Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/474/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2023. Зареєстровано: 20.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2023.
Дата набрання законної сили: 31.07.2023
Результат оскарження 31.07.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/258/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		10 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/474/22
		Луганський окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді Качанка О.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Чепурової К.В.,
		представника позивача Герасимової Т.І.,
		представника відповідача Матусевича Р.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Гамова Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Гамова Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі  відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області», яким було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було видано наказ від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області». Відповідно до вказаного наказу за порушення пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що виразилося у відсутності позивача на робочому місці 28.10.2021 у період часу з 9:00 по 13:00 без поважних причин, прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 з посади начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області.
		В основу наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності було покладено висновок про результати службового розслідування від 10.12.2021 за фактом несвоєчасного прибуття на службу 28.10.2021 начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції Чабана В.О.
		У ході проведення службового розслідування було встановлено, що відповідно до обліків комплексної системи контролю доступу до приміщень адміністративної будівлі ГУНП в Луганській області та записів системи відеоспостереження, що в ній використовується, позивач прибув до адміністративної будівлі 28.10.2021 о 13:51 та пройшов 2-й вхід о 13:53, що підтверджує факт несвоєчасного прибуття на службу, адже згідно з внутрішнім розпорядком роботи поліцейського апарату ГУНП в Луганській області графік роботи визначений з 9:00 до 18:00 (наказ ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985).
		Під час службового розслідування позивача було опитано, він надав також письмові пояснення, однак, на його думку, вся викладена інформація була сприйнята на власний розсуд дисциплінарною комісією та спотворені основні доводи, що підтверджують поважність відсутності його на службі 28.10.2021 у період з 9:00 до 13:00 години.
		Як вказує позивач, він повідомляв, що 28.10.2021 у зв`язку з різким болем у спині, звернувся до лікаря-невропатолога Комунального некомерційного підприємства «Сватівська багатопрофільна лікарня» на підставі електронного направлення № 8287-4058-0911-5414, про що є відповідний запис на сайті установи, а також ним надавалось на огляд повідомлення, надіслане засобами телекомунікації в автоматичному режимі.
		Зазначає, що саме на підставі отриманої в ході службового розслідування інформації від КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» про те, що він не звертався за медичною допомогою, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що інформація, покладена в основу службового розслідування знайшла підтвердження та пропонувала звільнити його з посади.
		Позивач не погоджується з вказаними висновками комісії та вказує, що у відповідь на адвокатський запит до КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» отримано лист від 10.01.2022 № 13, з якого вбачається, що він звертався за медичною допомогою 28.10.2021 до лікаря-невролога ОСОБА_2 . Засобами телекомунікаційного зв`язку ним отримано електронне направлення, та перебуваючи на прийомі у лікаря-невролога, було внесено запис до його медичної картки амбулаторного хворого із зазначення діагнозу та призначеного лікування.
		До того ж, як вказує позивач, між місцем його проживання (м. Сватове) та місцем роботи (м. Сєвєродонецьк) значна відстань, а тому щоб дістатися до роботи йому було необхідно не менше 1 години 20 хвилин.
		Позивач вважає, що зазначене вище у сукупності підтверджує факт його перебування 28.10.2021 у КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» та поважність неприбуття до місця служби з 9:00 до 13:00 години.
		Також вказує, що перевірка інформації про поважність відсутності на робочому місці з 9:00 до 13:00 години фактично була зведена лише до листування з КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня».
		Дисциплінарною комісією не було оцінено попередню бездоганну його поведінку, наявність заохочень та державних нагород.
		Відтак, позивач вважає наказ від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначив таке.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 за результатами службового розслідування, призначеного наказом від 29.10.2021 № 3002, полковника поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
		Враховуючи вимоги частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади шляхом видання наказу по особовому складу, наказом ГУНП в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с було реалізовано дисциплінарне стягнення та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника УКЗ ГУНП в Луганській області.
		Щодо тверджень позивача про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку відповідач вказує, що частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, окрім основних обов`язків поліцейського, зобов`язує, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
		Частиною 2 статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
		Згідно з частиною 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів для подолання перешкод у виконанні наказу.
		Наказом ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 затверджено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області. Згідно з вказаним розпорядком, робочий день починається о 09:00 год., обідня перерва з 13:00 по 14:00, закінчення робочого дня у понеділок, вівторок, середу, четвер, п`ятницю о 18.00. Рекомендований час завчасного прибуття на робоче місце о 08:45.
		Позивач з 18.10.2021 по 27.10.2021 перебував на лікарняному та до виконання службових обов`язків повинен був приступити 28.10.2021.
		28.10.2021 ОСОБА_1 прибув до адміністративної будівлі ГУНП в Луганській області о 13 год. 51 хв., керівництво Головного управління про те, що він 28.10.2021 приступає до виконання службових обов`язків не повідомляв і лише о 14:00 цього дня доповів про вихід з лікарняного, в свою чергу про причини відсутності на робочому місці з 09:00 по 13:51 не повідомляв.
		Дисциплінарною комісією був встановлений факт невиконання позивачем наказу керівника від 11.08.2016 № 1985, яким встановлено внутрішній розпорядок дня ГУНП в Луганській області, що виразилось у відсутності на робочому місці 28.10.2021 в період часу з 9:00 по 13:00 годину.
		Щодо обґрунтувань позивача про звернення за медичною допомогою до лікаря-невролога, значну відстань між м. Сватове та м. Сєвєродонецьк, а також про упередженість дисциплінарної комісії та ігнорування фактів, викладених у поясненнях позивача від 03.11.2021, відповідач вказує таке.
		Згідно зі скріншотом з мобільного телефону, наданим позивачем у якості доказу до позову, ОСОБА_1 о 09 год. 28 хв. отримав направлення до лікарні № 8287-4058-0911-5414, тобто після початку робочого дня і в порушення вимог частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту належним чином не повідомив керівництво Головного управління про неможливість виконати наказ, яким встановлений внутрішній розпорядок дня для поліцейських ГУНП в Луганській області в частині своєчасного прибуття 28.10.2021 о 09:00 годині до робочого місця та виконання службових обов`язків.
		При цьому позивачем під час проведення службового розслідування не надано будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причин його відсутності на робочому місці 28.10.2021 з 09:00 по 13:00 годину, не заявлено клопотань про витребування дисциплінарною комісією належних доказів з медичних установ на підтвердження поважності причин його відсутності на робочому місці 28.10.2021 у вказаний час.
		Лист КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» від 10.01.2022 № 13, на який посилається ОСОБА_1 як на підтвердження поважності його відсутності на робочому місці 28.10.2021 отримано представником позивача після закінчення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		З метою перевірки факту отримання ОСОБА_1 28.10.2021 медичної допомоги, враховуючи, що останнім не було зазначено лікарню у м. Сватове, до якої він звертався, дисціплінарною комісією направлено запити від 11.11.2021 № 6492/111/10/05-2021 до КНП «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги» та від 11.11.2021 № 6493/111/10/05-2021 до КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня».
		Згідно з листом КНП «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 26.11.2021 № 874, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 18.10.2021 по 27.10.2021.
		Згідно з листом КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» від 15.11.2021 № 1465, ОСОБА_1 у період з 01.10.2021 по 01.11.2021 за медичною допомогою до КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» не звертався.
		Зазначені обставини, на думку відповідача, спростовують твердження позивача щодо упередженого проведення службового розслідування та не перевірки дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування його заяви про звернення 28.10.2021 до медичних закладів за медичною допомогою.
		Відповідач вказує, що з урахуванням викладених обставин, дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованого висновку про те, що в діях позивача міститься склад дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі 28.10.2021 з 09:00 по 13:00 годину без поважних причин, неналежному виконанні ним своїх посадових обов`язків, що вказує на невиконання вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, вимог наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що суттєво впливає на стан дисципліни та законності серед особового складу Головного управління.
		Згідно з службовою характеристикою полковник поліції ОСОБА_1 за час служби в НПУ та на займаній посаді зарекомендував себе посередньо. Зазначені обставини спростовують його твердження, що під час прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади не було враховано його попередню поведінку.
		Щодо пропорційності дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади фактичним обставинам скоєного проступку зазначено, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень. Норми Дисциплінарного статуту НПУ не містять вимог щодо послідовності застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського. У зв`язку із цим, при визначенні виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади ОСОБА_1 ГУНП в Луганській області діяло у межах власної дискреції.
		З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		12.04.2023 відповідачем до суду подано додаткові пояснення щодо позовних вимог, в яких вказується на відсутність предмету спору, оскільки позивач за його рапортом переведений з 22.02.2023 для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення .
		Ухвалою суду від 24.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
		Ухвалою суду від 28.01.2022 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 10.02.2022 витребувано у Головного управління Національної поліції в Луганській області, Комунального некомерційного підприємства «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги» та Комунального некомерційного підприємства «Сватівська багатопрофільна лікарня» додаткові докази, запропоновано позивачу надати оригінал його медичної картки амбулаторного хворого.
		Призначене на 24.02.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з військовою агресією рф проти України, загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
		Ухвалою суду від 15.06.2022 відкладено підготовче засідання по справі до відновлення можливості його проведення та участі у розгляді справи сторін по справі.
		Ухвалою суду від 26.08.2022 призначено підготовче засідання у справі, яке в подальшому відкладалось, зважаючи на неявку позивача.
		Ухвалою суду від 30.11.2022 позов адвоката Гамова Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, залишено без розгляду.
		Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у даній справі скасовано вищенаведену ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою суду від 24.03.2023 прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 18.04.2023 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою суду від 21.04.2023 без виходу до нарадчої кімнати до матеріалів справи долучено додаткові докази.
		Ухвалою суду від 10.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні цього ж дня.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
		Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та додаткових поясненнях, просив суд у позові відмовити.
		Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
		Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72 - 76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
		ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21.12.2016 № 870 о/с призначений на посаду начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		Згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 29.10.2021 № 3002 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за інформацією про можливе порушення дисципліни з боку начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3 та визначено склад дисциплінарної комісії.
		Підставою для видання наказу ГУНП в Луганській області від 29.10.2021 № 3002 слугував рапорт заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції Дмитра Отставних від 28.10.2021 про те, що 28.10.2021 начальник УКЗ ГУНП в Луганській області полковник поліції Чабан В.О. прибув до місця служби о 14:00 годині та будь-яких пояснень або документів з приводу наявності поважних причин відсутності на службі у період з 09.00 по 13.00 не надав.
		Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 03.11.2021 № 402 о/с «Про надання відпусток особовому складу ГУНП», на підставі рапорту ОСОБА_1 , у період з 04.11.2021 по 18.12.2021 останньому надавалась щорічна чергова та додаткова оплачувані відпустки.
		За змістом рапорту голови дисциплінарної комісії, заступника начальника ГУНП в Луганській області Віталія Тарасова від 25.11.2021, полковник поліції ОСОБА_1 перебував у відпустці за 2020 рік у період часу з 03.11.2021 по 18.12.2021, у зв`язку з чим голова комісії просив до строку проведення службового розслідування не зараховувати час перебування ОСОБА_1 у відпустці.
		За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 10.12.2021 «Про результати службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття на службу 28.10.2021 начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції Вячеслава Чабана», який затверджено 17.12.2021 начальником ГУНП в Луганській області полковником поліції Олегом Григоровим.
		Згідно з зазначеним висновком, під час проведення службового розслідування встановлено, що 29.10.2021 до управління головної інспекції ГУНП в Луганській області надійшов рапорт заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції Дмитра Отставних про те, що 28.10.2021 о 14:00 до його службового кабінету (адміністративна будівля ГУНП в Луганській області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1) прибув полковник поліції ОСОБА_1 , начальник УКЗ ГУНП в Луганській області після закінчення лікарняного та надав довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця НГУ № 81 від 18.10.2021, яка видана Сватівською амбулаторією ЗПСМ № 1.
		Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність, ОСОБА_1 надано звільнення зі служби з 18.10.2021 по 27.10.2021 включно та необхідно було приступити до служби 28.10.2021.
		В той же час, згідно з рапортом заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції Дмитра Отставних, 28.10.2021 ОСОБА_4 прибув до адміністративної будівлі ГУНП після обідньої перерви о 14:00 та будь-яких пояснень або документів з приводу наявності поважних причин відсутності його на службі у період з 09:00 по 13:00 цього ж дня не надав.
		У зв`язку з тим, що 28.10.2021 був робочий день (четвер), відповідно до графіку роботи поліцейських апарату Головного управління час прибуття на службу у робочі дні (понеділок - п`ятниця) визначено о 9:00, обідня перерва з 13:00 до 14:00, закінчення роботи о 18:00. Рекомендований час прибуття на службу у робочі дні для працівників визначено 8:45.
		У ході проведення службового розслідування встановлено, що 28.10.2021 відповідно до обліків комплексної системи контролю доступу до приміщень адміністративної будівлі ГУНП в Луганській області та записів системи відеоспостереження, начальник УКЗ ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_4 прибув до адмінбудівлі ГУНП в Луганській області 28.10.2021 о 13:51 та пройшов 2-й вхід о 13:53, що підтверджує факт несвоєчасного прибуття на службу зазначеного керівника структурного підрозділу та допущення ним дисциплінарного проступку - відсутності на службі без поважних причин у період з 9.00 по 13.00, тобто допущення прогулу у кількості 4 годин.
		Опитаний з приводу несвоєчасного прибуття на службу начальник УКЗ ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_1 пояснив, що 28.10.2021 він звернувся до лікаря Сватівської лікарні, про що є відповідна інформація на сайті цієї установи. Після огляду у лікаря він прибув до місця несення служби та доповів про своє прибуття заступнику начальника ГУНП в Луганській області Дмитру Отставних. На задане питання щодо повідомлення керівництва ГУНП в Луганській області про необхідність відвідування лікаря та витрати на такий захід певного часу, ОСОБА_1 надав пояснення, що він не пам`ятає, чи повідомляв керівника про це, у зв`язку з тим, що пройшло 6 діб з того часу.
		За час проходження служби в поліції заохочувався 7 разів: 4 рази - відзнаками МВС України, по одному - ЛОДА, КМУ та Національної поліції. Останнє заохочення - відзнака Національної поліції України, медаль «20 років сумлінної служби» (наказ НПУ від 03.07.2020 № 710 о/с).
		До дисциплінарної відповідальності за період служби в поліції ОСОБА_4 притягувався 1 раз - догана, оголошена наказом ГУНП в Луганській області від 19.03.2016 № 570.
		Як вказано у висновку службового розслідування, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт вчинення начальником УКЗ ГУНП в Луганській області полковником поліції ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі 28.10.2021 з 09:00 по 13:00 без поважних причин, неналежному виконанні ним своїх посадових обов`язків, що вказує на невиконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706), вимог наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що суттєво впливає на стан дисципліни та законності серед особового складу Головного управління.
		Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_3 службовим розслідуванням не встановлено.
		Згідно з поясненнями заступника начальника ГУНП в Луганській області полковника поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у зв`язку із хворобою надано звільнення від служби з 18.10.2021 по 27.10.2021 включно, а 28.10.2021 йому необхідно було прибути на службу до свого робочого місця та приступити до виконання службових обов`язків. При цьому, до 14:00 28.10.2021 полковник поліції ОСОБА_1 про своє прибуття на робоче місце не доповідав та причини своєї відсутності на службі з 09:00 по 13:00 не повідомляв.
		За результатами проведеного службового розслідування, члени комісії дійшли висновку, що інформація, яка стала підставою для проведення службового розслідування в межах проведеної перевірки є такою, що знайшла своє підтвердження, а тому за порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вимог наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що виразилося у відсутності на робочому місці 28.10.2021 у період часу з 9:00 по 13:00 без поважних причин, полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області, звільнити з посади.
		Відповідно до внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників Головного управління, відділів поліції ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985, зокрема, початок робочого дня  о 09:00, обідня перерва  1 година: з 13:00 по 14:00, закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер, пятницю  о 18:00; напередодні святкових днів  у понеділок, вівторок, середу, четвер, пятницю  о 17:00.
		Згідно з довідкою про нагородження та дисциплінарні стягнення від 10.12.2021 № 4727/111/19-2021, за період служби в ОВС та НПУ ОСОБА_1 заохочувався 7 разів.
		За період проходження служби в Національній поліції України мав дисциплінарне стягнення - догану, оголошену наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 19.03.2016 № 570. Діючих дисциплінарних стягнень не має.
		Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування ГУНП в Луганській області направлено запити головному лікарю КНП «ЦП МСД Сватівського району» Раїсі Левенець (лист від 11.11.2021 № 6492/111/10/05-2021) та директору Комунального некомерційного підприємства «Сватівська багатопрофільна лікарня» Сватівської районної ради Луганської області Олені Риженковій (лист від 11.11.2021 № 6493/111/10/05-2021) щодо перебування на лікуванні ОСОБА_1 у період часу з 01.10.2021 по 01.11.2021 у зазначених медичних закладах.
		У відповідь на запит від 11.11.2021 № 6492/111/10/05-2021 повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у лікаря ЗПСМ Сватівської амбулаторії ЗПСМ № 1 КНП «Сватівська ЦПМСД» з 18.10.2021 по 27.10.2021.
		Згідно листа Комунального некомерційного підприємства «Сватівська багатопрофільна лікарня» Сватівської міської ради Луганської області від 15.11.2021 № 1465, ОСОБА_1 у період з 01.10.2021 по 01.11.2021 за медичною допомогою до КНП «Сватівська багатопрофільна лікарня» не звертався.
		Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області» за порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що виразилося у відсутності на робочому місці 28.10.2021 у період часу з 9:00 по 13:00 без поважних причин, полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області, наказано звільнити з посади.
		Згідно з витягом з наказу ГУНП в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с «По особовому складу», на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області», згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону Украни «Про Національну поліцію», полковника поліції ОСОБА_1 з 21.12.2021 призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, встановивши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» посадовий оклад у розмірі 2500 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		Відтак, з 21.12.2021 позивача переміщено на нижчу посаду, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Відповідно до відміток в наказах, ОСОБА_1 20.12.2021 отримав копію наказу ГУНП в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 та витяг з наказу від 20.12.2021 № 460 о/с, що не заперечується позивачем.
		Як вказує відповідач у відзиві на позов, наказом ГУНП в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с реалізовано дисциплінарне стягнення та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника УКЗ ГУНП в Луганській області.
		Відповідачем не заперечується, що згідно з доданим до позову повідомленням у вигляді скріншоту з мобільного телефону, ОСОБА_1 о 09 годині 28 хвилин отримав направлення до КНП «Сватівська БПЛ» за № 8287-4058-0911-5414.
		З метою об`єктивного, повного і всебічного дослідження обставин справи та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17 про те, що достовірність медичних документів перевіряється тільки шляхом запиту до відповідної медичної установи, як вказуалось вище, ухвалою суду від 10.02.2022 по даній справі витребувано докази, в тому числі від Комунального некомерційного підприємства «Сватівська багатопрофільна лікарня» Сватівської міської ради Луганської області щодо звернення ОСОБА_1 28.10.2021 до вказаної лікарні за медичною допомогою.
		На виконання ухвали суду від 10.02.2022 директором КНП «Сватівська БПЛ» Оленою Риженковою надано листа від 18.02.2022 № 231, яким повідомлено, що «… ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.10.2021 о 09:50 звернувся за медичною допомогою до приймального відділення КНП «Сватівська БПЛ» з електронним направленням сімейного лікаря щодо госпіталізації до кардіоневрологічного відділення, з діагнозом: . Після огляду в.о. завідувача кардіоневрологічним відділенням Тєльновою Т.І. надано висновок огляду пацієнта (в амбулаторній карті) про те, що ОСОБА_1 на момент огляду є працездатним та не потребує стаціонарного лікування. З цього приводу ОСОБА_1 не було госпіталізовано до кардіоневрологічного відділення КНП «Сватівська БПЛ».
		ОСОБА_1 покинув КНП «Сватівська БПЛ» об 11:00 28.10.2021 в задовільному стані, працездатний.»
		Разом з тим, згідно з записом в медичній карті амбулаторного хворого від 28.10.2021 щодо ОСОБА_1 (форми № 025/о; заклад охорони здоров`я де заповнювалась форма - КНП «Сватівська БПЛ»), позивач звертався до закладу зі скаргою на болі в попереково-хрестовому відділі хребта.
		Крім цього, за змістом наявного в матеріалах справи листа в.о. директора КНП «Сватівська БПЛ» Олени Шкута від 10.01.2022 № 13, ОСОБА_1 28.10.2021 звертався за медичною допомогою до лікаря-невропатолога КНП «Сватівська БПЛ» ОСОБА_2 . Встановлений діагноз: .
		Також, у відповідь на адвокатський запит, головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Сватівської районної ради Луганської області Раїсою Левенець листом від 10.01.2022 № 7 повідомлено, що ОСОБА_1 , зокрема, звернувся 28.10.2021 у телефонному режимі з проханням видати йому електронне направлення на консультацію до невролога. Електронне направлення № 8287-4058-0911-5414 йому було видано з використанням засобів телекомунікацій за зверненням пацієнта у телефонному режимі.
		Позивач, не погоджуючись з правомірністю винесеного відповідачем наказу від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області», звернувся до суду із даним позовом.
		При цьому, позивач не вказує про порушення норм законодавства щодо порядку призначення та проведення службового розслідування.
		Вирішуючи адміністративний позов щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
		За приписами статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		Стаття 3 Закону № 580-VIII визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		За визначенням, що міститься у частині 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Абзацом третім пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 встановлено, що керівник органу (підрозділу) поліції повинен:
		бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих;
		відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України;
		об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України;
		заохочувати етичну поведінку;
		запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		За приписами пункту 3 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Частина 1 та 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлює, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
		Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту).
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
		За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
		За приписами частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до частин 1 - 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
		У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
		За приписами частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
		Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		На виконання пункту 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити:
		наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		вид і розмір заподіяної шкоди;
		причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
		Таким чином, з аналізу положень Закону № 580-VIII, Дисциплінарного статуту та Порядку № 893 у їх сукупності слідує, що для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни є необхідним, передусім, встановлення які вимоги законодавства або посадові обов`язки порушено відповідною особою, що має бути зазначено в описовій частині висновку службового розслідування, а також наявність вини особи, стосовно якої призначено службове розслідування.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 по справі № 260/1739/20.
		З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала, перш за все, безпідставна відсутність на службі.
		Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
		Отже у справі, що розглядається, підлягають встановленню обставини, чи мало місце відсутність позивача на службі 28.10.2021 у період часу з 09:00 до 13:00 години, що зумовило певні правові наслідки, а у разі наявності - чи підтверджується відсутність позивача на службі поважними причинами.
		Як вбачається зі змісту висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17, «Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.
		Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.
		Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
		При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
		Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.
		Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.
		Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.».
		Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (ухвала Верховного Суду України від 31 жовтня 2002 року у справі № 6-10006кс02).
		У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
		Статтею 139 КЗпП України визначено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Разом з цим основні обов`язки поліцейського, як вказувалось, передбачені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також статтею 1 Дисциплінарного статуту.
		Вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, слугує підставою для накладення дисциплінарного стягнення, якому передує службове розслідування.
		Враховуючи те, що підставою прийняття оскаржуваного наказу стали висновки службового розслідування, то для вирішення позовних вимог необхідним є також дослідження обґрунтованості цих висновків.
		Як зазначалось вище, згідно з висновками службового розслідування від 10.12.2021, підтверджується факт несвоєчасного прибуття на службу ОСОБА_1 та допущення ним дисциплінарного проступку - відсутності на службі без поважних причин 28.10.2021 у період часу з 9:00 по 13:00 години, тобто допущення прогулу у кількості 4 годин.
		Разом з тим, згідно з вказаними висновками, саме за порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1 п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, вимог наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», що виразилося у відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 28.10.2021 у період часу з 9.00 по 13.00 без поважних причин, останнього звільнено з посади начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області та згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено на нижчу посаду.
		Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 службовим розслідуванням не встановлено.
		Позивач не заперечує обставини своєї відсутності на робочому місці з 09:00 до 13:00 години 28.10.2021. Однак, наголошує на тому, що вказані обставини зумовлені поважними причинами, зокрема, перебуванням його у медичному закладі, куди він звернувся за медичною допомогою, та значною відстанню між м. Сватове (де він проживав і за місцезнаходженням медичного закладу) та м. Сєвєродонецьк (де знаходилось його робоче місце).
		Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.
		Як вбачається з матеріалів справи та за змістом відзиву на позовну заяву, відповідачем не заперечується, що позивач 28.10.2021 звертався до КНП «Сватівська БПЛ» о 09 годині 28 хвилин та отримав направлення за № 8287-4058-0911-5414.
		Отже, відповідач не ставить під сумнів звернення позивача до медичної установи за медичною допомогою, проте наголошує, що звернення відбулося в період робочого часу, а саме о 09:28 годині 28.10.2021.
		Разом з тим відповідач вказує, що згідно з інформацією, викладеною в листі КНП «Сватівська БПЛ» від 15.11.2021 № 1465, ОСОБА_1 у період з 01.10.2021 по 01.11.2021 за медичною допомогою до лікарні не звертався.
		Стосовно цього суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 10.02.2022, директором КНП «Сватівська БПЛ» Оленою Риженковою листом від 18.02.2022 № 231 повідомлено, що ОСОБА_1 28.10.2021 о 09:50 звертався за медичною допомогою до приймального відділення КНП «Сватівська БПЛ» з електронним направленням сімейного лікаря, щодо госпіталізації до кардіоневрологічного відділення та покинув КНП «Сватівська БПЛ» об 11:00 28.10.2021.
		Також згідно з листом в.о. директора КНП «Сватівська БПЛ» Олени Шкута від 10.01.2022 № 13, ОСОБА_1 28.10.2021 звертався за медичною допомогою до лікаря-невропатолога ОСОБА_2 .
		За змістом листа головного лікаря КНП «Сватівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Р. Левенець від 10.01.2022 № 7, ОСОБА_1 28.10.2021 з використанням засобів телекомунікацій за зверненням пацієнта у телефонному режимі було видано електронне направлення № 8287-4058-0911-5414.
		До того ж, як вже зазначалось, згідно з записом від 28.10.2021 в медичній карті амбулаторного хворого щодо ОСОБА_1 , останній звертався до закладу зі скаргою на болі в попереково-хрестовому відділі хребта.
		Отже, матеріали справи свідчать про звернення позивача вказаного дня за медичною допомогою і ці обставини не спростовані відповідачем.
		Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин суд, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, діючи виключно за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні наявних доказів, доходить до висновку про те, що позивач, отримавши 28.10.2021 о 09:28 годині та звернувшись о 09:50 за медичною допомогою до приймального відділення КНП «Сватівська БПЛ» та перебуваючи у закладі до 11:00 години був відсутній на робочому місці, але виключно з «поважних» причин, що, в свою чергу, не може розцінюватися як «прогул».
		За результатами службового розслідування, як зазначалось, було встановлено відсутність на робочому місці в проміжок часу з 09:00 до 13:00 години цього дня.
		Відтак, факт відсутності позивача 28.10.2021 на роботі більше ніж 3 години «без поважних» причин свого підтвердження в матеріалах справи не знайшов. Відповідачем, в свою чергу, також не надано до суду достатніх та беззаперечних доказів цього факту.
		Верховний Суд України в ухвалі від 09.09.2009 у справі № 6-3849св09, задовольняючи касаційну скаргу позивача у справі про поновлення на посаді вказав:
		«Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 4 квітня 2008 року була викликана поважними причинами, зокрема різким погіршенням стану його здоров`я, у зв`язку із чим він вимушений був терміново пройти обстеження в медичному закладі.
		Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.».
		Додатково оцінюючи поважність відсутності позивача певний час на робочому місці після 11:00 години, суд зважає також на те, що відстань між м. Сватове та м. Сєвєродонецьк по дорогах загального користування, зокрема, через автошлях Р66/Р66 складає 74,2 км., а через Р07  85,0 км., на подолання якої (тобто щоб доїхати до місця роботи з медичного закладу) необхідний певний час.
		Що ж стосується іншої частини підстави, що послугувала додатковою обставиною для звільнення позивача з роботи, в тому числі щодо невиконання позивачем наказу керівника від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області», а також неповідомлення керівника про причини відсутності на робочому місці з 09:00 до 13:51, суд зазначає, що факт часткової відсутності на роботі 28.10.2021 (без урахування часу перебування в медичному закладі та прямування до місця роботи) та факт несвоєчасного повідомлення керівника (а саме о 14:00 годині 28.10.2021), з урахуванням встановленого судом факту відсутності прогулу, а також відсутності інших діючих дисциплінарних стягнень та негативних наслідків, обтяжуючих обставин, наявність нагород, в тому числі за сумлінну службу, не може слугувати належною і достатньою підставою для його звільнення з посади, що є «крайнім» заходом і «найсуворішим» видом дисциплінарного стягнення.
		Відтак, на переконання суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення є надмірним.
		Висновок службового розслідування від 10.12.2021 не містить інформації про врахування при обранні позивачу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади підстав застосування саме цього виду стягнення, та як вбачається з висновку, фактично не враховано попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, ступінь вини.
		Отже, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки дисциплінарної комісії стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який необхідно було застосовувати такий вид стягнення, як звільнення з посади.
		Щодо тверджень відповідача про відсутність предмету спору в даній справі, зважаючи на переведення позивача для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення , суд вказує таке.
		Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
		Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
		Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
		Твердження відповідача про відсутність спору не є прийнятними, адже на момент розгляду даної справи предмет спору мав місце, не припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, порушене право позивача щодо звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення не поновлено, а тому підлягає захисту.
		Щодо посилань відповідача на те, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, який вільний у виборі останнього, суд зазначає таке.
		Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі № 824/167/16-а про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі працівника органів внутрішніх справ щодо дискреції наголосив на тому, що «Застосування певного виду стягнення повинне відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
		Верховний Суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду дисциплінарного стягнення та наголошує, що таке рішення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.».
		В рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
		Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України, названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
		Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права.
		Оскільки щодо дій посадовців публічної влади висунуто вимогу законності, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії та в наступному діяли в межах повноважень, наданих їм, і як наслідок - дотримувалися процесуальних і матеріальних приписів права (пункт 45 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
		Повноваження Головного управління Національної поліції в Луганській області чітко визначені законом та, зокрема, щодо прийняття рішення про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, - Порядком № 893.
		Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
		Отже, проведення службового розслідування та складений за його результатами відповідний висновок повинні здійснюватись у суворій відповідності з чітко встановленою та визначеною правовою процедурою (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
		Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що на підставі висновку службового розслідування від 10.12.2021 відповідач неправомірно застосував до позивача спірний вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади, зважаючи на що наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області» є протиправним та підлягає скасуванню.
		Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з такого.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013р. у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.09.2021 по справі № 120/192/20-а.
		Позивачем не оскаржується наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення.
		Однак, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
		визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області», згідно якого до полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади;
		визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 ;
		поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області з 21 грудня 2021 року.
		На думку суду, саме такий спосіб захисту у повній мірі сприятиме відновленню порушених прав позивача, тобто є ефективним в межах спірних відносин.
		Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
		При цьому судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		У свою чергу пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді слід допустити до негайного виконання.
		Керуючись статтями 6, 14, 72-77, 90, 241-247, 250, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов адвоката Гамова Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.12.2021 № 3453 «Про покарання поліцейського ГУНП в Луганській області», згідно якого до полковника поліції ОСОБА_1 , начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 20.12.2021 № 460 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з посади начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 .
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області з 21 грудня 2021 року.
		Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення суду складено 19.05.2023. 
		 
		Суддя О.М. Качанок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...