Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 366/3222/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2023.
Дата набрання законної сили: 17.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		17 травня 2023 року 
		 
		справа № 366/3222/21
		                                         
		провадження № 22-ц/824/3991/2023 
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		            судді-доповідача: Музичко С.Г.,
		            суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
		при секретарі: Яницькій О.Л.
		  
		учасники справи:
		позивач -   ОСОБА_1 
		відповідач - Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державне агентство України з управління зоною відчуження
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» - Шевчука Віктора Івановича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року, постановлене під головуванням судді Ткаченка Ю.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В листопаді 2021 року ОСОБА_1 , звернувся до суду позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами, Державного агентства України з управління зоною відчуження  про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Наказом № 15-ос від 08 лютого 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження його було призначено з 10 лютого 2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ», відповідно до Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 564.
		Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» № 55 о/с від 10 лютого 2021 року його було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ».
		Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 493-р про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» вирішено погодитися з пропозицією Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.
		Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_1 було призначено з 25 травня 2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, а Наказ № 15-ос від 08 лютого 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження «Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ», - визнано таким, що втратив чинність.
		Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» № 313 о/с від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 було призначено з 25 травня 2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ», а Наказ № 55 о/с від 10 лютого 2021 року - визнано таким, що втратив чинність.
		З 29 червня 2021 року по 20 липня 2021 року, ОСОБА_1 перебував у щорічні основній відпустці згідно наказу № 7/1-01. Під час перебування у відпустці, ОСОБА_1 було незаконно звільнено з роботи на підставі наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження № 92 - о/с від 12 липня 2021 року та згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
		12 липня 2021 року було винесено наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження № 95- о/с від 12 липня 2021 року про скасування наказу № 92 - о/с від 12 липня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 .
		3 21 липня 2021 року по 25 жовтня 2021 року позивач перебував на лікарняному на підставі лікарняних листів: серія АЛГ № 970852 від 21 липня 2021 року; серія АЛГ № 544250 від 09 серпня 2021 року; серія АДЯ № 295491 від 07 вересня 2021 року.
		27 жовтня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист з Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» від 04 жовтня 2021 року № 1-02.0/03/2267/21 про те, що на виконання наказу ДАЗВ від 16 вересня 2021 року №147 наказом по підприємству від 20 вересня 2021 року № 620 о/с, його з 16 вересня 2021 року звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЦППРВ» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України. Накази не додано до даного листа.
		Згідно наказу Державного агентства України управління зоною відчуження № 147- ос від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
		На виконання наказу ДАЗВ № 147-ос від 16 вересня 2021 року було винесено наказ ДСП «ЦППРВ» № 620 о/с від 20 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЦППРВ» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
		Позивач вважає, що його звільнено незаконно, оскільки згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України «Підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
		У наказі ДСП «ЦППРВ» № 313 о/с від 25 травня 2021 року не вказано строк на який призначено виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» ОСОБА_1 .
		Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження було призначено з 25 травня 2021 року виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» Артимюка Олександра Олександровича до призначення керівника в установленому законодавством порядку, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 493-р «Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» та Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки».
		В наказі Державного агентства України з управління зоною відчуження № 52-ос від 25 травня 2021 року зазначено, що ОСОБА_1 призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» до призначення керівника в установленому законодавством порядку.
		Вказує про те, що не було проведено конкурсний відбір керівника ДСП «ЦППРВ» та не призначено керівника ДСП «ЦППРВ» в установленому порядку, тому не настала подія, зазначена в наказі Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження, до настання якої ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
		Позивач вважає, що його було незаконно звільнено в період його тимчасової непрацездатності, що суперечить положенням статті 40 КЗпП України, а тому з урахування уточнених позовних вимог позивач просить суд скасувати Накази відповідачів щодо його звільнення; поновити його на роботі; стягнути з Відповідача 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі по 100 000 тисяч гривень з кожного, судовий збір та витрати на правову допомогу.
		Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року позов  ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
		Скасовано наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження № 147-ос від 16 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
		Скасовано наказ Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» № 620 о/с від 20 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЦППРВ» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП.
		Поновлено ОСОБА_1   на роботі на посаді виконуючого обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» в державному спеціалізованому підприємстві «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» .
		Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»  на користь  ОСОБА_1   середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі, обрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, який на день пред`явлення даного позову становить 1 592 469 грн.  без врахування сум податків та зборів.
		Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»  на користь  ОСОБА_1   моральну шкоду в розмірі 25 000  грн. 00 коп.
		Стягнуто з Державного агентства України з управління зоною відчуження  моральну шкоду у розмірі 25 000  грн. 00 коп. на користь  ОСОБА_1 .
		Здійснено розподіл судових витрат.
		В поданій апеляційній скарзі представник Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на час видачі наказу про призначення позивача на посаду, розпорядження КМУ про погодження призначення не було. Вказує, що позивачу було відомо про тимчасове виконання ним обов`язків генерального директора, а саме до призначення керівника. Призначення 17.09.2021 року нового виконуючого обов`язки генерального директора є підставою для звільнення позивача, яке відбулось 16.09.2021 року. Апелянт вважає, що факт звільнення позивача під час лікарняного не є підставою для його поновлення на роботі, що підтверджується практикою Верховного Суду. 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник Державного агентства України з управління зоною відчуження просить рішення суду скасувати.
		Вказує, що призначення в.о. за вакантною посадою є видом строкового договору, строк якого закінчується після призначення особи безстроково чи за контрактом. Надавши згоду на призначення в.о. директора ДСП «ЦППРВ» до призначення керівника цього підприємства у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення керівника підприємства. Звільнення позивача відбулось на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, тобто не є звільненням за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі.  Звільнення позивача  у день перебування його на лікарняному муже бути усунено шляхом зміни дати звільнення.
		Вважає відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди. 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що для вирішення питання про законність звільнення позивача за п. 2 с. 36 КЗпП України необхідним є встановити чи настала подія, з якою пов`язується закінчення трудового договору позивача, а саме: призначення керівника ДСП «ЦППРВ» у встановленому законом порядку. Вважає, що відсутність у штатному розписі посади «виконуючий обов`язки генерального директора» не є безумовною підставою, яка надає право на звільнення позивача за будь-яких умов. Зазначає, що звільнення позивача є незаконним, оскільки не настала подія з якою пов`язано звільнення ОСОБА_1 та станом на момент звільнення позивача нового керівника призначено не було. Вказує, що призначення виконуючого обов`язки повинно відбуватись за  погодженням Кабінетом Міністрів України, однак таку процедуру при призначенні нового виконуючого обов`язки дотримано не було. 
		В судовому засіданні представники Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
		В судовому засіданні представник Державного агентства України з управління зоною відчуження апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
		В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що  подія, зазначена в наказі Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження, до настання якої ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», не настала. Крім того,  вказував, що  ОСОБА_1 був незаконно звільнений в період його тимчасової непрацездатності, що суперечить положенням статті 40 КЗпП України.
		Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що Наказом №15-ос від 08 лютого 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_1 з 10 лютого 2021 року було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ», відповідно до Положення про Державне агенство України з управління зоною відчуження, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 564 (а.с. 16 том 1).
		Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» № 55 о/с від 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 з 10 лютого 2021 року було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» (а.с. 15 том 1).
		Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року №493-р про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», вирішено погодитися з пропозицією Міністра захисту довкілля та природних ресурсів (а.с. 17 том 1).
		Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_1 з 25 травня 2021 року було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» до призначення керівника в установленому законодавством порядку, а Наказ № 15-ос від 08 лютого 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження «Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» визнано таким, що втратив чинність (а.с. 19-20 том 1).
		Наказом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» № 313 о/с від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 з 25 травня 2021 року було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ», а Наказ № 55 о/с від 10 лютого 2021 року визнано таким, що втратив чинність (а.с. 21 том 1).
		З 29 червня 2021 року по 20 липня 2021 року, ОСОБА_1 перебував у щорічні основній відпустці згідно наказу № 7/1-01 (а.с. 22 том 1).
		Під час перебування у відпустці, ОСОБА_1 був звільнений з роботи, на підставі наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження № 92 - о/с від 12 липня 2021 року та згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України /а.с. 35 том 1/.
		12 липня 2021 року винесено наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження № 95- о/с від 12 липня 2021 року про скасування наказу № 92 - о/с від 12 липня 2021 року, про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 36 том 1).
		3 21 липня 2021 року по 25 жовтня 2021 року позивач перебував на лікарняному на підставі лікарняних листів: серія АЛГ № 970852 від 21 липня 2021 року; серія АЛГ № 544250 від 09 серпня 2021 року; серія АДЯ № 295491 від 07 вересня 2021 року (а.с. 29, 30, 31 том 1).
		Згідно наказу Державного агентства України управління зоною відчуження № 147- ос від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 25 том 1).
		На виконання наказу ДАЗВ № 147-ос від 16 вересня 2021 року було винесено наказ ДСП «ЦППРВ» № 620 о/с від 20 вересня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЦППРВ» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України (а.с. 24 том 1).
		27 жовтня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист з Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» від 04 жовтня 2021 року № 1-02.0/03/2267/21 про те, що на виконання наказу ДАЗВ від 16 вересня 2021 року №147 наказом по підприємству від 20 вересня 2021 року № 620 о/с його з 16 вересня 2021 року звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЦППРВ» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.  (а.с. 26-28 том 1).
		17 листопада 2021 року, виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» ОСОБА_2 було виготовлено та направлено відповідь на адвокатський запит адвокату Ярошенко О.М. за № 1- 13/03/2748/21 від 17.11.21 року, а також додано засвідчені копії наказів: № 55 о/с ДСП «ЦППРВ» від 10 лютого 2021 року; № 313 о/с ДСП «ЦППРВ» від 25 травня 2021 року; № 620 о/с ДСП «ЦППРВ» від 20 вересня 2021 року; ДСП «ЦППРВ» № 7/1-01 про надання відпустки ОСОБА_1 з 29 червня 2021 року по 20 липня 2021 року, довідку про заробітну плату нараховану ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року по 20 липня 2021 року (а.с. 32-34 том 1).
		25 листопада 2021 року адвокат Ярошенко О.М. отримала відповідь на адвокатський запит простим листом за підписом т.в.о. голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Крамаренка Євгена, а також засвідчені копії наказів: № 15 о/с від 08.02.21 року; № 52 о/с від 25.05.21 року; № 147 о/с від 16.09.21 року.
		Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
		Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.
		Вимогами пункту 2 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
		Наказом № 52-ос від 25 травня 2021 року Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_1 з 25 травня 2021 року  призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДСП «ЦППРВ» до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку.
		Тимчасове виконання обов`язків керівника юридичної особи, ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого в.о. визначається у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно до посадового окладу, який передбачений локальними актами.
		Призначення в.о. за вакантною посадою є видом строкового трудового договору, строк якого закінчуються після призначення особи безстроково чи за контрактом.
		Трудові відносини, які виникли між виконуючим обов`язків директора Підприємства та власником або уповноваженим ним органом, не можуть бути встановлені на невизначений термін, так як посада виконуючого обов`язки директора є тимчасовою і припинення таких трудових відносин закон пов`язує з часом призначення керівника Підприємства у встановленому законодавством порядку.
		 Отже, між позивачем та ДСП «ЦППРВ» було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління. Позивач погодився із строковим трудовим договором. Надавши згоду на призначення в.о. директора товариства до призначення керівника цього підприємства у встановленому законодавством порядку, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово до вирішення питання призначення керівника підприємства, а відтак може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством.
		Керівник - посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу службовців і здійснює внутрішньоорганізаційне управління ним. Розрізняють керівників: лінійних - здійснюють комплексне управління об`єктом у цілому та всіма його підрозділами, функціональних - керують всередині організаційних структур виконанням певних функцій управління або елементами цих функцій.
		Таким чином, керівник це загальне поняття, яке вказує на особу що має функції управління.
		Індивідуально визначені посади підприємства як то «виконуючий обов`язки директора підприємства» та «директор (генеральний директор) підприємства»  підпадають під загальне поняття «керівник підприємства».
		Враховуючи, що виконуючий обов`язки директора підприємства є керівником цього підприємства у загальному розумінні, а відтак при призначенні нового виконуючого обов`язки директора настала відповідна подія, з якою пов`язано припинення строкового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ДСП «ЦППРВ».
		Відтак наявні підстави звільнення позивача за приписами пункту 2 частини статті 36 КЗпП України.
		Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20).
		Посилання позивача на те, що призначення нового виконуючого обов`язки керівника підприємства відбулось без погодження його призначення Кабінетом Міністрів України, що суперечить Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ № 777 від 03.09.2008 року (Порядок № 777), а відтак не настала подія, до настання якої ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки, судом не приймаються. Обставини щодо призначення нового виконуючого обов`язки керівника підприємства не є предметом розгляду даної справи. Наказ про призначення  не оспорювався та в установленому порядку недійсним не визнавався, а відтак, враховуючи презумпцію правомірності правочину, є чинним. 
		Судом  першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що не настали подія та підстава для закінчення строкового трудового договору з позивачем. 
		Щодо посилання позивача на те, що звільнення відбулось в період його непрацездатності, що суперечить положенням ст. 40 КЗпП колегія суддів зазначає наступне. 
		 Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. 
		Позивач звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, відповідно до вимог законодавства,  а тому відсутні підстави для його поновлення.
		Порушення прав позивача, а саме звільнення його у день перебування на лікарняному може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності за наявності підстав для звільнення.
		Відповідно до копії листка непрацездатності від 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 визначено стати до роботи 08 грудня 2021 року (а.с.81 т.1).
		Отже, ОСОБА_1 слід вважати звільненим 08 грудня 2021 року, що є першим днем після закінчення періоду непрацездатності.
		Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Водночас позивачем не заявлялись вимоги щодо зміни дати звільнення в наказі, а тому такі вимоги розглянуті бути не можуть. 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування наказів про звільнення позивача із посади та поновлення його на роботі. 
		Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від вимоги про скасування наказів та поновлення на роботі, а тому задоволенню також не підлягають.
		Судом першої інстанції не  в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає  скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.
		Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В  :
		 
		Апеляційну скаргу представника Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» - Шевчука Віктора Івановича задовольнити.
		Рішення Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року  скасувати.
		Постановити нове рішення наступного змісту.
		 У задоволенні позову  ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		Суддя-доповідач  
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...