Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1638/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.

Результат оскарження 29.08.2024 Перший апеляційний адміністративний суд: змінено судове рішення
Номер судового провадження: п/360/1665/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		25 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1638/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26 липня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить:
		визнати протиправними дії Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року, як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
		зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення  січень 2008 року в сумі 85927,84 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
		визнати протиправною бездіяльність Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4022,76 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
		стягнути з Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_2 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4022,76 грн за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно в сумі 176552,05 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
		зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати звіт про виконання судового рішення.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 з 24.10.2014 по 25.10.2021 проходив військову службу у Старобільсько-Новопсковському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та був зарахований на грошове забезпечення до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 по 25.10.2021 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову. 
		05.01.2022 позивачем було надіслано заяву до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. У відповідь на заяву відповідачем зазначено, що за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась через відсутність фінансового ресурсу. При виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем застосовується базовий місяць  грудень 2015 року та січень 2016 року. Позивачем зазначено, що базовим місяцем в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно є січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідачем за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму 85927,84 грн.
		За період з 01.03.2018 по 25.10.2021 позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 8632,43 грн. Проте відповідачем, в порушення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4022,76 грн на місяць. Відповідачем за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 не було виплачено позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення на загальну суму 176552,05 грн.
		На підставі вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 01 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 
		Ухвалою від 01 серпня 2022 року провадження у справі зупинено.
		Ухвалою від 17 квітня 2023 року провадження у справі поновлено.
		Ухвала про відкриття провадження та ухвала про зупинення провадження у справі від 01.08.2022 надіслані відповідачу електронною поштою на його електронну адресу lug_otck@post.mil.gov.ua та доставлені останньому 01.08.2022, що підтверджено довідкою про доставку процесуального документа в електронній формі.
		Ухвала про поновлення провадження по справі від 17.04.2023 надіслана відповідачу електронною поштою на його електронну адресу lug_otck@post.mil.gov.ua та доставлена останньому 17.04.2023, що підтверджено довідкою про доставку процесуального документа в електронній формі.
		Крім того, оскільки адресою місцезнаходження відповідача є тимчасово окупована територія України, повідомлення відповідача про постановлення ухвали від 17 квітня 2023 року про поновлення провадження по справі відповідно до підпункту 20 пункту 1 «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) здійснено з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Оголошення з повідомленням відповідача про постановлення ухвали від 17 квітня 2023 року про поновлення провадження по справі опубліковано на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 21 квітня 2023 року, що підтверджується повідомленням уповноваженої особи суду.
		Таким чином, судом вжито всіх встановлених законом заходів щодо належного повідомлення відповідача про постановлення ухвали про поновлення провадження по справі.
		Ухвалою суду від 05.05.2023 повторно запропоновано відповідачу надати на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язано відповідача подати на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, у строк протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали такі докази: довідки про проходження служби позивачем у відповідача; довідку про грошове забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021, з зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення; довідку про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021 або витяг з роздавальних відомостей за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021; довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021, із зазначенням місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) та щомісячної фіксованої індексації або інформацію щодо її невиплати; розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021 з зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення; контррозрахунок суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 в сумі 85927,84 грн; контррозрахунок суми індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4022,76 грн в сумі 176552,05 грн.
		Ухвала про витребування додаткових доказів по справі від 05.05.2023 надіслана відповідачу електронною поштою на його електронну адресу lug_otck@post.mil.gov.ua та доставлена останньому 05.05.2023, що підтверджено довідкою про доставку процесуального документа в електронній формі.
		Крім того, оскільки адресою місцезнаходження відповіача є тимчасово окупована територія України, повідомлення відповідача про постановлення ухвали від 05 травня 2023 року про витребування доказів по справі відповідно до підпункту 20 пункту 1 «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) здійснено з особливостями, визначеними законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
		Оголошення з повідомленням відповідача про постановлення ухвали від 05 травня 2023 року опубліковано на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 08 травня 2023 року, що підтверджується повідомленням уповноваженої особи суду.
		Ухвалою суду від 10.05.2023 позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Луганського обласного територіалього центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачеві протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви ОСОБА_2 від 05.01.2022, звернутої до відповідача та, відповідно до якої він просив виплатити індексацію грошового забезпечення, а також відповідь відповідача з приводу розгляду вказаної заяви.
		На виконання вищевказаної ухвали суду представником позивача 17.05.2023 надано документи та відповідні пояснення.
		Ухвлою суду від 18.05.2023 продовжено розгляд адміністративної справи за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до Луганського обласного територіалього центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. 
		18.05.2023 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, разом з довідкою № 91120 від 30.12.2020 та довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з грудня 2015 року по жовтень 2021 року.
		При цьому, довідку про проходження служби позивачем у відповідача, довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018, із зазначенням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 25.10.2021 із зазначенням базових місяців для розрахунку індексу споживчих цін та фіксованої суми індексації грошового забезпечення; контррозрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 в сумі 85927,84 грн, контррозрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4022,76 грн в сумі 176552,05 грн, відповідачем не надано.
		В обгрунтування відзиву на позвну заяву, відповідачем зазначено таке.
		Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. 
		Постановою №1013 Урядом фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року), з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. 
		Крім того, Постановою №1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема: підвищення грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року; для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.
		Відповідно до наведеного та згідно вимог Постанови №1013 і Порядку №1078, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. 
		Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку №1078. 
		Відповідно до вимог абзацу дев`ятого пункту 5 Порядку №1078 та Додатку 5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалося до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом грудня 2015 року - квітня 2017 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. 
		Тому з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачу за період з грудня 2015 року по квітень 2017 року відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 становить 0,00 грн щомісячно.
		Підсумовуючи вищевикладене вважає, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку Луганського обласного військового комісаріату (нині територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) стосовно позивача допущено не було.
		Відповідач зазначає, що у зв`язку з евакуацією та необхідністю знищення документації Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Луганської області, надати в повному обсязі відомості витребувані судом не має можливості. Грошове забезпечення позивачу за час військової служби в установі відповідача (у тому числі індексацію) було виплачено у відповідності до вимог чинного законодавства та підзаконних нормативних актів, в межах виділеного кошторису на відповідний бюджетний період, тому підстав для складання контррозрахунку немає.
		На підставі вищенаведеного, відповідач просить вдмовити у задоволенні позовних вимог.
		Згідно з частиною дев`ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
		Керуючись вищенаведеними положеннями КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення від 08 квітня 2016 року серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .
		Позивач у період з 24 жовтня 2014 року по 25 жовтня 2021 року проходив військову службу у другому відділі Старобільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та з 25 жовтня 2021 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, що підтверджено копіями, наявних в матеріалах справи короткострокового контракту від 23.10.2014, витягу з наказу начальника Старобільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Луганської області (по стройовій частині) від 25.10.2021 № 70, військового квитка від 27 травня 2001 року серії МО № 387971.
		Як вбачається з довідки відповідача від 19.01.2022 № ВФЗ-57/1 у період з 01.12.2015, зокрема, по 28.02.2018 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. 
		Також, з вищевказаної довідки відповідача вбачається, що індексація гршового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 позивачу також не нараховувалась та не виплачувалась, з 01.01.2019 по 25.10.2021 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення, а саме: січень 2019 року - 71,08 грн; лютий 2019 року - 71,08 грн; березень 2019 року - 134,47 грн; квітень 2019 року - 134,47 грн; травень 2019 року - 134,47 грн; червень 2019 року - 134,47 грн; липень 2019 року - 206,72 грн; серпень 2019 року - 206,72 грн; вересень 2019 року - 206,72 грн; жовтень 2019 року - 206,72 грн; листопад 2019 року - 206,72 грн; грудень 2019 року - 206,72 грн; січень 2020 року - 216,51 грн; лютий 2020 року - 216,51 грн; березень 2020 року - 216,51 грн; квітень 2020 року -216,51 грн; травень 2020 року - 216,51 грн; червень 2020 року - 216,51 грн; липень 2020 року - 216,51 грн; серпень 2020 року - 216,51 грн; вересень 2020 року - 216,51 грн; жовтень 2020 року - 216,51 грн; листопад 2020 року - 226,29 грн; грудень 2020 року - 226,29 грн; січень 2021 року - 233,81 грн; лютий 2021 року - 331,42 грн; березень 2021 року - 331,42 грн; квітень 2021 року -331,42 грн; травень 2021 року - 415,41 грн; червень 2021 року - 415,41 грн; липень 2021 року - 415,41 грн; серпень 2021 року - 540,03 грн; вересень 2021 року - 540,03 грн; жовтень 2021 року - 540,03 грн; загальна сума виплаченої індексації - 8632,43 грн.
		Довідкою відповідача від 16.05.2023 № 837-ф-203 підтверджено, шо у період з 01.12.2015, зокрема, по 28.02.2018 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
		Також, з вищевказаної довідки відповідача вбачається, що індексація гршового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 позивачу також не нараховувалась та не виплачувалась; з 01.12.2018 по 25.10.2021 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення, а саме: грудень 2018 року - 71,08 грн; січень 2019 року - 71,08 грн; лютий 2019 року - 134,47 грн; березень 2019 року - 134,47 грн; квітень 2019 року - 134,47 грн; травень 2019 року - 134,47 грн; червень 2019 року - 206,72 грн; липень 2019 року - 206,72 грн; серпень 2019 року - 206,72 грн; вересень 2019 року - 206,72 грн; жовтень 2019 року - 206,72 грн; листопад 2019 року - 206,72 грн; грудень 2019 року - 216,51 грн; січень 2020 року - 216,51 грн; лютий 2020 року - 216,51 грн; березень 2020 року - 216,51 грн; квітень 2020 року - 216,51 грн; травень 2020 року - 216,51 грн; червень 2020 року - 216,51 грн; липень 2020 року - 216,51 грн; серпень 2020 року - 216,51 грн; вересень 2020 року - 216,51 грн; жовтень 2020 року - 226,29 грн; листопад 2020 року - 226,29 грн; грудень 2020 року - 233,81 грн; січень 2021 року - 331,42 грн; лютий 2021 року - 331,42 грн; березень 2021 року - 331,42 грн; квітень 2021 року - 415,41 грн; травень 2021 року - 415,41 грн; червень 2021 року - 415,41 грн; липень 2021 року - 540,03 грн; серпень 2021 року - 540,03 грн; вересень 2021 року - 540,03 грн; жовтень 2021 року - 435,51 грн; загальна сума виплаченої індексації - 9067,94 грн.
		Отже, довідками відповідача підтверджується виплата різних розмірів загальної індексацї грошового забезпечення, а саме 8632,43 грн та 9067,94 грн. Тобто, вказані довідки містять протиріччя. 
		Позивач звернувся до військового комісару Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою від 24.12.2021, відповідно до якої просив нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2021, провести перерахунок індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 25.10.2021.
		У відповідь на вказану заяву Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом від 19.01.2022 № ВФЗ-57/2 повідомив позивача, що грошове забезпечення за час військової служби (у тому числі індексація), позивачу було виплачено у відповідності до вимог чинного законодавства та підзаконних нормативних актів, в межах виділеного кошторису на відповідний бюджетний період. Для здіснення будь-яких доплат підстав не виявлено. 
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі  Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Частиною третьою статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі  Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі  Закон № 1282-XII):
		індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
		індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
		поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
		Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року в розмірі 101 відсотка).
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
		За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі  Порядок № 1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Відповідно до вимог Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла з 25 липня 2007 року до 24 березня 2008 року):
		підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV (491-15) «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (абзаци перший - п`ятий пункту 1-1);
		індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби (абзаци перший, п`ятий пункту 2);
		індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, стипендії, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзаци перший, другий, п`ятий, шостий, сьомий пункту 4);
		у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку (абзаци перший, другий пункту 5).
		У період з 24 березня 2008 року до 21 червня 2012 року вищезазначені норми Порядку № 1078 у межах спірних правовідносин не зазнавали суттєвих змін.
		Відтак, з наведених положень Порядку № 1078 слідує, що правило події збільшення розміру мінімальної заробітної плати чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалося одночасно правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
		З 21 червня 2012 року до Порядку № 1078 внесено низку змін. Серед іншого:
		1) доповнено пункт 10-1 абзацами такого змісту:
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації стипендії здійснюється починаючи з місяця, в якому її призначено. У разі коли особа не отримувала стипендію або втратила право на її призначення, а в подальшому стипендія їй була знову або вперше призначена (за результатами наступного семестрового контролю, у зв`язку з переведенням на навчання за державним замовленням, появою підстав для призначення соціальної стипендії, поновленням на навчання тощо), обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця призначення стипендії.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.;
		2) доповнено Порядок пунктом 10-2 такого змісту:
		10-2. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації..
		З 13 лютого 2014 року до Порядку № 1078 знову внесено низку змін. Серед іншого:
		1) пункт 4 доповнено новим абзацом такого змісту «У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.»;
		2) доповнено абзац перший пункту 5 новим другим реченням такого змісту: У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків.;
		3) доповнено пункт 5 абзацами такого змісту:
		Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
		У разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється..
		Отже, з 21 червня 2012 року було введено у дію нове спеціальне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.
		Це правило застосовувалося до 01 грудня 2015 року та було скасоване на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
		З 01 грудня 2015 року пункт 5 Постанови № 1078 викладено в новій редакції.
		Зокрема, з 01 грудня 2015 року пунктом 5 Постанови № 1078 передбачено таке:
		у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
		обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
		якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
		у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий);
		до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
		Також з 01 грудня 2015 року пункт 10-2 Порядку № 1078 викладено у новій редакції, згідно з приписами якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Отже, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата (грошове забезпечення) зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
		Таким чином до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати (грошового забезпечення), а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
		На вказані особливості попереднього правового регулювання звертав увагу Верховний Суд у пункті 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, а також у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
		Відтак, для правильного визначення базового місяця для нарахування індексації за період з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2015 року необхідно встановити місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати (грошового забезпечення).
		Разом з тим, як слідує із запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» змін, у подальшому з 01 грудня 2015 року почали діяти єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
		Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст, а саме, це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Таке визначення означеного поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.
		Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати (грошового забезпечення) визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож, з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
		У цьому полягає одна з основних відмінностей понять «місяць підвищення доходу» і «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок будь-якої її постійної складової.
		Між тим, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
		Таким чином, ураховуючи наведені нормативні положення, слідує висновок, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, як військовослужбовця, з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.
		Початком відліку для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
		Аналіз приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
		У цьому зв`язку суд звертає увагу на те, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період 2008  2018 років таких постанов було дві.
		Зокрема, у період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		Починаючи від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися. Вони змінилися лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
		07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова набрала чинності з 01.01.2008. Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до цієї ж Постанови.
		Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
		Постанова № 1294 втратила чинність 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
		30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.
		Вказані обставини виключають можливість встановлення для позивача інших базових місяців, з якого починає обчислюватися індекс споживчих цін (базового місяця) для проведення подальшої індексації.
		Тож, з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
		У цьому зв`язку суд уважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, сформовану у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21 та багатьох інших стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
		З 01 січня 2016 року згідно з абзацом другим пункту 1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
		Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
		Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:
		- до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок будь-якої її постійної складової;
		- після 01 грудня 2015 року є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
		Отже, враховуючи те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації, а підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 (після набрання чинності Постановою № 1294) по 01.03.2018 (після втрати чинності Постановою № 1294), не відбувалося, то базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинен бути січень 2008 року, а після 01.03.2018 (після набрання чинності Постановою № 704) повинен бути березень 2018 року.
		Також суд зазначає, що згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
		Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
		Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
		Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
		Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає таке.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
		Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
		Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
		Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
		Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
		Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
		Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		Як уже зазначав суд вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
		Отже суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
		Відтак, доводи позивача щодо належності нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб є обгрунтованими та належать до задоволення.
		З приводу вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно в сумі 85927,84 грн, суд зазначає наступне.
		Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача, і суд не має повноважень здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
		Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
		Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
		визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно  «січень 2008 року»;
		зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно  «січень 2008 року», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Що стосується позовних вимог про стягнення з Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_2 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4022,76 грн за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно в сумі 176552,05 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018 (надалі - Постанова № 704), було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до пункту 4 Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу, зокрема значно підвищено посадові оклади.
		Отже, за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 для нарахування індексації грошового забезпечення базовим місцем слід вважати березень 2018 року з урахуванням правил визначення фіксованої суми індексації (різниці між попередньою сумою індексації і розміром підвищення доходу) згідно абзацу 4 пункту 5 Постанови № 1078.
		Суд звертає увагу на те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру посадового окладу, яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 та не залежить від зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення посадових окладів (в тому числі премії та додаткових видів грошового забезпечення таких як надбавки, підвищення, винагороди).
		У такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" та Постанови № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018.
		Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, у якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, та в подальшому - березень 2018 року, у зв`язку з набранням чинності Постановою № 704.
		Слід зазначити, що правові позиції щодо правозастосування норм Порядку № 1078 викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17) та враховуються судом з урахуванням специфіки спірних правовідносин.
		За таких обставин дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 з встановленням базового місяця іншого ніж березень 2018 року, порушують гарантії щодо грошового забезпечення військовослужбовця, відтак право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078.
		У даному випадку між сторонами існує спір з приводу правомірності невиплати відповідачем в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку №1078.
		Так, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (в редакції до 31.03.2021).
		У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (в редакції Постанови КМ № 278 від 31.03.2021).
		До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		З системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
		Матеріали справи не містять доказів на спростування відповідачем доводів позивача, наведених у позовній заяві щодо суми нарахованої індексації та розрахунку сум індексації, але невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку № 1078 та, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, підлягає захисту в судовому порядку з обранням такого способу захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, із урахуванням виплачених сум.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача конкретних сум, суд відмовляє у задоволенні таких вимог, враховуючи те, що визначення такої суми належить до компетенції відповідача. Суд зазначає, що саме на виконання цього рішення суду відповідач зобов`язаний виправити допущені ним порушення вимог Порядку № 1078 та перевірити наявність у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) за спірний період та у разі наявності у нього такого права, визначити її суму та здійснити виплату.
		Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
		За правилами частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		При чому, встановлення зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду.
		Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено аргументованих причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду. В даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю, тому клопотання позивача не підлягає до задоволення.
		Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 38, код ЄДРПОУ 07668758) про визнання протиправним дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково. 
		Визнати протиправною бездіяльність Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно  «січень 2008 року».
		Зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно  «січень 2008 року», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Визнати протиправною бездіяльність Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
		Зобов`язати Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суми індексації за період з 01.03.2018 по 25.10.2021 включно з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.
		У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя К.Є. Петросян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...