особа, наділений правом, в разі наявності певних розбіжностей у документах, для підтвердження стажу роботи, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, в тому числі пенсійних органів іноземних держав, та не перекладати на особу обов`язок збирання доказів щодо сплати страхових внесків в іноземній державі.
		Прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві. 
		Верховний Суд в постанові від 18.11.2022 за результатом розгляду справи № 560/3734/22 зазначив:
		…95. Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
		96. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
		97. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів (трудової книжки позивачки тощо) встановлено, що позивачка працювала на ЗАТ Тиротекс з 22 травня 1982 року по 25 серпня 1984 року, їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за період її роботи на вказаному підприємстві в період з вересня 1982 року по серпень 1984 року і було здійснено утримання до Фонду соціального страхування Республіки Молдова, то колегія суддів Верховного Суду вважає, що дії і рішення відповідача щодо відмови у зарахуванні вказаного періоду під час розгляду заяви позивачки про призначення пенсії є протиправними.
		98. При цьому, судами попередніх інстанцій було обґрунтовано зазначено те, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних доказів щодо недостовірності інформації стосовно стажу роботи позивачки у період з вересня 1982 року по серпень 1984 року на ЗАТ Тиротекс. Крім того, відсутність відповіді від Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдова на поданий відповідачем запит щодо підтвердження позивачки за період вересня 1982 року по серпень 1984 року не є підставою для неврахування спірного страхового стажу при призначенні позивачці пенсії.
		99. Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №677/277/17 та від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, про що обґрунтовано було зазначено позивачкою у відзиві….
		Отже, відсутність інформації про сплату страхових внесків за певні періоди роботи жодним чином не підтверджує несплату таких внесків. Окрім цього, відсутність інформації від пенсійного органу Російської Федерації щодо підтвердження страхового стажу позивача за періоди з 18.06.2003 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010, з 13.02.2010 по 18.08.2010, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020 не є підставою для неврахування вказаних періодів трудової діяльності до страхового стажу, що дає право ОСОБА_1 на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
		З огляду на зміст позовних вимог, представник позивача просить суд зобов`язати орган Пенсійного фонду України зарахувати позивачу лише до страхового стажу такі періоди роботи ОСОБА_1 : 
		- з 01.01.2004 по 30.04.2006 (частина періоду роботи позивача на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту й газ в ООО «Московская буровая компания», що входить в періоди роботи позивача з 18.06.2003 по 01.08.2004, з 02.08.2004 по 31.07.2005, з 01.08.2005 по 30.04.2006, та відповідає записам в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.11.1986 (а.с. 18));
		- з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010 (періоди роботи позивача на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту й газ в ООО «ЗапСиббурнефть», що відповідають записам в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.11.1986 (а.с. 19));
		- з 13.02.2010 по 18.08.2010 (період роботи позивача на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту й газ в ООО «Буринженеринг», що відповідають записам в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.11.1986 (а.с. 20)).
		Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України передбачає механізми відшкодування Державі заподіяних їй збитків через виплату пенсії особі внаслідок виявлення після її призначення фактів, які спростовують наявність в особи страхового стажу для призначення пенсії за певний період трудової діяльності внаслідок подання недостовірних документів в підтвердження такої обставини.
		Водночас, суд переконаний в тому, що в такій соціальній сфері суспільних правовідносин як пенсійне забезпечення, тим паче враховуючи збройну агресію російської федерації проти України та пов`язані з цією обставиною правові та фактичні труднощі в отриманні інформації про страховий стаж за період трудової діяльності в російській федерації, буде непропорційним обмеження такого права особи через те, що вона не довела факт сплати її колишнім роботодавцем (роботодавцями) страхових внесків до пенсійного фонду РФ (тим більше за відсутності доказів того, що такі страхові внески не сплачувалися і особа знала про це і не вчиняла жодних дій на усунення такого порушення страхувальником тощо), контроль за справлянням яких покладено на державу в особу компетентних на це її державних органів. Перекладення на фізичну особу доведення таких обставин щодо сплати страхових внесків для врахування певних періодів трудової діяльності до страхового стажу як передумови для призначення їй пенсії за віком, за факту невчинення пенсійним органом дій щодо перевірки таких обставин (незалежно від наявності причин через які вони не вчинені), при наявності належних записів в трудовій книжці щодо періодів трудової діяльності особи, не може бути визнано судом правомірним втручанням в її право на пенсійне забезпечення, оскільки покладає на особу індивідуальний надмірний тягар.
		Також суд відхиляє посилання відповідачів на обставини того, що з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а для України зазначений міжнародний договір припинить свою дію 19.06.2023, оскільки вказані обставини не впливають на правомірність прийняття оспореного рішення пенсійного органу, що прийнято 09.02.2022, та не стосується періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
		 
		Щодо наявності в позивача пільгового стажу за Списком № 2, то суд звертає увагу на те.
		Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі  Порядок № 383).
		Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
		Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі  Порядок № 637).
		З огляду на зміст рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди: з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000, оскільки в уточнюючій довідці від 16.03.2020 № 01-99/7 неправильно зазначено код професії; з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020  в ООО «Инк-Сервис», оскільки довідка про заробітну плату № 34 від 10.02.2020 підписана однією особою (відсутній підпис головного бухгалтера).
		Відповідачі у відзивах на позовну заяву додатково зазначили, що ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000 згідно довідки про пільговий характер роботи № 01-99/7 від 16.03.2020, оскільки відсутній перелік посад до наказів про атестацію робочих місць.
		Щодо періоду роботи позивача з 02.03.1995 по 28.12.2000, які представник позивача просить суд зобов`язати зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , то суд вказує на таке.
		Згідно відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 30.11.1986, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 02.03.1995 по 28.12.2000 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (зворотній бік а.с. 16). 
		Разом із заявою від 03.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 надав пенсійному органу такі документи за період роботи з 02.03.1995 по 28.12.2000:
		- довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зворотній бік а.с. 23); 
		- довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-17 від 16.03.2020 про зміну найменування (а.с. 24); 
		- довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-18 від 16.03.2020 про проведення первинної атестації робочих місць (зворотній бік а.с. 24); 
		- довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 7-19 від 16.03.2020 про перебування у відпустці без збереження заробітної плати (а.с. 25); 
		- наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 32 від 24.02.1994 про затвердження переліку робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (зворотній бік а.с. 25); 
		- наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 42 від 25.04.2000 про атестацію робочих місць (а.с. 26); 
		- висновок № 1325 від 21.04.2004 експертизи якості проведеної у лютому 1994 року атестації робочих місць (а.с. 27-28); 
		- висновок № 1326 від 21.04.2004 експертизи якості проведеної у квітні 2004 року атестації робочих місць (а.с. 29-30). 
		Що стосується доводів відповідачів про неправильне зазначення в уточнюючій довідці від 16.03.2020 № 01-99/7 коду професії позивача, то суд зазначає таке.
		Згідно довідки Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000 працював повний робочий день в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» та виконував роботи з буріння свердловин на нафту і газ за посадою помічник бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, яка передбачена Списком № 2, розділ ХІІ підрозділу 1А, код 12.1а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. За вказаний вище період трудової діяльності позивача, його пільговий стаж за Списком № 2 складає 4 роки 08 місяців 6 днів. Підстава видачі довідки: карточки форми Т-2, накази № 42-к від 02.03.1995, № 180-к від 29.12.2000. Додаткові відомості: витяги з наказів № 32 від 24.02.1994, № 42 від 26.04.2000 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (зворотній бік а.с. 23).
		Так, є очевидною обставиною те, що ОСОБА_1 в період з 02.03.1995 по 28.12.2000 працював на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, оскільки саме така назва посади зазначена як в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.11.1986, так і в інших документах, долучених позивачем до заяви від 03.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
		Суду не подано будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 в період з 02.03.1995 по 28.12.2000 займав іншу посаду.
		Натомість, посада «помічник бурильника» передбачена усіма списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були чинними в різні періоди:
		- Списком №2, розділ XIII «Буріння, видобуток та переробка нафти та газу, переробка вугілля та сланцю», підрозділ 1 «Буріння», пункт А «Робітники», затвердженим Постановою РМ СРСР №1173 від 22.08.1956;
		- Списком №2, розділ XII «Буріння, видобуток та переробка нафти та газу, переробка вугілля та сланцю», код КП 2130100а-11297, затвердженим постановами Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 та Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994; 
		- Списком №2, розділ XII «Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю», код КП 12.1а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003.
		В період роботи позивача з 02.03.1995 по 28.12.2000 в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» був чинним Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, згідно якого код посади «помічник бурильника» в розділ XII «Буріння, видобуток та переробка нафти та газу, переробка вугілля та сланцю» - 2130100а-11297. Тобто, саме такий код 2130100а-11297 замість коду 12.1а мав бути зазначений в довідки Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
		З огляду на вищевказані обставини, відповідальна особа, яка готувала довідку Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, допустила описку в коді посади, зазначивши код 12.1а, який встановлений попередньо діючою постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, замість коду 2130100а-11297, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994.
		Зважаючи на назву посади, номер розділу та підрозділу Списку № 2 можливо встановити правильний код посади позивача, що свідчить про очевидність допущеної в довідці за № 01-99/7 від 16.03.2020 описки, яка не спростовує факту роботи ОСОБА_1 в період з 02.03.1995 по 28.12.2000 в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» саме на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ.
		Щодо доводів відповідачів, викладених у відзивах на позовну заяву, про те, що ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 02.03.1995 по 23.02.1999 та з 26.04.2000 по 28.12.2000 згідно довідки про пільговий характер роботи № 01-99/7 від 16.03.2020, оскільки відсутній перелік посад до наказів про атестацію робочих місць, то суд вказує на таке.
		Разом із заявою від 03.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 надав пенсійному органу документи за вказаний період роботи з 02.03.1995 по 28.12.2000, що підтверджують проведення атестації робочих місць в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія»: довідку за № 7-18 від 16.03.2020 про проведення первинної атестації робочих місць на підставі наказу № 32 від 24.02.1994 (зворотній бік а.с. 24); наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 32 від 24.02.1994 про затвердження переліку робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (зворотній бік а.с. 25); наказ Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 42 від 25.04.2000 про атестацію робочих місць (а.с. 26); висновок № 1325 від 21.04.2004 експертизи якості вперше проведеної у лютому 1994 року атестації робочих місць (а.с. 27-28); висновок № 1326 від 21.04.2004 експертизи якості проведеної у квітні 2004 року атестації робочих місць (а.с. 29-30). 
		Так, позивач не долучив до наказів Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 32 від 24.02.1994 та № 42 від 25.04.2000 про атестацію робочих місць відповідних переліків посад, однак такі переліки посад містяться у висновку № 1325 від 21.04.2004 експертизи якості вперше проведеної у лютому 1994 року атестації робочих місць (а.с. 27-28) та висновку № 1326 від 21.04.2004 експертизи якості проведеної у квітні 2004 року атестації робочих місць (а.с. 29-30). При цьому, в таких переліках посад зазначено посаду: «Помічники бурильників експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ» за кодом 2130100а-11297, яку займав ОСОБА_1 в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» в період з 02.03.1995 по 28.12.2000.
		Суд звертає увагу на те, що у разі сумнівів в достовірності вищевказаних документів, орган Пенсійного фонду України мав можливість витребувати в Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» або архівної установи переліки робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджених наказами Нафторозвідувальної експедиції глибокого буріння ДГП «Західукргеологія» № 32 від 24.02.1994 та № 42 від 25.04.2000, однак цього не зробив.
		Таким чином, відмова пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 02.03.1995 по 28.12.2000, є надміру формальною. Суд переконаний, що пенсійний орган, маючи такі зауваження, фактично переклав тягар доказування таких сумнівів з Держави, в особі такого органу державної влади, безпосередньо на особу, яка звернулася за призначенням пенсії, та надала належні документи для її призначення згідно встановленого Державою порядку. Якщо Держава, в особі відповідного пенсійного органу, не має доказів зловживання з боку особи при поданні заяви про призначення пенсії в частині документів щодо пільгового стажу, за наявності встановлених законом умов для призначення пенсії на пільгових умовах, то повинна призначити такій особі пенсію. В разі встановлення таких зловживань в подальшому, таке право на пенсію має бути переглянуто, а витрати на виплату пенсії відшкодовані Державі особою, з вини якої їх допущено. З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача свідчить про непропорційне втручання в гарантоване Державою право особи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в формі права на пенсію за віком на пільгових умовах. Таке втручання за змістом спірного рішення не відповідає меті закону, якою встановлено умови призначення такої пенсії. Зазначені дії органу державної влади є порушенням принципу правової визначеності у відносинах Держави з людиною  її громадянином як складового елементу гарантованого Конституцією України принципу верховенства права.
		Щодо періоду роботи позивача з 24.02.1999 по 25.04.2000, який не включений до довідки Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за № 01-99/7 від 16.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у зв`язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць, то суд вказує на таке.
		Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
		У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
		За приписами пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
		Водночас, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
		Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
		Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
		Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
		Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 в справі № 520/15025/16-щодо порядку та наслідків непроведення (невчасного) проведення атестації згідно законодавства України вказала на таке:
		..Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
		49. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць…
		54. Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту б статті 13 Закону № 1788-XII - за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
		55. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
		56. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
		Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
		57. Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.
		58. Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.
		Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
		59. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
		60. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник…
		В спірному випадку, первинну атестацію робочих місць в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» проведено на підставі наказу № 32 від 24.02.1994 про затвердження переліку робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, що також підтверджується довідкою за № 7-18 від 16.03.2020 (зворотній бік а.с. 24). При цьому, висновком № 1325 від 21.04.2004 експертизи якості вперше проведеної у лютому 1994 року атестації робочих місць підтверджено результати такої атестації (а.с. 27-28).
		Чергову атестацію робочих місць в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» проведено на підставі наказу № 42 від 25.04.2000 (а.с. 26). При цьому, висновком № 1326 від 21.04.2004 експертизи якості вперше проведеної у квітні 2004 року атестації робочих місць підтверджено результати такої атестації (а.с. 29-30).
		Так, чергова атестація робочих місць в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» проведена несвоєчасно, однак з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
		За вказаних обставин період роботи позивача з 24.02.1999 по 25.04.2000 на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ в Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» підлягає зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 .
		Щодо періодів роботи позивача з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020 в ООО «Инк-Сервис», які не зараховані органом Пенсійного фонду України до його пільгового стажу ОСОБА_1 з підстав відсутності підпису головного бухгалтера в довідці про заробітну плату № 34 від 10.02.2020, то правова оцінка таким обставинам надана судом вище.
		Водночас, суд також додатково звертає увагу на те, що разом із заявою від 03.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 надав пенсійному органу такі документи щодо вищевказаних періодів його роботи в ООО «Инк-Сервис» та проведення атестації на вказаному підприємстві:
		- уточнюючу довідку ООО «Инк-Сервис» за № 2620 від 25.11.2021, згідно якої посада помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, яку займав позивач і виконував роботу повний робочий день, дає право на дострокове пенсійне забезпечення за віком за позицією 2130100а-11297 розділу ХІІ «Буріння, видобуток та переробка нафти та газу, переробка вугілля та сланцю», підрозділ 1 «Буріння» Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 (зворотній бік а.с. 37); 
		- довідку ООО «Инк-Сервис» за № 1693 від 27.05.2020 про періоди роботи (а.с. 38);
		- довідку ООО «Инк-Сервис» за № 34 від 10.12.2020 про заробітну плату (зворотній бік а.с. 38); 
		- довідку ООО «Инк-Сервис» за № 19 від 10.12.2020 про атестацію робочих місць (а.с. 39); 
		- наказ ООО «Инк-Сервис» за № 69/01-П від 28.08.2014 про завершення атестації робочих місць (а.с. 40); 
		- карту атестації робочого місця за умовами праці № 64 (а.с. 41-42); 
		- наказ ООО «Инк-Сервис» за № 175/01-П від 30.12.2016 про завершення атестації робочих місць (а.с. 43); 
		- карту спеціальної оцінки умов праці № 283 від 15.01.2017 (а.с. 44-46). 
		В Російській Федерації обов`язкове здійснення атестації робочих місць регулювалося Положенням про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Мінпраці Російської Федерації від 24.03.1997 № 12, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказами Міністерства охорони здоров`я Російської Федерації від 31.08.2007 N 569 та від 26.04.2011 № 342н.
		Положення даних нормативно-правових актів узгоджуються із нормами українського законодавства, зазначеного вище по тексту позову, щодо проведення атестації робочих місць.
		Зокрема, як законодавством України, так і законодавством Російської Федерації в цій сфері суспільних відносин, передбачає, що одним з документів, який містить відомості про фактичні умови праці на робочому місці, є карта атестації робочого місця, або карта спеціальної оцінки умов праці.
		Дані вимоги містять пункти 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, згідно якого вказано, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці.
		Згідно додатку 3 наказу Міністерства охорони здоров`я російської федерації від 31.08.2007 N 569, зазначено, що карта атестації є документом, що містить відомості про фактичні умови праці на робочому місці, які застосовуються компенсації, розміри підвищення заробітної плати відповідно чинному законодавству, а також рекомендації щодо поліпшення умов праці на даному робочому місці або групі аналогічних робочих місць. Найменування професії і посади працівників зазначаються відповідно до штатного розкладу організації. Коди професій і посад працівників заповнюються відповідно до Класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів (ОК 016-94). На всі аналогічні робочі місця одного найменування складається одна карта на перше робоче місце зі списку аналогічних місць (додаток N 1 до Порядку). 
		Водночас позивачем до заяви про призначення пенсії, в підтвердження факту проведення атестації робочих місць в ООО «Инк-Сервис» карти з повною інформацією про фактичні умови моєї праці на робочих місцях за посадою: помічник бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту й газ, а саме: карту атестації робочого місця за умовами праці № 64 від 26.08.2014 (а.с. 41-42), карту спеціальної оцінки умов праці № 283 від 15.01.2017 (а.с. 44-46). 
		Зазначеними картами констатовано, що за факторами виробничого середовища та трудового процесу, посади позивача належать до класу 3 за критеріями умов праці («Посібник з гігієнічної оцінки факторів робочого середовища і трудового процесу. Критерії та класифікація умов праці», введений в дію Російській Федерації з 1 листопада 2005 р.).
		Згідно Загальних принципів гігієнічної класифікації умов праці, наведених у Посібнику, 3 клас умов праці  це шкідливі умови, які характеризуються наявністю шкідливих факторів, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи і мають несприятливу дію на організм працівника і/або його потомство. 
		Робота в таких умовах дає право працівнику, серед іншого, і на отримання пільгової пенсії по Списку № 2 (про користування таким правом прямо зазначено і в самих картах).
		Водночас, періодичність та планомірність проведення атестації робочих місць на підприємстві підтверджується наказом ООО «Инк-Сервис» від 28.08.2014 № 69/01-п «Про завершення атестації робочих місць та наказом ООО «Инк-Сервис» від 30.12.2016 № 175/01-п «Про завершення проведення спеціальної оцінки умов праці та затвердження її результатів».
		Як вже зазначав суд, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
		Зважаючи на встановлені судом обставини, та виходячи з мотивів територіального органу пенсійного фонду України, викладених в спірному рішення № 092850013220 від 09.02.2022, суд дійшов висновку про неправомірність відмови в зарахуванні до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. згаданих періодів його трудової діяльності.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки таке рішення прийнято безпідставно, необґрунтовано та непропорційно. Отже, рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах належить скасувати як протиправне.
		З огляду на передбачені пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про наявність таких умов щодо позивача, а саме: ОСОБА_4 досяг 55 років; має стаж роботи не менше 30 років, з яких пільговий стаж за списком № 2 не менше 12 років 6 місяців.
		Таким чином, щодо позивача є всі встановлені законом умови для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
		Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
		В спірному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 03.02.2022, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою 55-ти річного віку. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії з дня звернення за пенсією, тобто з 03.02.2022.
		Також суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
		Отже, з метою ефективного захисту такого права та забезпечення реальної гарантії щодо дії верховенства права в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 03.02.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 02.03.1995 по 28.12.2000, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, та з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010, з 13.02.2010 по 18.08.2010.
		Щодо розподілу судових витрат у справі:
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		В підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.2538895621.1 від 10.05.2022 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн. (а.с. 1).
		З огляду на задоволення позову, та враховуючи, що спір виник внаслідок протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. 
		Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 092850013220 від 09.02.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) з 03.02.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 02.03.1995 по 28.12.2000, з 05.03.2013 по 08.02.2014, з 04.04.2014 по 01.10.2014, з 15.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.2017, з 29.03.2018 по 26.03.2019, з 08.07.2019 по 11.06.2020, та з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 01.01.2004 по 30.04.2006, з 01.05.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 17.04.2008, з 28.05.2008 по 16.04.2009, з 19.05.2009 по 29.06.2009, з 14.10.2009 по 12.02.2010, з 13.02.2010 по 18.08.2010.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код  13486010, площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...