Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2877/11/0970 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 13.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 09.05.2023
Номер судового провадження: А/857/18049/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 2а-2877/11/0970 пров. № А/857/18049/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача:Гінди О.М.,
		суддів:Курильця А.Р., Мікули О.І.,
		за участю секретаря судових засідань  Гранат В.В., 
		розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року (головуючий суддя: Микитюк Р.В., судді: Скільський І.І., Микитин Н.М., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту судового рішення  15.11.2022) у справі за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості, 
		встановив:
		Державна податкова інспекція у Надвірнянському районі, 16.09.2008 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про стягнення податкового боргу.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», пп. 5.3.1 п. 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем не погашено на день звернення з цим позовом до суду, податковий борг в розмірі 293 462 656,08 грн.
		Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 позов задоволено частково, стягнуто за рахунок ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 290 826 284,63 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 залишено без змін.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2011 касаційну скаргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» задоволено, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 та постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 у справі № 2а-5216/08/0970 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у задоволенні позову Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» про стягнення заборгованості в сумі 293 462 656,08 грн відмовлено.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 апеляційну скаргу Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 2а-2877/11/0970 - без змін.
		Постановою Верховного Суду від 19.08.2021 замінено позивача у справі Надвірнянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області її правонаступником - Західним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків. Касаційну скаргу Західного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 177213648,52 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 залишено без змін.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов задоволено повністю. 
		Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття», в дохід бюджету податковий борг в сумі 177213648,52 грн з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу. 
		З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в позові щодо стягнення заборгованості в сумі 177213648,52 грн.
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що у спірних правовідносинах відбулося погашення податкового боргу в результаті його сплати, а не в результаті його списання позивачем, а тому такий податковий борг, у результаті його погашення, не може бути стягнутий в судовому порядку.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ - 43968084).
		Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, 08.02.2023, подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім цього, 20.03.2023 та 25.04.2023 подало додаткові пояснення.
		ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», 14.03.2023 подало до суду копії судових рішень у справах № А-15/115, № А-1/18, № А-1/237-4/10. Крім цього, 03.04.2023 - банківські виписки за період з 01.0.2008 по 31.12.2011 та 25.04.2023 - банківські виписки за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 
		Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 25.04.2023 подано пояснення по справі.
		Представник ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» Дунець О.Я. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
		Представники Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Гавриляк Р.А. та Сидорчук А.І. у судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Представники Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у судовому засіданні Довган О.В. та Стефурак О.Б. просили апеляційну скаргу відхилити, а судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких мотивів.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, тобто є узгодженою, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, докази добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу відсутні, а тому, вважав про наявність підстав для стягнення з платника податків спірної суми заборгованості.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. 
		Спірні правовідносини виникли під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181-ІІІ), Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ (надалі Закон № 1251-ХІІ) та продовжувалися на час набрання чинності з 01.01.2011 Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно, ці нормативно-правові акти підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням темпоральних критеріїв їх дії.
		За статтею 4 Закону України № 1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі). 
		Частиною 3 статті 9 цього Закону встановлено, що обов`язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов`язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 
		Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків в установлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.
		Підпункт 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
		Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
		Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		З аналізу наведених вище норм права, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
		Пунктом 59.1. статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Згідно п. 59.5. статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
		Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
		Згідно п. 95.3 статті 95 цього Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Відповідно до п. 95.4. статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» перебуває на обліку в податковому органі з 17.10.1994, як платник податків, зборів та обов`язкових платежів.
		Також, судом встановлено, що контролюючий орган у вересні 2008 року звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про стягнення податкового боргу в сумі 293462656,08 грн. До складу цього податкового боргу входить і сума 177213648,52 грн, яка є предметом спору у цій справі.
		Щодо решту податкового боргу в сумі 111543692,53 грн, то постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі № 2а-1449/11/0970 зобов`язано контролюючий орган списати безнадійний податковий борг відповідача в розмірі 87181654,98 грн, а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року назване судове рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про списання безнадійного податкового боргу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в розмірі 24362037,55 грн, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на цю суму податкового боргу, і в цій частині позовні вимоги задоволено; зобов`язано Надвірнянську ОДПІ списати безнадійний податковий борг платника в сумі 24362037,55 грн та пеню і штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу; в іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року залишено без змін.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 липня 2014 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року залишив без змін.
		Отже, щодо спірного податкового боргу в сумі 177213648,52 грн, то судом апеляційної інстанції встановлено, що: 
		- грошові зобов`язання на загальну суму 93294536,00 грн, визначені податковими повідомленнями-рішеннями № 0001132301/0 і № 0001142301/0 від 9 серпня 2002 року, стали узгодженими з моменту ухвалення Верховним Судом України постанови від 6 травня 2008 року (справа № А-1/237-4/10), відповідно, з 17 травня 2008 року набули статусу податкового боргу;
		- грошові зобов`язання на загальну суму 75188870,00 грн, визначені податковими повідомленнями-рішеннями № 0000012600/0 та № 0000022600/0 від 9 січня 2004 року, стали узгодженими з моменту ухвалення Верховним Судом України постанови від 4 березня 2008 року (справа № А-15/115), відповідно, з 15 березня 2008 року набули статусу податкового боргу;
		- грошові зобов`язання на загальну суму 8730242,52 грн, визначені податковими повідомленнями-рішеннями № 0000152600/0 та № 0000142600/0 від 4 квітня 2003 року, стали узгодженими з моменту ухвалення Верховним Судом України постанови від 26 лютого 2008 року (справа № А-1/81), відповідно, з 9 березня 2008 року набули статусу податкового боргу.
		Крім того, у результаті виникнення у відповідача податкового боргу, позивачем були надіслані податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/146 від 26.07.2006 на суму 94 806 429,36 грн та друга податкова вимога № 2/156 від 28.08.2006 на суму 95 375 972,24 грн.
		З огляду на зміст апеляційної скарги, момент набуття грошовими зобов`язаннями, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями, статусу узгоджених, і момент набуття ними статусу податкового боргу, не є спірними, сторонами не заперечуються і доказуванню не підлягають.
		Також, суд апеляційної інстанції враховує, що між сторонами відсутній спір щодо дотримання контролюючим органом умов, встановлених підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону № 2181-ІІІ щодо обов`язку направлення податкових вимог, додержання яких надає право на примусове стягнення податкового боргу.
		Однак, відповідач покликається на погашення товариством податкового боргу в сумі 177213648,52 грн, який виник на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень, шляхом зарахування контролюючим органом поточних платежів відповідача в порядку черговості виникнення податкового боргу, тобто на його сплату.
		Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, з метою дослідження сплати відповідачем податкового боргу, який виник у спірних правовідносинах, витребовувались інтегровані картки платника податків ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за період 01.09.2008 до 31.12.2016. Однак, на виконання ухвали суду, позивач повідомив, що такі відсутні в контролюючого органу, так як термін зберігання ІКП становить п`ять років (т. 8 а.с. 8).
		Отже, для з`ясування обставин справи, а саме погашення відповідачем спірного податкового боргу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, наявні в матеріалах справи.
		Так, довідкою про стан погашення податкового боргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за № 2260/10/10 від 17.05.2011 та інформацією виданою ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 19.08.2011 № 3732/10 у справі № А-1/237-4/10, підтверджується, що за податковим повідомленням  рішенням від 09.08.2002 № 0001142301/0 за платежем 3014021800  дизельне паливо, проведено зарахування платежу в період з 29.12.2008 по 30.07.2009 та з 31.08.2009 по 29.04.2010 на суму 43030144 грн; за податковим повідомленням  рішенням від 09.08.2002 № 0001132301/0 за платежем 3014021700  бензин моторний, проведено зарахування платежу в період з 29.12.2008 по 30.07.2009 на суму 50264392 грн, а всього на загальну суму 93 294 536 грн (а.с. 42 т. 3; а.с. 44, 46 т. 6).
		Із цієї ж інформації контролюючого органу від 19.08.2011 № 3732/10 підтверджується, що в період з 18.09.2008 по 29.10.2008 та з 28.11.2008 по 30.12.2008 проведено зарахування платежу  дизельне паливо на суму 7 256 712,12 грн та з 29.10.2008 по 28.11.2008, 30.12.2008 проведено зарахування платежу  бензин моторний на суму 1 473 530, 40 грн, а всього на загальну суму 8 730 242, 50 грн (у справі № А-1/81, щодо податкових повідомлень-рішень № 0000152600/0 та № 0000142600/0 від 4 квітня 2003 року).
		Також, наведеною вище інформацією підтверджується, що в період з 01.03.2010 по 28.10.2010 та з 22.11.2010 по 28.01.2011 контролюючим органом проведено зарахування платежу  бензин моторний на суму 35 512 135, 30 грн та з 30.09.2010 по 15.11.2010, 29.12.2010 проведено зарахування платежу  дизельне паливо на суму 19 169 066, 70 грн, а всього на загальну суму 54 681 202 грн (у справі № А-15/115, щодо податкових повідомлень-рішень № 0000012600/0 та № 0000022600/0 від 9 січня 2004 року, грошові зобов`язання за якими на загальну суму 75 188 870,00 грн).
		На підтвердження сплати грошових зобов`язань, відповідачем надано банківські виписки за період з 01.01.2008 по 31.12.2011 (том 9 а.с. 3-351; т. 10 а.с. 33-50).
		Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на серпень 2011 року податковий борг відповідача у спірних правовідносинах був погашений на загальну суму 156 705 980, 52 грн, шляхом зарахування контролюючим органом поточних платежів товариства в порядку черговості виникнення податкового боргу. Наведене також, підтверджується судовими рішеннями у справах № 2а-3200/09/0970; 2а-18/11/0970; 2а-659/12/0970 у яких встановлено факт самостійного зарахування податковим органом сплачених товариством сум у рахунок погашення податкового боргу під час перерахування платником податків коштів до бюджету. Доказів того, що контролюючим органом такі платежі приведено у відповідність до вимог Закону № 2181-ІІІ, позивачем не надано, не здобуто такі і судом апеляційної інстанції. А тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
		Однак, решта позовних вимог, щодо стягнення з відповідача податкового боргу на суму 20 507 668 грн за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000012600/0 та № 0000022600/0 від 9 січня 2004 року слід задовольнити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази їх сплати відповідачем у добровільному порядку чи зарахування позивачем поточних платежів на цю суму в порядку черговості виникнення податкового боргу.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги аргументи відповідача, щодо не дотримання контролюючим органом вимог п.п. 60.1.1 п. 60.1 та п. 60.2 ст. 60 ПК України, оскільки податкові вимоги в спірних правовідносинах не можуть бути відкликані, так як сума податкового боргу не погашена у повному обсязі. У контролюючого органу відсутні підстави направляти нову податкову вимогу.
		Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи позивача, що постановою Верховного Суду від 01.02.2021 у справі 2а-3025/11/0970 підтверджується наявність податкового боргу відповідача в сумі 177213648, 52 грн. Оскільки, в цій справі Верховний Суд не досліджував питання погашення цього податкового боргу шляхом його добровільної сплати платником податків чи зарахування позивачем поточних платежів на цю суму в порядку черговості виникнення податкового боргу. А лише констатував факт того, що такий податковий борг не відповідає критерію безнадійного, як в розумінні Закону № 2181-ІІІ, так і в розумінні ПК України, так як захід примусу, вчасно вжитий відповідачем для стягнення податкового боргу, ще не отримав свого результату (як позитивного, так і негативного) (т. 5, а. с. 174-179).
		Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податковий борг в сумі 177213648,52 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 09.08.2002 № 0001142301/0 та № 0001132301/0; податкових повідомлень-рішень № 0000152600/0 та № 0000142600/0 від 4 квітня 2003 року; податкових повідомлень-рішень № 0000012600/0 та № 0000022600/0 від 9 січня 2004 року, станом на 25 липня 2017 року був погашений на суму 156 705 980, 52 грн шляхом зарахування позивачем поточних платежів відповідача в порядку черговості виникнення податкового боргу, а тому не підлягав списанню, як безнадійний податковий борг наказами від 30.03.2012 № 67; від 31.07.2012 № 285; від 01.06.2013 № 252; від 29.11.2013 № 250 та рішенням контролюючого органу від 25.07.2017 № 2 (а.с. 73, 76-82 т. 5). 
		Щодо перевірки факту поновлення в інтегрованій картці платника списаного безнадійного податкового боргу рішенням Офісу великих платників податків ДФС № 2 від 25.07.2017, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Із рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 2057/6/33-00-13 від 30.06.2021 про поновлення безнадійного податкового боргу вбачається, що на виконання постанови Верховного Суду від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970, поновлено податковий борг в сумі 223 142 726, 60 грн, у тому числі податки на суму 164 518 481, 10 грн, підтвердженням чого є наданий позивачем зворотний бік облікової картки платника податків за період з 2017 по 2021 роки (а.с. 7, 174-175 т. 7).
		Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що поновлена сума податкового боргу, яка була предметом розгляду у справі № 2а-3025/11/0970 та яка є предметом розглядуваних судом апеляційної інстанції спірних правовідносинах, становить 177 213 648, 52 грн.
		Отже, із наведених вище рішень контролюючого органу не можливо встановити, який податковий борг списувався, а який поновлювався, періоди та підстави його виникнення, відображення змін щодо такого боргу в інтегрованій картці платника ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», починаючи з 2008 року, тобто моменту його виникнення, оскільки ІКП не надано контролюючим органом до суду за період 2008-1016 років. 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задовольняючи позов, суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд 
		постановив:
		апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» задовольнити частково.
		Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 2а-2877/11/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» (код ЄДРПОУ 00152230, вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405), в дохід бюджету податковий борг у сумі 20 507 668 грн (двадцять мільйонів п`ятсот сім тисяч шістсот шістдесят вісім грн) з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що належить Публічному акціонерному товариству «Нафтохімік Прикарпаття».
		У задоволенні решту позовних вимог відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя О. М. Гінда судді А. Р. Курилець   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 12.05.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...