Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/970/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2023. Зареєстровано: 27.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.06.2023.
Дата набрання законної сили: 27.07.2023
Номер судового провадження: п/360/979/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		26 червня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/970/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також  позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
		- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь  ОСОБА_1 суму грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 28 лютого 2020 року до 29 червня 2021 року проходив військову службу у відповідача.
		29 червня 2021 року наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 63 позивача було виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.
		На думку позивача, відповідач за період з 28 лютого 2020 року по 29 червня 2021 року здійснював невірне нарахування розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, оскільки для здійснення їхнього нарахування, обирав за основу прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
		Разом з тим, внаслідок прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 823/6453/18 військова частина була зобов`язана починаючи з 28 лютого 2020 року і до 31 грудня 2020 року здійснювати нарахування посадового окладу та окладу за військове звання виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2020 року.
		 
		 
		У період з 01 січня 2021 року і до 29 червня 2021 року нарахування посадового окладу та окладу за військове звання також повинно було здійснюватися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2021 року.
		Позивач вважає, що невірне нарахування військовою частиною розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 28 лютого 2020 року по 29 червня 2021 року призвело до того, що він в указаний період часу одержував грошове забезпечення у занижених розмірах.
		Більше того, невірне нарахування посадового окладу та окладу за військовим званням призвело до одержання позивачем грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та грошової допомоги на оздоровлення у значно менших розмірах, аніж він повинен був одержати.
		У зв`язку із цим, у грудні 2021 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року, а також з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно. Крім того, він просив здійснити перерахунок виплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2020-2021 років та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року.
		Відповідач надав довідку про нарахування індексації від 29 грудня 2021 року № 1603, чим фактично відмовив позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення за період з 28 лютого 2020 року по 29 червня 2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а також грошової допомоги на оздоровлення.
		Позивач вважає, що така відповідь військової частини, яка полягає у відмові здійснити перерахунок грошового забезпечення за період 28 лютого 2020 року  29 червня 2021 року, перерахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року, є протиправною, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав.
		Ухвалою суду від 09 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов`язано відповідача надати документи.
		Ухвалою суду від 23 червня 2022 року повторно від відповідача витребувані документи, зазначені в ухвалі суду від 09 лютого 2022 року.
		Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року зупинено провадження у справі.
		Ухвалою суду від 06 червня 2023 року поновлено провадження у справі.
		Ухвалою суду від 06 червня 2023 року повторно зобов`язано відповідача надати відзив та витребувані документи, від позивача  докази нарахування та виплати при звільненні з військової служби грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки.
		ВЧ НОМЕР_1 позов не визнала, про що подала відзив на позовну заяву.
		Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що у довідці ФЕС ВЧ НОМЕР_1 від 09 червня 2023 року № 1/612 зазначено, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 цієї постанови, солдату ОСОБА_1 був установлений оклад за військовим званням у розмірі 530,00 грн, а посадовий оклад  у розмірі 2730,00 грн.
		При нарахуванні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020-2021 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», використовувалася розрахункова величина виходячи із окладу за військовим званням у розмірі 530,00 грн та посадового окладу у розмірі 2730,00 грн.
		Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції до 24 лютого 2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, що набрала законної сили 24 лютого 2018 року, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 внесено зміни та викладено його в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». При цьому, після скасування даного пункту, норми постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 не приведені у відповідність чинному законодавству, тому підстав для визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відсутні.
		Крім того, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Вказані норми закону є чинними та неконституційними не визвалися. З огляду на викладене пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, в редакції до 24 лютого 2018 року, не підлягає застосуванню.
		Інших рішень щодо перерахунку військовослужбовцям розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням Верховною Радою України, Кабінетом Міністром України та Міністром оборони України не приймалось, а тому підстав для здійснення позивачу перерахунку розміру посадового окладу, окладу за військовим званням немає.
		На підставі вказаного ВЧ НОМЕР_1 просить відмовити у задоволені позову  ОСОБА_1 .
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України), судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій та у період з 28 лютого 2020 року до 29 червня 2021 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 (на момент звільнення займав посаду навідника), має звання «солдат», що підтверджується посвідченням учасника бойових дій від 24 грудня 2020 року серії НОМЕР_3 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 , військовим квитком, витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 червня 2021 року № 183.
		Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29 червня 2021 року № 183 вважати такими, що виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , навідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 26 червня 2021 року № 150-РС у запас відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту), вважати, що справи та посаду здав 25 червня 2021 року та включити до оперативного резерву першої черги на посади згідно військово-облікових спеціальностей і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 29 червня 2021 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 30 червня 2021 року. У Збройних Силах з 29 червня 2018 року по 29 червня 2021 року (період з 01 липня 2019 року по 27 лютого 2020 року відповідно до пункту 5 розділу IV наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 до вислуги років в календарному обчисленні не зарахований час самовільного залишення військової частини або місця служби.) Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, рішення Міністра оборони України від 27 січня 2021 року № 248/612, виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 25 червня 2021 року 130 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років посадового окладу за період по 25 червня 2021 року. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 січня 2021 року № 21 виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, передбачену наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, передбачена наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не виплачена. Щорічна основна відпустка за 2020 рік не використана, виплатити грошову компенсацію за 5 діб невикористаної відпустки за 2020 рік. Чергова відпустка використана в обсязі 13 діб за 2021 рік, провести відрахування від грошового забезпечення згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та гарантій їх соціального захисту» за 2 доби відпустки, що була використана понад встановлений термін. Виплатити компенсацію за 28 діб невикористаної додаткової відпустки за 2020 та 2021 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Згідно з грошовим атестатом від 28 грудня 2021 року № 1588 солдату ОСОБА_1 виплачено такі види грошового забезпечення: оклад за військовим званням до 29 червня 2021 року  520,33 грн, посадовий оклад за 4 тарифним розрядом до 29 червня 2021 року  2639,00 грн, надбавка за вислугу років 25 % до 29 червня 2021 року  787,83 грн, премія до 25 червня 2021 року  2957,50 грн, надбавка за особливості проходження військової служби до 25 червня 2021 року  2207,29 грн, виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік, виплачено індексацію грошового забезпечення до 29 червня 2021 року включно  401,56 грн.
		Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 28 грудня 2021 року № ФЕС-1589 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 посадовий оклад останнього за спірний період складає  2730,00 грн; оклад за військове звання «солдат»  530,00 грн.
		У довідці-розрахунку ВЧ НОМЕР_1 від 09 червня 2023 року № 1/611 при виключенні зі списків особового складу позивачу нараховано та виплачено 19521,99 грн: оклад за військовим званням  441,67 грн, посадовий оклад  2275,00 грн, надбавка за вислугу років  679,17 грн, надбавка за особливості проходження військової служби  2207,29 грн, премія  2957,50 грн, індексація  346,18 грн, компенсація за невикористані дні відпустки  10615,18 грн.
		Отже, спірним у цій справі є правомірність обчислення в указаному періоді посадового окладу позивача та окладу за військове звання, і як наслідок нарахування та виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпуски як учаснику бойових та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, обчисленого відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
		Предметом доказування у цій справі є саме правомірність дій відповідача щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», після прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправною та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», тобто застосування такої розрахункової величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
		Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
		У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до частини другої-третьої статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі  Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі  постанова № 704) затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
		Пунктом 4 постанови № 704, у редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі  постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до пункту 6 постанови № 103 у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
		Отже, з 01 березня 2018 року Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме  розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
		Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, яким, зокрема в пункт 4 постанови № 704 були внесені зміни.
		Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		З указаного вбачається, що з 29 січня 2020 року (день набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
		Відтак, з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		 
		 
		Суд зазначає, що згідно пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
		Таким чином, оскільки пункт 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є чинним та має вищу юридичну силу ніж пункт 4 постанови № 704, у редакції до внесення змін постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року.
		Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №200/3774/20-а, від 01 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19.
		Із матеріалів справи вбачається, що у спірному періоді відповідач при розрахунку та виплаті розміру грошового забезпечення позивача керувався постановою № 704, у редакції постанови № 103, відповідно до якої розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням позивача визначав шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		Суд зауважує, що оскільки з 29 січня 2020 року діє первинна редакція пункту 4 постанови № 704, то право позивача на перерахунок розміру грошового забезпечення є беззаперечним.
		Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
		У той же час, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не враховано при обчисленні його грошового забезпечення з 28 лютого 2020 року розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно.
		Отже, відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		У цьому випадку позивач не погоджується саме з неврахуванням відповідачем при обчисленні грошового забезпечення позивача з 28 лютого 2020 року до 29 червня 2021 року розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року відповідно.
		У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році установлено наступні розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2020 року  2102,00 грн, з 01 липня  2197,00 грн, з 01 грудня  2270,00 грн.
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 01 січня  2102,00 грн.
		Зважаючи на вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно у спірному періоді не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням перерахованого розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
		Пунктом 1 та абзацом першим пункту 2 Розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику)  на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
		Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абзац перший пункту 6 Розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» вищевказаного Порядку № 260).
		Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум, підлягає задоволенню.
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум, суд виходить із того, що згідно з пунктом восьмим статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
		 
		Абзацами першим-другим пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. 
		У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).
		Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум також підлягають задоволенню. 
		Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року;
		- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року;
		- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року;
		- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року;
		- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.
		Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
		 
		 
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: смт Мирна Долина, Попаснянський район, Луганська область, 93321) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 29 червня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя С.В. Кисіль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...