Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/1247/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 25.05.2023
Номер судового провадження: п/360/1260/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху після відкриття 
		 
		25 травня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1247/22 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Нагорного Євгенія Федоровича в інтересах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом адвоката Нагорного Євгенія Федоровича в інтересах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, з такими вимогами:
		визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
		зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі грн;
		відшкодувати позивачу витрати на надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 1000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка. Позивач набув статусу учасника бойових дій та отримав посвідчення учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій. Тож, позивач як учасник бойових дій, має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		У квітні 2021 року командуванням військової частини НОМЕР_1 були сформовані списки військовослужбовців  учасників бойових дій, які скеровані до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, серед яких був зазначений і позивач.
		У відповідності до цих списків 24 листопада 2021 року через фінансовий підрозділ військової частини НОМЕР_1 позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1491 грн., що підтверджується змістом листа командира військової частини НОМЕР_1 від 14 грудня 2021року №1689.
		Позивачу, як учаснику бойових дій відповідно до положень частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Закон №3551-XII в редакції від 25.12.1998 встановлено виплачувати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
		Така ж позиція підтримана Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа № 1-247/2018(3393/18) у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу , які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року становить 1769 гривень.
		Вдаючись до математичного розрахунку встановимо належний розмір щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня: 1769,00 грн помножене на 5 (кількість розмірів) отримуємо 8845,00 грн.
		Натомість, з квітня по 30 вересня 2020 року позивачу виплатили одноразову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1491,00 грн. Тобто, позивач недоотримав грошові кошти у розмірі 7354,00 грн, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду.
		Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку строщеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов`язано відповідача у строк до 02 березня 2022 року надати суду: інформацію про перебування позивача на обліку у відповідача як отримувача допомоги до 05 травня; інформацію про дату та суму виплаченої позивачу допомоги до 05 травня за 2021 рік, разом з документальним підтвердженням такої виплати та документами на підставі яких таку виплату здійснено. У разі не виплати допомоги до 05 травня за 2021 рік, надати письмові пояснення щодо підстав невиплати.
		З 24 лютого 2022 року тимчасово зупинено роботу Луганського окружного адміністративного суду до особового розпорядження голови Луганського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду від 24 лютого 2022 року № 8/С-од. З 02 травня 2022 року Луганський окружний адміністративний суд на період воєнного стану працює в дистанційному режимі.
		Ухвалою від 01 липня 2022 року повторно запропоновано відповідачу надати на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. Зобов`язано відповідача подати на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, у строк протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали такі докази: інформацію про перебування позивача на обліку у відповідача як отримувача допомоги до 05 травня; інформацію про дату та суму виплаченої позивачу допомоги до 05 травня за 2021 рік, разом з документальним підтвердженням такої виплати та документами на підставі яких таку виплату здійснено. У разі не виплати допомоги до 05 травня за 2021 рік, надати письмові пояснення щодо підстав невиплати.
		До теперішнього часу від відповідача до суду не надійшов відзив на позов та витребувані ухвалою суду докази.
		Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .
		Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
		Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.
		Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
		Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.
		Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
		За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
		Тобто, обов`язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
		Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі  Закон № 3551-XII) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
		У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі  Постанова № 325) постановлено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
		Постановою № 325 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).
		Так у відповідності до пункту 5 Порядку бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
		Пунктом 6 Порядку встановлено, що отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
		З огляду позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
		При цьому доказів, що саме управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком позивачем не надано.
		Також позивачем не надано доказів включення позивача установою, де він проходить службу, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, та подання такого переліку саме до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
		Саме по собі перебування позивача на обліку в органі соціального захисту населення не свідчить про допущення таким органом бездіяльності, оскільки порядок виплати грошової допомоги не пов`язує факт отримання такої виплати із перебуванням на обліку в органі соціального захисту населення особи, яка не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.
		Тобто з позовної заяви не вбачається наявності відповідного порушення відповідачем - управлінням соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на момент його звернення до суду.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
		Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
		Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву адвоката Нагорного Євгенія Федоровича в інтересах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
		Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: належних доказів на підтвердження здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області; належних доказів на підтвердження включення установою, де проходить службу позивач, до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги за 2021 рік, та подання такого переліку до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово  цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в 2021 році.
		Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена. 
		 
		СуддяК.Є. Петросян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...