Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/381/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 18.09.2023 (частково)
Результат оскарження 07.12.2023 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій частково і передано частково справу на новий розгляд
Номер судового провадження: п/360/408/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		15 червня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/381/23
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17 квітня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення 4190,55 грн в місяць у загальній сумі 91516,20 грн за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
		В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 19.03.2017 по 26.12.2019 проходила військову службу у відповідача.
		Відповідно до наказу від 26.12.2019 №379 позивача з 26.12.2019 звільнено зі служби.
		При звільненні позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.
		Позивач 13.06.2021 звернувся з заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі.
		Відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача.
		Тому позивач звернувся до суду для вирішення спору.
		25.01.2022 відповідачем на виконання рішення суду від 17.12.2021 у справі №360/5375/21 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2017 до 28.02.2018.
		Проте за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% у сумі 1966,31 грн. 
		При розгляді справ № 360/5375/21 питання правильності обрахунку індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в період з 01.03.2018 по 26.12.2019 розмір підвищення грошового доходу позивача внаслідок підвищення посадових окладів судом не досліджувалось, дане питання визнано передчасним оскільки відповідачем ще не було нараховано індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
		Вважає бездіяльність відповідача протиправною.
		Ухвалою суду від 19.04.2023 позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
		Ухвалою суду від 29.05.2023 повторно зобов`язано відповідача надати докази.
		07.06.2023 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог.
		З посиланням на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 вказує, що для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Порядок № 1078 не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Індексація позивачу виплачувалась разом з грошовим забезпеченням у повному обсязі.
		На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Інших заяв по суті справи сторонами не надано.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд дійшов такого.
		ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 19.03.2017 по 26.12.2019, що не заперечується сторонами.
		Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.12.2019 № 379 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.12.2019.
		Згідно з довідкою № 1360 від 30.11.2021 про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з 19.03.2017 по 26.12.2019 (у межах предмету позову) позивачу нараховано та виплачено індексацію за березень  листопад 2018 року  0,00 грн, за грудень 2018 року  лютий 2019 року  71,08 грн, за березень  червень 2019 року  134,47 грн, за липень  листопад 2019 року  206,72 грн, за грудень 2019 року  181,58 грн.
		Відповідно до довідки від 08.12.2021 № 1431/ФЕС розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 року складало 7554,85 грн, з яких: посадовий оклад 530,00 грн, оклад за військовим званням 35,00 грн, надбавка за вислугу років 28,25 грн, надбавка за виконання особливо важливих справ 296,63 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 2833,07 грн, премія 3831,90 грн.
		Відповідно до довідки від 01.06.2023 № 1/575 оклад позивача за спірний період становив: за березень 2018 року  січень 2019 року  2730,00 грн, за лютий 2019 року  2694,64 грн, з березня 2019 року  2640,00 грн. Разом з цим грошове забезпечення за березень 2018 року складало 7827,45 грн: посадовий оклад 2730,00 грн, оклад за військове звання 600,00 грн, надбавка за вислугу років 832,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 416,25 грн, премія 3248,70 грн.
		Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення у спірний період, позивач звернулась до суду для захисту своїх прав.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Військова служба за правовим регулюванням частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		За змістом статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII).
		При цьому, Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III).
		Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
		Відповідно до статті 1 Закону №1282-XIIіндексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
		У частині п`ятій статті 2 Закону № 1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XIIіндексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Згідно з частинами першою та другоюстатті 5 Закону №1282-XIIпідприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
		Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
		Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
		З метою реалізації цих положень Закону України №1282-XIIКабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Пункт 1-1 Порядку № 1078 за змістом відповідає приписам статей3,4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи умови при яких проводиться індексація.
		Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
		Абзаци 2 та 4 пункту 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
		Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
		Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі  КМУ, Уряд) від 09.12.2015 № 1013.
		Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Цей же абзац з 15.03.2018 дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.02.2021 діяв у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Пункт 10-2 Порядку № 1078 у редакції на підставі постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Цей же абзац діяв з 02.04.2021 у редакції постанови КМУ від 31.03.2021 № 278 і встановлював, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.
		У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078).
		Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у них виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
		У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Аналогічна правова позиція висловлена й Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17.
		Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
		Крім того суд зазначає, що звільнення особи зі служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
		Аналогічного змісту викладена позиція у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17 та від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 20.11.2019 у справі № 620/1342/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17.
		Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою в повному обсязі відповідачем на користь позивача (військовослужбовця) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.12.2019 із застосуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку № 1078 та наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу з 01.03.2018 суми так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення.
		Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
		Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19).
		Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16а).
		Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
		09.12.2015 Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
		Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078.
		Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
		Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
		Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
		Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка запроваджена з 01.12.2015.
		Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
		У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
		Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
		Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
		Починаючи з 01.12.2015 для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку вона займала.
		Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
		Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
		У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальнийзакон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
		Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
		Згідно інформації Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
		З матеріалів справи встановлено, що відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%; індексація грошового забезпечення позивача за грудень 2018 року виплачена в розмірі 71,08 грн; за січень - грудень 2019 року позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення в складі грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
		Відповідачем не надано відомостей про застосування базового місяця при розрахунку розміру індексації за спірний період.
		Водночас щодо «фіксованої» величини суми індексації, суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
		Цей термін був вказаний у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526 з наведеними прикладами обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої величини суми індексації не згадується.
		З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
		Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
		Щодо визначення «базового місяця» або «місяця підвищення доходу», суд зазначає.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів військовослужбовців.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
		З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
		Суд акцентує увагу на тому, що абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 підлягають застосуванню до позивача, оскільки зміни щодо індексації - різниці внесені Постановою КМУ № 141 від 28.02.2018 набрала законної сили 15.03.2018, тобто після введення в дію (01.03.2018) постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то норми свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункт 5 Порядку № 1078).
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		Як зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21.
		Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
		Оскільки березень 2018 року є «місяцем підвищення доходу» (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
		Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103 % до листопада 2018 року.
		У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.
		З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7 %, то у наступному місяці і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
		Однак слід звернути увагу на положення абзаців 4-5 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		Так, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
		З матеріалів справи встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 7554,85 грн, з яких: посадовий оклад 530,00 грн, оклад за військовим званням 35,00 грн, надбавка за вислугу років 28,25 грн, надбавка за виконання особливо важливих справ 296,63 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 2833,07 грн, премія 3831,90 грн, а за березень 2018 року склав 7827,45 грн: посадовий оклад 2730,00 грн, оклад за військове звання 600,00 грн, надбавка за вислугу років 832,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 416,25 грн, премія 3248,70 грн.
		З наведеного дохід позивача з березня 2018 року збільшено на 272,60 грн (7827,45 грн - 7554,85 грн).
		У березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1762,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»).
		За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
		При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
		ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
		ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
		ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
		ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
		При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
		За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року до березня 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
		У березні 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
		Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
		1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
		Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме:
		4463,15 грн - 272,60 грн = 4190,55 грн.
		Так, єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, яка належить позивачу до виплати із застосуванням базового місяця "січень 2008 року" за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16, де зазначено, що фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації".
		За наведеного, відповідачем, всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, починаючи з 01.03.2018 не виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення.
		Відповідачем на спростування встановлених судом обставин доказів не надано.
		Відомості, зазначені в довідці № 1360 від 30.11.2021 про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з 19.03.2017 по 26.12.2019, вказують на факт виплати позивачу «поточної» індексації, а не індексації  різниці.
		Тобто, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 та не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації у спірний період, що свідчить про протиправну бездіяльність.
		З урахуванням приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.
		Зважаючи, що відповідачем в період з 01.03.2018 до 26.12.2019 виплата фіксованої суми індексації не здійснювалась, суд дійшов висновку, що в цьому періоді нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснені відповідачем без врахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
		Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справахБеєлер проти Італії[ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява№ 33202/96, п. 120, ECHR 2000,Онер`їлдіз проти Туреччини[ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови(Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, іМоскаль проти Польщі(Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справахЛелас проти Хорватії(Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, іТошкуце та інші проти Румунії(Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у Конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії(рішення від 17.07.2008), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
		Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «березень 2018 року» за період з 01.03.2018 до 26.12.2019, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «березень 2018 року» за період з 01.08.2018 до 26.12.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
		Стосовно позовних вимог в частині виплати відповідачем щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у сумі 4190,55 грн в місяць, у загальній сумі 91516,20 грн за період з 01.03.2018 до 26.12.2019, суд зазначає, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
		У зв`язку з викладеним у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
		Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, що стосуються компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (з недонарахованої та недоплаченої суми індексації грошового забезпечення), суд зазначає таке.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі  Порядок № 44).
		Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
		Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"
		Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
		Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		Таким чином, після набрання рішенням у даній справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається безумовний обов`язок виконати рішення суду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16
		Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.
		У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання.
		Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
		Тобто, у суду наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов`язок у відповідача виникає одночасно з виплатою спірної індексації як складової грошового забезпечення, тобто у майбутньому.
		З огляду на наведене відповідні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити частково.
		Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 241-246, 250, 255, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання противоправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «березень 2018 року» за період з 01.03.2018 до 26.12.2019, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «березень 2018 року» за період з 01.08.2018 до 26.12.2019 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя Т.В. Смішлива

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...