Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21541/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 31.05.2023. Зареєстровано: 01.06.2023. Оприлюднено: 01.06.2023.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Номер судового провадження: К/990/17112/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		31 травня 2023 року 
		м. Київ
		справа №640/21541/19
		адміністративне провадження № К/990/17112/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
		перевіривши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 640/21541/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому, з урахуванням зміни, просив:
		- визнати бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві протиправною;
		- стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь матеріальну (майнову) шкоду в сумі 448 346,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, завдану тривалим невиконанням судових рішень, що підлягає стягненню шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
		- визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
		- стягнуто з Держави Україна в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 матеріальну (майнову) шкоду в сумі 46 701,79 грн;
		- стягнуто з Держави Україна в особі Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн;
		- в іншій частині адміністративного позову відмовлено.
		Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 640/21541/19 було повернуто особі, яка її подала.
		11 травня 2023 року до Суду повторно надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 640/21541/19.
		За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
		Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
		Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
		Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
		З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах щодо бездіяльності органу державної виконавчої служби.
		За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
		Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
		Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржник указує, що розгляд цієї справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та учасника справи, що подає касаційну скаргу, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах з урахуванням часового проміжку застосування норм законодавства, що в свою чергу призвело до безпідставного стягнення коштів.
		Суд критично оцінює такі доводи скаржника та зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
		Водночас скаржником вказаних вимог не дотримано, оскільки не систематизовано, який висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування конкретної норми права суперечить позиції Верховного Суду щодо застосування цієї норми, а також не обґрунтовано, що ця правова позиція Верховного Суду зберігає юридичну силу до спірних правовідносин, тобто має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин.
		Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їхнього застосування.
		Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
		З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
		Оскільки Судом прийнято рішення про відмову у відкритті провадження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження розгляду не підлягає.
		Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 640/21541/19
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                          О.В. Кашпур
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...