Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1522/16226/12 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: 4-с/522/45/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №1522/16226/12
		Провадження 4-с/522/45/23
		 
		УХВАЛА
		12 червня 2023 року                             м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси 
		у складі: судді Бондаря В.Я.,
		за участі секретаря судового засідання Волошина А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Щербакова Юрія Сергійовича, за участі боржника: ОСОБА_1 , 
		ВСТАНОВИВ:
		АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулася до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. щодо винесення повідомлення від 30.03.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, просить скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30.03.2023 та зобов`язати приватного виконавця прийняти виконавчий лист №1522/16226/12 до виконання. 
		Скаргу мотивовано тим, що виконавчий лист без виконання було повернуто оскільки він виданий російською мовою. Однак виконавчий документ пред`являвся до виконання 23.12.2015, 21.06.2016, 21.09.2016, 20.11.2017, 18.01.2018, 16.02.2018 і ніхто не повертав у зв`язку з тим, що він складений російською мовою. Приватний виконавець посилається на нормативні акти, які прийнятті після ухвалення вироку. Виконавчий лист містить необхідні реквізити та відповідає вимогам виконавчого документу, тому мав бути прийнятий до виконання.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2023 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.05.2023.
		До суду 26.04.2023 надійшли заперечення на скаргу від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., згідно яких заперечує проти скарги, адже вирок Приморського районного суду м Одеси від 28.09.2012 винесений з порушенням чинного законодавства, оскільки станом на час винесення вироку ст.29 КПК передбачала здійснення кримінального провадження державною мовою. Виконавчий лист видано 06.04.2015, і ст. 29 КПК продовжувала діяти, тому він також не відповідає вимогам законодавства. 
		До суду 03.05.2023 надійшли письмові пояснення на заперечення від представника АТ «Ощадбанк», згідно яких вказує, що на час ухвалення вироку російська мова була регіональною та нею здійснювалося судочинство відповідно до Закону України «Про засади державної мовної політики».
		Розгляд справи у судовому засіданні 10.05.2023 було відкладено на 30.05.2023.
		До суду 29.05.2023 надійшли уточнення скарги, згідно яких просить визнати рішення приватного виконавця щодо винесення повідомлення від 30.03.2023 протиправними (в первинній редакції були дії, а не рішення).
		У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 30.05.2023 розгляд справи було відкладено на 12.06.2023.
		У судове засідання 12.06.2023 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.
		Стаття 447 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість скарги, з огляду на наступне.
		Відповідно дост.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
		Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		Судом встановлено, що 28 вересня 2012 року Приморським районним судом м. Одеси винесено вирок у справі №1522/16226/12, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» матеріальний збиток у сумі 26127823, 541 грн, вирішено питання про стягнення судових витрат. 
		На підставі вищевказаного вироку Приморським районним судом м. Одеси 06 квітня 2015 року видано виконавчий лист, який неодноразово пред`являвся до виконання.
		Виконавчий лист, який перебував на виконанні у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України було повернуто постановою від 21.06.2016 (ВП №49719882), у зв`язку з відсутністю майна та відкритих рахунків на які можливо звернути стягнення. Також виконавчий лист повертався постановою від 20.11.2017 (ВП №52275857), постановою від 04.11.2022 (ВП №55819503).
		27.03.2023 АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Щербакова Ю.С. з заявою про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа №1522/16226/12 від 06.04.2015.
		30.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, адже виконавчий документ складено російською мовою всупереч вимогам ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як держаної», Правил організації діловодства архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.05.2015 та позиції Конституційного Суду України викладеної у рішення №10-р/2019 від 16.07.2019.
		Кримінальний процесуальний кодекс України прийнятий 13 квітня 2012 року, відповідно до п.1 Прикінцевих положень набрав чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім певних винятків.
		На сайті Верховної ради міститься позначка про набрання кодексом чинності 19.11.2012 (розділ картка документа, історія документа та редакції).
		Як вказувалося вище вирок на підставі якого видано виконавчий лист винесено 28.09.2012, тобто за правилами Кримінального процесуального кодексу, прийнятого 28.12.1960 року.
		Згідно ст. 19 КПК (в редакції від 12.08.2012 чинній на час винесення вироку) мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України "Про засади державної мовної політики".
		Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (в редакції від 03.07.2012 чинній на час винесення вироку) судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
		Одеська міська рада 13.08.2012 року прийняла №2419-VI «Про реалізацію положень Закону України «Про основи державної мовної політики» в місті Одеса», згідно якого російську мову визнано регіональною для міста Одеси.
		Тому, станом на 28.09.2012 (дата постановлення вироку) складення судових документів російською мовою в м. Одесі допускалося.
		Наразі можливість чи необхідність перекладу судових рішень складених в ті часи не передбачена нормативно-правовими актами. 
		Тому, вирок та складений на якого виконання виконавчий лист відповідають вимогам чинного на той час законодавства.
		Таким чином, повернення виконавчого листа складеного відповідно до вимог чинного на час прийняття відповідного судового рішення, без прийняття до виконання порушує права стягувача та унеможливлює виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
		За змістом ст. 129, 129-1 Конституції України, та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
		Крім того, вимоги до виконавчого документа закріплені ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у виконавчому документі зазначаються:
		1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
		2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
		3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
		4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
		реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
		5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
		6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
		7) строк пред`явлення рішення до виконання.
		У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
		Беззаперечно, наразі, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. 
		Втім, серед вимог до виконавчого документа, наведених вище, відсутня пряма вказівка на складення виконавчого документа державною мовою, так само як і відсутня така підстава для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
		Крім того, варто відзначити, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» прийнятий 25.04.2019, набрав чинності 16.07.2019.
		Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015, набрали чинності 10.07.2015.
		Рішення Конституційного Суду України №10-р/2019 прийнято 16.07.2019.
		Таким чином, всі нормативно-правові акти на які посилається приватний виконавець Щербаков Ю.С. прийняті після постановлення вироку та видачу виконавчого листа, в той час як закон зворотної дії в часі немає. 
		Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Крім того, суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національніправові системиДоговірних державдопускали, щоб остаточніта обов`язковісудові рішеннязалишалися безвиконання на шкоду однійзі сторін. Ефективний доступі до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
		Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).
		Отже, повертаючи виконавчий лист №1522/16226/12 без прийняття до виконання, приватний виконавець не врахував, що виконавчий лист відповідає вимогам законодавства, яке було чинне на час ухвалення вироку та складення виконавчого листа, тому допустив порушення прав стягувача, адже рішення про стягнення на користь АТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів з ОСОБА_1 до сих пір залишається не виконаним. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» є обґрунтованою та підлягає задоволенню. 
		На підставі ст.ст. 261, 450, 451 ЦПК України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		   Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Щербакова Юрія Сергійовича, за участі боржника: ОСОБА_1  задовольнити. 
		Визнати неправомірним рішення приватного виконавця виконавчого округу Щербакова Юрія Сергійовича щодо винесення повідомлення від 30 березня 2023 року про повернення виконавчого документу №1522/16226/12 стягувачу без прийняття до виконання та скасувати такеповідомлення. 
		Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича прийняти до виконання виконавчий лист №1522/16226/12, виданий 06 квітня 2015 року Приморським районним судом м. Одеси.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
		Повний текст ухвали суду складено 14 червня 2023 року.
		 
		Суддя                                 В.Я.Бондар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...