Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/18492/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2023. Зареєстровано: 22.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2023.
Дата набрання законної сили: 22.06.2023
Номер судового провадження: 2/523/1893/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 523/18492/19
		Провадження №2/523/1893/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		"15" травня 2023 р.                 м.Одеса
		 
		Суворовський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого судді - Аліна С.С.,
		за участю секретаря судового засідання - Сервачук О.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», за участю третьої особи - Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі управління державної реєстрації про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов уточнений позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», за участю третьої особи - Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії, в якому представник просив:
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.07.2017 року №36247099, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. (реєстраційний номер:1306446151101);
		- визнати недійсним правочин щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Просперідад» об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.08.2017 року серія та номер: б/н;
		- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2017 року №36813437, що є підставою для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад» на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. (реєстраційний номер:1306446151101);
		- зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було встановлено про те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2019 року № 177599719 на підставі висновку від 19.06.2017 року серія та номер: б/н, який виданий КП «Одеське обласне архітектурно планувальне бюро», свідоцтва про право власності від 02.09.1999 року серія та номер: 1108, яке видано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, технічного паспорту від 08.06.2017 року серія та номер: 488-7-2017 , який виданий ПП «Одеське БТІ» та декларації про готовність обєкту до експлуатації від 08.06.2017 року№ ОД 142171597666, яка зареєстрована Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєвим Юрієм Володимировичем внесено запис про право власності із відкриттям розділу від 20.07.2017 року №21496059 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1306446151101) та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. 
		Представник позивача зазначає про те, що свідоцтво про право власності від 02.09.1999 року серія та номер: 1108, ніколи не існувало, а реєстрація декларації про готовність обєкту до експлуатації від 08.06.2017 року №ОД 142171597666 скасована.
		Також, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2019 року № 177599719 встановлено, що рішенням державного реєстратора Тураєва Юрія Володимировича від 29.08.2017 року індексний номер:36813437 припинено право власності ОСОБА_1 на самочинно збудований обєкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , у звя`зку з переходом права власності - повним відчуженням.
		За даними Державного реєстру від 15.08.2019 року № 177599719 на підставі акту приймання - передавання від 28.08.2017 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Просперідад», рішенням державного реєстратора Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 29.08.2017 року індексний номер: 36813437. номер запису про право власності: 22071815 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1306446151101) зареєстровано право власності за ТОВ «Просперідад». 
		Таким чином, власником спірного самочинно збудованого обєкту нерухомого майна є ТОВ «Просперідад».
		Одеська міська рада вважає, що дане самовільне зайняття земельної ділянки та наявність таких реєстрацій речових прав на самочинно збудований обєкт порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій розташована ця споруда, оскільки перешкоджає здійсненню повноважень щодо володіння, користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою та створює умови для її незаконного використання ТОВ «Просперідад» та ОСОБА_1 .
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2019 року відкрито загальне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 20.01.2020 року на 09год. 45хв.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2019 року заяву представника позивача Одеської міської ради - Бондаренко І.О. про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Юрій Володимирович про скасування запису, визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
		Судом витребувано від Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1306446151101) на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2019  заяву представника позивача Одеської міської ради - Бондаренко І.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Юрій Володимирович про скасування запису, визнання недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
		Судом вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1306446151101.
		Судом заборонено суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1306446151101.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 21.04.2020 року на 10год. 10хв. 
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.07.2022 року заяву представника позивача Одеської міської ради - Танасійчука Івана Михайловича про повернення до стадії підготовчого судового засідання по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Юрій Володимирович про скасування записів про право власності, визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту - задоволено.
		Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05.03.2020 року про закриття підготовчого судового засідання - скасовано.
		Повернуто до стадії підготовчого провадження у справі № 523/18492/19 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», треті особи: державний реєстратор Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Наталія Мирославівна, державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Юрій Володимирович про скасування записів про право власності, визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, та призначено підготовче судове засідання на 01.08. 2022 року на 10 год. 20 хв.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 18.08.2022 року на 10год. 45хв.
		У судове засідання представник позивача Одеської міської ради - Танасійчук І.М. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду письмову заяву, яка міститься в матеріалах справи, в якій позовні вимоги підтримав, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку, також просив суд розгляд справи проводити за його відсутності (т.2 арк.сп.46).
		У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
		У судове засідання представник відповідача ТОВ «Просперідад» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
		У судове засідання представник третьої особи - Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав до суду письмове клопотання, яке міститься в матеріалах справи, в якому просив суд розгляд справи проводити за його відсутності (т.1 арк.сп.210).
		У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України. 
		Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що позов є обгрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено про те, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2019 року № 177599719 на підставі висновку від 19.06.2017 року серія та номер: б/н, який виданий КП «Одеське обласне архітектурно планувальне бюро», свідоцтва про право власності від 02.09.1999 року серія та номер: 1108, яке видано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, технічного паспорту від 08.06.2017 року серія та номер: 488-7-2017 , який виданий ПП «Одеське БТІ» та декларації про готовність обєкту до експлуатації від 08.06.2017 року№ ОД 142171597666, яка зареєстрована Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєвим Юрієм Володимировичем внесено запис про право власності із відкриттям розділу від 20.07.2017 року №21496059 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1306446151101) та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. (т.1, арк.сп. 34-36).
		Також, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2019 року № 177599719 встановлено, що рішенням державного реєстратора Тураєва Юрія Володимировича від 29.08.2017 року індексний номер:36813437 припинено право власності ОСОБА_1 на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , у звя`зку з переходом права власності - повним відчуженням.
		За даними Державного реєстру від 15.08.2019 року № 177599719 на підставі акту приймання - передавання від 28.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Просперідад», рішенням державного реєстратора Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 29.08.2017 року індексний номер: 36813437. номер запису про право власності: 22071815 на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1306446151101) зареєстровано право власності за ТОВ «Просперідад».
		Відповідно до листа №1029/112-19 від 25.04.2019 року, наданого Головним територіальним управлінням Держгеокадастру в Одеській області Відділ у м. Одесі встановлено, що згідно з Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, других примірників державних актів, примірників договорів оренди землі станом на 31.12.2012 року у Відділі відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 арк.сп.46).
		Відповідно до листа №01-18/770 від 02.08.2022 року, наданого Департаментом комунальної власності Одеської міської ради встановлено про те, що за результатами розгляду листа щодо проведення обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею орієнтовано 80 кв.м. зайнята та використовується під розміщення нежитлового приміщення, яке експлуатується під аптеку «Терра», що підтверджується фотофіксацією (т. 1 арк.сп.43, 45).
		Також, із матеріалів справи вбачається Акт огляду земельної ділянки від 30.07.2019 року, відповідно до якого за результатами візуального огляду було встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,008 га знаходиться нежитлова будівля, яка експлуатується під розміщення аптеки НВБФ «Терра» відповідно до договору оренди №02/02-19 від 02 лютого 2019 року.
		Одеською міською радою рішень стосовно передачі у власність або користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалось (т. 1 арк.сп.44).
		Таким чином, спірна земельна ділянка експлуатується без правовстановлюючих документів на землекористування, передбачених ст.ст. 125 - 126 ЗК України.
		Відповідно до приписів ст. 27 ЗУ «Про реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та іншихречових прав проводиться зокрема на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.
		Судом встановлено про те, що державним реєстратором Тураєвим Юрієм Володимировичем внесено запис про право власності від 20.07.2017 року №21496059 на підставі наступних документів:
		- свідоцтва про право власності від 02.09.1999 року, серія та номер: 1108, яке видано Виконавчим комітетом Одеської міської ради;
		- висновку від 19.06.2017 року, серія та номер: б/н, який виготовлений КП «Одеське обласне архітектурно планувальне бюро;
		- технічного паспорту від 08.06.2017 року, серія та номер: 488-7-2017, який виготовлений ПП «Одеське БТІ»;
		- декларації про готовність обєкту до експлуатації від 08.06.2017 року №ОД 142171597666, зареєстрованої Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
		Із матеріалів справи вбачається, що однією з підстав внесення запису про право власності (з відкриттям розділу) від 20.07.2017 № 21496059 є свідоцтво про право власності від 02.09.1999 року серія та номер: 1108, яке видано Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
		У свідоцтві зазначено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,50 кв.м., належать ОСОБА_1 на праві приватної власності (т.1 арк.сп.54).
		Вищезазначене свідоцтво видано на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 02.09.1999 року №1108.
		Саме свідоцтво датоване 08.09.1999 роком, номер свідоцтва про право власності відсутній.
		Отже, із самого свідоцтва про право власності та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що такого свідоцтва про право власності від 02.09.1999 року № 1108 не існує, а посилання державного реєстратора на свідоцтво про право власності від 02.09.1999 року № 1108 є хибним, оскільки реквізити вказаного реєстратором свідоцтва є реквізитами розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.1999 року «О мерах по приведению операций с металлоломом в соответствии с Законом Украины «О металлоломе».
		Крім того, у свідоцтві про право власності від 02.09.1999 року наявний штамп Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості від 15.10.2001 року, яким начебто зареєстровано та записано в реєстрову книгу № 16 неж, сторінка 33, книга № 1277.
		Однак, судом встановлено про те, що відповідно до листа №5660-02/171 від 11.09.2019, наданого КП «БТІ» ОМР, за підписом директора Моргун В.М., вбачається про те, що станом на 31.12.2012 реєстрація права власності об`єкту нерухомості, загальною площею 97,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відсутня. Запис у реєстраційній книзі №16 неж, стр. 33, №1277 відсутній.
		Також, станом на 31.12.2012 року у м. Одесі право власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_1 відсутні (т.1 арк.сп.39).
		Зі змісту листа №3826-11-29 від 21.08.2019 року, наданого Департаментом архівної справи та діловодства вбачається про те, що згідно опису справ та журналу реєстрації розпоряджень Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради за 1999р. під №1108р. від 13.12.1999р. зареєстровано розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради «О мерах по приведению операций с металлоломом в соответствии с Законом Украины «О металлоломе», що не стосується спірного об`єкту нерухомого майна (т.1 арк.сп.40).
		Також, вбачається, що за №1108 р від 13.12.1999 року видано розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради «О мерах по приведению операций с металлоломом в соответствии с Законом Украины «О металлоломе» (41-42).
		Також, судом встановлено про те, що підставою для внесення запису про право власності від 20.07.2017 року № 21496059 є висновок від 19.06.2017 року. 
		Даний висновок не є правовстановлюючим документом, який може підтвердити виникнення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна загальною площею: 97,5 кв.м., оскільки він є лише комплексним документом, який підтверджує тільки можливість даного самочинно збудованого об`єкту бути самостійною окремою одноповерховою будівлею (у разі надання відповідною територіальною громадою земельної ділянки під вже збудований об`єкт), а не виникнення права власності на самочинно збудований об`єкт площею 97,5 кв.м., після реконструкції, саме тому він не може стати єдиною підставою та підтвердити виникнення права власності на самочинно збудований об`єкт.
		Судом встановлено про те, що державна реєстрація на самочинно збудований об`єкт по пр-ту Добровольського, 109 , загальною площею 97,5 кв.м, за ОСОБА_1 відбулась на підставі висновку від 19.06.2017 року серія та номер: б/н, який виданий КП «Одеське обласне архітектурно планувальне бюро», свідоцтва про право власності від 02.09.1999 року серія та номер: 1108, яке видано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, технічного паспорту від 08.06.2017 року серія та номер: 488-7-2017, який виданий ПП «Одеське БТІ» та декларації про готовність обєкту до експлуатації від 08.06.2017 року№ ОД 142171597666, яка зареєстрована Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
		Однією з підстав проведення спірної реєстрації права власності є технічний паспорт від 08.06.2017 року серія та номер: 488-7-2017 , який виданий ПП «Одеське БТІ».
		Однак, технічний паспорт - це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічні характеристики покрівлі та фундаменту. 
		Отже, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна та не може бути єдиною підставою для реєстрації права власності на самочинно збудований об`єкт.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, підставою внесення запису про право власності від 20.07.2017 року № 21496059 також є декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 08.06.2017 року серія та номер: ОД 142171597666, зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
		Згідно листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської від від 03.04.2019 року № 01-11/887 встановлено, що згідно з інформацією архіву, відділу загального листування відсутні містобудівні умови та обмеження, будівельний паспорт забудови земельної ділянки, а також дозвільні документи на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 арк.сп.49).
		Відповідно до листа Управління державного архітектуно-будівельного контролю Одеської міської ради від 08.04.2019 року № 01-8/179вх встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за адресою: АДРЕСА_1 , наявні наступні відомості: 
		-        декларація про початок будівельних робіт № ОД 008212128033;
		-        декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 014212170113;
		-        декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ 142141700477 (т. 1арк.сп.47-48).
		Тобто, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 08.06.2017 року № ОД 142171597666, яка стала підставою внесення запису про право власності № 21496059 - у єдиному реєстрі документів на даний час не зареєстрована.
		Також, судом встановлено про те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року по справі № 815/1377/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу №01-13/313ДАБК від 23.08.2017 року про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142171597666 від 08.06.2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Таким чином, ОСОБА_1 не подано всіх передбачених чинним ахонодавством документів, необхідних для реєстрації права власності на самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до п. 5.17 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. 
		Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування).
		За даними Державного реєстру від 15.08.2019 року № 177599719 на підставі акту приймання-передавання від 28.08.2017 року серія та номер б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Просперідад», рішенням державного реєстратора Нерубальської сільської ради Біляївського району Одеської області від 29.08.2017 року індексний номер рішення: 36813437, номер запису про право власності: 22071815, на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1306446151101) зареєстровано право власності за ТОВ «Просперідад».
		Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
		Згідно ч. 1. ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних іслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Судом встановлено про те, що ОСОБА_1 не набув в установленому законом порядку права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, тому, відповідно, не мав права відчужувати, передавати спірний об`єкт будь-яким третім особам, в тому числі ТОВ «Просперідад», шляхом складання акту приймання-передачі.
		Стаття 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 91, з п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вкладів його учасників.
		Так, відповідно до акту приймання-передачі від 28.08.2017 року серія та номер б/н, передаючи до статутного фонду ТОВ «Просперідад» об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 отримав корпоративні права, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Просперідад». У свою чергу, ТОВ «Просперідад отримало у власність об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,0 кв.м.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		Таким чином, передача нерухомого майна до статутного капіталу юридичної особи є оплатним правочином, оскільки в якості розрахунку за передання права власності на нерухоме майно, юридична особа, яка стає власником такого майна, передає засновникам корпоративні права, які в розумінні статті 177 ЦК України також є об`єктами цивільних прав.
		Згідно із ст. 376 ЦПК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно ствердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму В ССУ з розгляду цивільних і кримінальних г:рав від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті №6 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що самочинним вважається будівництво житлового клинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або істотним порушенням будівельних норм і правил.
		При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі 6-130цс від 04.12.2013 року у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
		Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року № 815/1377/18 за позовом ОСОБА_1 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу від 23.08.2017 року № 01-13/313ДАБК про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 08.06.2017 року № ОД 142171597666, встановлено, що позивачем ( ОСОБА_1 ) фактично виконувались роботи з нового будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
		13.01.2020 року до суду, на виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2019 року по справі №523/18492/19, надійшли роздруковані та завірені скан - копії документів реєстраційної справи №1306446151101 щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які містяться в електронному вигляді у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.1, арк.сп.90-134).
		Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
		Згідно зі ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
		Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, тощо.
		Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання у сфері регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної або міської ради.
		Власник земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Враховуючи те, що за змістом ст.ст. 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, а відтак виключає це майно з цивільного обороту (правова позиція Верховного Суду України від 30.09.2015 року у справі № 6-286 цс 15).
		Самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки. Саме таку позицію викладено у постанові Верховного суду України від 25.05.2017 року у справі № 6-579 цс 17.
		Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
		Відповідно до приписів ст. 27 ЗУ «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться зокрема на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
		Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядоку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок) реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єкта містобудування.
		Згідно з п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком».
		Згідно норм статті  5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
		- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови;
		- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;
		- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
		- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
		- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва
		- участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
		Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.
		Виконання будівельних робіт неможливе без одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
		Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без одержання дозволу відповідних рад згідно вимогам статті 29 Закону України „Про планування і забудову територій" або його перереєстрації, а також здійснення будівельних робіт не зазначених у дозволі є самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність відповідно до закону. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики № 273 затверджене Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт". Пунктом 1.1. встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального будівництва будинків, споруд та інших об`єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.
		Оскільки відповідач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, власником якої є територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради, без належно затвердженого проекту та відповідного дозволу на виконання робіт, відповідно до чинного законодавства, зазначене будівництво вважається самовільним відповідно до ст. 376 ЦК України.
		Згідно з п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради представляють інтереси територіальної громади. Відповідно до ст. 60 цього Закону земля в межах міста Одеси є комунальною власністю, належить територіальній громаді міста.
		Норми статті 83 ЗК України передбачають, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю, в комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.
		За положеннями ст. 116 ЗК України рішення про передачу земельної ділянки, що входить до складу державної (комунальної) власності в користування, є виключним правом органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною п. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Стаття 391 ЦК України регламентує, що власник майна може вимагати усунення будь-якого обмеження його права власності.
		Земельна ділянка, на якій було проведено самочинне будівництво відповідачу у користування чи у власність Одеською міською радою не надавалась.
		Частиною 1 ст. 376 ЦК України визначені підстави, за якими будівництво (реконструкція) житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна визнається самочинним, а саме: якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом, яка не може бути поширена без згоди суб`єкта персональних даних, а лише за рішенням суду.
		Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.
		За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
		При таких обставинах, позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Просперідад», за участю третьої особи - Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії - підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 9605,00 грн.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 76- 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1, 83, 88, 116, 118, 125, 126, 152, 153 Земельного Кодексу України, ст.ст. 215, 216, 317, 319, 321, 328, 373, 376, ЦК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад», за участю третьої особи - Юридичного департаменту Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішення про державну реєстрацію, визнання правочину недійсним, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21.07.2017 року №36247099, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. (реєстраційний номер:1306446151101).
		Визнати недійсним правочин щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Просперідад» об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.08.2017 року серія та номер: б/н.
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2017 року №36813437, що є підставою для припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад» на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м. (реєстраційний номер:1306446151101).
		Зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Просперідад» (код ЄДРПОУ: 41543029, 65069, м. Одеса, пр-т. Добровольського, 109) на користь Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 26597691, на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради - код ЄДРПОУ 26302537, р/р UA 418201720344240001000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, 65004, м. Одеса, площа Думська, 1) судовий збір у розмірі 9605 гривень.
		Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023 року.
		 
		Суддя:                                                                              Аліна С.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...