Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/21276/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: 854/5487/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		------------------------
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		14 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/21276/21
		Головуючий І інстанції: Корой С.М.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
		суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., 
		за участю секретаря - Голобородько Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 26.01.2022р.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
		В С Т А Н О В И В:
		05.11.2021р. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі - 170000 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 08.07.2022р. було винесено постанову про накладення штрафу за порушення вимог п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», яка в цей же день направлена листом на адресу відповідача та отримана ним - 27.02.2022р. Однак, оскільки ФОП ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.6 ст.44 зазначеного Закону добровільно не сплатила суму штрафу (в розмірі - 170000 грн.) у 15-денний строк з дня отримання постанови, то, відповідно, остання підлягає стягненню у судовому порядку.
		Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (ухваленим в порядку письмового провадження) позов ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області - задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі - 170000 грн.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 30.08.2022р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин цієї справи, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2022р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		08.09.2022р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
		Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
		Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		14.10.2022р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
		21.11.2022р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника відповідача - адвоката Славінського В.А. про зупинення провадження у справі, яка мотивована об`єктивною неможливістю розгляду даної справи №420/21276/21 до винесення судового рішення у іншій справі №420/6342/18, які нерозривно пов`язані між собою.
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022р. вказану заяву представника позивача - адвоката Славінського В.А. - задоволено, а апеляційне провадження у справі №420/21276/21 - зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/15945/22.
		03.04.2023р. позивачем було подано клопотання про поновлення провадження у даній справі.
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023р. клопотання позивача про поновлення апеляційного провадження у справі №420/21276/21 - залишено без задоволення.
		Станом на момент подання позивачем клопотання вперше, судове рішення від 27.02.2023р. у справі №420/15945/22 ще не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, а тому законні підстави для поновлення провадження у даній справі на той час були відсутні.
		30.05.2023р. позивачем повторно подано клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №420/15945/22.
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023р. провадження у справі за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 - поновлено. Справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.06.2023р.
		У судове засідання суду апеляційної інстанції уповноважені представники учасників справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення. Водночас, у матеріалах даної справи міститься клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області в порядку письмового провадження.
		У зв`язку із неявкою учасників процесу, справа розглянута у відкритому судовому засіданні без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.  
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
		Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарги відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 
		Відповідач - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрована як суб`єкт господарювання 07.06.2019р. та за інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює діяльність за кодом КВЕД: 46.42 «оптова торгівля одягом і взуттям» (основний) та 46.90 «неспеціалізована оптова торгівля».
		В період з 29.06.2021р. по 02.07.2021р., на підставі наказу від 28.05.2021р. №1278 та направлення від 28.05.2021р. №1171, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 , предметом якої визначено характеристики продукції (взуття), за місцем розміщення: АДРЕСА_1 .
		За наслідками вказаної перевірки, фахівцями ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт перевірки характеристик продукції від 02.07.2021р. №1362, в якому встановлено, що під час проведення позапланової перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду у ФОП ОСОБА_1 , суб`єктом господарювання було створено перешкоду виконанню законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки шляхом: ненадання їм передбаченої законодавством інформації та документації щодо зазначеної продукції, за що передбачена відповідальність у відповідності до п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукції» та ст.188-37 КУпАП. 
		В термін, зазначений в направленні на перевірку від 28.05.2021р. №1171, з 29.06.2021р. по 02.07.2021р. відповідач (уповноважена особа) не з`явились та жодної документації щодо зазначеної продукції не надали.
		02.07.2021р. посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено протокол №15 про виявлені порушення вимог Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції»
		За наслідками розгляду акту перевірки характеристик продукції від 02.07.2021р. №1362 та протоколу від 02.07.2021р. №15, з огляду на порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме створення перешкод шляхом невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 08.07.2021р. винесено постанову про накладення штрафну №33, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафну санкцію у розмірі 10000 неподаткових мінімумів доходів громадян - 170000 грн.
		Копію даної постанови отримано відповідачем 27.07.2021р.
		Оскільки відповідачем у встановлені законодавством строки визначену постановою від 08.07.2021р. №33 суму штрафу не сплачено, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції, враховуючи те, що відповідачка добровільно суму штрафу у розмірі 170000 грн. не сплатила, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_1 вказаної суми у судовому порядку.
		Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, з урахуванням положень п.4 ст.78 КАС України, цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
		Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010р. №2735-VI.
		За визначенням, наведеним у ст.1 цього Закону, державним ринковим наглядом є діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.
		Орган державного ринкового нагляду - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.
		Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, та можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів (ч.ч.1,2 ст.10 Закону №2735-VI).
		Згідно з ч.5 ст.10 Закону №2735-VI, повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
		Пунктами 4, 11 ч.1 ст.11 Закону №2735-VI передбачено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) та вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
		Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону, заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
		Згідно з п. «б» п.2 ч.1 ст.24 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, позапланові у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
		У випадках, зазначених у пп. «б» п.2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій або бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам (абз.8 ч.1 ст.22 Закону №2735-VI).
		Відповідно до п.п.8 п.4 «Положення про ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області» (затв. наказом Держпродспоживслужби від 14.09.2017р. №854), Управління, відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, проводить перевірки характеристик продукції.
		Так, Законом №2735-IV передбачено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст.23 цього Закону.
		Як передбачено ч.ч.3-6 ст.23 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. 
		Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. 
		Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. 
		При цьому, під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
		У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
		Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
		Перевірки характеристик продукції проводяться: 
		1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 
		2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 
		3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 
		4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 
		5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
		Частиною 1 ст.34 Закону №2735-VI регламентовано, що з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
		Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання (ч.6 ст.34 Закону №2735-VI).
		Згідно з ч.8 ст.34 Закону №2735-VI, у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
		До суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим же Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.6 ч.4 ст.44 Закону №2735-VI).
		За змістом ч.ч.5-7 ст.44 Закону №2735-VI, адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
		Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом.
		Справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст.44 цього Закону, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
		Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
		Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою-підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
		Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
		Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
		Відповідно до ч.6 ст.44 Закону №2735-VI, суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. 
		У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
		Разом із тим, суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
		Сплата штрафу не звільняє суб`єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам) продукції.
		Судом першої інстанції встановлено, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідач постанову про накладення штрафних санкцій від 08.07.2021р. №33 в судовому порядку не оскаржував та добровільно не сплатив штраф. Будь-яких доказів зворотного сторона відповідача до суду не надала.
		Далі, в ході судового розгляду цієї справи в суді 2-ї інстанції колегією суддів встановлено,     що ФОП ОСОБА_1 оскаржила постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 08.07.2021р. №33 про накладення на неї адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу (170000 грн.) в судовому порядку.
		Однак, як свідчать матеріали справи, 27.02.2023р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/15945/22, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023р., у задоволенні вказаного вище адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.
		Таким чином, постанова про накладення на відповідача штрафних санкцій від 08.07.2021р. №33 на цей час є чинною та підлягає виконанню.
		Крім того, за результатами розгляду вказаної справи №420/15945/22, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що здійснивши направлення матеріалів перевірки, у тому числі вимогу про надання необхідних документів, за офіційним місцем проживання (місцезнаходженням) ФОП ОСОБА_1 , позивач вжив достатніх та належних заходів задля забезпечення суб`єкта господарювання правом на участь у здійсненні всіх заходів ринкового нагляду. Інших даних про місце проживання (місцезнаходження) відповідача, окрім використаних державним органом ринкового нагляду під час повідомлення її про організацію позапланової перевірки, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містив.
		Окремо, суд апеляційної інстанції також звернув увагу й на те, що відповідна кореспонденція не була повернута ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області з причин неможливості її вручення адресату. Наведене зумовлює неспроможність доводів апелянта й про її фактичне не перебування за адресою реєстрації у зв`язку із передачею свого житла в оренду іншій особі. Згідно з ч.6 ст.128 ГК України, громадянин-підприємець зобов`язаний повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах. Таким чином, представлений ФОП ОСОБА_1 акт обстеження житлового приміщення та відповідна фотофіксація приміщення в підтвердження не здійснення останньою провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , не свідчить про допущення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області порушень під час доведення суб`єкту господарюванню інформації про призначення перевірки та необхідність надання нею відповідного переліку матеріалів для проведення позапланової перевірки.
		Як чітко визначено ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Отже, за таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (апелянта) штрафу у розмірі 170000 грн., який був накладений постановою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 08.07.2021р. №33, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача. 
		Слід також зазначити і  те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж  Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з положеннями ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.         В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок стосовно доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. 
		Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст.308,310,315,316,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 15.06.2023р. 
		 
		 
		Головуючий у справі
		суддя-доповідач:                                                                                           Ю.В. Осіпов 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                          І.П. Косцова  
		 
		 
		 
		                                                                                                                   В.О. Скрипченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...